З А К О НСОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
N 1421-I від 10.04.90
{ Закон не застосовується на території Українизгідно із Законом
N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }
Про основи економічних відносин Союзу РСР,союзних і автономних республік
( Вводиться в дію Постановою СРСР з 01.01.1991N 1422-I ( v1422400-90 ) від 10.04.90 )
Цей Закон визначає основи економічних відносин Союзу РСР,
союзних і автономних республік. Він грунтується на принципах
федералізму, економічної самостійності і взаємної відповідальності
Союзу РСР, союзних і автономних республік. Законом розмежовуються
повноваження Союзу РСР і республік в економічній сфері,
визначаються їхні фінансово-економічні відносини, встановлюються
правові основи їх участі в загальносоюзному ринку, передбачаються
законодавчі і договірні форми регулювання відносин Союзу РСР і
республік, гарантії прав союзних і автономних республік,
автономних областей і округів, місцевих Рад народних депутатів та
самостійності підприємств.
Стаття 1. Компетенція Союзу РСР в економічній сфері
1. До відання Союзу РСР належить:
встановлення законодавчих основ господарської діяльності СРСР
і функціонування загальносоюзного ринку;
організація податкової системи в СРСР, встановлення
загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів у
бюджет, граничних розмірів оподаткування;
складення, затвердження і виконання союзного бюджету;
розроблення перспектив соціально-економічного розвитку
країни, складення і реалізація загальносоюзних програм;
здійснення загальної політики ціноутворення, організації
фінансово-кредитної системи і єдиного грошового обігу;
утворення загальносоюзних резервних, страхових та інших
фондів;
встановлення загальних норм і правил охорони навколишнього
середовища і використання природних ресурсів;
управління залізничним, повітряним, морським і магістральним
трубопровідним транспортом, оборонними об'єктами, космічними
системами, Єдиною енергетичною системою СРСР, загальносоюзними
системами зв'язку та інформації, а також об'єктами, які належать
до загальносоюзної державної власності відповідно до законодавства
СРСР та угод Союзу РСР і республік;
координація діяльності республік у питаннях інвестиційної та
амортизаційної політики; науки і техніки; зайнятості, міграції
населення; народної освіти, охорони здоров'я та культури;
встановлення в СРСР мінімальних розмірів оплати праці,
пенсійного та інших видів соціального забезпечення;
визначення основ і проведення загальносоюзної
зовнішньоекономічної політики;
встановлення принципів організації митної справи на основі
єдності митної території СРСР, мита і митних зборів; визначення
меж економічної зони і континентального шельфу СРСР та їх охорона;
надання Союзом РСР державних позик та економічної допомоги
іноземним державам, укладення угод про державні позики і кредити,
що їх одержує Союз РСР з іноземних джерел;
захист економічних інтересів Союзу РСР, союзних і автономних
республік, підприємств, організацій і громадян СРСР за рубежем;
організація загальносоюзної статистики і бухгалтерського
обліку;
організація єдиної патентної і метеорологічної служб, служби
єдиного часу, мір і ваги, встановлення загальносоюзних стандартів.
2. Союз РСР здійснює законодавче регулювання сфер, віднесених
до його відання, утворює загальносоюзні органи управління, в
роботі яких беруть участь представники союзних і заінтересованих
автономних республік, укладає з республіками в необхідних випадках
угоди в економічних питаннях.
Стаття 2. Основи економічної самостійності союзнихі автономних республік
1. Союзні і автономні республіки повноважні вирішувати
економічні і соціальні питання за винятком тих, які Конституцією
СРСР, законодавством СРСР і цим Законом віднесено до відання Союзу
РСР.
2. Союзні і автономні республіки на своїх територіях з
додержанням законодавства СРСР:
володіють, користуються і розпоряджаються землею, іншими
природними ресурсами у своїх інтересах та інтересах Союзу РСР;
приймають закони та інші нормативні акти, які регулюють умови
господарської діяльності на території республік;
вирішують питання оподаткування і провадять бюджетну
діяльність;
здійснюють регулювання економічного і соціального розвитку на
своїй території, а також беруть участь у виробленні
загальнодержавних рішень щодо розвитку економіки та шляхів їх
реалізації;
регулюють інвестиційну діяльність та умови будівництва на
території республіки;
здійснюють регулювання цін виходячи із загальносоюзної
політики ціноутворення;
беруть участь у регулюванні грошового обігу, керують
діяльністю республіканських банків;
провадять зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням
зобов'язань, передбачених у міжнародних договорах СРСР та угодах
між Союзом РСР і республіками; ведуть прикордонну і прибережну
торгівлю; реєструють створювані спільні підприємства, міжнародні
об'єднання й організації, стимулюють зовнішньоекономічну
діяльність підприємств та організацій; формують і використовують
республіканський валютний фонд;
вирішують питання соціального розвитку, зайнятості населення,
регулювання доходів населення, забезпечують встановлені
законодавством СРСР мінімальні розміри оплати праці, пенсійного та
інших видів соціального забезпечення;
встановлюють норми екологічної безпеки і здійснюють
природоохоронну діяльність на території республіки, визначають
ліміти та нормативи природокористування і здійснюють видачу
дозволів та накладення заборон на діяльність підприємств і
організацій;
формують республіканські органи державного управління і
визначають їхні функції;
вирішують інші питання економічного і соціального розвитку,
які не належать до відання Союзу РСР.
Стаття 3. Основи фінансових і бюджетних відносин СоюзуРСР, союзних і автономних республік
1. Бюджетну систему СРСР становлять союзний бюджет,
самостійні республіканські (союзних і автономних республік) та
місцеві бюджети.
Порядок складення, розгляду, затвердження і виконання
союзного бюджету визначається Верховною Радою СРСР, а порядок
складення, розгляду, затвердження і виконання республіканських
бюджетів союзних і автономних республік - законодавством цих
республік.
2. До відання Союзу РСР належить встановлення
загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів, які
справляються на всій території СРСР і направляються повністю або
частково на формування союзного бюджету. Перелік і розміри ставок
таких податків, зборів і платежів визначаються Верховною Радою
СРСР.
Органи державної влади та управління союзних і автономних
республік вирішують питання справляння загальнодержавних податків
та інших загальнодержавних обов'язкових платежів у межах,
встановлених законодавством Союзу РСР.
3. Союзні і автономні республіки відповідно до законодавства
Союзу РСР встановлюють республіканські податки, збори та
обов'язкові платежі, включаючи платежі за природні ресурси, що
справляються на своїй території і зараховуються в їхні бюджети.
4. Доходи союзного бюджету формуються за рахунок
загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів (за
винятком частини, яка зараховується в республіканські бюджети
союзних і автономних республік, у бюджети автономних областей і
округів та місцеві бюджети), доходів від використання
загальносоюзної власності і заходів, що проводяться союзними
органами. Перелік доходних джерел і структура видатків союзного
бюджету, включаючи видатки на видачу субвенцій союзним і
автономним республікам, визначаються Верховною Радою СРСР.
5. Союзні органи разом з органами союзних і автономних
республік утворюють фонди регіонального розвитку, резервний,
інноваційний, природоохоронний та інші загальносоюзні фонди для
фінансування загальносоюзних і міжреспубліканських
науково-технічних, економічних, соціальних, природоохоронних та
інших програм, а також робіт для відвернення і ліквідації
наслідків стихійних лих, катастроф та аварій.
6. Державний банк СРСР здійснює регулювання грошового обігу
на базі єдиної грошової одиниці - карбованця, емісію грошей,
встановлює курс карбованця відносно іноземних валют, правила його
обміну, порядок продажу і купівлі валютних цінностей, проводить
єдину кредитну політику у зовнішньоекономічних зв'язках.
Стаття 4. Загальносоюзний ринок
1. Основою формування і функціонування загальносоюзного ринку
є самостійність підприємств, об'єднань, організацій та
індивідуальних товаровиробників, які провадять свою господарську
діяльність в умовах змагальності і рівноправності всіх форм
власності з урахуванням антимонопольного та іншого законодавства
про ринок.
Економічні відносини підприємств, об'єднань, організацій та
індивідуальних товаровиробників з республіканськими органами
управління і місцевими органами самоврядування будуються на
податковій і договірній основі, якщо інше не передбачено
законодавством.
2. Законодавством СРСР визначаються повноваження державних
органів Союзу РСР, союзних і автономних республік щодо регулювання
і захисту загальносоюзного ринку, а також права та обов'язки його
учасників, їхні переваги і пільги.
3. Товарообмін на території СРСР складається в умовах
відкритості республіканських ринків і відсутності митних бар'єрів
за винятком ринків, що організовуються в зонах вільного
підприємництва, для яких союзним і республіканським законодавством
встановлюються особливі економічні і правові режими.
У сфері міжреспубліканського товарообміну не допускається
дискримінація будь-якої республіки, її юридичних осіб і громадян.
Союзні, автономні республіки без взаємного погодження з
іншими союзними, автономними республіками не мають права
запроваджувати обмеження на ввіз-вивіз товарів і фінансових
ресурсів, перешкоджати транзитові вантажів через їхню територію,
переміщенню за її межі майна та коштів, які перебувають у
власності громадян і юридичних осіб інших республік,
запроваджувати транзитні платежі.
4. Союзні і автономні республіки на своїй території мають
право у межах своєї компетенції регулювати ринок товарів та послуг
через системи оподаткування і ціноутворення, стимулювати
виробництво і встановлювати пільги щодо реалізації окремих видів
товарів за рахунок республіканського бюджету.
5. Союзні і автономні республіки на своїй території у межах
своєї компетенції законодавчо встановлюють єдиний для всіх
інвесторів порядок придбання майна і здійснення капітальних
вкладень. Республіканське законодавство гарантує інвесторам вибір
підрядних організацій, а також повернення вкладених інвестицій та
вивіз одержаних доходів.
6. Кредитне, розрахункове і страхове обслуговування суб'єктів
господарювання здійснюють установи Державного банку СРСР,
самостійні комерційні банки, страхові товариства та інші кредитні
установи, які створюються і діють відповідно до законодавства
Союзу РСР і республік.
7. Випуск і обіг акцій та інших цінних паперів на
загальносоюзному ринку здійснюються відповідно до союзного і
республіканського законодавства.
Стаття 5. Договірні форми економічних зв'язків Союзу РСР,союзних і автономних республік
1. Економічні відносини Союзу РСР і республік, а також
республік між собою, не передбачені відповідним законодавством,
регулюються двосторонніми і багатосторонніми угодами. На
договірній основі вирішуються питання міжреспубліканського обміну
і передачі одне одному майна, яке перебуває в їхній власності,
створюються спільні підприємства, організації, установи та єдині
органи управління, формуються фонди для спільного розв'язання
соціально-економічних завдань. Угодами може передбачатись обмін
необхідною плановою, прогнозною, комерційною, науково-технічною та
іншою інформацією.
Предметом міжреспубліканських угод не можуть бути спільні
дії, які ущемляють інтереси інших республік або ведуть до підриву
єдності загальносоюзного ринку.
2. Союзні і автономні республіки мають право засновувати у
столиці Союзу РСР і столицях інших республік свої представництва,
які утримуються за рахунок коштів республіканських бюджетів.
Органи державного управління Союзу РСР можуть створювати за
згодою республіки на її території свої служби і підрозділи.
Стаття 6. Гарантії економічної самостійності союзнихі автономних республік
1. Союзні і автономні республіки беруть участь у вирішенні
економічних і соціальних питань, віднесених до відання Союзу РСР,
на З'їзді народних депутатів СРСР, у Верховній Раді СРСР, Президії
Верховної Ради СРСР, Раді Федерації, Уряді СРСР та інших органах
Союзу РСР. Питання, пов'язані з додержанням Союзного договору,
розглядаються Радою Федерації з участю найвищих державних
службових осіб автономних республік, автономних областей і
округів.
2. Найвищі органи державної влади республік можуть вносити
питання про відповідність Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і
законам СРСР актів найвищих органів державної влади й управління
Союзу РСР, які регулюють економічні відносини, на розгляд Комітету
конституційного нагляду СРСР.
3. Союзні і автономні республіки мають право звертатися до
Президента СРСР з клопотанням про припинення дії постанов і
розпоряджень Ради Міністрів СРСР, які суперечать економічним
інтересам цих республік.
4. Найвищі органи державного управління союзних і автономних
республік мають право опротестовувати в Раду Міністрів СРСР акти
підвідомчих їй органів управління, які суперечать економічним
інтересам республік. Рада Міністрів СРСР у місячний строк
розглядає цей протест і приймає остаточне рішення.
Уряди республік можуть припиняти на своїй території дію
опротестовуваних актів на час їх розгляду.
5. Незгоди в економічних питаннях між Урядом Союзу РСР,
союзними і автономними республіками, а також між республіками, які
виникають при виконанні законів СРСР, постанов і розпоряджень
Уряду СРСР, розглядаються Верховною Радою СРСР з урахуванням
рекомендацій Ради Федерації.
Стаття 7. Гарантії економічної самостійності автономнихобластей і округів, органів місцевого
самоврядування і підприємств
1. Компетенція автономних областей і округів в економічній
сфері визначається законами СРСР і союзних республік, які
гарантують право автономних областей і округів на самостійне
господарювання.
2. Автономні області і округи відповідно до законодавства
Союзу РСР і союзних республік на своїй території володіють,
користуються і розпоряджаються землею, іншими природними
ресурсами, а також майном, яке перебуває в їхній власності.
3. Автономні області і округи забезпечують комплексний
соціально-економічний розвиток на своїй території, самостійно
формують і виконують свої бюджети, здійснюють заходи щодо
зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування,
встановлюють і регулюють у межах своєї компетенції ціни, беруть
участь у визначенні лімітів та нормативів природокористування на
їхній території, відповідно до союзного і республіканського
законодавства видають дозволи і накладають заборони на діяльність
суб'єктів господарювання, провадять зовнішньоекономічну
діяльність, а також вирішують інші питання, віднесені до їхньої
компетенції.
4. Права органів місцевого самоврядування забезпечуються
Законом СРСР "Про загальні засади місцевого самоврядування і
місцевого господарства в СРСР" ( v1417400-90 ), іншими
законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.
5. Союзні і автономні республіки, автономні області і округи,
місцеві Ради народних депутатів забезпечують відповідно до
законодавчих актів Союзу РСР і республік самостійність та однакові
правові умови діяльності підприємств, об'єднань і організацій,
розміщених на їхній території, незалежно від видів їхніх
організаційних структур і форм власності.
Стаття 8. Відповідальність Союзу РСР, союзних і автономнихреспублік за невиконання зобов'язань
1. Союз РСР, союзні і автономні республіки несуть
відповідальність за невиконання або неналежне виконання
зобов'язань в економічній сфері, встановлюваних угодами. Санкції
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань передбачаються
цими угодами.
2. Господарські спори, які випливають з економічних угод між
союзними і республіканськими органами управління, органами
управління союзних і автономних республік, розглядаються за
ініціативою заінтересованої сторони Державним арбітражем СРСР.
3. Органи управління Союзу РСР у разі реалізації ними своїх
рішень, які були прийняті на порушення чинного законодавства без
погодження із союзною або автономною республікою і завдали шкоди
республіці, зобов'язані на вимогу республіки усунути негативні
наслідки таких рішень і відшкодувати збитки.
4. У разі прийняття органами союзної або автономної
республіки рішень, які порушують права й охоронювані законом
інтереси інших республік і Союзу РСР, збитки компенсує республіка,
яка прийняла таке рішення.
5. Усі спори в економічних питаннях, у тому числі про
відшкодування збитків, між Союзом РСР, союзними і автономними
республіками, автономними областями і округами розглядаються в
порядку третейського розгляду або Верховним Судом СРСР.
Стаття 9. Регулювання особливих умов економічноїсамостійності союзних і автономних республік
1. Союз РСР за ініціативою республік може встановлювати для
них у законодавчому порядку особливі економічні умови без
ущемлення законних інтересів інших республік і Союзу РСР.
2. Повноваження союзних і республіканських органів управління
в окремих сферах господарської діяльності можуть перерозподілятися
на основі взаємних угод Союзу РСР, союзних і автономних республік.
Президент Союзу Радянських
Соціалістичних Республік М.ГОРБАЧОВ
Москва, Кремль. 10 квітня 1990 р.N 1421-I
Джерело:Офіційний портал ВРУ