br> У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчихактів Української РСР
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР) 1991, N 8, ст. 56 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3177-XII ( 3177-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 24, ст.257
N 649/97-ВР ( 649/97-ВР ) від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.40 )
Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів
Української РСР:
I. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 17
серпня 1966 року "Про примусове лікування і трудове перевиховання
хронічних алкоголіків" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1966 р.,
N 32, ст. 196; 1973 р., N 15, ст.110; 1975 р., N 37, ст. 419; 1982
р., N 48, ст.774; 1985 р., N 33, ст. 787):
1. Частину другу статті 1 і статтю 2 викласти в такій
редакції:
"Особи, хворі на хронічний алкоголізм, які ухиляються від
добровільного лікування або продовжують пиячити після лікування і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб, підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію для примусового лікування і трудового виховання на
строк від шести місяців до одного року.
2. Питання про направлення до лікувально-трудового
профілакторію осіб, зазначених у статті 1 цього Указу,
розглядається за поданням органу внутрішніх справ, погодженим з
прокурором, районним (міським) народним судом при наявності
медичного висновку за клопотанням трудових колективів, державних
органів, установ, громадських організацій або близьких родичів.
Розгляд матеріалів провадиться не пізніше двадцяти днів з дня
їх одержання у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю
особи, щодо якої порушено клопотання, та за її бажанням -
адвоката, а в необхідних випадках - також представників державного
органу, установи, громадської організації, трудового колективу,
близького родича зазначеної особи, які порушили клопотання про
направлення її на примусове лікування. Якщо в судовому засіданні
бере участь прокурор, суд повинен призначити адвоката незалежно
від бажання особи, щодо якої порушено клопотання.
Постанову суду про направлення або відмову в направленні до
лікувально-трудового профілакторію може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої порушено клопотання, а також
особою, органом, що порушили клопотання, чи опротестовано
прокурором протягом семи днів з моменту її проголошення.
Постанова суду виконується органом внутрішніх справ".
2. Доповнити Указ статтею 4-1 такого змісту:
"4-1. У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в
лікувально-трудовому профілакторії, порядку примусового лікування
і трудового виховання, в результаті чого заходи
лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків, за
поданням адміністрації профілакторію, погодженим з комісією по
боротьбі з пияцтвом при виконавчому комітеті районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів і прокурором, на підставі
медичного висновку районний (міський) народний суд за місцем
знаходження профілакторію може продовжити їй строк перебування в
профілакторії. При цьому загальний строк перебування в
профілакторії не може перевищувати двох років.
Зазначене подання розглядається судом у десятиденний строк з
моменту його одержання з обов'язковою участю особи, щодо якої
порушено питання про продовження строку перебування в
профілакторії, та за її бажанням - адвоката.
Постанову суду про продовження або відмову в продовженні
строку перебування в профілакторії може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої розглядалось це питання,
адміністрацією профілакторію та комісією по боротьбі з пияцтвом
при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради
народних депутатів чи опротестовано прокурором протягом семи днів
з моменту її проголошення".
3. Частину першу статті 5 викласти в такій редакції:
"Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж".
( Розділ II втратив чинність на підставі Закону N 649/97-ВР
від 19.11.97 )
( Розділ III втратив чинність на підставі Закону N 649/97-ВР
від 19.11.97 )
( Розділ IV втратив чинність на підставі Закону N 3177-XII
( 3177-12 ) від 05.05.93 )
V. У Кримінальному кодексі Української РСР ( 2001-05,
2002-05 ):
1. У назві та тексті статті 229-8 виключити слова "чи
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря".
2. З частини другої статті 229-10 виключити слова і цифри "за
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря (стаття
229-8), а також".
VI. У назві, частинах першій та другій статті 44 Кодексу
Української РСР про адміністративні правопорушення ( 80731-10 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст.
1122; 1987 р., N 35, ст. 674) виключити відповідно слова: "чи
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря", "а так само
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря" та "а так
само яка добровільно звернулася до медичного закладу за поданням
медичної допомоги в зв'язку з вживанням наркотичних засобів без
призначення лікаря".
VII. У зв'язку з цим Указом:
1) звільнити з лікувально-трудових і лікувально-виховних
профілакторіїв осіб, які перебувають у них понад один рік;
2) скоротити до одного року час перебування в
лікувально-трудовому або лікувально-виховному профілакторії
особам, яким примусове лікування призначено на строк понад один
рік і які перебувають в лікувально-трудовому або
лікувально-виховному профілакторії менше цього строку.
Звільнення та скорочення строку перебування у профілакторіях
осіб, зазначених у пунктах першому і другому цього розділу,
здійснюється за постановами адміністрації профілакторіїв,
санкціонованими прокурором і погодженими з комісіями по боротьбі з
пияцтвом при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів
за місцем знаходження профілакторіїв, а при розгляді справ щодо
неповнолітніх - також з комісіями у справах неповнолітніх.
Передбачені цим розділом положення підлягають виконанню
протягом трьох місяців після набрання Указом чинності.
Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК
м. Київ, 28 січня 1991 рокуN 663-XII
