МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИКомітет по використанню повітряного простору України
Н А К А З
N 26 від 06.12.94 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
21 грудня 1994 р.
vd941206 vn26 за N 305/515
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу МінтрансуN 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )
Про затвердження "Кваліфікаційних вимог до диспетчерівобслуговування повітряного руху України"
Відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію
( 995_038 ), статей 3 та 33 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ), п.20 Положення про Комітет по використанню
повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 26.02.93 за N 142 ( 142-93-п ), та з метою
підвищення кваліфікації фахівців, які здійснюють регулювання
використання повітряного простору України і обслуговування
повітряного руху на території України,
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити "Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів
обслуговування повітряного руху України" (додаються). 2. Затвердити терміни щодо володіння англійською мовою у
період 1995-1997 років (додаються). 3. Доручити директору інституту аеронавігації державної
льотної академії України в місячний термін. 3.1. Розробити та представити на затвердження методику
проведення сертифікації фахівців обслуговування повітряного руху
щодо рівнів володіння англійською мовою з застосуванням сучасних
технічних засобів. 3.2. Створити постійно діючу комісію із спеціалістів
інституту, які мають відповідний допуск до проведення сертифікації
фахівців обслуговування повітряного руху по володінню англійською
мовою. 4. Доручити генеральному директору Державного підприємства
"Украерорух" створити місцеву кваліфікаційну комісію (МКК) з метою
проведення усіх видів сертифікації фахівців обслуговування
повітряного руху. Результати сертифікації оформляти актами, які
надсилати на затвердження. Після затвердження актів робити
відповідні відмітки у диспетчерських свідоцтвах. 5. Державному підприємству "Украерорух", установам та
організаціям, що мають у своєму складі службу обслуговування
повітряного руху, спільно з інститутом аеронавігації щорічно
розробляти та надавати на затвердження план-графік проведення
сертифікації. Проводити сертифікацію, як правило, на місцях або в
інституті аеронавігації за рахунок установ та організацій, до яких
належать фахівці, що обслуговують повітряний рух. 6. Украероруху щорічно після завершення сертифікації за її
результатами складати план підготовки фахівців обслуговування
повітряного руху на різного роду курсах англійської мови. 7. Наказ довести до усіх осіб, на яких розповсюджуються його
вимоги. 8. Вважати такими, що не застосовуються на території України
вказівки Міністерства цивільної авіації СРСР від 22.12.89 за
N 616/у, та від 29.05.90 за N 3.1-171. 9. Інструктивний лист Комітету по використанню повітряного
простору України від 22.03.93 за N 45.38-28 вважати таким, що
втратив чинність. 10. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника голови Комітету по використанню повітряного простору
України О.О.Катрича.
Голова Комітету Ю.І.Сидоренко
ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Комітету по використанню
повітряного простору України
поетапного проведення сертифікації фахівців, які
обслуговують повітряний рух України, щодо рівней
володіння англійською мовою ————————————————————————————————————————————————————————————————— | N | Рік | Клас | Рівень володіння англійською | |етапу| | диспетчера | мовою, згідно з вимогами ІКАО | |—————+————————+———————————————+————————————————————————————————| | | | 3 | 1 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | 1 | 1995 | 2 | 2 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | | | 1 | 3 | |—————+————————+———————————————+————————————————————————————————| | | | 3 | 2 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | 2 | 1996 | 2 | 4 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | | | 1 | 5 | |—————+————————+———————————————+————————————————————————————————| | | | 3 | 3 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | 3 | 1997 | 2 | 5 | | | |———————————————+————————————————————————————————| | | | 1 | 7 | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Кваліфікаційні вимогидо диспетчерів обслуговування
повітряного руху України
Комітет по використанню повітряногопростору України
(Украеронавігація)
м.Київ
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом Комітету по використанню
повітряного простору України
від 06.12.94 р. N 26
Кваліфікаційні вимогидо диспетчерів обслуговування
повітряного руху України
1. Загальні положення1.1. Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів обслуговування
повітряного руху розроблені відповідно до Конвенції про міжнародну
цивільну авіацію, Повітряного кодексу України та інших нормативних
актів.1.2. Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів обслуговування
повітряного руху є нормативним актом, відповідно до якого
провадиться підбір кандидатів, їх підготовка та допуск до
самостійної діяльності по управлінню повітряним рухом.1.3. Кваліфікаційні вимоги стосуються тільки диспетчерського
складу служби руху, який здійснює безпосереднє управління
повітряним рухом.1.4. Особа, яка здійснює управління повітряним рухом, повинна
бути сертифікована щодо її відповідності до наданих
кваліфікаційних вимог. Особа, яка здійснює управління повітряним
рухом, допускається до самостійної професійної діяльності за
умови, що вона має свідоцтво (сертифікат) на право здійснювати
професійну діяльність, та підтверджує наявність у неї необхідних
знань та навичок, а також відповідність стану здоров'я діючим
вимогам.1.5. Свідоцтво (сертифікат) повинно (повинен) відповідати
міжнародним стандартам та видаватись тільки державним органом по
використанню повітряного простору України - Украеронавігацією.1.6. Особа, яка здійснює управління повітряним рухом, повинна
мати при собі діюче свідоцтво (сертифікат).1.7. Свідоцтво (сертифікат) диспетчера обслуговування
повітряного руху, видане іноземною державою, може бути визнано
дійсним тільки державним органом по використанню повітряного
простору України - Украеронавігацією, якщо воно (він) відповідають
вимогам розділу 5.1.8. У випадках, коли держава замість видачі свого власного
свідоцтва надає силу свідоцтву, виданому іншою державою, вона
встановлює його дійсність відповідним дозволом, котрий записується
у свідоцтві, виданим іншою державою, та підтверджує, що це
свідоцтво діє так само, як свідоцтво, видане Украеронавігацією.1.9. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
фахівців управління повітряним рухом України, з видачею
відповідних свідоцтв, здійснюється в учбових авіаційних закладах,
центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційних
фахівців та в інших організаціях, у тому числі іноземних держав, і
визначається спеціальним Положенням, яке затверджується державним
органом по використанню повітряного простору України -
Украеронавігацією.
2. Визначення та скорочення
2.1. Визначення, що стосуються свідоцтв
Диспетчер ОПР із кваліфікаційною відміткою у свідоцтві. Диспетчер ОПР, що має свідоцтво та дійсні кваліфікаційні
відмітки, які відповідають здійснюваним ним правам.
Кваліфікаційна відмітка Запис, що зроблено у свідоцтві, або має до нього відношення
та є його частиною, у якій зазначаються особливі умови, права або
обмеження, що стосуються цього свідоцтва.
Медичний висновок Є доказом того, що держава підтверджує відповідність власника
свідоцтва конкретним вимогам, що пред'являються до стану здоров'я.
Видається після висновку повноважного органу по видачі свідоцтв за
результатами медичного огляду, які надані зазначеним членом
медичної комісії, що проводив огляд кандидата на отримання
свідоцтва.
Офіційний медичний висновок Зроблений щодо конкретного випадку одним або декількома
медичними експертами висновок, придатний для повноважного органу
по видачі свідоцтв, із залученням у разі потреби спеціалістів по
здійсненню польотів або інших експертів.
Підготовка за затвердженою програмою Підготовка, що здійснюється за спеціальною програмою та під
контролем органу, який затверджений державою.
Повноважний орган по видачі свідоцтв Повноважний орган, на котрий державою покладено
відповідальність за видачу свідоцтв авіаційному персоналу.
Надання сили свідоцтву Дія, у результаті якої держава замість видачі власного
свідоцтва визнає свідоцтво, видане іншою державою, як рівнозначне
власному свідоцтву.
2.2. Скорочені найменування диспетчерських пунктів
АДП - аеродромний диспетчерський пункт
ДПР - диспетчерський пункт руління
СДП - стартовий диспетчерський пункт
ДСДП - допоміжний стартовий диспетчерський пункт
СДП МПЛ - стартовий диспетчерський пункт місцевих повітрянихліній
КДП МПЛ - командно-диспетчерський пункт місцевих повітрянихліній
ПДП - пункт диспетчера посадки
ДПК - диспетчерський пункт кола
ДПК МПЛ - диспетчерський пункт кола місцевих повітряних ліній
ДПСП - диспетчерський пункт системи посадки
ДПП - диспетчерський пункт підходу
ГДПП - головний диспетчерський пункт підходу
РДП - районний диспетчерський пункт
ДРДП - допоміжний районний диспетчерський пункт
3. Загальні вимоги до диспетчерів обслуговуванняповітряного руху
3.1. Диспетчери обслуговування повітряного руху повинні
відповідати наступним вимогам:- громадянство України; - вік не менше 20 років; - загальну середню освіту; - спеціальну підготовку за затвердженими програмами; - стан здоров'я, що відповідає вимогам до видачі висновку
третього класу (ІКАО, ДОС 8984-АN/895); - володіти українською, російською та англійською мовами; - мати високий рівень дисципліни та моральних якостей. 3.2. Кандидат повинен мати необхідний рівень знань у таких
сферах. 3.2.1. Повітряне право: правила та положення, що стосуються
діяльності диспетчера обслуговування повітряного руху. 3.2.2. Обладнання та технічні засоби, які застосовуються при
управлінні повітряним рухом: принцип дії, використання, можливості
та обмеження в роботі. 3.2.3. Загальні знання: - принципів польоту; - принципів експлуатації та функціонування повітряних суден,
двигунів та систем; - характеристик повітряних суден, що мають відношення до
діяльності по управлінню повітряним рухом. 3.2.4. Можливості та обмеження людини: можливості та
обмеження людини стосовно управління повітряним рухом. 3.2.5. Мова: володіння українською та російською мовами при
управлінні рухом повітряних суден України, та володіння
англійською та російською мовами при управлінні рухом повітряних
суден іноземних держав. 3.2.6. Метеорологія: авіаційна метеорологія; застосування та
розуміння метеорологічної інформації; виникнення та характеристики
особливих явищ погоди, які впливають на виконання польотів та їх
безпеку; вимірювання елементів погоди. 3.2.7. Аеронавігація: принципи аеронавігації; принципи дії,
обмеження та точність навігаційних систем та візуальних засобів. 3.2.8. Експлуатаційні процедури: управління повітряним рухом,
зв'язку, радіотелефонії та обміну фразеологією (штатною,
позаштатною та аварійною); використання відповідної авіаційної
документації; практичні методи забезпечення безпеки польоту. 3.3. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки за
затвердженою програмою та не менше трьох місяців успішно
виконувати практичне управління повітряним рухом під наглядом
диспетчера-інструктора, при цьому виявити уміння та здатність
приймати рішення та виконувати дії щодо безпечного, упорядкованого
та оперативного диспетчерського обслуговування на рівні відповідно
до наданих прав. 3.4. До початку здійснення прав за своєю кваліфікацією
диспетчер обслуговування повітряного руху повинен ознайомитись з
усією необхідною останньою інформацією. 3.5. Досвід практичної роботи, встановлений п.2.3, повинен
бути одержаний протягом шести місяців, що безпосередньо передували
одержанню кваліфікаційної відмітки у свідоцтві. 3.6. Коли кандидат вже має кваліфікаційну відмітку диспетчера
обслуговування повітряного руху іншої категорії або таку ж
відмітку, але по іншому аеропорту України, тоді повноважний орган
- Украеронавігація, що видає свідоцтва, визначає можливість
зниження вимог до досвіду, встановлених для цієї категорії. 3.7. Коли кандидат одночасно одержує дві кваліфікаційні
відмітки диспетчера обслуговування повітряного руху, тоді
повноважний орган - Украеронавігація, який видає свідоцтва,
визначає застосування вимог на підставі вимог що стосуються кожної
кваліфікаційної відмітки. Ці вимоги повинні відповідати найвищим
вимогам по отримуваним кваліфікаційним відміткам. 3.8. Кваліфікаційна відмітка втрачає чинність, якщо диспетчер
обслуговування повітряного руху не здійснює свої функціональні
обов'язки, передбачені кваліфікаційною відміткою, протягом шести
місяців, незалежно від причин. Відмітка залишається недійсною до
того часу, доки знову не буде встановлена спроможність диспетчера
здійснювати свої функціональні обов'язки, передбачені
кваліфікаційною відміткою.
4. Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів обслуговуванняповітряного руху за категоріями
4.1. Диспетчер аеродрому Кандидат повинен виявити рівень знань, які відповідають
наданим правам у тій мірі, у якій вони визначають коло службових
обов'язків у наступних сферах. 4.1.1. Генеральний план аеродрому. 4.1.2. Структура повітряного простору. 4.1.3. Застосування правил, процедур та джерела інформації. 4.1.4. Аеронавігаційні засоби. 4.1.5. Устаткування для управління повітряним рухом та його
використання. 4.1.6. Рельєф місцевості та характерні наземні орієнтири. 4.1.7. Характерні особливості повітряного руху. 4.1.8. Особливі явища погоди. 4.1.9. Порядок дій в аварійних ситуаціях та при проведенні
пошуково-рятувальних робіт. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки відповідно
до затвердженої програми та успішно забезпечувати під наглядом
диспетчера-інструктора аеродромне диспетчерське обслуговування
протягом не менше 180 годин або трьох місяців залежно від того,
що надійде пізніше. Після закінчення підготовки та отримання відповідної
кваліфікаційної відмітки у свідоцтві диспетчер одержує право
забезпечувати та контролювати забезпечення аеродромного
диспетчерського обслуговування на тому аеродромі та на тому
диспетчерському пункті, на якому він одержав допуск.
Примітка: До диспетчерів аеродрому належать диспетчери таких
диспетчерських пунктів: ДПР, СДП, ДСДП, КДП МПЛ та СДП МПЛ.
4.2. Диспетчер підходу Кандидат повинен виявити рівень знань, які відповідають
наданим правам у тій мірі, у якій вони визначають коло службових
обов'язків у наступних сферах. 4.2.1. Структура повітряного простору. 4.2.2. Застосування правил, процедур та джерела інформації. 4.2.3. Аеронавігаційні засоби. 4.2.4. Устаткування для управління повітряним рухом та його
використання. 4.2.5. Принцип дії, використання та обмеження радіолокаторів,
інших систем огляду та зв'язаного з ним устаткування. 4.2.6. Процедури надання радіолокаційного диспетчерського
обслуговування підходу та правила витримування відповідної
безпечної висоти польоту над місцевістю. 4.2.7. Рельєф місцевості та характерні наземні орієнтири. 4.2.8. Характерні особливості повітряного руху та потоків
руху. 4.2.9. Особливі явища погоди. 4.2.10. Порядок дій в аварійних ситуаціях та при проведенні
пошуково-рятувальних робіт. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки відповідно
до затвердженої програми та успішно забезпечувати під наглядом
диспетчера-інструктора диспетчерське обслуговування підходу
протягом не менше 180 годин або трьох місяців залежно від того, що
надійде пізніше. Коли права кваліфікаційної відмітки диспетчера підходу
передбачають роботу з оглядовим радіолокатором підходу, та до
досвіду роботи додається забезпечення під наглядом
диспетчера-інструктора не менше як 25 заводів повітряних суден на
посадку з використанням індикатора кругового огляду, який
застосовується на диспетчерському пункті. Після закінчення підготовки та отримання відповідної
кваліфікаційної відмітки у свідоцтві, диспетчер одержує право
забезпечувати та контролювати забезпечення диспетчерського
обслуговування підходу з використанням радіолокатора або іншої
системи огляду на аеродромі або аеродромах, по яких атестований
даний диспетчер підходу, у межах повітряного простору, або сектора
повітряного простору, який знаходиться під юрисдикцією
диспетчерського органу, що забезпечує диспетчерське обслуговування
підходу. При умові забезпечення не менше як 25 заводів на посадку по
індикатору кругового огляду, з використанням устаткування огляду,
надані права включають забезпечення диспетчерського обслуговування
підходу з використанням оглядового радіолокатора.
Примітка: Дані кваліфікаційні вимоги розповсюджуються також
на диспетчерів ДПК та ДПК МПЛ.
4.3. Диспетчер посадочного радіолокатора Кандидат повинен виявити рівень знань, які відповідають
наданим правам у тій мірі, у якій вони визначають коло службових
обов'язків у наступних сферах. 4.3.1. Структура повітряного простору. 4.3.2. Застосування правил, процедур та джерела інформації. 4.3.3. Аеронавігаційні засоби. 4.3.4. Устаткування для управління повітряним рухом та його
використання. 4.3.5. Принцип дії, використання та обмеження радіолокаторів,
інших систем огляду та зв'язаного з ним устаткування. 4.3.6. Процедури надання радіолокаційного диспетчерського
обслуговування посадки та правила витримування відповідної
безпечної висоти польоту над місцевістю. 4.3.7. Рельєф місцевості та характерні наземні орієнтири. 4.3.8. Характерні особливості повітряного руху та потоків
руху. 4.3.9. Особливі явища погоди. 4.3.10.Порядок дій в аварійних ситуаціях та при проведенні
пошуково-рятувальних робіт. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки відповідно
до затвердженої програми та успішно забезпечити під наглядом
диспетчера-інструктора не менше як 200 точних заводів на посадку,
з яких не менш 100 було б здійснено на тренажері. Не менш 50 таких точних заводів на посадку повинно бути
здійснено з робочого місця, де буде надано допуск до управління та
одержана кваліфікаційна відмітка. Після закінчення підготовки, та отримання відповідної
кваліфікаційної відмітки у свідоцтві диспетчер одержує право
забезпечувати та контролювати заходження повітряних суден на
посадку з використанням посадочного радіолокатора на аеродромі та
на робочому місці, на якому він одержав допуск.
4.4. Диспетчер району повітряного руху Кандидат повинен виявити рівень знань, які відповідають
наданим правам у тій мірі, у якій вони визначають коло службових
обов'язків у наступних сферах. 4.4.1. Структура повітряного простору. 4.4.2. Застосування правил, процедур та джерела інформації. 4.4.3. Аеронавігаційні засоби. 4.4.4. Устаткування для управління повітряним рухом та його
використання. 4.4.5. Принцип дії, використання та обмеження радіолокаторів,
інших систем огляду та зв'язаного з ним устаткування. 4.4.6. Процедури надання радіолокаційного диспетчерського
обслуговування району повітряного руху та правила витримування
відповідної безпечної висоти польоту над місцевістю. 4.4.7. Рельєф місцевості та характерні наземні орієнтири. 4.4.8. Характерні особливості повітряного руху та потоків
руху. 4.4.9. Особливі явища погоди. 4.4.10.Порядок дій в аварійних ситуаціях та при проведенні
пошуково-рятувальних робіт. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки відповідно
до затвердженої програми та успішно забезпечувати під наглядом
диспетчера-інструктора району повітряного руху диспетчерське
обслуговування протягом не менш 180 годин або трьох місяців,
залежно від того, що надійде пізніше. Після закінчення підготовки та отримання відповідної
кваліфікаційної відмітки у свідоцтві, диспетчер одержує право
забезпечувати та контролювати забезпечення диспетчерського
обслуговування району повітряного руху з використанням
радіолокатора в межах повітряного простору або сектору повітряного
простору, по якому атестований даний диспетчер району повітряного
руху.
4.5. Диспетчер місцевих повітряних ліній Кандидат повинен виявити рівень знань, які відповідають
наданим правам у тій мірі, у якій вони визначають коло службових
обов'язків у наступних сферах. 4.5.1. Генеральний план аеродрому. 4.5.2. Структура повітряного простору. 4.5.3. Застосування правил, процедур та джерел інформації. 4.5.4. Аеронавігаційні засоби. 4.5.5. Устаткування для управління повітряним рухом та його
використання. 4.5.6. Принцип дії, використання та обмеження радіотехнічних
засобів. 4.5.7. Рельєф місцевості та характерні наземні орієнтири. 4.5.8. Правила витримування відповідної висоти польоту над
місцевістю. 4.5.9. Характерні особливості повітряного руху та потоків
руху. 4.5.10. Особливі явища погоди. 4.5.11. Порядок дій в аварійних ситуаціях та при проведенні
пошуково-рятувальних робіт. Кандидат повинен успішно закінчити курс підготовки відповідно
до затвердженої програми та успішно забезпечувати під наглядом
диспетчера-інструктора диспетчерське обслуговування протягом не
менше 90 годин або одного місяця, залежно від того, що надійде
пізніше. Після закінчення підготовки та отримання відповідної
кваліфікаційної відмітки у свідоцтві диспетчер місцевих повітряних
ліній одержує право забезпечувати та контролювати забезпечення
диспетчерського обслуговування польотів по місцевих повітряних
лініях на тому робочому місці, на якому він одержав допуск.
5. Свідоцтво диспетчера обслуговування повітряного руху
Свідоцтво диспетчера обслуговування повітряного руху не
передбачає надання його власнику будь-яких прав. Права диспетчера
визначаються у додаткових кваліфікаційних відмітках у свідоцтві, в
яких охарактеризовані функції диспетчера повітряного руху. В
свідоцтво включаються такі основні кваліфікаційні відмітки. 5.1. Кваліфікаційна відмітка аеродромного диспетчера. Дозволяє його власнику здійснювати управління (або контроль
за управлінням) рухом в аеродромній зоні, для якої дійсно дана
кваліфікаційна відмітка. Управління в аеродромній зоні передбачає виконання дій по
управлінню рухом повітряних суден на землі та у польоті поблизу
зльотно-посадочної смуги. 5.2. Кваліфікаційна відмітка диспетчера підходу Дозволяє його власнику здійснювати управління (або контроль
за управлінням) рухом в зоні підходу аеродрому (аеродромів), для
яких дійсно дана кваліфікаційна відмітка. Управління в зоні
підходу передбачає виконання дій, пов'язаних з управлінням
повітряним рухом в польоті на етапах набору висоти при вильоті та
зниженні при прибутті. 5.3. Кваліфікаційна відмітка диспетчера районного
диспетчерського обслуговування Дозволяє його власнику здійснювати управління (або контроль
за управлінням) в районі диспетчерського обслуговування, для якого
дійсно дана кваліфікаційна відмітка. Управління в районі
диспетчерського обслуговування передбачає виконання дій по
управлінню повітряним рухом під час крейсерського польоту, на
кінцевому етапі набору висоти та початковому етапі зниження. У разі використання радіолокатора для здійснення своїх
обов'язків диспетчер служби управління повітряним рухом у додаток
до кваліфікаційної відмітки повинен мати кваліфікаційну відмітку,
що підтверджує право на радіолокаційне управління. 5.4. Строк дії свідоцтва. 5.4.1. Строк дії свідоцтва диспетчера управління повітряним
рухом встановлено на один рік. 5.4.2. При кожному продовженні строку дії свідоцтва його
власник повинен підтверджувати рівень особистої підготовки, а
також спроможність за станом здоров'я. Проведення медичного огляду
диспетчерів здійснюється згідно з пунктом 5.4.4. 5.4.3. Підтвердження рівня професійної підготовки для всіх
категорій диспетчерів управління повітряним рухом провадиться
щорічно. 5.4.4. Медичний огляд диспетчерів, які здійснюють
безпосереднє управління повітряним рухом, провадиться: - для осіб віком до 40 років - через 24 місяця; - для осіб віком за 40 років - через 12 місяців.
6. Класифікація фахівців служби руху
6.1. Присвоєння класу кваліфікації провадиться таким фахівцям
служби руху: - диспетчерам; - диспетчерам-інструкторам; - старшим диспетчерам; - керівникам польотів; - керівництву диспетчерських пунктів; - керівництву, диспетчерському та інспекторському складу
державних підприємств та організацій України. 6.2. Для фахівців служби руху встановлюється три класи
кваліфікації: третій, другий та перший. 6.3. Кандидат на присвоєння класу кваліфікації диспетчера
служби руху повинен відповідати наданим кваліфікаційним вимогам. 6.4. Третій клас диспетчера служби руху присвоюється
випускникам авіаційних учбових закладів України або інших держав,
які пройшли відповідне стажування на пунктах управління повітряним
рухом та отримали допуск до самостійного управління повітряним
рухом. 6.5. Кандидат на присвоєння третього класу диспетчера повинен
мати позитивну атестацію, володіти добрими практичними навичками
по управлінню повітряним рухом з відповідного диспетчерського
пункту та скласти іспити з спеціальних дисциплін відповідно до
додатку. 6.6. Кандидат на присвоєння другого класу диспетчера служби
руху повинен мати позитивну атестацію, відповідний стаж роботи по
безпосередньому управлінню повітряним рухом, допуск до
самостійного управління повітряним рухом з двох або більше
диспетчерських пунктів (секторів), пройти перевірку практичних
навичок по управлінню повітряним рухом з відповідного
диспетчерського пункту, та скласти іспити з спеціальних дисциплін
відповідно до додатку. 6.7. Кандидат на присвоєння першого класу диспетчера служби
руху повинен мати позитивну атестацію, відповідний стаж роботи по
безпосередньому управлінню повітряним рухом, допуск до
самостійного управління повітряним рухом з трьох або більше
диспетчерських пунктів (секторів), пройти перевірку практичних
навичок по управлінню повітряним рухом з відповідного
диспетчерського пункту та скласти іспити з спеціальних дисциплін
відповідно до додатку. 6.8. Для диспетчерського та керівного складу служби руху,
який здійснює управління повітряним рухом іноземних повітряних
суден, встановлюються додаткові вимоги щодо володіння англійською
мовою: - для диспетчера першого класу - не нижче сьомого рівня
складності, встановленого ІКАО; - для диспетчера другого класу - не нижче п'ятого рівня
складності, встановленого ІКАО; - для диспетчера третього класу - не нижче третього рівня
складності, встановленого ІКАО. 6.9. Присвоєння чергового класу кваліфікації керівному та
інспекторському складу служби руху здійснюється при виконанні ними
встановленої щомісячної (щорічної) норми безпосереднього
управління повітряним рухом, але не раніш ніж через три роки. 6.10. Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів обслуговування
повітряного руху України узгоджені з Міністерством освіти України
та Федерацією профспілок авіаційних диспетчерів України.
Додатокдо Кваліфікаційних вимог
до диспетчерів обслуговування
повітряного руху України,
затверджених наказом Комітету
по використанню повітряного
простору України
спеціальних дисциплін, за якими складаються
іспити кандидатами на присвоєння кваліфікації
диспетчера служби руху
1. Основні нормативні акти, що регламентують використання
повітряного простору та обслуговування повітряного руху. 1.1. Повітряний кодекс України. 1.2. Положення по використанню повітряного простору України. 1.3. Авіаційні правила України. 1.4. Правила польотів у повітряному просторі України. 1.5. Українська державна програма безпеки цивільної авіації.
2. Запобігання авіаційних пригод у цивільній авіації. 3. Технологія роботи диспетчера, правила та фразеологія
радіообміну. 4. Управління повітряним рухом. 5. Аеронавігація. 6. Авіаційна метеорологія. 7. Основні льотно-технічні характеристики повітряних суден. 8. Радіотехнічні засоби управління повітряним рухом та
навігації. 9. Основи аеродинаміки.
ЗмістЗагальні положення
Визначення та скорочення
Загальні вимоги до диспетчерів повітряного руху
Кваліфікаційні вимоги до диспетчерів повітряного руху закатегоріями
Свідоцтво диспетчера повітряного руху
Кваліфікація фахівців служби руху
Додаток. Перелік спеціальних дисциплін, за якими складаються
іспити кандидатами на присвоєння кваліфікації диспетчера служби
руху.
