З А К О Н
       СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

 N 1421-I від 10.04.90

 vd900410 vn1421-I

            Про основи економічних відносин Союзу РСР,
             союзних і автономних республік

          (Вводиться в дію Постановою СРСР з 01.01.1991
      N 1422-I ( v1422400-90 ) від 10.04.90)
 

     Цей Закон  визначає  основи  економічних  відносин Союзу РСР,
союзних і  автономних  республік.  Він  грунтується  на  принципах
федералізму, економічної самостійності і взаємної відповідальності
Союзу РСР,  союзних і автономних республік. Законом розмежовуються
повноваження   Союзу   РСР   і   республік  в  економічній  сфері,
визначаються їхні фінансово-економічні  відносини,  встановлюються
правові основи їх участі в загальносоюзному ринку,  передбачаються
законодавчі і договірні форми регулювання  відносин  Союзу  РСР  і
республік,   гарантії   прав   союзних   і  автономних  республік,
автономних областей і округів,  місцевих Рад народних депутатів та
самостійності підприємств.

     Стаття 1. Компетенція Союзу РСР в економічній сфері

     1. До відання Союзу РСР належить:

     встановлення законодавчих основ господарської діяльності СРСР
і функціонування загальносоюзного ринку;

     організація податкової   системи   в    СРСР,    встановлення
загальнодержавних податків,   зборів  і  обов'язкових  платежів  у
бюджет, граничних розмірів оподаткування;

     складення, затвердження і виконання союзного бюджету;

     розроблення перспектив    соціально-економічного     розвитку
країни, складення і реалізація загальносоюзних програм;

     здійснення загальної   політики  ціноутворення,   організації
фінансово-кредитної системи і єдиного грошового обігу;

     утворення загальносоюзних  резервних,  страхових   та   інших
фондів;

     встановлення загальних  норм  і  правил охорони навколишнього
середовища і використання природних ресурсів;

     управління залізничним,  повітряним, морським і магістральним
трубопровідним   транспортом,   оборонними  об'єктами,  космічними
системами,  Єдиною енергетичною  системою  СРСР,  загальносоюзними
системами зв'язку та інформації,  а також об'єктами,  які належать
до загальносоюзної державної власності відповідно до законодавства
СРСР та угод Союзу РСР і республік;

     координація діяльності  республік у питаннях інвестиційної та
амортизаційної політики;  науки і  техніки;  зайнятості,  міграції
населення; народної освіти, охорони здоров'я та культури;

     встановлення в   СРСР   мінімальних  розмірів  оплати  праці,
пенсійного та інших видів соціального забезпечення;

     визначення основ      і      проведення       загальносоюзної
зовнішньоекономічної політики;

     встановлення принципів  організації  митної  справи на основі
єдності митної території СРСР,  мита і митних  зборів;  визначення
меж економічної зони і континентального шельфу СРСР та їх охорона;

     надання Союзом  РСР  державних  позик та економічної допомоги
іноземним державам,  укладення угод про державні позики і кредити,
що їх одержує Союз РСР з іноземних джерел;

     захист економічних інтересів Союзу РСР,  союзних і автономних
республік, підприємств, організацій і громадян СРСР за рубежем;

     організація загальносоюзної  статистики   і   бухгалтерського
обліку;

     організація єдиної патентної і метеорологічної служб,  служби
єдиного часу, мір і ваги, встановлення загальносоюзних стандартів.

     2. Союз РСР здійснює законодавче регулювання сфер, віднесених
до  його  відання,  утворює  загальносоюзні  органи управління,  в
роботі яких беруть участь представники союзних  і  заінтересованих
автономних республік, укладає з республіками в необхідних випадках
угоди в економічних питаннях.

     Стаття 2. Основи економічної самостійності союзних
          і автономних республік

     1. Союзні   і   автономні  республіки  повноважні  вирішувати
економічні і соціальні питання за винятком тих,  які  Конституцією
СРСР, законодавством СРСР і цим Законом віднесено до відання Союзу
РСР.

     2. Союзні  і  автономні  республіки  на  своїх  територіях  з
додержанням законодавства СРСР:

     володіють, користуються   і  розпоряджаються  землею,  іншими
природними ресурсами у своїх інтересах та інтересах Союзу РСР;

     приймають закони та інші нормативні акти, які регулюють умови
господарської діяльності на території республік;

     вирішують питання    оподаткування   і   провадять   бюджетну
діяльність;

     здійснюють регулювання економічного і соціального розвитку на
своїй    території,   а   також   беруть   участь   у   виробленні
загальнодержавних рішень щодо  розвитку  економіки  та  шляхів  їх
реалізації;

     регулюють інвестиційну  діяльність  та  умови  будівництва на
території республіки;

     здійснюють регулювання  цін   виходячи   із   загальносоюзної
політики ціноутворення;

     беруть участь   у   регулюванні   грошового   обігу,  керують
діяльністю республіканських банків;

     провадять зовнішньоекономічну   діяльність   з    урахуванням
зобов'язань,  передбачених  у міжнародних договорах СРСР та угодах
між Союзом РСР і республіками;  ведуть  прикордонну  і  прибережну
торгівлю;  реєструють створювані спільні підприємства,  міжнародні
об'єднання   й   організації,    стимулюють    зовнішньоекономічну
діяльність  підприємств та організацій;  формують і використовують
республіканський валютний фонд;

     вирішують питання соціального розвитку, зайнятості населення,
регулювання    доходів    населення,    забезпечують   встановлені
законодавством СРСР мінімальні розміри оплати праці, пенсійного та
інших видів соціального забезпечення;

     встановлюють норми    екологічної    безпеки   і   здійснюють
природоохоронну діяльність  на  території  республіки,  визначають
ліміти   та  нормативи  природокористування  і  здійснюють  видачу
дозволів  та  накладення  заборон  на  діяльність  підприємств   і
організацій;

     формують республіканські   органи   державного  управління  і
визначають їхні функції;

     вирішують інші питання економічного і  соціального  розвитку,
які не належать до відання Союзу РСР.

     Стаття 3. Основи фінансових і бюджетних відносин Союзу
          РСР, союзних і автономних республік

     1. Бюджетну   систему   СРСР   становлять   союзний   бюджет,
самостійні  республіканські  (союзних  і  автономних республік) та
місцеві бюджети.

     Порядок складення,   розгляду,   затвердження   і   виконання
союзного  бюджету  визначається  Верховною  Радою СРСР,  а порядок
складення,  розгляду,  затвердження і  виконання  республіканських
бюджетів союзних  і  автономних  республік  -  законодавством  цих
республік.

     2. До    відання    Союзу    РСР    належить     встановлення
загальнодержавних податків,  зборів та обов'язкових платежів,  які
справляються на всій території СРСР і направляються  повністю  або
частково на формування союзного бюджету.  Перелік і розміри ставок
таких податків,  зборів і платежів  визначаються  Верховною  Радою
СРСР.

     Органи державної  влади  та  управління  союзних і автономних
республік вирішують питання справляння загальнодержавних  податків
та   інших   загальнодержавних   обов'язкових  платежів  у  межах,
встановлених законодавством Союзу РСР.

     3. Союзні і автономні республіки відповідно до  законодавства
Союзу РСР   встановлюють   республіканські   податки,   збори   та
обов'язкові платежі,  включаючи платежі за  природні  ресурси,  що
справляються на своїй території і зараховуються в їхні бюджети.

     4. Доходи    союзного    бюджету    формуються   за   рахунок
загальнодержавних податків,  зборів та обов'язкових  платежів  (за
винятком  частини,  яка  зараховується  в  республіканські бюджети
союзних і автономних республік,  у бюджети автономних  областей  і
округів та    місцеві    бюджети),    доходів   від   використання
загальносоюзної  власності  і  заходів,  що  проводяться  союзними
органами.  Перелік  доходних  джерел і структура видатків союзного
бюджету,  включаючи  видатки  на  видачу   субвенцій   союзним   і
автономним республікам, визначаються Верховною Радою СРСР.

     5. Союзні  органи  разом  з  органами  союзних  і  автономних
республік  утворюють  фонди  регіонального  розвитку,   резервний,
інноваційний,  природоохоронний  та  інші загальносоюзні фонди для
фінансування      загальносоюзних      і       міжреспубліканських
науково-технічних,  економічних,  соціальних,  природоохоронних та
інших  програм,  а  також  робіт  для  відвернення  і   ліквідації
наслідків стихійних лих, катастроф та аварій.

     6. Державний  банк  СРСР здійснює регулювання грошового обігу
на базі єдиної  грошової  одиниці  -  карбованця,  емісію  грошей,
встановлює курс карбованця відносно іноземних валют,  правила його
обміну,  порядок продажу і купівлі валютних  цінностей,  проводить
єдину кредитну політику у зовнішньоекономічних зв'язках.

     Стаття 4. Загальносоюзний ринок

     1. Основою формування і функціонування загальносоюзного ринку
є   самостійність   підприємств,   об'єднань,    організацій    та
індивідуальних  товаровиробників,  які провадять свою господарську
діяльність  в  умовах  змагальності  і  рівноправності  всіх  форм
власності  з  урахуванням антимонопольного та іншого законодавства
про ринок.

     Економічні відносини підприємств,  об'єднань,  організацій та
індивідуальних   товаровиробників   з  республіканськими  органами
управління  і  місцевими  органами  самоврядування  будуються   на
податковій   і   договірній   основі,  якщо  інше  не  передбачено
законодавством.

     2. Законодавством СРСР  визначаються  повноваження  державних
органів Союзу РСР, союзних і автономних республік щодо регулювання
і захисту загальносоюзного ринку,  а також права та обов'язки його
учасників, їхні переваги і пільги.

     3. Товарообмін   на   території  СРСР  складається  в  умовах
відкритості республіканських ринків і відсутності митних  бар'єрів
за   винятком   ринків,   що   організовуються  в  зонах  вільного
підприємництва, для яких союзним і республіканським законодавством
встановлюються особливі економічні і правові режими.

     У сфері  міжреспубліканського  товарообміну  не  допускається
дискримінація будь-якої республіки, її юридичних осіб і громадян.

     Союзні, автономні  республіки  без  взаємного  погодження   з
іншими   союзними,   автономними   республіками   не  мають  права
запроваджувати  обмеження  на  ввіз-вивіз  товарів  і   фінансових
ресурсів,  перешкоджати  транзитові вантажів через їхню територію,
переміщенню  за  її  межі  майна  та  коштів,  які  перебувають  у
власності    громадян    і   юридичних   осіб   інших   республік,
запроваджувати транзитні платежі.

     4. Союзні і автономні республіки  на  своїй  території  мають
право у межах своєї компетенції регулювати ринок товарів та послуг
через   системи   оподаткування   і   ціноутворення,   стимулювати
виробництво  і  встановлювати пільги щодо реалізації окремих видів
товарів за рахунок республіканського бюджету.

     5. Союзні і автономні республіки на своїй території  у  межах
своєї   компетенції   законодавчо  встановлюють  єдиний  для  всіх
інвесторів  порядок  придбання  майна  і  здійснення   капітальних
вкладень.  Республіканське законодавство гарантує інвесторам вибір
підрядних організацій,  а також повернення вкладених інвестицій та
вивіз одержаних доходів.

     6. Кредитне, розрахункове і страхове обслуговування суб'єктів
господарювання  здійснюють   установи   Державного   банку   СРСР,
самостійні комерційні банки,  страхові товариства та інші кредитні
установи,  які створюються і  діють  відповідно  до  законодавства
Союзу РСР і республік.

     7. Випуск   і   обіг   акцій   та  інших  цінних  паперів  на
загальносоюзному  ринку  здійснюються  відповідно  до  союзного  і
республіканського законодавства.

     Стаття 5. Договірні форми економічних зв'язків Союзу РСР,
          союзних і автономних республік

     1. Економічні  відносини  Союзу  РСР  і  республік,  а  також
республік  між  собою,  не передбачені відповідним законодавством,
регулюються   двосторонніми   і   багатосторонніми   угодами.   На
договірній  основі вирішуються питання міжреспубліканського обміну
і передачі одне одному майна,  яке перебуває  в  їхній  власності,
створюються спільні підприємства,  організації,  установи та єдині
органи управління,  формуються  фонди  для  спільного  розв'язання
соціально-економічних  завдань.  Угодами  може передбачатись обмін
необхідною плановою, прогнозною, комерційною, науково-технічною та
іншою інформацією.

     Предметом міжреспубліканських  угод  не  можуть  бути спільні
дії,  які ущемляють інтереси інших республік або ведуть до підриву
єдності загальносоюзного ринку.

     2. Союзні  і  автономні  республіки мають право засновувати у
столиці Союзу РСР і столицях інших республік свої  представництва,
які утримуються за рахунок коштів республіканських бюджетів.

     Органи  державного  управління Союзу РСР можуть створювати за
згодою республіки на її території свої служби і підрозділи.

     Стаття 6. Гарантії економічної самостійності союзних
          і автономних республік

     1. Союзні  і  автономні  республіки беруть участь у вирішенні
економічних і соціальних питань,  віднесених до відання Союзу РСР,
на З'їзді народних депутатів СРСР, у Верховній Раді СРСР, Президії
Верховної Ради СРСР,  Раді Федерації,  Уряді СРСР та інших органах
Союзу РСР.  Питання,  пов'язані  з  додержанням Союзного договору,
розглядаються  Радою  Федерації  з   участю   найвищих   державних
службових   осіб   автономних  республік,  автономних  областей  і
округів.

     2. Найвищі органи державної влади  республік  можуть  вносити
питання про  відповідність  Конституції  СРСР  (  n0001400-77  ) і
законам СРСР актів найвищих органів державної влади  й  управління
Союзу РСР, які регулюють економічні відносини, на розгляд Комітету
конституційного нагляду СРСР.

     3. Союзні і автономні республіки мають  право  звертатися  до
Президента СРСР  з  клопотанням  про  припинення  дії  постанов  і
розпоряджень Ради  Міністрів  СРСР,  які  суперечать   економічним
інтересам цих республік.

     4. Найвищі  органи державного управління союзних і автономних
республік мають право опротестовувати в Раду Міністрів  СРСР  акти
підвідомчих  їй  органів  управління,  які  суперечать економічним
інтересам  республік.  Рада  Міністрів  СРСР  у   місячний   строк
розглядає цей протест і приймає остаточне рішення.

     Уряди республік  можуть  припиняти  на  своїй  території  дію
опротестовуваних актів на час їх розгляду.

     5. Незгоди в  економічних  питаннях  між  Урядом  Союзу  РСР,
союзними і автономними республіками, а також між республіками, які
виникають при виконанні  законів  СРСР,  постанов  і  розпоряджень
Уряду СРСР,  розглядаються  Верховною  Радою  СРСР  з  урахуванням
рекомендацій Ради Федерації.

     Стаття 7. Гарантії економічної самостійності автономних
          областей і округів, органів місцевого
          самоврядування і підприємств

     1. Компетенція автономних областей і  округів  в  економічній
сфері   визначається   законами  СРСР  і  союзних  республік,  які
гарантують  право автономних  областей  і  округів  на  самостійне
господарювання.

     2. Автономні  області  і  округи  відповідно до законодавства
Союзу РСР  і  союзних  республік  на  своїй  території  володіють,
користуються   і   розпоряджаються   землею,   іншими   природними
ресурсами, а також майном, яке перебуває в їхній власності.

     3. Автономні  області  і  округи   забезпечують   комплексний
соціально-економічний  розвиток  на  своїй  території,  самостійно
формують  і  виконують  свої  бюджети,  здійснюють   заходи   щодо
зміцнення фінансової   бази   органів   місцевого  самоврядування,
встановлюють і регулюють у межах своєї  компетенції  ціни,  беруть
участь  у  визначенні лімітів та нормативів природокористування на
їхній  території,  відповідно  до  союзного  і   республіканського
законодавства  видають дозволи і накладають заборони на діяльність
суб'єктів    господарювання,     провадять     зовнішньоекономічну
діяльність,  а  також вирішують інші питання,  віднесені до їхньої
компетенції.

     4. Права  органів  місцевого  самоврядування   забезпечуються
Законом  СРСР  "Про  загальні  засади  місцевого  самоврядування і
місцевого   господарства   в   СРСР"   (  v1417400-90  ),   іншими
законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

     5. Союзні і автономні республіки, автономні області і округи,
місцеві Ради  народних  депутатів   забезпечують   відповідно   до
законодавчих актів Союзу РСР і республік самостійність та однакові
правові умови діяльності  підприємств,  об'єднань  і  організацій,
розміщених на   їхній   території,   незалежно   від  видів  їхніх
організаційних структур і форм власності.

       Стаття 8. Відповідальність Союзу РСР, союзних і автономних
            республік за невиконання зобов'язань

     1. Союз   РСР,   союзні   і   автономні   республіки   несуть
відповідальність   за   невиконання   або   неналежне    виконання
зобов'язань в економічній сфері,  встановлюваних угодами.  Санкції
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань  передбачаються
цими угодами.

     2.  Господарські спори, які випливають з економічних угод між
союзними  і  республіканськими   органами   управління,   органами
управління   союзних  і  автономних  республік,  розглядаються  за
ініціативою заінтересованої сторони Державним арбітражем СРСР.

     3. Органи управління Союзу РСР у разі реалізації  ними  своїх
рішень,  які  були прийняті на порушення чинного законодавства без
погодження із союзною або автономною республікою і  завдали  шкоди
республіці,  зобов'язані  на  вимогу  республіки усунути негативні
наслідки таких рішень і відшкодувати збитки.

     4. У  разі  прийняття   органами   союзної   або   автономної
республіки  рішень,  які  порушують  права  й  охоронювані законом
інтереси інших республік і Союзу РСР, збитки компенсує республіка,
яка прийняла таке рішення.

     5. Усі  спори  в  економічних  питаннях,  у  тому  числі  про
відшкодування збитків,  між Союзом  РСР,  союзними  і  автономними
республіками,  автономними  областями  і  округами розглядаються в
порядку третейського розгляду або Верховним Судом СРСР.

     Стаття 9. Регулювання особливих умов економічної
          самостійності союзних і автономних республік

     1. Союз  РСР  за ініціативою республік може встановлювати для
них  у  законодавчому  порядку  особливі  економічні   умови   без
ущемлення законних інтересів інших республік і Союзу РСР.

     2. Повноваження союзних і республіканських органів управління
в окремих сферах господарської діяльності можуть перерозподілятися
на основі взаємних угод Союзу РСР, союзних і автономних республік.
 

 Президент Союзу Радянських
 Соціалістичних Республік                               М.ГОРБАЧОВ

 Москва, Кремль. 10 квітня 1990 р.
            N 1421-I