Планшет сина у маминих сльозах

Чому мати загиблого добровольця з Вінниці не може добитися визнання сина учасником бойових дій.

- Планшет - це єдине, що в мене залишилося від Альоші, - каже Ірина Зінов'єва, витираючи сльози. - Передали його фронтові побратими. Тут багато фотографій сина. Відео з його інтерв'ю журналісту, записане там, на війні. Гортаю сторінки - сльози градом падають. Екран не висихає.

Олексій Зінов'єв, боєць Добровольчого українського корпусу (ДУК) "Правий сектор", помер 13 червня 2018-го. Автомобіль, на якому він повертався з бойового чергування, потрапив в аварію. Олексій дістав травми, несумісні з життям. Його серце зупинилося під час транспортування до лікарні. Сталося це в зоні бойових дій на Донеччині.

З часу загибелі сина матері так і не вдалося оформити відповідні документи.

- Підрозділ ДУК "Правий сектор" не ввійшов до жодного з державних військових формувань, - пояснюють їй. Радять звертатися до суду. Вінницький міський суд відмовив у розгляді позовної заяви пані Зінов'євій. Жінка просила визнати участь сина в операції АТО/ООС. Наголошує на слові "участь", тобто не учасником, а тим, хто безпосередньо брав участь у захисті країни.

Адвокат порадив звертатися до Апеляційного суду. Її ходіння по муках тривають уже десять місяців.

Два місяці не дожив до своїх 28

На момент загибелі Олексія йому не було навіть 28 років. Два місяці не дожив до свого дня народження.

- Якби вони тільки знали, як це боляче для матері - доводити у кожному кабінеті, що Альоша справді був там, що воював, що він справді загинув! - каже згорьована жінка. - А збирати різні довідки! Невже син не заслужив кращого ставлення?

Нещодавно їздила до Києва. Була у Міністерстві у справах ветеранів. Залишила листа зі своєю історією. Її запевнили, що уважно ознайомляться з ситуацією і зроблять усе, що у їхній компетенції, щоб допомогти.

- Мене скрізь розуміють, співчувають, але на ділі питання не вирішується, - каже пані Ірина. - Необхідні довідки зібрала. Залишився один документ - рішення суду про підтвердження перебування сина у районі бойових дій. Маю свідчення тих, із ким безпосередньо служив, а також бійців одного з армійських підрозділів, який стояв поруч із "Правим сектором". Пояснюють, що суд має прийняти рішення про юридичне підтвердження участі сина в службі та в зоні бойових дій. Звернулася до адвоката. Написала заяву. Але суддя Вінницького міського суду не прийняв її до розгляду.

Адвокат порадив іти в Апеляційний суд. Знову підготували необхідні документи - чекаємо, коли призначать дату розгляду позовної заяви. Чим мотивував відмову суд першої інстанції?

"Відмовити у відкритті провадження..."

- Суди не можуть розглядати заяви про встановлення фактів проходження військової служби, перебування на фронті, участі у бойових діях, отримання поранень, контузій при виконанні обов'язків військової служби, - так зазначено в ухвалі судді Вінницького міського суду Людмили Луценко. Служитель Феміди посилається на Постанову Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року.

Разом із позовною заявою мати загиблого бійця надала документи, що підтверджують його участь в АТО. Солдат Ігор Коваль не служив разом з Олексієм Зінов'євим. Він з іншого підрозділу - 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Був період, коли підрозділ ДУК і названа бригада перебували на одній позиції. Коваль уточнює місця їхньої спільної дислокації - Піски, Водяне, Опитне. Там він і познайомився з Олексієм. Його пояснення засвідчено нотаріально, отже, має силу юридичного документа. Такі само пояснення надав ще один боєць 57-ї бригади - кулеметник Віталій Андрушкевичус.

Серед документів - копія наказу (від 05.07.2018) командира ДУК "Правий сектор" про відрядження Зінов'єва у сектор "Д". Довідка про службове розслідування загибелі бійця. "Олексій Зінов'єв загинув внаслідок дорожньої пригоди в зоні ведення бойових дій біля села Миколаївка Покровського району Донецької області, коли повертався з бойового чергування до місця дислокації свого підрозділу", - зазначено у документі. Мати зібрала також довідки з лікарні - лікарське свідоцтво про смерть сина, посмертний епікриз із медичної картки. Навіть додала фотознімки, зроблені під час перебування Олексія в АТО.

Захоплювався ретроавтомобілями

Олексій Зінов'єв мав диплом правознавця, закінчив Вінницький кооперативний коледж. Мама каже, за спеціальністю не працював. Змалку цікавився ретроавтомобілями. Пізніше дитяче захоплення переросло у професію.

- Він днями пропадав, відновлюючи старі машини, - каже пані Ірина. - Не знаю, чи є у музеї ретроавтомобілів у Вінниці така техніка, якої б не торкнулися його руки.

Влітку 2017-го знайомі попросили Олексія відремонтувати автомобіль для АТО. Потім було ще одне прохання. Мовляв, буксирувати техніку на мирну територію накладно, не тільки кошти, а й часу багато витрачається. На місці робити простіше. Олексій був безвідмовний. Поїхав допомагати бійцям. За словами мами, 2 липня 2017-го він повідомив, що добрався до місця. Пані Ірина сподівалася, відремонтує автомобіль і повернеться додому, але...

У відеоінтерв'ю, записаному одним із журналістів у зоні АТО, Олексій казав:

"Нема часу додому поїхати. Одну машину відремонтуєш - друга ламається. Двигуни горять. Не витримують великого навантаження. Коли вивозять "трьохсотих", видавлюють із техніки всі сили".

- Неодноразово запитувала Альошу по телефону: "Сину, коли додому?" - "Скоро, мамо, скоро..." - такі слова чула у відповідь, - схлипує жінка.

Віктор СКРИПНИК.
Вінницька область.

P. S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що Вінницький обласний апеляційний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

ДОВІДКОВО

Вінницька міська рада надала сім'ї загиблого добровольця Олексія Зінов'єва фінансову допомогу у сто тисяч гривень. Про це повідомила мати бійця. У департаменті інформаційної політики міськради уточнили, що депутати прийняли рішення про підтримку тих земляків, які служили у добровольчих батальйонах. У разі загибелі їхнім родинам надають допомогу з бюджету у сто тисяч гривень. На лікування поранених виділяють суми, що залежать від ступеня отриманих травм.

КОМЕНТАР

Адвокат Олексій БІЛОШКУРСЬКИЙ:

- Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, - розповідає адвокат. - Це передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження. Саме з такою заявою зверталася до суду першої інстанції мати загиблого бійця - встановити факт участі у бойових діях. Не визнати його учасником бойових дій, а юридично зафіксувати сам факт. Іншим способом, як через суд, підтвердити це нема можливості. Підрозділ, в якому служив Олексій Зінов'єв, не входить до складу державних формувань. Тому на його бійців не поширюється дія Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Залишається судова інстанція.