У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчихактів Української РСР
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 8, ст. 56 )
Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів
Української РСР:
I. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 17
серпня 1966 року "Про примусове лікування і трудове перевиховання
хронічних алкоголіків" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1966 р.,
N 32, ст. 196; 1973 р., N 15, ст.110; 1975 р., N 37, ст. 419; 1982
р., N 48, ст.774; 1985 р., N 33, ст. 787):
1. Частину другу статті 1 і статтю 2 викласти в такій
редакції:
"Особи, хворі на хронічний алкоголізм, які ухиляються від
добровільного лікування або продовжують пиячити після лікування і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб, підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію для примусового лікування і трудового виховання на
строк від шести місяців до одного року.
2. Питання про направлення до лікувально-трудового
профілакторію осіб, зазначених у статті 1 цього Указу,
розглядається за поданням органу внутрішніх справ, погодженим з
прокурором, районним (міським) народним судом при наявності
медичного висновку за клопотанням трудових колективів, державних
органів, установ, громадських організацій або близьких родичів.
Розгляд матеріалів провадиться не пізніше двадцяти днів з дня
їх одержання у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю
особи, щодо якої порушено клопотання, та за її бажанням -
адвоката, а в необхідних випадках - також представників державного
органу, установи, громадської організації, трудового колективу,
близького родича зазначеної особи, які порушили клопотання про
направлення її на примусове лікування. Якщо в судовому засіданні
бере участь прокурор, суд повинен призначити адвоката незалежно
від бажання особи, щодо якої порушено клопотання.
Постанову суду про направлення або відмову в направленні до
лікувально-трудового профілакторію може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої порушено клопотання, а також
особою, органом, що порушили клопотання, чи опротестовано
прокурором протягом семи днів з моменту її проголошення.
Постанова суду виконується органом внутрішніх справ".
2. Доповнити Указ статтею 4-1 такого змісту:
"4-1. У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в
лікувально-трудовому профілакторії, порядку примусового лікування
і трудового виховання, в результаті чого заходи
лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків, за
поданням адміністрації профілакторію, погодженим з комісією по
боротьбі з пияцтвом при виконавчому комітеті районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів і прокурором, на підставі
медичного висновку районний (міський) народний суд за місцем
знаходження профілакторію може продовжити їй строк перебування в
профілакторії. При цьому загальний строк перебування в
профілакторії не може перевищувати двох років.
Зазначене подання розглядається судом у десятиденний строк з
моменту його одержання з обов'язковою участю особи, щодо якої
порушено питання про продовження строку перебування в
профілакторії, та за її бажанням - адвоката.
Постанову суду про продовження або відмову в продовженні
строку перебування в профілакторії може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої розглядалось це питання,
адміністрацією профілакторію та комісією по боротьбі з пияцтвом
при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради
народних депутатів чи опротестовано прокурором протягом семи днів
з моменту її проголошення".
3. Частину першу статті 5 викласти в такій редакції:
"Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж".
II. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 14
квітня 1969 року "Про примусове лікування і трудове перевиховання
хворих на наркоманію" ( 1819а-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1969 р., N 17, ст. 133; 1974 р., N 27, ст.222; 1982 р., N 48, ст.
774; 1986 р., N 46, ст.933; 1987 р., N 35, ст.674):
1. Частину другу статті 1 і статтю 2 викласти в такій
редакції: "Хворі, які ухиляються від лікування або продовжують після
лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб, підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію, а неповнолітні, які досягли 16-річного віку, - до
лікувально-виховного профілакторію для примусового лікування на
строк від шести місяців до одного року.
2. Питання про направлення до лікувально-трудового або
лікувально-виховного профілакторію осіб, зазначених у статті 1
цього Указу, розглядається за поданням органу внутрішніх справ,
погодженим з прокурором, районним (міським) народним судом при
наявності медичного висновку за клопотанням трудових колективів,
державних органів, установ, громадських організацій або близьких
родичів.
Розгляд матеріалів провадиться не пізніше двадцяти днів з дня
їх одержання у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю
особи, щодо якої порушено клопотання, та за її бажанням -
адвоката, а в необхідних випадках - також представників державного
органу, установи, громадської організації, трудового колективу,
близького родича зазначеної особи, які порушили клопотання про
направлення її на примусове лікування. Якщо в судовому засіданні
бере участь прокурор, суд повинен призначити адвоката незалежно
від бажання особи, щодо якої порушено клопотання.
Постанову суду про направлення або відмову в направленні до
лікувально-трудового або лікувально-виховного профілакторію може
бути оскаржено у вищестоящий суд особою, щодо якої порушено
клопотання, а також особою, органом, що порушили клопотання, чи
опротестовано прокурором протягом семи днів з моменту її
проголошення.
Постанова суду виконується органом внутрішніх справ".
2. Доповнити Указ статтею 4-1 такого змісту:
"4-1. У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в
лікувально-трудовому профілакторії, порядку примусового лікування
і трудового виховання, в результаті чого заходи
лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків, за
поданням адміністрації профілакторію, погодженим з прокурором, на
підставі медичного висновку районний (міський) народний суд за
місцем знаходження профілакторію може продовжити їй строк
перебування в профілакторії. При цьому загальний строк перебування
в профілакторії не може перевищувати двох років.
Зазначене подання розглядається судом у десятиденний строк з
моменту його одержання з обов'язковою участю особи, щодо якої
порушено питання про продовження строку перебування в
профілакторії, та за її бажанням - адвоката.
Постанову суду про продовження або відмову в продовженні
строку перебування в профілакторії може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої розглядалося це питання, та
адміністрацією профілакторію чи опротестовано прокурором протягом
семи днів з моменту її проголошення".
3. Частину другу статті 5 викласти в такій редакції:
"Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж".
III. Частину першу статті 1 Положення про
лікувально-виховний профілакторій для хворих на наркоманію
( 3070-11 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1986 р., N 46, ст.
933; 1987 р., N 35, ст. 674) викласти в такій редакції:
"1. У лікувально-виховному профілакторії для хворих на
наркоманію тримають працездатних неповнолітніх хворих віком від
шістнадцяти років, які ухиляються від обов'язкового лікування в
лікувально-профілактичних закладах органів охорони здоров'я і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб. Зазначені особи направляються до лікувально-виховних
профілакторіїв за постановою районного (міського) народного суду".
IV. До Закону Української РСР "Про охорону здоров'я"
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 29, ст.
245; 1973 р., N 29, ст. 248; 1974 р., N 271, ст. 222; 1975 р., N
37, ст. 419; 1985 р., N 33, ст. 787; 1986 р., N 46, ст. 933; 1987
р., N 35, ст. 674):
1. Частину другу статті 59 після слів "продовжують пиячити
після лікування" доповнити словами "і систематично порушують при
цьому громадський порядок або права інших осіб".
2. У статті 59-1:
з частини другої виключити друге речення;
частину третю викласти в такій редакції:
"Хворі на наркоманію, які ухиляються від лікування в
лікувально-профілактичних закладах органів охорони здоров'я або
продовжують після лікування вживати наркотичні засоби без
призначення лікаря і систематично порушують при цьому громадський
порядок або права інших осіб, підлягають направленню до
лікувально-трудових профілакторіїв, а неповнолітні, які досягли
шістнадцятирічного віку, - до лікувально-виховних профілакторіїв
для примусового лікування".
V. У Кримінальному кодексі Української РСР ( 2001-05,
2002-05 ):
1. У назві та тексті статті 229-8 виключити слова "чи
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря".
2. З частини другої статті 229-10 виключити слова і цифри "за
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря (стаття
229-8), а також".
VI. У назві, частинах першій та другій статті 44 Кодексу
Української РСР про адміністративні правопорушення ( 80731-10 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст.
1122; 1987 р., N 35, ст. 674) виключити відповідно слова: "чи
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря", "а так само
вживання наркотичних засобів без призначення лікаря" та "а так
само яка добровільно звернулася до медичного закладу за поданням
медичної допомоги в зв'язку з вживанням наркотичних засобів без
призначення лікаря".
VII. У зв'язку з цим Указом:
1) звільнити з лікувально-трудових і лікувально-виховних
профілакторіїв осіб, які перебувають у них понад один рік;
2) скоротити до одного року час перебування в
лікувально-трудовому або лікувально-виховному профілакторії
особам, яким примусове лікування призначено на строк понад один
рік і які перебувають в лікувально-трудовому або
лікувально-виховному профілакторії менше цього строку.
Звільнення та скорочення строку перебування у профілакторіях
осіб, зазначених у пунктах першому і другому цього розділу,
здійснюється за постановами адміністрації профілакторіїв,
санкціонованими прокурором і погодженими з комісіями по боротьбі з
пияцтвом при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів
за місцем знаходження профілакторіїв, а при розгляді справ щодо
неповнолітніх - також з комісіями у справах неповнолітніх.
Передбачені цим розділом положення підлягають виконанню
протягом трьох місяців після набрання Указом чинності.
Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК
м. Київ, 28 січня 1991 рокуN 663-XII
-
скопійовано
-
