Держдивіденди у Держбюджеті-2004
У цій публікації пропонуємо вашій увазі розширений коментар
до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку
та нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету
України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за
результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та
щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році" від
30.03.2004 р. N 405 ( 405-2004-п ), прийнятої на розвиток норм
статті 72 Закону про Державний бюджет України на 2004 рік
( 1344-15 ), яка стосується підприємств державної та змішаної форм
власності (з державною та недержавною власністю на статутний
фонд).
Перш за все зауважимо, що тема перерахування до бюджету
частини прибутку (доходу) підприємствами, які повністю або
частково перебувають у державній власності, аж ніяк не нова. Так
само як і чинний Закон України "Про Державний бюджет України на
2004 рік" від 27.11.2003 р. N 1344-IV ( 1344-15 ) (далі - Закон
про Держбюджет-2004), передуючий йому Закон України "Про Державний
бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002 р. N 380-IV ( 380-15 ),
зі змінами та доповненнями (далі - Закон про Держбюджет-2003),
містив відповідні норми (див. таблицю).
------------------------------------------------------------------ |Закон про Держбюджет-2003 | Закон про Держбюджет-2004 | | ( 380-15 ) | ( 1344-15 ) | |-------------------------------+--------------------------------| |Стаття 2. Установити, що до | Стаття 2. Установити, що до | |доходів загального фонду | доходів загального фонду | |Державного бюджету України на | Державного бюджету України на | |2003 рік відносяться: | 2004 рік відносяться: | |... | ... | |15) дивіденди (дохід), | 19) дивіденди (дохід), | |нараховані на акції (частки, | нараховані на акції (частки, | |паї) господарських товариств, | паї) господарських товариств, | |що перебувають у державній | що перебувають у державній | |власності; | власності; | |... | ... | |31) частина прибутку (доходу) | 34) частина прибутку (доходу) | |державних підприємств, що | господарських організацій, що | |вилучається до бюджету; | вилучається до бюджету; | |... | ... | |-------------------------------+--------------------------------| |Стаття 52. Установити, що | Стаття 72. Установити, що | |відповідно до статті 18 Закону | господарські організації: | |України "Про підприємства в | - державні та казенні | |Україні" ( 887-12 ), державні | підприємства та їх об'єднання | |некорпоратизовані та | сплачують за результатами | |корпоратизовані, казенні | фінансово-господарської | |підприємства та їх об'єднання | діяльності 2003 року та | |сплачують за результатами | щоквартальної фінансово- | |фінансово-господарської | господарської діяльності у 2004| |діяльності у 2002 році та | році до загального фонду | |щоквартальної фінансово- | Державного бюджету України | |господарської діяльності у 2003| частину прибутку (доходу); | |році до загального фонду | - акціонерні, холдингові, | |Державного бюджету України | лізингові компанії та інші | |частину прибутку (доходу). | суб'єкти господарювання, у | |Для державних | статутному фонді яких державі | |сільськогосподарських | належать частки (акції, паї), | |підприємств, які постраждали у | сплачують за результатами | |2003 році від стихійного лиха, | фінансово-господарської | |Кабінетом Міністрів України | діяльності 2003 року і | |встановлюється особливий режим | щоквартальної фінансово- | |сплати до загального фонду | господарської діяльності у 2004| |Державного бюджету України | році до загального фонду | |частини прибутку (доходу). | Державного бюджету України | |Норматив і порядок відрахування| частину чистого прибутку | |зазначеної частини прибутку | відповідно до розміру державних| |(доходу) встановлюються | часток (акцій, паїв) у їх | |Кабінетом Міністрів України | статутних фондах. | |... | Норматив і порядок відрахування| | | частини прибутку (доходу), | | | визначеної цією статтею, | | | встановлюються Кабінетом | | | Міністрів України | ------------------------------------------------------------------
На розвиток норм статті 52 Закону про Держбюджет-2003
( 380-15 ) була прийнята і, до речі, все ще діє постанова КМУ "Про
норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного
бюджету України частини прибутку (доходу) державними
некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами
та їх об'єднаннями" від 22.04.2003 р. N 557 ( 557-2003-п ), зі
змінами та доповненнями (далі - постанова N 557).
Згідно із цим документом державні некорпоратизовані та
корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання (щоправда,
за деякими винятками) сплачують за результатами
фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної
фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду
Державного бюджету України частину прибутку (доходу) в розмірі 15%
обсягу чистого прибутку, а державні сільськогосподарські
підприємства, які постраждали у 2003 році від стихійного лиха, - у
розмірі 5%. Термін для таких платежів установлено у прив'язці до
термінів сплати податку на прибуток підприємств.
Що ж стосується Закону про Держбюджет-2004 ( 1344-15 ), то,
як видно, його принциповим нововведенням є те, що механізм
періодичних (за результатами фінансово-господарської діяльності
2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у
2004 році) платежів до бюджету частини чистого прибутку, крім
державних, казенних підприємств та їх об'єднань, поширено також на
акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інших суб'єктів
господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки
(акції, паї). У зв'язку із цим перед такими суб'єктами
господарювання постає безліч запитань. В якому порядку та розмірі
нараховувати державну частину прибутку? Який статус цих платежів і
порядок їх оподаткування? Як звітувати? Як відображати в обліку?
Сподівання, що Кабінет Міністрів України, виконуючи припис
ст. 72 Закону про Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) про встановлення
нормативу та порядку відрахування частини прибутку (доходу) (див.
таблицю), повною мірою відповість на правову частину цих запитань,
на жаль, не виправдалися. Затверджені постановою, що коментується,
Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного
бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими
організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у
2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у
2004 році ( 405-2004-п ) (далі - Порядок), навпаки, ставить перед
підприємствами змішаної форми власності безліч додаткових, досить
серйозних правових проблем.
Суб'єкти господарювання змішаної форми власності
Вітчизняного платника, звичайно ж, не здивуєш тим, що
"бюджетні інтереси" завжди ставляться вище за його фінансові права
та свободи. Дійсно, цей принцип є об'єктивним та закріплений на
рівні Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (п. 2 ст. 4).
Здивувати можна іншим - абсолютно незрозумілим порушенням під час
дотримання цих "бюджетних інтересів" усталеної системи правового
регулювання та власної компетенції платника у сферах явно не
фінансових, наприклад, у фундаментальній для підприємства сфері
управління своєю діяльністю, де само підприємство невіддільне від
ряду основоположних принципів та правил, з яких урешті-решт і
складається його сутність. Саме таке здивування й викликає Порядок
( 405-2004-п ), що коментується, де уряд, по суті, втручається в
один з найголовніших, "недоторканних" принципів діяльності
підприємства та одне з його основоположних прав - самостійне
розпорядження власним прибутком. І якщо для підприємств державної
форми власності таке втручання є абсолютно доречним (держава
реалізує своє одноосібне право на управління), то стосовно
підприємств зі змішаною формою власності (з державною та
недержавною власністю на статутний фонд) воно викликає подив.
Як відомо, рішення про напрямки використання отриманого
суб'єктом господарювання прибутку входить до сфери виключної
компетенції власників такого суб'єкта господарювання. На
підприємствах - суб'єктах права колективної власності
(господарські товариства) його власники можуть реалізувати цю
компетенцію через передбачені законом власні колегіальні органи
управління (збори акціонерів та збори учасників) або шляхом
закріплення відповідного порядку у внутрішніх документах
підприємства. І от у цю, суто "індивідуальну" для кожного
підприємства сферу, якраз і втручаються "бюджетні інтереси"
держави, яка вводить для всіх підприємств змішаної форми власності
єдине правило сплати до бюджету частини прибутку на власну частку:
15 % від тієї частини чистого прибутку підприємства 2003 року та
кожного з кварталів 2004 року, що припадає на державну частину у
статутному фонді цього підприємства.
І тут необхідно особливо підкреслити, що ці платежі є
обов'язком товариства, що не залежить від рішення власників.
------------------------------------------------------ |Для підприємств змішаної форми власності передбачені| |Порядком ( 405-2004-п ) платежі є обов'язковими, не | | залежними від рішення власників | ------------------------------------------------------
Сумнівів цей висновок не викликає, однак породжує одне дуже
серйозне запитання: а як же інші, "недержавні" власники
підприємства?
Спробуємо розібратися в цій проблемі, не забуваючи при цьому,
що Порядок ( 405-2004-п ), що розглядається, відноситься до
системи нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні
відносини в Україні, а тому згідно з п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) всі інші нормативно-правові акти
застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать його
вказівкам.
І навіть у цьому випадку необхідно визнати, що обов'язковість
передбачених Порядком ( 405-2004-п ) платежів ні в якому разі не
позбавляє "недержавних власників" їх законних прав на участь у
розподілі прибутку товариства та отриманні його частини
(дивідендів). Так, згідно з п. 1 ст. 116 ЦКУ ( 435-15 ) і ст. 10
Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р.
N 1576-XII ( 1576-12 ), зі змінами та доповненнями (далі - Закон
про господарські товариства), усі учасники товариства мають право
брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його
частину (дивіденди). І якщо вже держава шляхом обов'язкових до
виконання приписів ст. 72 Закону про Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) і
Порядку ініціює такий розподіл з періодичністю у квартал, то чому
ж усі інші, "недержавні" власники не можуть брати в ньому участі,
реалізуючи таким чином права, надані їм п. 1 ст. 116 ЦКУ
( 435-15 ) і ст. 10 Закону про господарські товариства
( 1576-12 )?
На цій підставі можна дійти висновку, що ст. 72 Закону про
Держбюджет-2004 ( 1344-15 ), не позбавляючи "недержавних"
власників цих прав, по суті, лише впроваджує жорстку періодизацію
(за підсумками 2003 року та кожного з кварталів 2004 року) в їх
реалізації (через збори акціонерів чи учасників) і не залежний від
такої реалізації мінімальний підсумок для держави (дивіденди у
розмірі 15% від державної частки чистого прибутку). Довести
справедливість цього висновку можна способом "від протилежного".
Так, стосовно всіх акціонерних товариств діяло і все ще діє
обмеження про виплату дивідендів лише один раз за підсумками року.
І якщо стосовно акціонерних товариств з державною власністю на
частину статутного фонду говорити, що згадане загальне обмеження
діє окремо від приписів Порядку ( 405-2004-п ) і паралельно з ним,
то можна дійти до абсурду: припустимо, за підсумками першого і
другого кварталів 2004 року АТ отримано прибуток, з якого
відповідно до нормативу Порядку сплачено дивіденди до бюджету, а
за підсумками третього і четвертого кварталів - збиток, який при
складанні річної бухгалтерської звітності АТ перекриває прибуток
перших двох кварталів. Отже, за підсумками року маємо збиток.
Виходить, що "недержавні" акціонери не отримають нічого? А як же
принцип рівності прав усіх акціонерів? Важко уявити, що метою ст.
72 Закону про Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) і Порядку ( 405-2004-п )
є скасування цього принципу.
Інакше кажучи, виконуючи приписи ст. 72 Закону про
Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) і водночас прагнучи належного
забезпечення прав усіх учасників товариства на участь у розподілі
прибутку товариства та отримання його частини (дивідендів),
підприємства змішаної форми власності у 2004 році, по суті,
поставлено перед необхідністю залучення всіх власників (через
збори акціонерів чи учасників) до вирішення цього питання з
періодичністю в один квартал. Хоча, звичайно, ні у ст. 72 Закону
про Держбюджет-2004, ні в Порядку ( 405-2004-п ) про це немає ні
слова...
І при цьому варто враховувати ряд цікавих моментів: - навіть у разі залучення (1) з періодичністю в один квартал
усіх власників до вирішення питання про дивіденди-2004 для
підприємств зі змішаною формою власності це рішення не буде
вільним. Сповідуючи принцип рівності всіх учасників товариства в
їх правах і дотримуючись нормативу п. 2 Порядку ( 405-2004-п ),
компетентний орган управління товариства зі змішаною формою
власності (наприклад, збори учасників) не зможе визначити розмір
дивідендів (а він, зауважимо, має бути рівним для всіх учасників)
нижче 15% чистого "бухгалтерського" прибутку, що припадає на
частку кожного учасника у статутному фонді. Більше - будь ласка,
бюджет уже точно "не заперечуватиме";
_______________(1) Акціонерні товариства, товариства з обмеженою
відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю,
внутрішніми документами яких не передбачено щоквартальні збори
акціонерів та учасників, можуть організувати таке "залучення" в
межах інституту позачергових зборів акціонерів та учасників. І
потрібно сказати, що, за логікою, ініціацію таких позачергових
зборів можна віднести до функцій керуючого державними частками
(акціями, паями) у статутному фонді цих підприємств.
_______________(1) Акціонерні товариства, товариства з обмеженою
відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю,
внутрішніми документами яких не передбачено щоквартальні збори
акціонерів та учасників, можуть організувати таке "залучення" в
межах інституту позачергових зборів акціонерів та учасників. І
потрібно сказати, що, за логікою, ініціацію таких позачергових
зборів можна віднести до функцій керуючого державними частками
(акціями, паями) у статутному фонді цих підприємств.
- у випадку ж незалучення (2) з періодичністю в один квартал
усіх власників до вирішення питання про дивіденди-2004, а також у
разі їх залучення, але недосягнення при цьому кворуму на зборах
учасників чи акціонерів, підприємству зі змішаною формою власності
все ж таки доведеться нарахувати і сплатити до бюджету дивіденди
на державну частку прибутку в розмірі встановленого Порядком
( 405-2004-п ) нормативу та в установлені ним же терміни. І в
цьому випадку складається парадоксальна ситуація, коли одному
учаснику (державі) дивіденди нараховуються та виплачуються вже
зараз - на підставі нормативно-правового акта, а іншим учасникам
їх буде нараховано пізніше - на підставі рішення компетентного
органу управління підприємства.
_______________(2) Адже дотримання прав - турбота лише тих, кого цими
правами наділено. Державу більше цікавлять обов'язки...
_______________(2) Адже дотримання прав - турбота лише тих, кого цими
правами наділено. Державу більше цікавлять обов'язки...
До речі, це прийняте "наздогін" рішення само по собі цікаве
як окремий варіант вирішення "проблеми недержавних власників". У
зв'язку з тим, що збори учасників та акціонерів - справа досить
клопітка і витратна, їх щоквартальна періодичність може бути
досить "стомливою". Виникає запитання: чи не можна в цьому
випадку, не змінюючи періодизації таких зборів, змінити
періодизацію нарахування дивідендів (змінити період, за підсумками
якого вони розраховуються)? Повертаючись до прикладу з акціонерним
товариством, сформулюємо це питання таким чином: чи можна на
загальних зборах акціонерів, що проводяться за підсумками всього
2004 року, окремо "голосувати" щодо розподілу прибутку кожного
кварталу 2004 року?
На наш погляд, цей підхід хоча й є можливим і, безумовно,
правильним в умовах дії Порядку ( 405-2004-п ), стосовно
обгрунтування законності буде набагато слабкішим, ніж наведений
вище механізм вирішення питань про "квартальні" дивіденди на
квартальних же зборах власників. У зв'язку з цим стосовно
механізму щоквартальних зборів власників його варто розглядати як
вторинний, яким, однак, можна оформити два варіанти: призначення
для решти власників того ж розміру дивіденду, що і для держави
(15% від частки чистого прибутку, що припадає на учасника), або
призначення для всіх учасників (у тому числі і для держави)
розміру дивіденду більшого, ніж норматив Порядку, - наприклад, 20%
від частки чистого прибутку, що припадає на учасника. У другому
випадку до бюджету, звичайно ж, доведеться доплатити...
Отже, передбачений ст. 72 Закону про Держбюджет-2004
( 1344-15 ) платіж є обов'язковим, не залежним від волі платника.
А це може викликати сумніви стосовно його "дивідендної" сутності.
Дійсно, чи не прирівнює Порядок сплачувану підприємствами змішаної
форми власності до бюджету частину прибутку до податку на прибуток
підприємств? Терміни сплати і звітність щодо податку на прибуток у
Порядку ( 405-2004-п ) згадуються...
На наш погляд, стосовно підприємств змішаної форми власності
такий висновок зробити не можна. Для них розглядуваний платіж не
має статусу податкового та є дивідендами, нехай навіть і
виплачуваними в обов'язковому порядку. Виявляється, може бути й
таке...
Підтвердити це можна такими аргументами: - платіж передбачено бюджетним, а не податковим
законодавством. У Законі України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) у редакції від 22.05.97 р. N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ), зі змінами та доповненнями (далі - Закон про
податок на прибуток), із цього приводу немає ні слова. У той же
час згідно зі ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від
25.06.91 р. N 1251-XII ( 1251-12 ), зі змінами та доповненнями
(далі - Закон про систему оподаткування), ставки, механізм
справляння податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком
особливих видів мита і збору у вигляді цільової надбавки до
діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо
оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування; - те, що передбачені Порядком ( 405-2004-п ) платежі
встановлені у прив'язці до термінів сплати податку на прибуток
підприємств (п. 3 Порядку) та підлягають відображенню в декларації
з податку на прибуток (п. 4 Порядку), ще не означає, що такі
платежі мають статус податкових. Просто щодо них використовується
усталений механізм адміністрування податку на прибуток
підприємств. І не більше того; - останнє підтверджується також тим, що дивіденди (дохід),
нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, що
перебувають у державній власності, власне Законом про
Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) віднесено до неподаткових надходжень у
складі доходів Державного бюджету України на 2004 рік.
У свою чергу, висновок про неподатковий статус для
підприємств зі змішаною формою власності платежів, що
розглядаються, дозволяє дійти іншого важливого висновку. На
дивіденди, що перераховуються до бюджету підприємствами зі
змішаною формою власності, не поширюється система штрафних санкцій
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ), зі змінами та доповненнями
(далі - Закон N 2181).
Розглянувши теоретичні проблеми правового регулювання,
звернемося тепер до практики сплати у 2004 році підприємствами зі
змішаною формою власності дивідендів на державну частку.
Що стосується результатів 2003 року, за якими потрібно
нарахувати і сплатити до бюджету дивіденди в розмірі не нижче
встановленого Порядком нормативу, то якщо цього ще не було
зроблено, то тепер саме час. А ось відзвітувати у декларації з
податку на прибуток за 2003 рік уже не вийшло... І ця "сумна"
обставина, на наш погляд, не вимагає від платника додаткової
"звітної активності". У 2004 році дивіденди на державну частку в
статутному фонді підприємств зі змішаною власністю вперше
"пройдуть" у їхній декларації з податку на прибуток, поданій за I
квартал 2004 року. І, судячи з усього, зазначати їх доведеться у
"близькому за змістом" рядку 21 декларації, що має назву
"Дивіденди і прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету
державними некорпоратизованими, казенними або комунальними
підприємствами".
У регістрах бухгалтерського обліку підприємства зі змішаною
формою власності дивіденди на державну частку в статутному фонді
буде відображено тими ж записами, що й нарахування дивідендів для
всіх інших власників, хоча, можливо, і раніше, ніж для інших
власників.
------------------------------------------------------------------ | N | Зміст операції |По дебету|По кредиту| |з/п| |рахунків | рахунків | |---+---------------------------------------+---------+----------| | 1 |Нараховано частину прибутку (дивіденди)| 443 | 671 | | |на державну частку в статутному фонді | | | |---+---------------------------------------+---------+----------| | 2 |Сплачено авансовий внесок щодо податку | 641 | 311 | | |на прибуток згідно з вимогами пп. 7.8.2| | | | |Закону про податок на прибуток | | | | |( 334/94-ВР ) | | | |---+---------------------------------------+---------+----------| | 3 |Перераховано дивіденди до бюджету | 671 | 311 | ------------------------------------------------------------------
Підприємства державної форми власності
Відразу ж зауважимо, що до цієї категорії потрапляють також і
деякі акціонерні товариства. Йдеться про акціонерні товариства з
100-відсотковою державною власністю на акції, котрі, як правило, є
результатом перетворення (корпоратизації) державних підприємств.
Із набранням чинності Господарським кодексом України ( 436-15 )
(ГКУ) стосовно таких акціонерних товариств може використовуватися
два рівнозначні визначення: державні акціонерні товариства і
корпоратизовані підприємства (п. 7 ст. 74 ГКУ).
У практичному аспекті перерахування до бюджету частини
прибутку (доходу) для державних підприємств та їх об'єднань норми
ст. 72 Закону про Держбюджет-2004 ( 1344-15 ) і Порядку
( 405-2004-п ) не вводять нічого нового. Усе відповідає раніше
діючому механізму ст. 52 Закону про Держбюджет-2003 ( 380-15 ) і
постанови N 557 ( 557-2003-п ).
Звернути увагу тут хотілося б тільки на один принциповий
момент: дивіденди, що сплачуються до бюджету державними
некорпоратизованими (3), казенними та комунальними підприємствами,
прирівняні до податку на прибуток підприємств та входять до
системи загальнодержавних податків і зборів. Подібний статус за
платежами до бюджету з прибутку зазначених підприємств закріплено
пп. 3 п. 1 ст. 14 Закону про систему оподаткування ( 1251-12 ).
Слід зауважити, що саме для дивідендів цих підприємств передбачено
рядок 21 декларації з податку на прибуток підприємства, після
фіксації в якому відповідні суми набувають статусу податкового
зобов'язання державного некорпоратизованного, казенного чи
комунального підприємства. А це дозволяє застосовувати до них
систему штрафних санкцій, установлену ст. 17 Закону N 2181
( 2181-14 ), і рахунки бухгалтерського обліку податкових
зобов'язань. На останнє вказує Мінфін у своєму листі від
06.08.2003 р. N 31-04200-04-5/161 ( v_161201-03 ) (див. "Податки
та бухгалтерський облік", 2003, N 71), рекомендуючи відображати
належну до сплати суму дивідендів по дебету субрахунка 443 і
кредиту субрахунка 641.
_______________(3) Акціонерні товариства з 100-відсотковою державною
власністю на акції до цієї категорії не входять, а тому, на наш
погляд, до них може бути застосовано всі висновки, зроблені нами в
попередній частині статті щодо підприємств зі змішаною формою
власності.
_______________(3) Акціонерні товариства з 100-відсотковою державною
власністю на акції до цієї категорії не входять, а тому, на наш
погляд, до них може бути застосовано всі висновки, зроблені нами в
попередній частині статті щодо підприємств зі змішаною формою
власності.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку дивідендів,
сплачуваних до бюджету державними некорпоратизованими, казенними
чи комунальними підприємствами, проілюструємо такою схемою
проводок.
------------------------------------------------------------------ | N | Зміст операції |По дебету|По кредиту| |з/п| |рахунків | рахунків | |---+---------------------------------------+---------+----------| |1 |Нараховано частину прибутку 2003 року, | 443 | 641 | | |що підлягає перерахуванню до бюджету | | | |---+---------------------------------------+---------+----------| |2 |Сплачено авансовий внесок щодо податку | 641 | 311 | | |на прибуток відповідно до вимог | | | | |пп. 7.8.2 Закону про податок на | | | | |прибуток ( 334/94-ВР ) | | | |---+---------------------------------------+---------+----------| |3 |Перераховано частину прибутку до | 641 | 311 | | |бюджету | | | ------------------------------------------------------------------
І на завершення, звичайно ж, не можна не згадати про винятки,
передбачені п. 1 Порядку ( 405-2004-п ). Від нарахування і сплати
дивідендів до загального фонду Державного бюджету України
звільнено: - підприємства установ кримінально-виконавчої системи; - державні сільськогосподарські підприємства, які постраждали
у 2003 році від стихійного лиха та сплачували частину прибутку
(доходу) відповідно до постанови N 557 ( 557-2003-п ). Зауважимо,
що згідно з п. 1 постанови N 557 перелік таких
сільськогосподарських підприємств установлюється Міністерством
аграрної політики за погодженням із Міністерством з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи і Міністерством фінансів. Щоправда, у
звільненні цих підприємств від приписів Порядку ( 405-2004-п ), що
розглядається, є один важливий нюанс - таке звільнення стосується
виключно сплати дивідендів за результатами фінансово-господарської
діяльності у 2003 році. Отже, дивіденди до бюджету за підсумками
кожного з кварталів 2004 року згадані сільгосппідприємства
сплачувати повинні, керуючись при цьому приписами Порядку.
Сергій Кирилов - економіст-аналітик газети "Податки та
бухгалтерський облік"
"Податки та бухгалтерський облік",
N 30, 12.04.2004
-
скопійовано
-
-
