Постанова № 57 від 20.12.2000 Про затвердження Державних санітарних правил для морських суден України. Редакція від 20.12.2000

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
20.12.2000 N 57

Про затвердження Державних санітарних правил

для морських суден України

Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова
Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії
Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних
документів від 19 жовтня 1999 р. N 7 щодо можливості затвердження
Державних санітарних правил для морських суден України та
керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення санітарного
та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ),
П О С Т А Н О В Л Я Ю:
1. Затвердити Державні санітарні правила для морських суден
України.
2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам
виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних,
колективних, приватних підприємств, організацій та установ
незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також
посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам
інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та
виконання.
3. Заступникам головного державного санітарного лікаря
України, головним державним санітарним лікарям Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного,
залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони
України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного
комітету у справах охорони державного кордону України, Служби
безпеки України, об'єктів, що мають особливий режим роботи,
прийняти вказаний документ для здійснення державного
санітарно-епідеміологічного нагляду.
4. Інституту гігієни та медичної екології АМН України
(А.М.Сердюку) видати цей документ в необхідній кількості.
Контроль за виконанням постанови залишаю за собою.
О.О.Бобильова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного

державного санітарного

лікаря України

20.12.2000 N 57

7. Гігієна транспорту
7.4. Водний транспорт
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА

ДЛЯ МОРСЬКИХ СУДЕН УКРАЇНИ

ДСП 7.7.4.-057-2000

1. Галузь застосування
Державні санітарні правила для морських суден України
обов'язкові для всіх підприємств, організацій, які здійснюють
проектування, будівництво, експлуатацію і ремонт морських суден
незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності. Правила є провідним керівним документом для працівників
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я
України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний
нагляд на водному транспорті. Ці санітарні правила не можуть бути повністю або частково
передруковані, тиражовані і поширені без дозволу Головного
державного санітарного лікаря України ДСП 7.7.4.-057-2000 Державні санітарні правила для морських суден України
підготовлені на замовлення Міністерства охорони здоров'я України
на зміну "Санитарных правил для морских судов СССР" N 2641-82
Державним підприємством Український науково-дослідний інститут
медицини транспорту МОЗ України. Войтенко А.М. (директор) Державного підприємства Український
науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, 65039,
м. Одеса, вул. Канатна, 92. Гуцель Ю.Л., Гіманов М.П., Євстаф'єв В.М., Лісобей В.О.,
Нетудихатка О.Ю., Сіденко В.П., Стрикаленко Т.В., Стоянов А.П.,
Тюхтя В.К., Шафран Л.М. за участю фахівців держсанепідслужби на
водному транспорті - Коваль О.О., Голубятников М.І.,
Белобров Є.П., Козловський С.М., Андєєв В.К., Болдеску І.П. У новій редакції Правил значно розширені та конкретизовані
вимоги до суднових приміщень та їх обладнання, систем
життєзабезпечення, умов транспортування різних вантажів, побуту
моряків та пасажирів. Рецензії: Південний науково-дослідний та
проектно-конструкторський інститут морського флоту. Південний
державний дослідний та проектно-конструкторський інститут розвитку
та експлуатації флоту рибного господарства,
ЦККБ "Чорноморсуднопроект"; Центральна санепідстанція водного
транспорту; Азовська, Чорноморська, Дніпровська басейнові
санепідстанції та Миколаївська портова санепідстанція.
1. Загальні положення
1.1. Призначення та застосування Державних

санітарних правил для морських суден України
1.1.1. Дані Державні санітарні правила для морських суден
(далі - Правила) встановлюють санітарно-гігієнічні і
протиепідемічні вимоги до влаштування та упорядкування житлових,
побутових, громадських, виробничих та вантажних приміщень; систем
забезпечення життєдіяльності екіпажу - при проектуванні,
будівництві, переобладнанні та ремонті суден, а також вимоги до
утримання суден під час їх експлуатації з метою створення
оптимальних умов праці та проживання екіпажу, розташування та
обслуговування пасажирів; охорони навколишнього середовища. 1.1.2. Вимоги Правил поширюються на всі морські судна,
незалежно від форми власності, зареєстровані на території України,
за винятком: - військових кораблів та суден; - спортивних суден; - суден, що не мають приміщень для перебування екіпажу,
пасажирів, зберігання продовольчих продуктів та прісної води. 1.1.3. На несамохідні судна, які експлуатуються без екіпажу,
Правила поширюються тільки в частині вимог до умов перевезення
вантажів та можливих суднових стоків. 1.1.4. При проектуванні та будівництві малих суден (місткістю
менше 1000 рег.т.) та маломірних суден (місткістю менше
100 рег.т.) вимоги Правил, крім окремо обумовлених для них
пунктів, виконуються в обсязі, погодженому з усіма контролюючими
органами. 1.1.5. Дані Правила вводяться в дію через 6 місяців після їх
опублікування. З введенням в дію Правил "Санитарные правила для
морских судов СССР" N 2641-82 слід вважати такими, що втратили
чинність на території України. 1.1.6. Судна, побудовані до введення в дію цих Правил,
повинні бути приведені у відповідність до їх вимог у строки,
погоджені судновласниками з установами санітарно-епідеміологічної
служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я
України. 1.1.7. Судна, будівництво яких виконується за проектами,
погодженими до введення в дію цих Правил, приймаються до
експлуатації протягом трьох років.
1.2. Відповідальність та контроль

за додержанням Правил
1.2.1. Відповідальність за виконання вимог Правил
покладається на судновласників та підприємства, що здійснюють
проектування, будівництво і ремонт суден. Під час експлуатації суден відповідальність за виконання
вимог Правил цілком покладається на капітана судна. 1.2.2. Контроль за виконанням Правил покладається на
установи, органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби на
водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України. 1.2.3. Судновласники та проектні підприємства повинні
подавати на погодження з органами, установами та закладами
санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті проектну
документацію відповідно до Положення про запобіжний санітарний
нагляд при проектуванні, будівництві, переобладнанні, ремонті та
прийманні до експлуатації суден та інших об'єктів і споруд,
прирівняних до них П.7.7.4.017-99 ( v0017282-99 ). 1.2.4. Результати погодження проектної документації
оформляються у вигляді Висновку. Строк дії погодження
проекту - 6 років. Продовження будівництва суден за цим проектом
після закінчення зазначеного строку може бути дозволене після
повторного погодження документації згідно з Положенням про
запобіжний санітарний нагляд П.7.7.4.017-99 ( v0017282-99 ). 1.2.5. Контроль за будівництвом, переобладнанням та ремонтом
суден здійснюється органами, установами, закладами
санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті порту
розташування відповідного суднобудівного чи судноремонтного
підприємства. 1.2.6. Оформлення введення до експлуатації судна після
завершення будівництва, переобладнання або ремонту здійснюється
відповідно до Положення про запобіжний нагляд П.7.7.4.017-99
( v0017282-99 ). 1.2.7. На кожному судні повинні бути такі санітарні
документи: а) санітарно-технічний паспорт судна (постійно, до списання
судна з експлуатації); б) суднове санітарне свідоцтво на право плавання, що підлягає
заміні: - для суден I та II категорій - кожні 2 роки; - для суден III, IV категорій - щороку; в) рейсовий санітарний журнал (постійно); г) міжнародне свідоцтво про дератизацію чи свідоцтво про
звільнення від дератизації, що підлягає заміні: - для суден закордонного плавання - через 6 місяців; - для суден, що виконують рейси в межах територіальних
вод - через 1 рік. 1.2.8. Відповідальність за наявність на судні необхідних
документів, зберігання та вчасне відновлення строку їх дії
покладається на капітана судна. 1.2.9. Відповідальність за оформлення документів у
санітарно-карантинному (санітарно-контрольному) відділі порту
дозволу на право виходу в море покладається на капітана судна. Відповідальність за вихід судна із порту без відповідного
оформлення документів на вихід в море покладається на капітана
порту.
1.3. Категорійність суден
1.3.1. Всі морські судна і прирівняні до них об'єкти за
складом і обладнанням суднових приміщень та технічним оснащенням
систем життєзабезпечення поділяються на чотири категорії: I категорія: судна необмеженого району плавання, які
здійснюють рейси тривалістю понад 5 діб; II категорія: судна обмеженого району плавання, які
здійснюють рейси в одній кліматичній зоні тривалістю не більше
5 діб; III категорія: судна, які виконують рейси тривалістю не
більше 24 годин; IV категорія: судна, які виконують рейси тривалістю до
8 годин. 1.3.2. Категорії суден технічного та допоміжного флоту і
прирівняних до них об'єктів встановлюються виходячи із конкретних
умов їх експлуатації. 1.3.3. Категорійність судна може бути змінена у процесі його
експлуатації (після переобладнання) у залежності від зміни його
санітарно-технічного стану. 1.3.4. Питання тимчасової зміни категорійності для можливості
виконання окремих рейсів більшої тривалості, ніж це передбачено
проектом, розглядається санітарно-епідеміологічною установою порту
припису судна з урахуванням конкретних умов (пори року, умов
поповнення запасів провізії, води тощо).
1.4. Визначення та термінологія
1.4.1. Екіпаж судна - персонал, який здійснює судноводіння,
енергетичне забезпечення судна, роботу систем життєзабезпечення та
вантажних систем; інший штатний обслуговуючий персонал. 1.4.2. Виробничий (експедиційний та ін.) персонал - персонал,
який забезпечує виробничу (експедиційну та ін.) діяльність судна,
залежно від його призначення. 1.4.3. Командний склад - персонал, який здійснює керівництво
експлуатаційною (експедиційною) діяльністю судна відповідно до
Статуту служби на суднах та подібних документів. 1.4.4. Місткість - валова місткість судна відповідно до
Правил Регістру. 1.4.5. Мале судно - судно місткістю менше 1000 рег.т. 1.4.6. Маломірне судно - судно місткістю менше 100 рег.т. 1.4.7. Пасажирське судно - судно, яке може перевозити більше
12 пасажирів. 1.4.8. Тривалість рейсу: для екіпажу - час від виходу із
порту припису до повернення у порт припису (або зміни екіпажу в
іншому порту); для пасажирів - час перебування на судні до приходу
у порт призначення. 1.4.9. Автономність плавання - найбільший період часу
плавання судна без поповнення запасів (пального, води, провізії). 1.4.10. Судна необмеженого району плавання - судна, які за
технічним рівнем обладнання можуть здійснювати плавання в
різноманітних кліматичних зонах без погіршення умов праці та
проживання екіпажу. 1.4.11. Судна обмеженого району плавання - судна, які за
технічним рівнем його обладнання можуть здійснювати плавання
тільки в помірній кліматичній зоні. 1.4.12. Робоча зона - обсяг простору висотою 2100 мм над
рівнем палуби, на якому знаходяться місця постійного чи
тимчасового перебування осіб, зайнятих виконанням виробничих
операцій. 1.4.13. Спецодяг - робочий одяг екіпажу, передбачений для
виконання робіт, пов'язаних з можливим забрудненням, намоканням,
переохолодженням чи перегрівом. 1.4.14. Санодяг - робочий одяг, передбачений для працівників
харчоблоку, а також осіб, зайнятих обробкою та вантаженням
харчових продуктів, 1.4.15. Найближчий берег - вихідна лінія, від якої,
відповідно до міжнародного права, обчислюються територіальні води
держави. 1.4.16. Особливий район - море або морський басейн, в якому,
відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78 ( 896_009 ), повинні
вживатися окремі обов'язкові заходи та засоби запобігання
забрудненню з суден (гирлові порти, Азовське, Чорне, Середземне
моря та інші). 1.4.17. Скидання - по відношенню до шкідливих речовин або
стоків, що утримують такі речовини, означає будь-який витік,
розлив, випорожнення, здійснене у водоймище, незалежно від того,
якими обставинами це зумовлено. 1.4.18. Нафта - нафта у будь-якому вигляді: сира нафта, рідке
пальне, мастила, нафтові залишки або очищені нафтопродукти. 1.4.19. Сміття - всі види твердих харчових, побутових та
експлуатаційних відходів (за винятком відходів, змішаних з нафтою
або іншими шкідливими речовинами), які утворюються протягом
нормальної експлуатації судна і підлягають постійному чи
періодичному віддаленню. 1.4.20. Харчові відходи - вид сміття, що складається з
відходів попередньої кулінарної обробки продуктів, невикористаних
залишків приготованої страви, які не змішані з нафтою або іншими
шкідливими речовинами і підлягають постійному віддаленню з судна. 1.4.21. Необхідно - вимога про безумовне виконання вказівки
Правил. 1.4.22. Рекомендується - визначає, що дане рішення
оптимальне, але його виконання не є обов'язковим. 1.4.23. Допустимо - означає, що дане рішення можливе, але не
є оптимальним і потребує додаткового погодження.
Розділ перший

Вимоги до проектування, будівництва,

переобладнання та ремонту суден
2. Суднові приміщення
2.7. Загальні вимоги
2.1.1. Дані Правила передбачають розподіл суднових приміщень
на такі групи: - житлові - каюти та блок-каюти, призначені для проживання
екіпажу та розміщення пасажирів, виробничого і експедиційного
персоналу; - громадські - приміщення для харчування, відпочинку та
спортивних занять; - санітарні - приміщення особистої гігієни та
санітарно-побутові приміщення; - побутового обслуговування - приміщення, призначені для
розміщення майстерень побутового обслуговування екіпажу,
виробничого персоналу та пасажирів; - медичного призначення - приміщення для забезпечення
медичної допомоги, амбулаторного та стаціонарного лікування,
виконання лікувально-профілактичних заходів; - харчоблок - приміщення обробки харчових продуктів,
приготування страв, випікання хліба, кондитерських виробів та ін.; - суднового постачання - приміщення, призначені для
зберігання провізії, солей для мінералізації опрісненої води та
виробничо-технологічних цілей, спецій, столового посуду, столової
і постільної білизни та ін.; - адміністративні - приміщення для ведення суднової,
вантажної та господарської документації; - службові - приміщення, призначені для виконання операцій по
керуванню судном, забезпечення зв'язку та нагляду за роботою
механізмів; - енергетичні - приміщення, призначені для розміщення
головних та допоміжних двигунів, електророзподільного
устаткування, помп, сепараторів, майстерень для ремонту
обладнання; - помпові - приміщення для розташування устаткувань та
обладнання для виконання вантажних операцій на суднах, призначених
для транспортування рідинних вантажів і зріджених газів; - вантажні - приміщення для розміщення вантажів, що
перевозяться. 2.1.2. Розміщення приміщень повинне забезпечувати безпечне та
зручне пересування між ними, прохід до рятувальних засобів і
засобів боротьби за живучість судна. 2.1.3. Взаємне розташування кают і приміщень, в яких
здійснюється трудова діяльність екіпажу, повинне бути таким, щоб
члени екіпажу розміщалися ближче до місць постійної праці. 2.1.4. Не дозволяється використовувати для розташування кают,
громадських приміщень і приміщень медичного призначення такі, які
не ізольовані від впливу високих та низьких температур,
проникнення високих рівнів шуму, випаровування, газів, неприємних
запахів та завищених рівнів вібрації. 2.1.5. Височина суднових приміщень повинна бути не
менше 2000 мм. 2.1.6. Двері всіх приміщень повинні мати напис про їх
призначення. 2.1.7. Каюти не повинні мати вихід безпосередньо на відкриті
палуби. 2.1.8. Двері кают не повинні розташовуватися поблизу від
виходів з приміщень харчоблоку, медичного призначення та
санітарних приміщень. 2.1.9. Громадські приміщення, розміщені поряд з каютами,
повинні мати достатню звукоізоляцію. 2.1.10. Вхід в громадські приміщення екіпажу та пасажирів
слід передбачати із внутрішніх приміщень (коридорів). 2.1.11. Використання синтетичних матеріалів у житлових,
громадських, службових приміщеннях, а також у приміщеннях
медичного призначення, харчоблоків, провізійних коморах та
вантажних приміщеннях, призначених для транспортування харчових
вантажів, дозволяється тільки при наявності на це дозволу органів
охорони здоров'я держави - виробника матеріалів. При цьому повинні бути обумовлені межа насичення приміщень
(кв.м/куб.м чи кг/куб.м), а також температурні режими та
мінімальний обмін повітря в період експлуатації приміщень. 2.1.12. Рівень комфортності приміщень визначається складом,
розмірами, номенклатурою їх обладнання, архітектурною композицією
та декоративно-оздоблювальними матеріалами. На вимогу замовника або за погодженням з ним рівень
комфортності може бути змінений, але він повинен бути не нижчим за
встановлений цими Правилами.
2.2. Житлові приміщення екіпажу
2.2.1. На всіх суднах для розміщення екіпажу повинні
передбачатися каюти з індивідуальними спальними місцями (ліжками
або канапами-ліжками). На суднах III та IV категорій, роботу на яких організовано
бригадним методом, а екіпаж постійно проживає на березі, для
тимчасового перебування вахти, а при необхідності і підвахти,
повинні бути відповідно обладнані і мебльовані вартові приміщення
для укриття від негоди, для відпочинку, обігріву, зберігання та
підігрівання страв. 2.2.2. При розробці загального розташування судна
пропонується використовувати типові планувальні рішення,
стандартні меблі та обладнання. 2.2.3. Для розміщення екіпажу передбачаються такі типи
житлових приміщень:
Таблиця 1 - Блок-каюти
--------------------------------------------------------------------------- |Позначення| Найменування приміщень | | |--------------------------------------------------------------| | |Передня|Кабінет|Салон |Сервувальна |Спальня |Санвузол|Санвузол| | | | | | | | з |з душем | | | | | | | | ванною | | |----------+-------+-------+------+------------+--------+--------+--------| | Бк1 | + | + | + | + | + | + | - | |----------+-------+-------+------+------------+--------+--------+--------| | Бк2 | /+/ | + | + | /+/ | + | + | - | |----------+-------+-------+------+------------+--------+--------+--------| | Бк3 | /+/ | + | /+/ | /+/ | + | + | - | |----------+-------+-------+------+------------+--------+--------+--------| | Бк4 | /+/ | + | - | - | + | + | - | |----------+-------+-------+------+------------+--------+--------+--------| | Бк5 | /+/ | + | - | - | + | - | + | ---------------------------------------------------------------------------
Означення: + - передбачається

/+/ - рекомендується
Таблиця 2 - Каюти
------------------------------------------------------------------ |Тип кают |Кількість місць | Найменування та склад приміщень | |---------+----------------+-------------------------------------| | К1 | 1 |Одномісна з санітарним вузлом | |---------+----------------+-------------------------------------| | К2 | 1 |Одномісна з санітарним вузлом на | | | |2 каюти | |---------+----------------+-------------------------------------| | К3 | 1 |Одномісна з умивальником | |---------+----------------+-------------------------------------| | К4 | 2 |Двомісна з санітарним вузлом | |---------+----------------+-------------------------------------| | К5 | 2 |Двомісна з умивальником | |---------+----------------+-------------------------------------| | К6 | 3 |Тримісна з умивальником | |---------+----------------+-------------------------------------| | К7 | 4 |Чотиримісна з умивальником | ------------------------------------------------------------------
2.2.4. На всіх суднах місткістю 3000 рег.т. і більше для
всього екіпажу повинні передбачатися одномісні каюти з
індивідуальним санітарним вузлом. На суднах місткістю менше 3000 рег.т., а також на
пасажирських суднах допускається обладнання для екіпажу двомісних
кают. На суднах всіх категорій для практикантів, тимчасового складу
(ремонтні бригади, рятувальні підрозділи, експедиційний склад та
ін.) допускається обладнання три- та чотиримісних кают. 2.2.5. Для всіх типів житлових приміщень екіпажу корисний
обсяг їх на 1 особу не повинен бути менше 6,0 куб.м.
Примітка. При визначенні корисного обсягу приміщень - від
загального обсягу слід відняти простір, займаний шафами, столами,
канапами, санітарним вузлом.
2.2.6. Площа житлових приміщень визначається із розрахунку
необхідності розміщення меблів та обладнання, передбачених для
житлових приміщень, а також функціональних розмірів проходів і
відстаней між каютними меблями та обладнанням. 2.2.7. Каюти екіпажу повинні мати таке мінімальне обладнання
та інвентар: - загальні на каюту: письмовий стіл (секретер), полицю для
книжок, тримач для графина, кошик для паперів, попільницю, штори
на ілюмінатори; в каютах без санітарних вузлів (модулів), крім
того, умивальник з подачею холодної та гарячої води, дзеркало,
полицю (настінну шафу) для речей туалету, гачки для рушників,
штепсельну розетку для електробритви, а також штепсельну розетку
для електровентилятора, якщо на судні відсутня система
кондиціонування повітря; - за кількістю жильців: ліжко та килимок до нього, штори до
ліжка, два гачки для одягу, стілець, тримач для склянок, шафа з
двома відділеннями (двостулкова) з розмірами кожного відділення:
ширина - 400 мм, глибина - 600 мм, висота - на висоту приміщення
(в шафі повинні бути полиці для білизни, кашкетів та ящик для
взуття); у три- та чотиримісних каютах і на суднах III і IV
категорій допускається обладнання одностулкової шафи з трьома
відділеннями - для кашкетів, одягу та взуття на кожного, хто
проживає в каюті. 2.2.8. На суднах місткістю 3000 рег.т. та більше повинні
бути передбачені канапи для лежання (перпендикулярно до ліжка)
розміром 1900 х 700 мм. На суднах місткістю до 3000 рег.т., якщо неможливо
встановити канапи для лежання, повинні бути передбачені канапи для
сидіння. Розмір їх не регламентується. 2.2.9. Каютні ліжка виготовляються із твердого, гладкого
матеріалу, їх конструкція повинна забезпечити зручне прибирання та
дезінфекцію. Внутрішній розмір ліжка повинен бути не
менше 1980 х 800 мм (для суден менше 1000 - 1900 х 700 мм). 2.2.10. Ліжка не повинні розміщуватись під ілюмінаторами та
вихідними отворами вентиляції. У головах та в ногах повинне
передбачатися огородження для запобігання падінню під час
хитавиці. Ліжка другого ярусу повинні мати знизу пилонепроникне зашиття
і пристрій для зручного підйому на них. Відстань між нижнім і верхнім ліжками, а також між верхнім та
підволоком не повинна бути менше 750 мм. 2.2.11. При розміщенні ліжка вздовж борту або зовнішнього
простінку температура зашиття ізоляції і температура повітря в
каюті не повинні відрізнятися більш ніж на 2 град.C. 2.2.12. Ширина проходу між поздовжньою стороною ліжка та
простінком (або меблями) повинна бути не менше 700 мм, а між
паралельними ліжками - не менше 900 мм. 2.2.13. Всі каюти повинні бути обладнані світильниками
загального, місцевого (настільного, наддзеркального), аварійного
та приліжкового освітлення; засобами аварійної сигналізації і
внутрішньосудновою трансляцією; розетками для увімкнення
настільної лампи, електровентилятора та радіотелевізійної
апаратури. Перелік кают, які повинні бути обладнані додатково телефонним
чи сигнальним зв'язком, обумовлюється замовником. 2.2.14. В каютах повинно бути передбачене устаткування для
контролю параметрів мікроклімату та пристрої для його регулювання.
2.3. Житлові приміщення пасажирів
2.3.1. Пасажирські судна I, II та III категорій (в залежності
від призначення) обладнуються спальними місцями в каютах за
кількістю пасажирів, передбачених для перевезення. Пасажирські судна III і IV категорій обладнуються штатними
місцями для сидіння в загальних закритих приміщеннях (салонах). Судна IV категорії, що використовуються для перевезення
пасажирів в літню пору на відкритих палубах, повинні бути
обладнані штатними місцями для сидіння на лавках (стільцях) під
тентом, який захищає від сонячних променів та негоди. Норма площі
палуби на 1 особу не повинна бути менше 1,2 кв.м. 2.3.2. Обладнання та інвентар пасажирських кают залежить від
класу місця, призначення судна і визначається замовником. Мінімальне обладнання для одного каютного пасажира: ліжко,
шафа для одягу та білизни, гачки для верхнього одягу, стілець і
незалежно від кількості пасажирів в каюті - стіл. Площа каюти
повинна дозволяти розташування мінімально необхідного обладнання
та забезпечення функціональних відстаней між ним. 2.3.3. На пасажирських суднах I та II категорій, що
експлуатуються на внутрішніх лініях, повинні бути передбачені
каюти матері та дитини, призначені для розміщення пасажирів з
дітьми до п'ятирічного віку. Кількість місць в каютах матері та дитини слід передбачати з
розрахунку 5 місць на кожні 100 пасажирів. Площа каюти повинна
бути не менше 1,5 кв.м на одну дитину та 2,8 кв.м на супроводжуючу
дитину особу. Каюти матері та дитини слід розміщувати в місцях, де найменше
позначається вплив хитавиці та вплив шуму і вібрації. Каюти мають бути обладнані одноярусними ліжками для матерів
та дитячими ліжками з неметалевою сіткою вздовж боків і матрацом з
вологонепроникним покриттям, що миється. При каютах повинні бути обладнані санвузли з пристосуванням
для миття дитячих горшків, прання дитячої білизни та сушильною
шафою. 2.3.4. На суднах III та IV категорії, де відсутні каюти
матері та дитини, в каютах пасажирів або в загальних пасажирських
салонах передбачаються пристосування для підвісних колисок для
немовлят з розрахунку не менше 3 на кожні 100 пасажирів. 2.3.5. На пасажирських суднах I та II категорій, крім кают
матері та дитини, пропонується обладнувати каюти для денного
перебування дітей. Площа дитячих кают повинна бути не менше
1,5 кв.м на кожну дитину. Кількість місць у дитячих каютах
визначається замовником.
2.4. Громадські приміщення екіпажу
2.4.1. На суднах I та II категорій для екіпажу повинні бути
передбачені відповідним чином обладнані громадські приміщення: - приміщення для харчування - кают-компанії, їдальні команди,
загальні їдальні, вахтові їдальні, чергові приміщення; - приміщення для колективного відпочинку - салони командного
складу, салони команди, загальні салони, салони для ігор, салони
для куріння, кінозали; - приміщення для колективних та індивідуальних
занять - бібліотека, читальня, приміщення (клас) для учбових
занять, фотокаюта, творча майстерня; - приміщення для спортивних занять - спортзали, спорткаюти,
спортивні майданчики, плавальний басейн. 2.4.2. Необхідність обладнання громадських приміщень на
суднах III та IV категорій і їх перелік обумовлюється замовником. 2.4.3. На суднах I та II категорій місткістю менше
1000 рег.т., а також на суднах III і IV категорій дозволяється
їдальні і кают-компанії обладнувати таким чином, щоб вони могли
бути і місцем для відпочинку. При цьому їх корисна площа повинна
бути збільшена з урахуванням можливості розміщення додаткового
обладнання. 2.4.4. При плануванні загального розташування громадські
приміщення пропонується розташовувати загальною групою в одному
районі судна (в одній надбудові) або об'єднувати їх в окремі групи
(блок їдалень, спортивний комплекс, комплекс рекреаційних
приміщень). 2.4.5. При визначенні місткості (кількості місць для сидіння)
їдалень, салонів, кінозалів необхідно враховувати загальну
кількість людей, що знаходяться на судні, включаючи практикантів
та тимчасовий персонал. При наявності місць для пасажирів (до 12) для них на вимогу
замовника може бути передбачено обладнання окремих їдальні і
салону, або салону-їдальні. В інших випадках пасажири харчуються в кают-компанії або
загальній їдальні і користуються громадськими приміщеннями
екіпажу, а їх кількість зараховується при визначенні місткості цих
приміщень. 2.4.6. Біля входу до їдалень та салонів необхідно передбачати
обладнання вішалки для верхнього одягу та головного убору. 2.4.7. Приміщення для харчування 2.4.7.1. На суднах I та II категорій, а також на суднах III
та IV категорій, на яких передбачено постійне перебування екіпажу,
повинні бути приміщення для харчування. 2.4.7.2. На суднах з екіпажем до 25 чоловік пропонується
обладнання загальної їдальні для командного складу і команди. 2.4.7.3. На суднах з більшою кількістю екіпажу та у випадках,
обумовлених замовником, обладнуються окремо їдальня
(кают-компанія) для командного складу і їдальня для команди. 2.4.7.4. Кают-компанії і їдальні слід розташовувати поруч з
камбузом в одному районі судна або в одній надбудові і, по
можливості, на одній палубі. 2.4.7.5. При розташуванні їдалень та камбуза на різних
палубах необхідно передбачати обладнання підіймача (ліфт) для
подачі готових страв із камбуза до буфетних їдалень. Транспортування готової страви по коридорах та трапах,
передбачених для переміщення людей по судну, не дозволяється. 2.4.7.6. Розташування їдалень повинне забезпечувати
можливість проходу до них без виходу на відкриту палубу. 2.4.7.7. Кают-компанії та їдальні повинні бути обладнані
місцями для сидіння в кількості, достатній для одноразового
розміщення не менше 70% від кількості осіб, які харчуються у цьому
приміщенні. Площа палуби на одного чоловіка повинна бути не менше
1,0 кв.м, а простір за столом не менше 700 мм. 2.4.7.8. На суднах з кількістю екіпажу 80 чоловік одна із
їдалень (звичайно, їдальня команди) може бути обладнана для показу
фільмів. У такому випадку розміри їдальні слід збільшити з урахуванням
необхідності розміщення додаткового обладнання та забезпечення
місцями для сидіння не менше 2/3 складу всього екіпажу. 2.4.8. Приміщення для відпочинку та занять екіпажу. 2.4.8.1. На всіх суднах I та II категорій повинні бути
передбачені приміщення для колективного відпочинку, проведення
культурно-масових заходів, учбових занять та індивідуальної
творчості. Необхідність обладнання таких приміщень на суднах III і IV
категорій обумовлюється замовником. 2.4.8.2. На суднах місткістю понад 8000 рег.т., а при
наявності можливості і на суднах І категорії меншої місткості у
доповнення до салонів командного складу та команди слід
передбачати обладнання загального салону для відпочинку та салон
для куріння. На суднах, де обладнані загальні приміщення для відпочинку,
слід передбачати два салони: салон відпочинку та салон для ігор
або у загальному салоні відокремити зони для відпочинку і для
ігор. 2.4.8.3. На танкерах, газовозах та суднах, призначених для
транспортування чи добування пожежо- та вибухонебезпечних речовин,
повинне бути передбачено обладнання салону для куріння. На решті суден обладнання салонів чи приміщень для
куріння - пропонується. 2.4.8.4. На суднах з екіпажем понад 80 чоловік на вимогу
замовника або за погодженням з ним може передбачатися обладнання
кінозалу. Місткість кінозалу слід приймати із розрахунку не менше 70%
загальної кількості екіпажу. Площа палуби на одне крісло повинна
бути не менше 1 кв.м. 2.4.8.5. На суднах з кількістю екіпажу понад 80 чоловік на
вимогу замовника можуть бути обладнані приміщення бібліотеки та
читальні. На суднах місткістю менше 3000 рег.т. допускається зберігання
книжкового фонду в шафах, розташованих у салонах. 2.4.8.6. На суднах I категорії місткістю понад 15000 рег.т.,
бурових, науково-дослідних та учбових суднах на вимогу замовника
обладнуються приміщення (класи) для проведення учбових занять. 2.4.8.7. На суднах I та II категорій слід передбачати
обладнання фотокаюти (фотолабораторії) і творчої майстерні для
аматорських занять. 2.4.8.8. В окремих випадках на вимогу замовника можливе
обладнання додаткових приміщень (конференц-залів, більярдних, кают
психологічного розвантаження і т.п.). 2.4.8.9. На суднах III та IV категорій, на яких не
передбачено обладнання кают, повинні бути обладнані чергові
приміщення для відпочинку, укриття від негоди, зберігання,
приготування страви та приймання їжі. Чергові приміщення повинні бути обладнані диванами для
лежання відповідно до кількості підвахтових, столом, стільцями,
шафами чи вішалками для одягу та головних уборів, холодильником,
електроплитою, електрокип'ятильником чи чайником, раковиною з
підведенням холодної та гарячої води, шафи чи полиці для посуду. 2.4.9. Приміщення для занять спортом 2.4.9.1. На суднах I та II категорій повинні бути обладнані
приміщення для занять фізичною культурою та спортом. Склад приміщень для занять спортом пропонується такий:
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Категорійність суден | | приміщень |-----------------------------------------------| | | I | II | | |-----------------------------------------------| | | Місткість (тис.т.) | | |-----------------------------------------------| | | Більше 5 | 10 | Більше | Більше | 10 | Більше | | | | | 10 | 5 | | 10 | |----------------+----------+----+--------+--------+----+--------| |спорткаюта | + | + | /+/ | + | + | + | |----------------+----------+----+--------+--------+----+--------| |спортзал | - | - | + | - | - | /+/ | |----------------+----------+----+--------+--------+----+--------| |спортмайданчик | + | + | + | + | + | + | |----------------+----------+----+--------+--------+----+--------| |плавальний | /+/ | + | + | - |/+/ | + | |басейн | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Означення: + - пропонується

/+/ - допускається
2.4.9.2. При розташуванні приміщень для занять спортом
необхідно передбачати надійну звукоізольованість їх від кают,
салонів та інших приміщень для відпочинку. 2.4.9.3. Спортивні майданчики та відкриті плавальні басейни
необхідно розташовувати в районах, захищених від набігаючих
потоків повітря на ходу судна, вихлопних газів, задимлення,
електромагнітних випромінювань від антен радіотехнічних засобів
зв'язку та навігації. 2.4.9.4. Номенклатура обладнання приміщень для занять спортом
визначається замовником в залежності від типу, призначення та
району плавання судна. 2.4.9.5. Для можливості використання спортивних майданчиків
як солярію у складі додаткового обладнання пропонується
передбачати дерев'яні лежаки або складані шезлонги із розрахунку
20 - 25% загальної кількості екіпажу. 2.4.9.6. Норми площі та розміри приміщень, що пропонуються
для занять спортом, зведені в таблиці 4.
Таблиця 4
--------------------------------------------------------------------------- |Найменування | Місткість | Розмір приміщень, м | Площа, | |приміщень | судна, тис.т. |-------------------------------| кв. м | | | | Довжина |Ширина | Висота | | |----------------+---------------+---------+-------+-------------+--------| |Спорткаюта | До 5 | 4 - 5 | 3 - 4 | Не менше | 12 - 20| | |---------------+---------+-------+-------------+--------| | | 5 - 10 | 4 - 5 | 4 - 5 | 2,0 | 16 - 25| | |---------------+---------+-------+-------------+--------| | | більше 10 | 5 - 6 | 4 - 5 | - | 20 - 30| |----------------+---------------+---------+-------+-------------+--------| |Спортзал | 5 - 10 | - | - | - | - | | |---------------+---------+-------+-------------+--------| | | більше 10 | 6 - 8 | 4 - 5 |Не менше 4,0 | 24 - 40| |----------------+---------------+---------+-------+-------------+--------| |Спортмайданчик | До 5 | - | - | - | 16 - 20| | |---------------+---------+-------+-------------+--------| | | 5 - 10 | - | - | - | 18 - 30| | |---------------+---------+-------+-------------+--------| | | більше 10 | - | - | - | 30 - 45| ---------------------------------------------------------------------------
2.5. Громадські приміщення пасажирів
2.5.1. Приміщення для харчування 2.5.1.1. На всіх пасажирських суднах I та II категорій
повинні бути передбачені приміщення для харчування. Склад приміщень визначається згідно з призначенням судна, на
вимогу її замовника. 2.5.1.2. Приміщення для приймання їжі пропонується
передбачати із розрахунку одночасного обслуговування не менше 50%
кількості каютних пасажирів. 2.5.1.3. На пасажирських суднах III та IV категорій, на яких
не передбачені ресторани і їдальні, повинні бути влаштовані
буфети. 2.5.2. Приміщення для відпочинку 2.5.2.1. На всіх пасажирських суднах повинні бути передбачені
прогулянкові палуби для відпочинку пасажирів. Площу прогулянкових
палуб пропонується визначати із розрахунку 0,5 кв.м на кожного
пасажира. 2.5.2.2. На пасажирських суднах I та II категорій
пропонується обладнання на верхній палубі солярію та аерарію із
розрахунку користування ними 25% пасажирів. Площа на кожне місце
не повинна бути менше 1,2 кв.м. 2.5.2.3. Солярії та аерарії повинні бути забезпечені
спеціальними або звичайними плетеними стільцями, шезлонгами чи
лежаками.
2.6. Басейни для плавання
2.6.1. На суднах I та II категорій місткістю понад
3000 рег.т. повинні бути обладнані басейни для плавання. Необхідність обладнання басейнів для пасажирів визначається
замовником. На пасажирських суднах рекомендується обладнання окремих
басейнів для дітей. 2.6.2. При обладнанні плавальних басейнів слід передбачати
наступні їх розміри:
Таблиця 5
------------------------------------------------------------------ | Місткість | Довжина, м | Ширина, м | Глибина, м | |-----------------+---------------+--------------+---------------| | До 3000 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | |-----------------+---------------+--------------+---------------| | 3000 - 8000 | 4,0 | 3,0 | 2,0 | |-----------------+---------------+--------------+---------------| | Більше 8000 | 5,0 | 3,0 | 2,0 | ------------------------------------------------------------------
2.6.3. Басейн повинен бути облицьований або покритий
матеріалами, які легко очищаються, миються та дезінфікуються. 2.6.4. Басейни повинні забезпечуватися проточною забортною
(або приготованою) водою. Повна заміна води в басейні повинна здійснюватись протягом
2 годин експлуатації басейну, шляхом постійної подачі свіжої води. 2.6.5. Температура води в басейні повинна бути не нижче
20 град.C, а в басейнах для дітей - не нижче 24 град.C. 2.6.6. Безпосередньо біля басейну повинен передбачатися душ
та пристрій для обмивання ніг перед входом в басейн. 2.6.7. У системі трубопроводів для подачі води в басейн
повинні бути передбачені відводи та крани для відбору проб води на
дослідження, а також термометри для контролю температури води, що
подається до басейну. 2.6.8. Біля басейнів рекомендується встановлювати для
підвищення фізичного навантаження весловий тренажер та пояс з
амортизаторами.
2.7. Сухоповітряна баня-сауна
2.7.1. На суднах I та II категорій на вимогу замовника або за
погодженням з ним може бути передбачено обладнання сухоповітряної
бані-сауни. 2.7.2. Сухоповітряна баня (сауна) повинна мати приміщення
роздягання, душову та парильню. У приміщенні бані або недалеко від неї також повинен бути
туалет загального користування. 2.7.3. Розміри саун повинні визначатися, виходячи із умов
одночасного перебування в ній не менше двох чоловік, але не
допускається менше 3,5 кв.м. 2.7.4. У парильні повинна передбачатися природна вентиляція,
що забезпечуватиме 6 обмінів повітря за годину. Вентиляцію слід обладнувати заслінкою, яка дозволяє
регулювати її продуктивність. 2.7.5. Перебірки, підводок та двері парильні повинні бути
теплоізольовані і мати дерев'яні покриття. Палуба має бути покрита знімними дерев'яними фатами,
виготовленими із листяних порід дерева (пропонується із осики).
Кріпильні деталі із металу закриваються таким же матеріалом. 2.7.6. Приполок, виступ та лави слід виготовляти із
дерев'яних рейок із зазором між ними 5 - 7 мм. 2.7.7. Двері повинні відчинятися назовні і не мати запорів,
за винятком засува, що відкривається зсередини і зовні. 2.7.8. Всі прилади регулювання електрокаміном повинні бути
розміщені зовні. 2.7.9. Рекомендовані потужності електрокамінів: при площі
3,5 - 5,5 кв.м - 7,5 кВт; при площі 5,0 - 7,0 кв.м - 10 кВт. 2.7.10. Температура в парильні повинна регулюватися за
допомогою термостата і бути не більше 115 . Термостат встановлюється на рівні 1700 мм від рівня палубних
ґрат, за межами безпосереднього впливу на нього електрокаміна та
вентиляції. При досягненні температури повітря 120 град.C
електрозабезпечення каміна повинне вимикатися автоматично. Наступне вмикання електрокаміна повинне бути можливим тільки
на пульті управління після перевірки термостата. 2.7.11. На пульті управління електрокаміном та в найближчому
до сухо-повітряної бані коридорі повинна встановлюватися світлова
сигналізація, що вмикається одночасно з вмиканням каміну.
2.8. Санітарні приміщення
2.8.1. Приміщення особистої гігієни - загальні вимоги 2.8.1.1. На суднах всіх категорій повинні бути обладнані
(особисті чи загального користування) умивальні, убиральні,
душові. 2.8.1.2. Приміщення особистої гігієни повинні розміщуватися
тільки у вологонепроникних вигородках і мати вологостійке покриття
перегородок та підволоків. Палуба повинна мати гідроізоляцію з
керамічним покриттям. 2.8.1.3. Приміщення особистої гігієни, розташовані на різних
палубах, рекомендується розміщувати одне над другим. Розташовувати приміщення загального користування над
приміщеннями екіпажу і пасажирів забороняється. Не дозволяється розташовувати виходи із приміщень особистої
гігієни навпроти або суміжно з харчоблоком, їдальнею, рестораном,
кают-компанією, каютами. 2.8.1.4. Приміщення особистої гігієни загального користування
обладнуються окремо для екіпажу та пасажирів, для чоловіків та
жінок. Вони повинні розташовуватися поблизу місць проживання
екіпажу та пасажирів. На суднах IV категорії, в залежності від призначення судна,
допускається обладнання одномісних убиралень, загальних для
чоловіків та жінок. 2.8.1.5. Умивальні та душові загального користування не можна
розташовувати в одному приміщенні з убиральнями. 2.8.1.6. Приміщення умивалень загального користування повинні
бути обладнані умивальниками і за їх кількістю: дзеркалами,
поличками для туалетних речей, гачками для рушників та одягу. Умивальники повинні встановлюватися на висоті 800 мм верхньої
його кромки від палуби. Площа умивальних приміщень повинна забезпечувати вільне
переміщення тих, хто миється, та зручне користування умивальником,
але простір перед умивальником не повинен бути менший
800 х 500 мм. Відстань від осі умивальника до суміжної бокової перегородки
повинна бути не менше 400 мм. 2.8.1.7. Убиральні загального користування з двома і більше
унітазами повинні мати окремі кабіни за кількістю унітазів та
загальний тамбур. Убиральні загального користування з одним унітазом тамбура
можуть не мати. У кожній кабіні повинні бути: унітаз з сидінням,
тримач для туалетного паперу, йорж для чищення унітаза та
місткість для його зберігання, гачок для одягу, штормовий
поручень. У чоловічих убиральнях рекомендується встановлювати пісуари. У тамбурах убиралень або безпосередньо в кабіні у разі
відсутності тамбура повинні бути: умивальник, дзеркало, поличка
для мила, електрорушник чи гачки для рушників. Площа кабін убиральні не повинна бути меншою 0,95 кв.м. 2.8.1.8. Унітази та пісуари повинні мати пристрій, що
забезпечує їх промивання. 2.8.1.9. В убиральнях для персоналу харчоблоку повинні
передбачатися тамбур з умивальником, гачки для особистих рушників
та санітарного одягу, поличка для мила і щіток, місткість для
дезінфікуючого розчину, дзеркало. На дверях убиральні повинен бути
напис: "Тільки для працівників харчоблоку". 2.8.1.10. Душові загального користування повинні складатися з
душової кабіни та роздягальні. Між душовою та роздягальнею повинні
бути водостійка завіса і комінгс. Дозволяється обладнувати в одному приміщенні кілька душових
кабін, розділених навпіл перегородками з одною загальною
роздягальнею. Кількість місць в роздягальні повинна відповідати
кількості душових кабін. Душові повинні бути обладнані душем із змішувачем, поличкою
для мила; роздягальня повинна бути обладнана: лавами, гачками для
рушників та одягу, дзеркалом, полицею для білизни і поличкою для
мила та лика. На палубі повинні бути передбачені гумові чи пластикові
килимки. 2.8.1.11. Особистий санітарний вузол повинен мати таке
обладнання: ванну чи душ, унітаз з сидінням, умивальник, дзеркало,
полицю або шафу для туалетних речей, розетку для електробритви,
мильницю біля ванни чи душу, гачки для рушників та одягу, відкидну
лавку (ослін), водонепроникну завісу біля ванни чи душу, йорж для
миття унітазу і місткість для його зберігання, тримач для
туалетного паперу, штормові поручні біля унітазу та ванни (душу),
гумовий або пластиковий палубний килимок. 2.8.1.12. Мінімальні площі слід передбачати: - душової секції - 0,8 кв.м; - душової кабіни - 1,2 кв.м; - особистого санвузла з душом, умивальником,
унітазом - 2,3 кв.м; - особистого санвузла з ванною, умивальником,
унітазом - 4,0 кв.м (відстань між ванною і протилежною
перегородкою має бути не менше 700 мм). 2.8.1.13. При наявності в складі екіпажу більше 30 жінок
повинні бути обладнані приміщення гігієни жінок. Приміщення
гігієни жінок повинне бути обладнане: висхідним душем,
умивальником, дзеркалом, гачком для рушника, місткістю з кришкою і
педальним пристроєм. Якщо у складі екіпажу менше ніж 30 жінок, зазначене
обладнання може бути розташоване в окремій кабіні жіночої
убиральні. 2.8.1.14. Для всіх умивальників та висхідних душів повинна
бути підведена холодна та гаряча вода від системи питного
водопостачання. 2.8.2. Приміщення особистої гігієни екіпажу 2.8.2.1. Індивідуальними санітарними вузлами повинні бути
обладнані всі блок-каюти та одномісні каюти. На суднах місткістю менше 15000 рег.т. для окремої частини
екіпажу допускається обладнання особистих санвузлів суміжних на
кожні дві одномісні каюти. 2.8.2.2. У двомісних каютах рекомендується обладнувати
особисті санвузли. У три- та чотиримісних каютах обладнувати
прикаютні санвузли забороняється. 2.8.2.3. Кількість осіб, які користуються особистим
санвузлом, не повинна бути більше двох. 2.8.2.4. Для членів екіпажу, розташованих в каютах без
особистих санвузлів, влаштовуються приміщення особистої гігієни
загального користування (туалети, душові, умивальні) з розрахунку:
один унітаз, умивальник та одне місце в душовій - не більше як на
6 чоловік. 2.8.2.5. При визначенні кількості необхідних приміщень
особистої гігієни загального користування не враховуються члени
екіпажу, яких розміщують у каютах з індивідуальними санвузлами,
санвузли медблоку, харчоблоку, побутових приміщень, а також
туалети та умивальники в ходовій рубці, громадських приміщеннях,
енергетичному та виробничому комплексах, санвузли для портових
робітників. 2.8.2.6. Приміщення особистої гігієни загального користування
повинні бути обладнані на кожній палубі, на якій розташовані каюти
екіпажу без особистих санвузлів. 2.8.2.7. На суднах I та II категорій поблизу ходового містка
повинні обладнуватися приміщення з унітазом і умивальником для
вахтового персоналу. 2.8.2.8. На суднах I та II категорій місткістю понад
1600 рег.т. для членів екіпажу, які працюють в енергетичному
відділенні, поблизу роздягальні, обладнується душова, умивальня і
туалет. Для суден III та IV категорій у такому місці рекомендується
влаштовувати туалет та умивальню. 2.8.2.9. На пасажирських суднах I та II категорій повинен
передбачатися туалет для персоналу, який обслуговує ресторани. 2.8.2.10. На вантажних суднах I та II категорій, окрім
наливних та суден-газовозів, рекомендується влаштовувати один або
два туалети з виходами на відкриту палубу для докерів. 2.8.3. Приміщення особистої гігієни пасажирів 2.8.3.1. Влаштування особистих санвузлів в каютах пасажирів і
їх обладнання визначаються замовником. 2.8.3.2. Для пасажирів, каюти яких не мають особистих
санвузлів та умивальників, а також для некаютких пасажирів
приміщення особистої гігієни загального користування повинні
влаштовуватися окремо для чоловіків і жінок з розрахунку: - душ: на суднах I та II категорій - один на 20 пасажирів; на суднах III категорій - допускається для 40 пасажирів; на суднах IV категорії - влаштування душу рекомендується; - умивальник: на суднах I та II категорій - один умивальник на
10 пасажирів; на суднах III категорії - на 20 пасажирів; на суднах IV категорії - на 30 пасажирів; - унітаз: на суднах I та II категорій - один на 15 пасажирів. 2.8.3.3. На пасажирських суднах IV категорії, які здійснюють
рейси тривалістю не більше 2 годин, допускається влаштовувати
санвузли з одним умивальником і унітазом. 2.8.4. Санітарно-побутові приміщення 2.8.4.1. Пральні, сушильні, прасувальні 2.8.4.2. На кожному судні I та II категорій повинні бути
обладнані пральні з сушильнями для прання особистої білизни
екіпажу, суднової білизни та спецодягу. На пасажирських суднах слід передбачати можливість прання
білизни пасажирів, для чого виділяються окремі приміщення та
відповідне обладнання. На суднах III та IV категорій це рекомендується і вирішується
замовником. 2.8.4.1.2. Склад технологічного обладнання пральні та його
продуктивність визначаються кількістю екіпажу, пасажирів і
експлуатаційними особливостями судна. Для прання спецодягу повинні бути встановлені окремі пральні
машини. Рекомендується передбачати можливість прання і вручну. 2.8.4.1.3. Розташування пральні та обладнання в ній, а також
процес обробки і прання білизни повинні забезпечувати додержання
санітарного режиму. Вхід в пральню не повинен розташовуватись поруч зі входами в
житлові, медичні приміщення та приміщення харчоблоку. 2.8.4.1.4. Пральня повинна буги вигороджена металевими
перегородками, а також мати водостійке покриття перегородок,
підволоку і палуби. Повинен бути забезпечений сталий стік води за
рахунок раціонального розташування шпігатів та схилу палуби. До технологічного обладнання, відповідно до його призначення,
повинна бути підведена холодна та гаряча вода. 2.8.4.1.5. Поруч з пральнею повинні бути розташовані
приміщення для сушіння і прасування білизни. Набір обладнання, а
також його продуктивність визначаються залежно від кількості
екіпажу та пасажирів. 2.8.4.1.6. На суднах I та II категорій для прасування
особистої білизни та одягу екіпажу повинні передбачатися окремі
приміщення прасувальні, обладнані столами, прасувальними дошками,
електропрасками. 2.8.4.1.7. На плавучих зачисних станціях повинні
передбачатися пральні з набором обладнання, яке забезпечує прання
спецодягу після кожної зміни. 2.8.4.1.8. На всіх суднах повинні бути влаштовані сушильні
приміщення для штормового та спеціального одягу, обладнані для
його розвішування та розміщення взуття. На суднах IV категорії та малих суднах допускається
встановлення сушильних шаф. 2.8.4.1.9. На суднах I категорії необхідно передбачати
можливість використання одного із сушильних приміщень як
дезінфекційної камери з пароформаліновим устаткуванням. 2.8.4.2. Комори для білизни 2.8.4.2.1. На всіх суднах повинні бути передбачені окремі
комори (шафи) для брудної білизни. Комори (шафи) для брудної білизни влаштовуються поблизу
пралень. Зберігання столової та постільної білизни в коморах
повинне бути роздільним. 2.8.4.2.2. Брудний та чистий санітарний одяг працівників
харчоблоку може зберігатися відповідно з брудною або чистою
столовою білизною. На пасажирських суднах з великою кількістю персоналу
харчоблоку рекомендується передбачати окремі приміщення для
зберігання чистого та брудного санітарного одягу. 2.8.4.3. Приміщення для спецодягу 2.8.4.3.1. Для зберігання робочого одягу на суднах повинні
бути передбачені окремі приміщення з індивідуальними шафами
відповідно до кількості членів екіпажу. У дверцятах шаф необхідно передбачати вентиляційні отвори. На
малих суднах допускається установка шаф за межами приміщень, але в
місцях, де одяг не буде охолоджуватися. 2.8.4.3.2. На суднах I та II категорій для членів екіпажу,
які працюють в енергетичних відділеннях, повинні бути обладнані
роздягальні поблизу входу до машинного відділення. В них повинні
бути встановлені шафи з розрахунку кількості машинної команди. Рекомендується також встановлювати шафи для зберігання
змінного робочого взуття. На інших суднах влаштовувати роздягальні рекомендується. 2.8.4.3.3. Для членів екіпажу, які працюють на відкритих
палубах, приміщення з шафами для штормового та кліматичного одягу
і спецвзуття повинні розташовуватися у зручному для екіпажу
місці - поблизу сушильних приміщень, душової, умивальні. 2.8.4.3.4. На нафтоналивних суднах, суднах газо- та хімовозах
у приміщеннях для зберігання спецодягу та взуття членів екіпажу,
які беруть участь у вантажних операціях, митті, дегазації танків і
ремонті вантажних систем, повинна бути обладнана штучна витяжна
вентиляція, що забезпечує 15 - 20-кратний обмін повітря за годину. 2.8.4.3.5. Для зберігання санітарного одягу персоналу, який
обслуговує пасажирські приміщення, рекомендується обладнувати
індивідуальні шафи для спецодягу поблизу місця зберігання
інвентарю для прибирання. 2.8.4.4. Перукарні 2.8.4.4.1. На пасажирських суднах I та II категорій при
тривалості плавання понад 3 доби повинні передбачатися перукарні
для обслуговування пасажирів та екіпажу. 2.8.4.4.2. Площа перукарень повинна визначатися із розрахунку
3 кв.м на одне крісло. Склад приміщень і обсяг послуг, що надаються перукарнями
пасажирам, визначаються замовником. 2.8.4.4.3. На суднах I категорії (окрім пасажирських)
рекомендується обладнувати перукарні для екіпажу з мінімальною
кількістю необхідного обладнання - для самообслуговування. 2.8.4.4.4. Перукарні, крім спеціального обладнання, повинні
мати умивальники (за кількістю крісел) з підведеною холодною та
гарячою водою, шафи для чистої та брудної білизни.
2.9. Приміщення медичного призначення
2.9.1. Для надання медичної допомоги екіпажу та пасажирам на
суднах слід передбачати приміщення медичного призначення. 2.9.2. В залежності від призначення суден і тривалості
плавання можуть передбачатися: санітарна каюта, амбулаторія,
лазарет, ізолятор. 2.9.3. З урахуванням специфічних умов експлуатації судна
(кількості екіпажу та пасажирів, автономності плавання та ін.) за
бажанням замовника номенклатура приміщень медичного призначення
може бути розширена. 2.9.4. Приміщення медичного призначення на судні слід
розташовувати у районах, що найменше потрапляють під вплив
хитавиці, шуму, вібрації, максимально віддалені від енергетичного
відділення та ізольовані від приміщень харчоблоку. До приміщень медичного призначення повинна бути забезпечена
безперешкодна доставка хворих на ношах, з можливістю перекладання
хворого з них на кушетку, ліжко, операційний стіл. 2.9.5. Число приміщень та кількість ліжок у них повинне бути
не менше, ніж це зазначено нижче:
Таблиця 6
------------------------------------------------------------------ |Найменування|Категорії| Кількість екіпажу та пасажирів | | приміщень | суден |-----------------------------------------| | | |від 25|від 41|від 81| від | від | від | | | |до 40 |до 80 | до |101 до|301 до|601 до| | | | | | 100 | 300 | 600 | 900 | |------------+---------+------+------+------+------+------+------| |Амбулаторія | I | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | II | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | III | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | IV | - | - | - | - | - | - | |------------+---------+------+------+------+------+------+------| |Лазарет | I | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | II | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | III | - | - | - | - | - | - | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | IV | - | - | - | - | - | - | |------------+---------+------+------+------+------+------+------| |Ізолятор | I | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | II | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | III | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | | |---------+------+------+------+------+------+------| | | IV | - | - | - | - | - | - | ------------------------------------------------------------------
Примітки: 1. На суднах з кількістю екіпажу та пасажирів від 12 до 24
передбачається санітарна каюта. 2. На суднах з кількістю екіпажу від 25 до 40 суднова
амбулаторія передбачається при наявності в штаті медичного
працівника. 3. Аналогічна вимога зберігається і по відношенню до
обладнання приміщень лазаретів. 4. На суднах, що виконують міжнародні рейси, незалежно від
категорійності і наявності медичного працівника при кількості
екіпажу понад 15 чоловіків передбачається ізолятор. 5. На суднах з кількістю екіпажу та пасажирів понад 900
чоловік на кожні наступні 300 чоловік передбачаються додатково
ізолятор і одне ліжко в лазареті. 6. При наявності в лазареті більше двох ліжок - обладнуються
чоловіча та жіноча палати.
2.9.6. На суднах IV категорії повинна передбачатися
спеціальна шафа для зберігання медикаментів, перев'язувального
матеріалу та інструментарію. 2.9.7. На суднах технічного флоту при кількості екіпажу
40 чоловік і більше, навіть при відсутності в штаті суднового
медичного працівника, необхідно обладнувати приміщення санітарної
каюти та ізолятора на одне ліжко. 2.9.8. На експедиційних та учбових суднах додатковий склад
приміщень медичного призначення визначається судновласником за
домовленістю з органами чи установами санітарно-епідеміологічної
служби. 2.9.9. Прокладання транзитних трубопроводів та електрокабелів
через приміщення медичного призначення не допускається. У разі технічної необхідності дозволяється прокладання
трубопроводів та електрокабелів, у тому числі і для медичних
приміщень, без шляхових з'єднань, в екранованому виконанні і
тільки за зашивкою або в кожусі. 2.9.10. У лазареті та ізоляторі повинен бути забезпечений
телефонний зв'язок або сигналізація з каютою лікаря та
амбулаторією. 2.9.11. Площа приміщень медичного призначення визначається
згідно з габаритами меблів та обладнання, їх розташуванням, а
також розмірами проходів, необхідних для вільного проходу з хворим
на ношах до ліжка, кушетки, операційного та перев'язочного столу. 2.9.12. Санітарна каюта повинна мати таке обладнання: - кушетку для обстеження хворого, розмірами не менше
1750 х 600 мм, з покриттям стійким по відношенню до дезінфікуючих
речовин; - медичний стіл з висувними шухлядами, які мають чарунки для
медикаментів; - стільці, один із яких обертовий; - аптечна шафа для зберігання перев'язувальних матеріалів,
медикаментів та інвентарю; - сухожарова шафа для стерилізації; - холодильник; - умивальник з ліктьовим затвором; - місткість з кришкою та педальним пристроєм. 2.9.13. В амбулаторії повинне бути передбачене таке
обладнання: - кушетка для обстеження хворого (або діагностичний стіл)
розмірами не менше 1750 х 600 мм ("під праву руку" та "обличчям до
природного освітлення") з покриттям стійким до дезінфікуючих
речовин; - медичний стіл з висувними шухлядами, які мають чарунки для
медикаментів; - стільці, один із яких обертовий; - аптечна шафа з відділеннями: верхнім - з чарунками для
склянок, нижнім - з висувними шухлядами для перев'язувальних
матеріалів та медичного інвентарю, а також відділення для
медикаментів, яке замикається на ключ; - сухожарова шафа для стерилізації; - складний операційно-перев'язувальний стіл; - умивальник з ліктьовим затвором; - автоклав (в судновому виконанні); - холодильник; - місткість з кришкою та педальним пристроєм. 2.9.14. Лазарет та ізолятор пропонується обладнувати
спеціальними ліжками, що мають пристосування проти хитавиці. Підходи до ліжок повинні бути забезпечені з трьох боків.
Розміри ліжок повинні бути не менше 2050 х 850 мм. Ширина проходів з одного поздовжнього боку ліжка повинна бути
не менше 900 мм, а з іншого поздовжнього та одного з торцевих
боків - не менше 600 мм. 2.9.15. Лазарет та ізолятор повинні мати окремі санітарні
вузли. У двомісних лазаретах санітарний вузол повинен складатися з
ванни з душем, убиральні з умивальником. Вхід в санвузол ізолятора повинен бути тільки з приміщення
ізолятора. 2.9.16. Для зберігання нош повинне бути передбачене постійне
штатне місце.
2.10. Приміщення харчоблоку
2.10.1. Загальні вимоги 2.10.1.1. На всіх суднах повинні бути обладнані приміщення
харчоблоку, призначені для обробки продуктів, приготування та
роздачі готової страви, а також допоміжні приміщення для
обладнання і постачання, що забезпечують виконання технологічних
процесів приготування страви та організації харчування. 2.10.1.2. Приміщення харчового блоку рекомендується
розташовувати загальним комплексом з буфетними та їдальнями. 2.10.1.3. Приміщення харчоблоку не дозволяється розташовувати
суміжно з приміщеннями санітарно-гігієнічного та медичного
призначення і приміщеннями, в яких можливе виділення різних
запахів, пилу та токсичних речовин. 2.10.1.4. Розташування харчоблоку та провізійних комор
повинно виключати можливість проходу через них в інші приміщення,
які не пов'язані з прийманням і зберіганням провізії та
приготуванням страви. 2.10.1.5. Взаємне розташування приміщень харчового блоку
повинне відповідати технологічній послідовності обробки продуктів,
приготування та роздачі страв. 2.10.1.6. Транспортування продуктів та готових страв через
ділянки відкритих палуб і приміщення, призначені для інших цілей,
не дозволяється. 2.10.1.7. При розташуванні камбуза та буфетних, камбуза і
провізійних комор на різних палубах передбачається обладнання
ліфта для подачі готових страв в буфетні їдалень і продуктів на
камбуз. 2.10.1.8. Всі приміщення харчоблоку повинні мати ізоляцію,
зашивку і палубне покриття, що відповідають їх призначенню, та
дозвіл на контакт з харчовими продуктами. 2.10.1.9. Внутрішні поверхні приміщень харчоблоку (палуба,
перегородки, підволок) повинні бути покриті матеріалами світлих
тонів, що добре піддаються вологому прибиранню та дезінфекції. 2.10.1.10. Через приміщення харчоблоку не повинні проходити
магістральні трубопроводи відвідних систем. Трубопроводи іншого призначення та електрокабелі допускається
прокладати в зашивці або кожухах без сполучень. Трубопроводи не
повинні бути джерелом додаткового тепловипромінювання. 2.10.1.11. У приміщення харчоблоку повинна бути підведена
холодна та гаряча питна вода до харчоварильних котлів,
кип'ятильників, тістомісильних машин, мийних ванн, картоплечисток,
умивальників. Крани мийних та виробничих ванн, а також умивальників повинні
мати змішувальний пристрій та знімні шланги з душовими насадками. Відвідні труби від ванн повинні мати на шляху до з'єднання з
магістральним відвідним трубопроводом розтин розміром не менше
20 мм. 2.10.1.12. Всі приміщення харчоблоку повинні бути обладнані
шпігатною системою для забезпечення надійного відведення води з
палуб при виконанні виробничих процесів та прибиранні. 2.10.1.13. Технологічне обладнання в приміщеннях харчоблоку
повинно бути розташоване так, щоб забезпечити вільний доступ до
нього та відповідну послідовність технологічних процесів. 2.10.1.14. Обладнання харчоблоку має виготовлятися із
матеріалів, дозволених до використання для цих цілей. 2.10.1.15. Конструкція обладнання повинна забезпечувати легке
розбирання, миття, сушіння та дезінфекцію робочої поверхні. 2.10.1.16. Для збирання відходів у приміщеннях харчового
блоку повинні бути передбачені місткості, що закриваються з
педальним пристроєм. Для викидання відходів до сміттєзбірника повинен бути
передбачений люк. Для прибирального інвентарю обладнується
спеціальна шафа. 2.10.1.17. Для зберігання чистого та використаного
санітарного одягу працівників харчоблоку повинні бути встановлені
окремі шафи, розташовані поряд з приміщеннями харчоблоку. 2.10.1.18. Склад приміщень харчового блоку та їх обладнання
визначаються, виходячи з кількості екіпажу та пасажирів, району та
тривалості плавання судна, у відповідності до таких вимог:
Таблиця 7 - Перелік приміщень харчоблоку
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Кількість осіб, що обслуговуються | | приміщень |-------------------------------------------------| | |до 10 |10 - |25 - |40 - |60 - |80 - |100 -|Більше| | | | 25 | 40 | 60 | 80 |100 |200 | 200 | |----------------------------------------------------------------| |Камбуз: | |----------------------------------------------------------------| |- варильня | + | + | + | + | + | + | + | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- пекарня | - | - | - | + | + | + | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Видаткові комори: | |----------------------------------------------------------------| |- камбуза | - | - | + | + | + | + | + | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- хліба | - | - | - | - | + | + | + | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- борошна | - | - | - | - | + | + | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Обробні: | |----------------------------------------------------------------| |- загальна | - | - | + | + | + | - | - | - | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- м'яса та | - | - | - | - | - | + | + | - | |риби | | | | | | | | | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- м'яса | - | - | - | - | - | - | - | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- риби | - | - | - | - | - | - | - | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- овочів | - | - | - | + | + | + | + | + | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |Посудомийна | - | - | - | - | - | + | + | + | |камбуза | | | | | | | | | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |Сміттєзбірник | + | + | + | + | + | + | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Буфетні блоки: | |----------------------------------------------------------------| |- буфетна | + | + | + | + | + | + | + | + | |роздавальної | | | | | | | | | |--------------+------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |- посудомийна | - | + | + | + | + | + | + | + | ------------------------------------------------------------------
2.10.1.19. Незалежно від складу та продуктивності обладнання,
що встановлюються у приміщеннях, які залежать від кількості осіб,
що обслуговуються, не можуть бути менше зазначених:
Таблиця 8 - Площі приміщень харчоблоку
--------------------------------------------------------------------- | Найменування | Площа приміщень, кв.м | | приміщень |---------------------------------------------------| | | Кількість осіб, що обслуговуються | | |---------------------------------------------------| | |До 10 |10 - 25 |25 - 40 |40 - 60 |60 - 80 |80 - 100| |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Камбуз | 12,0 | 17,0 | 20,0 | 16,0 | 17,0 | 18,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Пекаря | - | - | - | 12,0 | 15,0 | 17,0 | |-------------------------------------------------------------------| |Комори: | |-------------------------------------------------------------------| |- камбуза | - | - | 3,0 | 4,0 | 5,0 | 5,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- хліба | - | - | - | - | 3,0 | 3,5 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- борошна | - | - | - | - | 2,0 | 2,0 | |-------------------------------------------------------------------| |Обробні: | |-------------------------------------------------------------------| |- загальна | - | - | 12,0 | 14,0 | 16,0 | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- м'яса та риби| - | - | - | - | - | 16,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- овочів | - | - | - | 4,0 | 5,0 | 5,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Картоплечистка | - | - | - | - | - | 5,5 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Посудомийна | - | - | - | - | - | 3,5 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Сміттєзбірник | 2,0 | 2,0 | 2,5 | 2,5 | 3,0 | 3,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Буфетна | 9,0 | 6,0 | 7,0 | 7,0 | 7,5 | 7,5 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Посудомийна | - | 4,5 | 5,0 | 5,0 | 6,0 | 7,0 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Всього: | 23,0 | 29,5 | 49,5 | 64,6 | 79,5 | 93,0 | ---------------------------------------------------------------------
2.10.2. Камбуз. 2.10.2.1. На всіх суднах повинні бути обладнані камбузи,
розраховані на приготування страви для всього екіпажу, який
постійно проживає на судні, та передбаченої кількості пасажирів. На суднах IV категорії, на яких екіпаж постійно не проживає,
повинні передбачатися умови для підігрівання страви і приготування
кип'ятку. 2.10.2.2. Склад та продуктивність обладнання камбуза
передбачається в залежності від кількості екіпажу та пасажирів:
Таблиця 9
--------------------------------------------------------------------- | Найменування | Кількість осіб, що харчуються на судні | | обладнання |---------------------------------------------------| | |До 10 |10 - 25 |25 - 40 |40 - 60 |60 - 80 |80 - 100| |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Плита камбузна | + | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Котел харчовий | - | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Сковорода | - | - | + | + | + | + | |електрична | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Піч | - | - | + | - | - | - | |хлібопекарська | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Тістозакатна | - | - | + | - | - | - | |машина | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Кип'ятильник | + | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Універсальний | + | + | + | + | + | + | |привод | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Картоплечистка | - | + | - | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Просіювач | - | - | + | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл камбузний | + | + | - | - | - | - | |з охолоджуючою | | | | | | | |камерою або | | | | | | | |холодильник | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Стіл камбузний: | |-------------------------------------------------------------------| |- обробний | + | + | + | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- підготовчий | + | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- роздавальний | + | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Виробничі | - | - | - | + | + | + | |ванни | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Стіл-мийка: | |-------------------------------------------------------------------| |- з трьома | + | + | - | - | - | - | |раковинами | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- з двома | + | + | + | + | + | + | |раковинами | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Видаткова комора: | |-------------------------------------------------------------------| |- шафа | - | - | + | + | + | + | |холодильна | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |- стелажі | - | - | + | + | + | + | ---------------------------------------------------------------------
2.10.2.3. Обладнання на камбузі повинно розташовуватись таким
чином, щоб виключити можливість перехрещення потоків сирих та
готових харчів, забезпечувати зручне виконання технологічних
процесів та прибирання приміщень. 2.10.2.4. Функціональні відстані в приміщенні харчового блоку
повинні відповідати наступним вимогам:
Таблиця 10 - Відстані між виробничим обладнанням
------------------------------------------------------------------ | Найменування місця |Відстань, мм | |----------------------------------------------------------------| |Перед плитою камбузною: | |----------------------------------------------------------------| |- біля фронту плити | 1200 | |--------------------------------------------------+-------------| |- по боках плити | 800 | |--------------------------------------------------+-------------| |Перед хлібопекарською піччю | 1000 | |--------------------------------------------------+-------------| |Перед котлами, кип'ятильниками та іншим гарячим | 1200 | |обладнанням | | |----------------------------------------------------------------| |Перед іншим обладнанням камбуза, обробних, буфетних: | |----------------------------------------------------------------| |- при одному працюючому | 600 | |--------------------------------------------------+-------------| |- при двох і більше працюючих | 800 | ------------------------------------------------------------------
Примітка. Відстань між обладнанням та відстань його від
перегородок визначається вимогами технічних умов на встановлення
та обслуговування цього обладнання.
2.10.3. Обробні 2.10.3.1. Для обробки сирих та готових продуктів
передбачаються окремі суцільнометалеві столи з робочою поверхнею
із нержавіючої сталі або окремі приміщення. Склад обробних приміщень та їх обладнання визначаються
кількістю екіпажу пасажирів, які постійно харчуються на судні:
Таблиця 11 - Обробні та їх обладнання
--------------------------------------------------------------------- | Найменування | Кількість осіб, що харчуються на судні | | |---------------------------------------------------| | |до 10 |10 - 25 |25 - 40 |40 - 60 |60 - 80 |80 - 100| |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |-------------------------------------------------------------------| |Обробні загальні | |-------------------------------------------------------------------| |Стіл камбузний | - | - | + | + | + | - | |обробний | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл камбузний | - | - | + | + | + | - | |підготовчий | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл-мийка з | - | - | + | + | + | - | |двома | | | | | | | |раковинами | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Холодильник | - | - | + | + | + | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Колода для | - | + | + | + | + | - | |рубки м'яса | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Універсальний | - | - | + | + | + | - | |привод | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Овочемийка | - | - | + | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Овочерізка | - | - | + | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Картоплечистка | - | - | + | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Рибочистка | - | - | + | + | + | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стелажі | - | - | + | + | + | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Шафи для спецій| - | - | + | + | + | - | |і солі | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Раковина | - | - | + | + | + | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | - | - | + | + | + | - | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Обробна для м'яса та риби | |-------------------------------------------------------------------| |Стіл камбузний | - | - | - | - | - | + | |обробний | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл камбузний | - | - | - | - | - | + | |підготовчий | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл-мийка з | - | - | - | - | - | + | |двома | | | | | | | |раковинами | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Холодильник | - | - | - | - | - | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Універсальний | - | - | - | - | - | + | |привод | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Колода для | - | - | - | - | - | + | |рубки м'яса | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Рибочистка | - | - | - | - | - | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Раковина | - | - | - | - | - | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Шафа для солі | - | - | - | - | - | + | |та спецій | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | - | - | - | - | - | + | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Обробна овочів | |-------------------------------------------------------------------| |Стіл камбузний | - | - | - | + | + | + | |підготовчий | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Овочемийка | - | - | - | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Овочерізка | - | - | - | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Картоплечистка | - | - | - | + | + | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Полиці | - | - | - | + | + | - | |камбузні | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Раковина | - | - | - | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | - | - | - | + | + | + | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Приміщення картоплечистки | |-------------------------------------------------------------------| |Машина для | - | - | - | - | - | + | |чистки | | | | | | | |картоплі | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Овочемийка | - | - | - | - | - | + | |ручна | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл камбузний | - | - | - | - | - | + | |обробний | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | - | - | - | - | - | + | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | ---------------------------------------------------------------------
2.10.3.2. При кількості осіб, що харчуються на судні, більше
200 чоловік необхідно передбачати окреме приміщення для обробки
м'яса, риби, овочів та холодних закусок з відповідним набором і
продуктивністю обладнання. 2.10.3.3. У випадках, що передбачають встановлення одного
обробного столу, обробка продуктів повинна виконуватися на різних
обробних дошках, які мають відповідне маркування, з урахуванням
послідовності процесів обробки сирих та варених продуктів. 2.10.4. Хлібопекарня 2.10.4.1. На суднах I та II категорій, з урахуванням
тривалості і району плавання, для забезпечення екіпажу і пасажирів
хлібом та хлібобулочними виробами повинне бути організоване їх
випікання безпосередньо на судні. 2.10.4.2. У залежності від кількості екіпажу та пасажирів
випікання хліба може здійснюватись у приміщенні камбуза (при
кількості до 40 чоловік) або хлібопекарні, розташованої в окремому
приміщенні. У відповідності до кількості екіпажу та пасажирів
хлібопекарня повинна мати таке обладнання:
Таблиця 12 - Обладнання пекарень
------------------------------------------------------------------ | Найменування обладнання | Кількість осіб, що | | | харчуються на судні | | |---------------------------| | |40 - 60 |60 - 80 |80 - 100 | |------------------------------------+--------+--------+---------| | 1 | 2 | 3 | 4 | |----------------------------------------------------------------| |Пекарня: | |----------------------------------------------------------------| |Піч хлібопекарська | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Тістозакатна машина | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Просіювач | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Шафа для бродіння та вистоювання | + | + | + | |тіста | | | | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Стіл камбузний підготовчий | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Стіл-мийка з двома раковинами | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Форми для хліба | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Стелажі | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Шафа для халатів | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Раковина | + | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Відро для відходів з педаллю | + | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Видаткова комора для хліба | |----------------------------------------------------------------| |Стелажі або шафа для хліба | - | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Стіл для хліборізки | - | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Хліборізка електрична | - | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Ваги | - | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Відро для відходів з педаллю | - | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Видаткова комора для борошна | |----------------------------------------------------------------| |Стелажі | - | + | + | |------------------------------------+--------+--------+---------| |Відро для відходів з педаллю | - | + | + | ------------------------------------------------------------------
2.10.4.3. Зберігання випеченого хліба здійснюється: - на суднах з кількістю екіпажу до 25 чоловік у спеціальній
шафі на камбузі; - на суднах з кількістю екіпажу до 60 чоловік - у видатковій
коморі камбуза або коморі для сухої провізії; - на суднах з кількістю екіпажу 60 і більше чоловік - у
видатковій коморі хліба. 2.10.5. Буфетні роздавальні 2.10.5.1. Поряд з кают-компаніями та їдальнями екіпажу на
суднах повинні передбачатися буфетні блоки. В залежності від взаємного розташування кают-компанії та
їдальні, а також при кількості екіпажу менше 45 чоловік
допускається обладнання загального для них буфетного блоку. 2.10.5.2. Обладнання буфетних в залежності від кількості
екіпажу має бути здійснено відповідно до вимог, наведених в
таблиці 13. 2.10.5.3. На малих суднах з кількістю екіпажу до 10 чоловік
миття посуду допускається на камбузі за умови обладнання там
трисекційних ванн. 2.10.5.4. У тому випадку, коли буфетна розташована далеко від
камбуза, слід передбачати марміти.
Таблиця 13 - Обладнання буфетних
--------------------------------------------------------------------- | Найменування | Кількість осіб, що обслуговуються на судні | | обладнання |---------------------------------------------------| | |до 10 |10 - 25 |25 - 40 |40 - 60 |60 - 80 |80 - 100| |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Стіл камбузний | + | + | + | + | + | + | |підготовчий | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Холодильник або| + | + | + | + | + | + | |стіл з | | | | | | | |охолоджувальною| | | | | | | |камерою | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |Машинка для різки | |-------------------------------------------------------------------| |Гастрономічних | - | - | + | + | + | + | |товарів | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Хліборізка | - | + | + | + | + | + | |ручна | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Плитка | + | + | + | + | + | + | |електрична | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Кип'ятильник | + | + | + | + | + | + | |електричний | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Секція для | + | + | + | + | + | + | |посуду | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Полиці | + | + | + | + | + | + | |камбузні | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Мийка з трьома | + | - | - | - | - | - | |раковинами | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Щит з кілками | + | - | - | - | - | - | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Кавоварка | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Змішувач для | - | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | |коктейлів | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Тостер | - | - | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Раковина | + | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | + | + | + | + | + | + | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Посудомийна | - | + | + | + | + | + | |мийка з трьома | | | | | | | |раковинами | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Посудомийна | - | - | /+/ | /+/ | + | + | |машина | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Секція для | - | + | + | + | + | + | |посуду | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Полиці | - | + | + | + | + | + | |камбузні | | | | | | | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Щит з кілками | - | + | + | + | + | + | |---------------+------+--------+--------+--------+--------+--------| |Відро для | - | + | + | + | + | + | |відходів з | | | | | | | |педаллю | | | | | | | ---------------------------------------------------------------------
Означення: /+/ - на вимогу замовника або при наявності
можливості.
2.10.5.5. Кип'ятильники повинні бути встановлені таким чином,
щоб члени екіпажу мали можливість протягом всієї доби одержувати
кип'яток не входячи до приміщення харчоблоку. 2.10.6. Сервувальні (роздавальні) на пасажирських суднах 2.10.6.1. Поряд з їдальнями для пасажирів та ресторанами
пропонується передбачати сервувальні, обладнані столами,
мармітами, охолоджувальними прилавками. Площа та обладнання сервувальних визначається, виходячи з
кількості пасажирів, які постійно обслуговуються, габаритів
обладнання, а також необхідних проходів для забезпечення вільного
обслуговування. 2.10.6.2. Для зберігання чистого посуду, предметів сервування
столів та столової білизни в сервувальних передбачаються шафи або
серванти. 2.10.6.3. В їдальнях самообслуговування для чистих і
використаних підносів, чистих столових приборів передбачаються
окремі столи, які встановлюються біля роздавальної. 2.10.7. Посудомийні 2.10.7.1. На пасажирських суднах, обладнаних спеціально
призначеними для пасажирів їдальнями та ресторанами, повинно бути
передбачене окреме приміщення для миття посуду. У приміщенні посудомийної повинно бути два вікна: одне для
приймання забрудненого посуду, друге - для видачі чистого посуду. Розміри приміщень посудомийних визначаються кількістю
пасажирів, які обслуговуються та розташуванням обладнання. 2.10.7.2. При обслуговуванні понад 50 чоловік у посудомийних
їдалень та ресторанів або посудомийних буфетів встановлюються
посудомийні машини. 2.10.7.3. Посудомийні машини повинні встановлюватися
відповідно до заводських технічних умов їх експлуатації та діючих
правил безпеки. 2.10.7.4. Незалежно від наявності мийних машин, мийні
столового посуду повинні бути обладнані п'ятисекційними мийними
ваннами: трисекційною - для столового посуду і двосекційною - для
скляного посуду та столових приборів. Останні секції (третя та
п'ята) мийних ванн повинні бути обладнані металевими
сітками-касетами з ручками і гнучким шлангом з душовою насадкою
для споліскування вимитого посуду. 2.10.7.5. У посудомийній повинні бути встановлені сушильні
шафи або ґратчасті стелажі для сушки посуду та шафа для його
зберігання. Передбачають два окремих столи для чистого та брудного
посуду. Взаємне розташування столів для посуду, посудомийної
машини та мийних ванн повинне забезпечувати поточність руху посуду
під час його миття. 2.10.7.6. Для зберігання миючих засобів та інвентарю
передбачається встановлення окремої шафи. 2.10.7.7. Для збирання харчових відходів слід передбачати
відповідні місткості з педальними кришками. 2.10.8. Кафе, бари, буфети 2.10.8.1. На пасажирських суднах (за специфікацією замовника)
обладнуються буфети, кафе, бари, прилавки для продажу води,
напоїв, морозива. Вони повинні мати обладнання, яке відповідає їх
призначенню. 2.10.8.2. На суднах III та IV категорій і суднах на підводних
крилах, що виконують регулярні пасажирські перевезення (при рейсах
понад 4 години), на яких не передбачено ресторанів або їдалень,
обладнуються буфети із забезпеченням можливості підігрівання страв
та приготування закусок, зберігання продуктів, миття посуду,
зберігання тари; організовані місця для приймання їжі. Розміри буфетів та склад обладнання визначаються їх
призначенням, кількістю пасажирів, умовами експлуатації. 2.10.8.3. Для зберігання морозива передбачається холодильна
шафа, яка забезпечує температуру зберігання не вище -18 град.C. 2.10.8.4. Для виготовлення м'якого морозива передбачається
такий набір приміщень з відповідним обладнанням: - приміщення для зберігання та обробки сировини з холодильною
камерою; - приміщення для відновлення молочної суміші та виготовлення
гарнірів з холодильним обладнанням; - мийна інвентарю та посуду. Це морозиво не підлягає загартовуванню до низьких температур
і відпускається одразу після виходу із фризера.
2.11. Приміщення суднового забезпечення
2.11.1. Провізійні комори 2.11.1.1. На суднах, на яких передбачається виготовлення
страви для екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані комори для
зберігання запасів провізії. 2.11.1.2. Провізійні комори слід розташовувати в одному
відсіку, одним блоком, на одній палубі. Блок провізійних комор пропонується розташовувати поблизу
камбуза і передбачати між ними найкоротше і найзручніше
сполучення. При відсутності можливості розташувати провізійні на одній
палубі з камбузом, їх слід обладнувати на суміжних палубах з
вертикальним розташуванням, забезпечивши можливість приймання та
транспортування провізії за допомогою підіймального пристрою при
завантаженні в комори і подаванні на камбуз. На суднах з кількістю екіпажу більше 25 чоловік при
розташуванні комор і камбуза на різних палубах обладнання
підіймача для видання провізії до камбуза обов'язкове. 2.11.1.3. Розташування завантажувального пристрою комор
повинно виключати транспортування провізії через приміщення
приготування страв, шляхів доставки готових страв, а також
приміщення загального користування. 2.11.1.4. Трапи, що ведуть до провізійних комор, повинні мати
поруччя по обидва боки та нахил від 45 град. до 55 град. 2.11.1.5. Головний прохід до провізійних комор повинен бути
ізольованим від інших приміщень. Ширина головного проходу в блоці провізійних комор повинна
забезпечувати вільне перенесення провізії у будь-якій тарі і бути
не менше 1000 мм. Забороняється розташовувати вхід до комор поряд
або навпроти входу до санітарно-гігієнічних приміщень та приміщень
медичного призначення. 2.11.1.6. Охолоджуючі комори повинні бути розташовані в
одному блоці з теплоізольованним тамбуром, який може бути
використаний для розморожування або охолодження та рубки м'яса і
м'ясопродуктів. Тамбур обладнується відкидним столом, колодою для рубки,
умивальником з підведенням холодної та гарячої води, гнучким
шлангом для миття комор. У тамбур виводяться із кожної комори покажчики температури
повітря в них. 2.11.1.7. Охолоджуючі комори, а також місткості для
зберігання швидкопсувних продуктів повинні бути обшиті зсередини
антикорозійним матеріалом, що не потребує фарбування, з
обов'язковою герметизацією з'єднань. Дозволяється пофарбування стійкими емалями білого кольору, що
дозволені для таких цілей. 2.11.1.8. У всіх коморах стіни і палуба повинні бути
недоступні для проникнення гризунів. Палуба поверх теплової ізоляції повинна бути покрита
керамічною плиткою. 2.11.1.9. В усіх охолоджуючих коморах та тамбурі повинне бути
передбачене обладнання палубних шпігатів. 2.11.1.10. Двері провізійних комор повинні відкриватися
назовні та мати стопорні пристосування, які утримують двері у
відкритому стані. 2.11.1.11. Двері охолоджуючих комор повинні бути забезпечені
засувом, який дозволяє відкривати їх з обох сторін, або має бути
передбачене обладнання сигналізації - "людина в коморі". Кнопка сигнального пристрою повинна бути позначена
показником, який постійно світиться. Сигнал-повідомлення цього пристрою повинен бути винесений до
місця постійної вахти. 2.11.1.12. Комори повинні бути обладнані відповідно до свого
призначення скринями, стелажами, шафами, штангами з гачками із
нержавіючої сталі та ін., спиртовими термометрами. 2.11.1.13. Усе обладнання, яке встановлюється в коморах,
повинне мати штатне кріплення з урахуванням забезпечення зручності
при прибиранні, митті та дезінфекції приміщень. 2.11.1.14. В охолоджуючих коморах стелажі, шафи та інше
обладнання повинне розміщуватися на відстані не менше 200 мм від
перегородок, на яких розміщені батареї охолоджуючого трубопроводу,
і на відстані не менше 50 мм від інших перегородок. Штанги з гачками для підвішування м'яса та риби повинні
розташовуватися на відстані не менше 450 мм від перегородок з
батареями і на відстані не менше 300 мм від інших перегородок. Відстань між паралельними штангами для підвішування м'яса
повинна бути 500 мм, а для підвішування копченостей та
риби - 400 мм. 2.11.1.15. У неохолоджуючих коморах обладнання може
встановлюватись безпосередньо біля борту чи перегородки. 2.11.1.16. Обладнання з висувними шухлядами і холодильні шафи
повинні установлюватися впоперек судна. 2.11.1.17. Стелажі повинні бути обладнані закладними брусами
для закріплення продуктів і тари "по-походному". 2.11.1.18. У коморах для борошна між штабелями мішків повинні
передбачатися проходи. Кожен штабель повинен мати надійне кріплення "по-походному". 2.11.1.19. Комори для сухої провізії повинні мати вентиляцію.
У коморах, в яких продукти зберігаються без спеціального захисного
пакування, швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2 м/с. 2.11.1.20. Охолоджуючі комори рекомендується обладнувати
приладами для озонування повітря. 2.11.1.21. Склад, площі, функціональні розміри, обладнання і
температурні режими комор визначаються кількістю екіпажу та
пасажирів, тривалістю рейсів, призначенням і умовами експлуатації
судна; нормами харчування та строками зберігання провізії. 2.11.1.22. Провізійні комори, в залежності від кількості
членів екіпажу, пасажирів та тривалості плавання (кількості
раціоно-днів: кількість членів екіпажу та пасажирів помножене на
автономність) повинні мати склад, зазначений у таблиці 14.
Таблиця 14 - Склад провізійних комор
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Кількість раціоно-днів | | комор, умови |-------------------------------------------------| | зберігання | 50 - | 251 - | 501 - |1001 - |2001 - |Більше | | | 250 | 500 | 1000 |12000 | 5000 | 5000 | |----------------------------------------------------------------| |Охолоджуючі комори: | |----------------------------------------------------------------| |Сумісного | + | - | - | - | - | - | |зберігання | | | | | | | |швидкопсувних | | | | | | | |продуктів | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |М'яса та птиці| - | + | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Охолодженого | - | /+/ | /+/ | /+/ | /+/ | + | |м'яса | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Риби | - | + | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Масла та жирів| - | + | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Яєць та | - | /+/ | /+/ | /+/ | + | + | |молочних | | | | | | | |продуктів | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Сумісного | + | - | - | - | - | - | |зберігання | | | | | | | |вологої | | | | | | | |провізії, | | | | | | | |овочів, | | | | | | | |картоплі, | | | | | | | |фруктів і | | | | | | | |напоїв | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Вологої | - | - | /+/ | + | + | + | |провізії | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Овочів та | - | + | - | - | - | - | |картоплі | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Овочів | - | - | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Картоплі | - | - | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Фруктів і | - | /+/ | /+/ | + | - | - | |напоїв | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Фруктів | - | - | - | /+/ | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Напоїв | - | - | - | /+/ | + | + | |----------------------------------------------------------------| |Неохолоджуючі комори: | |----------------------------------------------------------------| |Сухої провізії| + | + | - | - | - | - | |та борошна | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Сухої | - | - | + | + | + | + | |провізії | | | | | | | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Борошна | - | - | + | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Тари | - | - | /+/ | + | + | + | |--------------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |Митницька | - | - | /+/ | /+/ | + | + | ------------------------------------------------------------------
Умовні позначення: + - обов'язкова /+/ - рекомендується за погодженням із замовником
2.11.1.23. На суднах з кількістю раціоно-днів до 50, у разі
неможливості обладнання провізійних комор, а також на суднах,
поповнення запасів провізії на яких здійснюється в строк до трьох
діб, дозволяється зберігати швидкопсувні продукти в холодильних
шафах, скринях, на стелажах у видатковій коморі камбуза. 2.11.1.24. На суднах III та IV категорій допускається
зберігання овочів, фруктів, квашених та консервованих продуктів в
окремій неохолоджуючій коморі, яка не поєднана з коморою сухої
провізії. 2.11.1.25. При поєднаному зберіганні м'яса та риби в одному
приміщенні для останньої повинне бути передбачене влаштування
окремого стелажу. 2.11.1.26. При необхідності зберігання сухої провізії та
борошна понад один місяць і експлуатації судна в районах тропіків
(незалежно від строків зберігання) повинні бути обладнані
охолоджуючі комори з температурним режимом 281 - 283 град.К
(4 - 8 - 10 град.C) і відносною вологістю 60 - 75%. Аналогічні вимоги пред'являються до зберігання хліба. 2.11.1.27. Комори для зберігання білого і чорного хліба
повинні бути окремими. Допускається зберігання хліба в окремих
шафах, які вентилюються та встановлюються в коморі сухої провізії
або у видатковій коморі камбуза. 2.11.1.28. Мінімальна розрахункова площа провізійних комор
повинна розраховуватися:
S мін. = C х S гр., де:
C - коефіцієнт завантаження, S гр. - вантажна площа комор в кв.м.
Таблиця 15 - Площі комор
------------------------------------------------------------------ | Вантажна площа, кв.м | Коефіцієнт збільшення площі | | |--------------------------------------| | | Охолоджуючі | Неохолоджуючі | |-------------------------+------------------+-------------------| | До 2,6 | 2,0 - 2,2 | 1,8 - 2,0 | |-------------------------+------------------+-------------------| | 2,6 - 4,0 | 1,8 - 2,1 | 1,6 - 1,9 | |-------------------------+------------------+-------------------| | 4,0 - 6,0 | 1,6 - 1,9 | 1,5 - 1,7 | |-------------------------+------------------+-------------------| | 6,0 - 10,0 | 1,4 - 1,7 | 1,4 - 1,6 | |-------------------------+------------------+-------------------| | 10,0 - 16,0 | 1,3 - 1,5 | 1,2 - 1,4 | |-------------------------+------------------+-------------------| | більше 16,0 | 1,3 | 1,2 | ------------------------------------------------------------------
Примітка. Коефіцієнт "C" - коефіцієнт збільшення площі комор
на проходи, відстані між обладнанням та перегородками
(охолоджуючими батареями). Величина коефіцієнта вибирається з урахуванням можливостей
розміщення комор на судні. Велике значення слід розглядати як рекомендацію,
менше - допустиме.
P

S = --- R, де гр. K
P - розрахунковий добовий норматив продуктів на
1 людину в кг; K - норма завантаження, кг/кв.м; R - кількість раціоно-днів,
P = A х N, де:
A - автономність плавання в добах, з урахуванням запасу
(відповідно категорії), що не знижується; N - кількість екіпажу та пасажирів.
2.11.1.29. Запас провізії, що не знижується, для суден
I категорії передбачається на 5 діб, для суден II категорії - на
3 доби. Для суден III та IV категорій незнижуваний запас провізії
не передбачається.
Таблиця 16 - Норми завантаження
------------------------------------------------------------------ | Найменування комор | Добова норма "р" | Норма | | | | завантаження | | | |-----------------| | | |кг/кв.м |кг/куб.м| |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Сумісне зберігання | 0,8 | 250 | 125 | |швидкопсувних продуктів | | | | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |М'яса та птиці | 0,25 | 250 | 125 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Риби | 0,2 | 300 | 150 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Масла та жирів | 0,12 | 300 | 150 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Яєць та молочних | 0,2 | 300 | 150 | |продуктів | | | | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Сумісне зберігання вологої| 1,8/2,6 | 400 | 200 | |провізії, овочів, | | | | |картоплі, фруктів та | | | | |напоїв | | | | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Вологої провізії | 0,2/0,6 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Овочів, картоплі, фруктів | 1,4/2,0 | 400 | 200 | |та напоїв | | | | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Овочів та картоплі | 0,8 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Овочів | 0,4 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Картоплі | 0,4 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Фруктів та напоїв | 0,6/1,2 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Фруктів | 0,2 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Напоїв | 0,4/1,0 | 400 | 200 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Сухої провізії та борошна | 1,0 | 300 | 150 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Сухої провізії | 1,4 | 250 | 125 | |--------------------------+-------------------+--------+--------| |Борошна | 0,6 | 1000 | 5000 | ------------------------------------------------------------------
Примітка. чисельник - для екіпажу; знаменник - для пасажирів.
2.11.1.30. Площа комори для тари не повинна бути менше
5 кв.м. 2.11.1.31. Температурні режими умов зберігання провізії з
урахуванням тривалості строків їх зберігання зазначені в
таблиці 17. 2.11.1.32. Встановлювати яке-небудь рефрижераторне обладнання
(крім охолоджувальних батарей та повітроохолоджувачів)
безпосередньо у приміщеннях провізійних комор категорично
забороняється.
Таблиця 17 - Умови зберігання провізії
------------------------------------------------------------------ | Найменування комор | Температурний режим град.К (град.C) | | |------------------------------------------| | | при зберіганні до | при зберіганні | | | 1 місяця | більше 1 місяця | |---------------------+---------------------+--------------------| |Швидкопсувні продукти| 269 (-4) | - | |при сумісному | | | |зберіганні | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |М'яса та риби | 265 (-8) | 258 (-15) | |---------------------+---------------------+--------------------| |Охолодженого м'яса та| від 271 (-2) до 273 | - | |копченостей | (0) | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Масла та жирів | 271 (-2) | 269 (-4) | |---------------------+---------------------+--------------------| |Молочних продуктів | від 272 (-1) до 273 |від 272 (-1) до 273 | | | (0) | (0) | |---------------------+---------------------+--------------------| |Глибокозаморожених | 255 (-18) | 255 (-18) | |продуктів (морозиво, | | | |овочі, фрукти та ін.)| | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Квашених та | від 273 (0) до 275 | від 273 (0) до 274 | |консервованих | (+2) | (+1) | |продуктів | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Фруктів, овочів, | 277 (+4) | 275 (+2) | |картоплі | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Напоїв | від 277 (+4) до 279 |від 277 (+4) до 279 | | | (+6) | (+6) | |---------------------+---------------------+--------------------| |Комора | від 273 (0) до 289 | від 273 (0) до 289 | |розморожування | (+16) | (+16) | |---------------------+---------------------+--------------------| |Сухої провізії | не охолодж. |від 281 (+8) до 283 | | | | (+10) | ------------------------------------------------------------------
2.11.2. Приміщення для зберігання солей мінералізації
дистильованої води. 2.11.2.1. На всіх суднах, на яких передбачене приготування
питної води із опрісненої забортної, повинні бути передбачені
приміщення для зберігання мінеральних солей. 2.11.2.2. Запаси солей для мінералізації опрісненої води
повинні передбачається виходячи з розрахунку забезпечення ними
всього рейсу. 2.11.2.3. Приміщення для зберігання запасу солей повинне бути
сухим, вентилюючим, мати температуру повітря не вище +25 град.C
(температури розплавлення хлористого кальцію) і не мати якихось
специфічних запахів. 2.11.2.4. Солі повинні зберігатися на стелажах у стандартній
упаковці, з вільним простором між ними для забезпечення
вентиляції. Зберігати солі навалом не дозволяється. 2.11.2.5. У залежності від категорійності і характеру
експлуатації судна допускається зберігання солей у шафах, що
вентилюються, у приміщеннях для зберігання запасів сухої провізії. 2.11.2.6. При транспортуванні солей із приміщення для їх
зберігання безпосередньо до мінералізаторів необхідно передбачати
умови, що запобігають порушенню цілісності упаковок та їх
забрудненню. 2.11.3. Приміщення для зберігання миючих та дезінфікуючих
засобів. 2.11.3.1. На всіх суднах I категорії, а також пасажирських
суднах II категорії для зберігання видаткових запасів миючих та
дезінфікуючих засобів передбачається окреме приміщення. 2.11.3.2. Приміщення має бути сухе, достатньо вентильоване
(не менше 12 обмінів за годину), з постійним температурним
режимом. 2.11.3.3. Приміщення не слід віддаляти на значну відстань від
санітарно-побутових, громадських, житлових та приміщень харчового
блоку. 2.11.3.4. Площа приміщень повинна забезпечувати зберігання
запасів миючих та дезінфікуючих засобів, достатніх для поточних
потреб, відповідно до кількості екіпажу і пасажирів, і
розрахованих на максимальну автономність плавання, умови
експлуатації судна. 2.11.3.5. Приміщення обладнується стелажами та штатними
місцями для розміщення та кріплення затарених засобів. 2.11.3.6. Для здійснення зважування та фасування
дезінфікуючих і миючих засобів повинне бути передбачене штатне
місце з вагами, а персонал - забезпечений респіраторами, захисними
рукавицями та халатами.
2.12. Адміністративні приміщення
2.12.1. На всіх суднах місткістю 1000 рег.т. і більше для
ведення господарської, технічної, суднової, вантажної документації
повинне передбачатися обладнання приміщень адміністративного
призначення. 2.12.2. До складу адміністративних приміщень входять
приміщення суднової, машинної та вантажної (тальманської)
канцелярій. 2.12.3. На суднах місткістю менше 3000 канцелярії можуть бути
об'єднані в одну загальносуднову канцелярію. На вимогу замовника обладнання суднового бюро, що об'єднує
суднову та машинну канцелярії, може бути передбачено і на суднах
місткістю більше 3000. 2.12.4. Приміщення вантажної канцелярії (тальманської) слід
передбачати окремо від суднової та машинної (суднового бюро) з
окремим входом з верхньої палуби. 2.12.5. На суднах місткістю 1000 ведення та зберігання
суднової та технічної документації за погодженням із замовником
може бути допущене в каютах командного складу екіпажу. У цьому випадку до складу обладнання цих кают повинні бути
включені додаткові меблі (шафи, сейфи, полиці) для зберігання
документації і при необхідності - збільшені площі кают. 2.12.6. Склад адміністративних приміщень на суднах III та IV
категорій встановлюється замовником. 2.12.7. Площі канцелярій не повинні бути менше: - об'єднаної, на суднах місткістю менше
3000 рег.т. - 6,0 кв.м; - об'єднаного суднового бюро на суднах місткістю понад
3000 рег.т. - 12,0 кв.м. 2.12.8. На суднах I категорії з кількістю екіпажа більше
80 чоловік може бути передбачено на вимогу замовника влаштування
інших адміністративних приміщень (бухгалтерії, диспетчерської,
друкарні, телетайпної та ін.). 2.12.9. Характер обладнання адміністративних приміщень
визначається їх призначенням та характером. 2.12.10. Мікрокліматичні умови, вентиляція та освітлення в
адміністративних приміщеннях повинні відповідати вимогам,
викладеним у цих Правилах.
2.13. Службові приміщення
2.13.1. Для виконання робіт по керуванню судном, контролю за
механізмами, забезпеченню зв'язку повинні бути передбачені
відповідні приміщення (рульова рубка, штурманська,
багермейстерська, радіорубка та ін.). 2.13.2. Пости керування судном та його технічними засобами
повинні бути забезпечені відповідним обладнанням. Конструкція та розташування обладнання повинні відповідати
діючим ергономічним вимогам. 2.13.3. У рульовій рубці пропонується забезпечувати
максимальний круговий огляд, при розташуванні вікон необхідно
уникати створення "мертвих просторів" та використовувати нахилене
розташування лобових стекол. Необхідно передбачати обігрівання якомога більшої кількості
вікон, використання снігоочисників, пристосувань проти
відпотівання, встановлення знімних або підіймаючих світлофільтрів
(бажано зеленого кольору). 2.13.4. Рульову рубку рекомендується суміщати зі
штурманською. В окремо розташованій рубці в носовій перегородці
передбачається вікно з розсувними шторами. 2.13.5. Двері в рульову рубку рекомендується виконувати
розсувними зі стопорними пристроями у відчиненому і зачиненому
положенні. 2.13.6. При обладнанні рульової рубки рекомендується
додержуватися таких ергономічних вимог: - всі органи керування та індикатори оформляються у вигляді
пультів, висота яких з боку оператора повинна бути не менше
1000 мм; - всі засоби індикації на пульті керування повинні
розміщуватись у зоні видимості оператора (вахтового) під кутом не
більше 100 град.; індикатори постійного спостереження (головні
прилади) необхідно розташовувати у центрі на пульті керування; - окремо розміщені засоби індикації повинні знаходитись на
висоті 800 - 1800 мм; - поверхня пульта керування повинна бути матовою; - показники роботи різних суднових систем повинні мати
характерний світловий індикатор; - рекомендується, щоб шкали навігаційних та інших
вимірювальних приладів, апаратів керування, у тому числі телефонів
і годинників, мали підсвічування червоного або червоно-жовтого
кольору, що регулюється, для поліпшення користування приладами у
темний період доби; - органи керування не повинні перекривати шкали приладів,
розташованих на пультах; - штурвал та кнопки індикаторів повинні розташовуватись на
висоті 1000 - 1200 мм над палубою рубки; - рух органу керування кермом повинен відповідати логіці руху
судна або напряму змін на індикаторі. 2.13.7. Робоче місце рульового повинне бути обладнане
регулюючою по висоті зручною опорою для спини. Для роботи судноводія у положенні сидячи повинно
передбачатися робоче крісло з м'яким сидінням, поруччям та
підставкою для ніг. 2.13.8. Приміщення радіорубки не повинні бути суміжними з
житловими приміщеннями. 2.13.9. У радіорубці пульт управління з контролюючою
апаратурою слід встановлювати безпосередньо у приміщенні
радіорубки, а передавачі, фідерні мережі та комутуючі прилади
виносити в спеціально екрановане приміщення. 2.13.10. При відсутності дистанційного управління
рекомендується розташовувати передавачі таким чином, щоб передні
панелі, достатньо ефективно екрановані, знаходились у приміщенні
радіорубки, а корпус передавача з фідером розташовувався за
екраном. 2.13.11. Для зберігання темпової адаптації під час роботи
необхідно передбачати, щоб яскравість контрольних шкал та інших
світлових об'єктів не перевершувала яскравості індикаторів. Світильники повинні бути забезпечені спеціальною арматурою
червоного світла. 2.13.12. Генеруюча апаратура радіолокаційних станцій повинна
бути розташована в спеціальному, екранованому
приміщенні - апаратній, вхідні двері в яке повинні бути
заблоковані з генераторами. 2.13.13. При обладнанні суднової друкарні необхідно
забезпечити 10-кратний обмін повітря у приміщенні з перевагою
відвідної вентиляції над нагнітаючою не менше 3 обмінів за годину. 2.13.14. Освітлення на робочих поверхнях на рівні 0,8 м в
горизонтальній площині не повинне бути нижче 300 лк (при
люмінісцентному освітленні) і 150 лк (при лампах розжарювання). 2.13.15. На суднах, де для приймання інформації
застосовується папір марки ЕХП (електрохімічний), повинні бути
обладнані самостійні виробничі приміщення - для розташування
факсимільних апаратів, ремонту та налагодження апаратури та архіву
(тільки для матеріалів на ЕХП). 2.13.16. Приміщення, призначені для роботи з матеріалами на
ЕХП, повинні виконуватися в газонепроникному варіанті. Приміщення не повинні мати вихід безпосередньо в коридори
загального користування. Вихід повинен здійснюватися через тамбур
або суміжне приміщення, а аварійний вихід - безпосередньо на
відкриту палубу. 2.13.17. У приміщеннях, призначених для прийому інформації на
ЕХП, обладнання повинно бути розташовано рівномірно по всій площі
і мати вільний доступ. При цьому приймальні апарати повинні
розміщуватися окремими рядами в центрі приміщення. 2.13.18. На науково-дослідних, експедиційних, гідрографічних
суднах і суднах аналогічного призначення, де обсяг роботи з ЕХП
перевищує 3 кв.м на добу, повинні передбачатися окремі приміщення
площею не менше 4 кв.м на кожного працюючого. На суднах з
обмеженим обсягом роботи з ЕХП (не більше 3 кв.м на добу) може
бути передбачене одне приміщення - площею не менше 6 кв.м. 2.13.19. Факсимільні апарати повинні мати місцеву відвідну
вентиляцію або повинні бути обладнані спеціальні шафи-сушильні для
сушіння матеріалів на ЕХП під час приймання інформації або
безпосередньо після приймання. Подальша робота з вологим
матеріалом забороняється. 2.13.20. Для зберігання відходів ЕХП у приміщенні апаратної
повинен бути передбачений металевий контейнер з герметичною
кришкою. 2.13.21. Архіви для зберігання матеріалів на ЕХП повинні бути
обладнані закритими шафами (металевими або із матеріалів з
синтетичним покриттям). Розміщення матеріалів на ЕХП на відкритих стелажах
забороняється. 2.13.22. У всіх приміщеннях забороняється мати м'який
інвентар (завіси, штори, портьєри, чохли та т.п.), матеріал якого
має вбираючі властивості. Вікна (ілюмінатори) приміщень повинні бути обладнані
металевими або пластиковими шторами. 2.13.23. Приміщення, передбачені для роботи з ЕХП, повинні
бути обладнані автономною вентиляційною системою, ізольованою від
загально-суднової, що не допускає надходження викиду в інші
приміщення. 2.13.24. Обмін повітря в приміщеннях для роботи з ЕХП повинен
бути не менше 10-кратного на годину. Причому витяжний повинен бути
більше припливного не менше ніж на 3 обміни за годину. 2.13.25. Перевірка ефективності роботи вентиляції
здійснюється щороку у базовому порту.
2.14. Виробничі приміщення
2.14.1. На суднах I та II категорій повинні передбачатися
центральні пости управління (ЦПУ) енергетичними відділеннями,
пости управління вантажними операціями (ПУВО) і пости управління
холодильними установками (ПУХУ). 2.14.2. ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні розташовуватися в закритих,
тепло- та шумоізольованих приміщеннях, обладнаних системою
вентиляції і кондиціонування повітря для забезпечення комфортних
мікрокліматичних умов у них. 2.14.3. Розміри приміщень ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні бути
достатніми для розташування в них передбаченого обладнання та
вахтового персоналу. 2.14.4. Всі органи управління та системи індикації
рекомендується групувати на пульті управління за функціональними
ознаками і розташовувати таким чином, щоб забезпечити найбільшу
зручність роботи з ними та можливість дійового контролю за
показниками приладів при найменшому напруженні уваги, зору та
слуху, вахтового і достатньому огляді навколишніх обставин. 2.14.5. Пульт управління ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні відповідати
таким вимогам: - висота пульта управління з боку вахтового повинна бути не
менше 1000 мм; - всі засоби індикації на пульті повинні бути розташовані в
зоні видимості вахтового під кутом не більше 100 град.; - найбільш важливі індикатори управління двигунами слід
розташовувати у центрі пульта; - контрольно-вимірювальні прилади, згруповані на щитах,
повинні знаходитись на висоті 800 - 1800 мм; основні та аварійні
індикатори у цьому випадку повинні розташовуватись в зоні
видимості вахтового під кутом зору 30 град. (у горизонтальній та
вертикальній площинах); - всі контрольно-вимірювальні прилади, згруповані на пульті
та окремо розташовані на щитах, повинні розрізнятися,
розпізнаватися і виключати багатозначність тлумачення показників
приладів; - ручка реверса повинна бути розташована на висоті
900 - 1200 мм від палуби (настилу) і пересуватися на відстань не
більше 550 мм; зусилля на перемикання не повинне бути більше
20 - 50 Н, довжина ручки рекомендується не більше 120 мм,
діаметр - 20 - 25 мм; - поверхня панелей пульта управління повинна бути матовою. 2.14.6. Кількість пристроїв для управління механізмами
повинна бути доведена до мінімуму. Зусилля, необхідне для приведення в дію пристроїв управління,
не повинне перевершувати 75 Н, а опір на початку пересування
пристрою - 20 Н. 2.14.7. Контрольні та сигнальні пристрої (індикатори),
прилади контролю роботи механізмів енергетичного відділення
повинні мати відповідне підсвічування, а всі звукові сигнали, крім
сирени, повинні дублюватися на світловому табло. 2.14.8. На суднах III категорії, де немає можливості винести
пульти управління із енергетичного відділення в ЦПУ і управління
механізмами не здійснюється з ходового містка, слід передбачати
протишумові кабіни. 2.14.9. Всі можливі джерела хімічного забруднення повітряного
середовища енергетичного відділення (сепаратори, фільтрувальне
устаткування, опресовування форсунок, миття деталей та ін.) слід
розташовувати в окремих приміщеннях (вигородках), обладнаних
витяжною вентиляцією. 2.14.10. Подібні вимоги пред'являються і до джерел
променистого тепла та шуму (дизель-генератори, компресори, помпи і
та ін.). 2.14.11. Всі рухомі механізми та пристосування, які можуть
бути небезпечні для людини, повинні бути захищені кожухами,
загорожами або іншими запобіжними пристроями. 2.14.12. Ширина проходів між двигунами, що працюють на два
окремі гребні вали, повинна бути не менше 1200 мм, а між тими, що
працюють на один вал через загальну передачу - не менше 600 мм. 2.14.13. Ширина інших проходів повинна забезпечувати
можливість проведення ремонтних робіт: в положенні сидячи - не
менше 700 мм, в нахиленому положенні - не менше 800 мм. 2.14.14. В суднових майстернях обладнання має бути зручно
розташоване, ширина проходів повинна забезпечувати вільне
транспортування приладів, які ремонтуються, переносного
обладнання, матеріалів. 2.14.15. Верстати, шафи, стелажі, ящики, полиці та інші речі
постійного обладнання повинні бути закріплені так, щоб виключити
можливість їх переміщення та вібрації під час роботи. 2.14.16. При виконанні гострильних, ріжучих, токарських,
зварювальних та інших видів роботи необхідно передбачати
огородження та інші захисні пристосування для обмеження виливу на
інші виробничі місця. 2.14.17. Постійний пост газового зварювання повинен бути
обладнаний штучною витяжною вентиляцією, яка забезпечуватиме
35 обмінів за годину. 2.14.18. В енергетичних відділеннях суден I категорії повинні
бути встановлені раковини з підведенням гарячої та холодної питної
води.
2.15. Вантажні приміщення
2.15.1. Вантажні приміщення для морського перевезення на
суднах повинні відповідати спеціальним вимогам відповідно до
характеру вантажів, що транспортуються. 2.15.2. Розташування і обладнання вантажних приміщень,
пристроїв та систем, а також здійснення вантажних операцій,
повинні виключати можливість травматизму і токсичного впливу на
членів екіпажу, забруднення суднових приміщень житлового,
службового і виробничого призначення та зовнішнього середовища. 2.15.3. Конструкція вантажних приміщень повинна передбачати
виконання наступних вимог: - забезпечувати герметичність люкового закриття трюмів та
горловин танків; - забезпечувати можливість очищення (миття) від залишків
транспортованих раніше вантажів та їх осушення; - забезпечувати вантажні танки на суднах, які перевозять
легкі та агресивні речовини, повинні мати природну вентиляцію, що
забезпечуватиме конденсаторне відведення повітря під час
завантаження і перевезення з виведенням його вище житлових
надбудов не менш як на 2,5 - 3,0 м; - вантажні приміщення, призначені для перевезення харчових
вантажів (води, молока, вина, харчових масел, жирів та ін.),
повинні мати мінімальний судновий набір для забезпечення їх
якісного очищення та миття; антикорозійне покриття приміщень
повинне бути виконане з матеріалів, які спеціально дозволені для
цих цілей; забезпечена подача до них води питної якості та при
необхідності підігрів її до 100 град.С; вантажне устаткування
(помпи, шланги та ін.) повинні бути розбірними, легко піддаватися
очищенню від залишків вантажу і дезінфекції; вантажні шланги
повинні мати штатні місця (шафи, ящики) для зберігання; горловини
танків повинні здійматися над палубою не менш як на 400 мм; - забезпечувати на суднах, які перевозять етильовані
нафтопродукти, обладнання санпропускників, ізольованих від
житлових приміщень, з входом з відкритої палуби; приміщенням для
зберігання дегазуючих речовин та індивідуальних засобів захисту; - всі вантажні танки, за винятком танків ізольованого
баласту, повинні обладнуватися горловинами для миття мийними
машинками; кількість і розташування горловин повинні забезпечувати
достатньо повне миття не менше 90% горизонтальної поверхні і 85%
вертикальної поверхні місткостей; горловини повинні мати
ущільнення, які запобігають протіканню вантажу та газів; - всі вантажні танки та кофердами повинні обладнуватися
похилими трапами, які забезпечують вільне сполучення між верхньою
палубою та дном місткості; - трюми-танки нафторудовозів, де неможливе обладнання похилих
трапів, повинні обладнуватися вертикальними трапами; відстань між
проміжними майданчиками не повинна перевищувати 6 м; - відстійні танки рекомендується виконувати з гладким дном, а
танки з найменшим набором - і гладкими або гофрованими
перегородками; - на суднах-контейнеровозах, якщо для сепарації ярусів
контейнерів використовуються проміжні контейнерні пристрої, то
вони повинні мати механізований привід для їх встановлення та
прибирання на штатне місце; - на суднах з горизонтальним засобом
завантаження-розвантаження пульти управління рампами, вантажними
підіймачами, закриттям прорізів палуб та перегородок, а також
підвісними вантажними палубами повинні розташовуватися так, щоб в
усіх випадках оператор мав максимальну можливість спостерігати за
циклами роботи устаткування та за сигналами на пульті управління
про виконання невидимих йому операцій; штучна витяжна вентиляція
вантажних приміщень повинна забезпечувати видалення загазованості
приміщень як при вантажних операціях за допомогою автовантажників,
так і при вантажних операціях колісної техніки "своїм ходом"; - в охолоджуваних вантажних приміщеннях повітроохолоджуючі
прилади повинні бути обладнані постійним устаткуванням для
відтаювання снігової "шуби"; до повітроохолоджувачів та їх
арматури, електродвигунів вентиляторів і заслінок, до датчиків
контролю параметрів повітря повинен бути передбачений зручний
доступ для обслуговування та ремонтування; всі внутрішні
теплоізольовані і нетеплоізольовані двері та кришки лазів
охолоджуючих приміщень повинні відчинятися з обох сторін;
приміщення повинні бути обладнані сигналізаційним пристроєм
"людина у приміщенні" - світловий та звуковий
сигнал - повідомлювач цього пристрою повинен бути винесений у
місце постійних вахт; для відведення води із приміщень, де
розташовані випарники повітроохолоджувачів, слід передбачати
шпігати і їх розташування повинне забезпечувати повне відведення
води; - на суднах, де передбачене озонування повітря вантажних
приміщень або встановлення бактерицидних ламп, над входом до них
встановлюється світлове табло з написом: "Не входити - у
приміщенні озон" або "Не входити - увімкнута бактерицидна
лампа" - увімкнення табло повинне бути зблоковане з увімкненням
генераторів озону або бактерицидної лампи; - на суднах, призначених для транспортування тварин, повинні
бути приміщення, де тварини могли б вільно лягати та вставати, а
також для їх огляду; палуби для розташування тварин повинні бути
вологонепроникні і мати стоки для рідких нечистот; для
прив'язування великих тварин повинні бути обладнані прив'язі або
бар'єри, для дрібних тварин - особливі загони, розгороджені
ґратами.
2.16. Захист суднових приміщень від гризунів
2.16.1. З метою запобігання розповсюдження гризунів по
судновим приміщенням необхідно передбачати такі заходи: - усі перегородки, палуби, настили та закриття, що не є
водо- та газонепроникними, не повинні мати крізних отворів, щілин
діаметром (шириною) більше 12,5 мм; - трубопроводи, покриті ізоляцією товщиною 12,5 мм і більше,
в місцях їх проведення крізь перегородки та палуби, повинні бути
надійно захищені від розгризання пацюками ізоляції на відстань не
менше 15 см в один і другий бік від отвору для трубопроводів; - при розміщенні обладнання, проведенні трубопроводів та
кабелів, встановленні меблів повинні передбачатися заходи щодо
запобігання створенню зручних умов для сховищ гризунів
(важкоприступних місць) та їх гніздування; - усі двері суднових приміщень повинні бути щільно підігнані
до дверного прорізу і не мати люків і крізних отворів діаметром
(шириною) більше 1,25 см; по зовнішній нижній кромці вони повинні
бути покриті листовим металом шириною не менше 15 см; - зовнішні отвори вентиляційних систем повинні бути закриті
сіткою з дроту діаметром 1,0 - 1,25 мм і розміром комірок не
більше 12,5 мм; - передбачати покриття металевими листами дерев'яних
поверхонь, які можуть бути погризені пацюками (дерев'яні прилади,
кришки, внутрішні стіни і дно скринь для провізії та інше). Замість листового металу допускається використання
суцільнотягнутого металу або дротяної сітки, за винятком вантажних
приміщень; - для всіх швартовних канатів, тросів та ланцюгів повинні
бути передбачені протипацюкові щити.
3. Суднові системи життєзабезпечення
3.1. Суднові вентиляції, кондиціонування

повітря, опалення
3.1.1. Мікроклімат суднових приміщень 3.1.1.1. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях
характеризуються поєднанням чотирьох параметрів: температури
повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні
і середньої радіаційної температури захисних засобів та
обладнання. У залежності від призначення приміщень нормуються один, два,
три або чотири параметри. 3.1.1.2. Для забезпечення мікрокліматичних умов, що
нормуються, в суднових приміщеннях передбачаються системи
опалення, вентиляції або кондиціонування повітря. 3.1.1.3. При обладнанні суднових приміщень системами
вентиляції та опалення мікрокліматичні умови в них повинні
відповідати нормативам, визначеним у таблиці 18.
Таблиця 18 - Вимоги до мікрокліматичних умов
----------------------------------------------------------------------------- | Найменування | Зимовий період (температура | Літній період | | приміщень | зовнішнього повітря нижче |(температура зовнішнього| | | 10 град.C) | повітря вище 10 град.C | | |--------------------------------+------------------------| | |Температура| Відносна |Швидкість|Температура| Швидкість | | | повітря, |вологість,| руху | повітря, -| руху | | | град.C | % |повітря, | не вище | повітря, | | | | | м/с |зовнішньої,| м/с | | | | | | град.C | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |1. Житлові | 20 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |приміщення | | | 0,25 |ніж на 5 | | |(каюти) | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |2. Громадські приміщення: | |---------------------------------------------------------------------------| |- кают-компанії, | 20 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |їдальні, | | | 0,25 |ніж на 5 | | |ресторани, | | | | | | |буфети, бари, | | | | | | |салони для | | | | | | |куріння, | | | | | | |кінозали, | | | | | | |бібліотеки, | | | | | | |читальні та ін. | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- спортзали, | 20 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |спорт-каюти | | | 0,25 |ніж на 5 | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- закриті | 25 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |плавальні | | | 0,25 |ніж на 5 | | |басейни | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |3. Прохідні приміщення: | |---------------------------------------------------------------------------| |- закриті палуби | 18 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |для прогулянок, | | | 0,25 |ніж на 5 | | |фойє, вестибюлі, | | | | | | |тамбури, | | | | | | |коридори | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |4. Приміщення особистої гігієни: | |---------------------------------------------------------------------------| |- душові, ванни, | 20 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |бані, | | | 0,25 |ніж на 5 | | |роздягальні, | | | | | | |умивальні, | | | | | | |особисті | | | | | | |санвузли | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- громадські | 16 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |вбиральні | | | 0,25 |ніж на 5 | | |---------------------------------------------------------------------------| |5. Санітарно-побутові приміщення: | |---------------------------------------------------------------------------| |- пральні, |Не нижче 16| 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |прасувальні | | | 0,5 |ніж на 8 | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- сушильні | 45 | 40 - 60 | - | - | - | |---------------------------------------------------------------------------| |6. Приміщення побутового обслуговування: | |---------------------------------------------------------------------------| |- побутові | 20 | 48 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |ательє, | | | 0,25 |ніж на 5 | | |перукарні, | | | | | | |фотоательє, | | | | | | |кіоски і т.п. | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |7. Приміщення медичного призначення: | |---------------------------------------------------------------------------| |- санітарні | 21 | 48 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |каюти, | | | 0,25 |ніж на 5 | | |амбулаторії, | | | | | | |лазарети, | | | | | | |ізолятори, | | | | | | |кабінети, | | | | | | |аптеки | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- операційні | 25 | 48 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | | | | | 0,25 |ніж на 5 | | |---------------------------------------------------------------------------| |8. Приміщення харчоблоку: | |---------------------------------------------------------------------------| |- камбузні | 16 | - | до 0,5 |не більше | до 0,5 | |приміщення | | | |ніж на 8 | | |(камбузи, | | | | | | |пекарні, | | | | | | |кондитерські | | | | | | |цехи, | | | | | | |посудомийні, | | | | | | |приміщення для | | | | | | |самоварів, | | | | | | |кип'ятильників | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- обробні м'яса, | 16 | - |до 0,25 |не більше | до 0,5 | |риби, овочів, | | | |ніж на 5 | | |буфетні, | | | | | | |хліборізки | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |9. | 18 - 20 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |Адміністративні | | | 0,25 |ніж на 5 | | |та господарські | | | | | | |приміщення, | | | | | | |лабораторії | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |10. Службові | | | | | | |приміщення: | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- ходовий місток,| 16 - 18 | 40 - 60 | 0,15 - |не більше | до 0,5 | |багермейстерські,| | | 0,25 |ніж на 3 | | |навігаційні | | | | | | |рубки, | | | | | | |трансляційні | | | | | | |і т.п. | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |11. Енергетичні приміщення: | |---------------------------------------------------------------------------| |- на виробничих |Не нижче 12| - | до 0,3 |не більше |1,0 - 1,5 у | |майданчиках біля | | | |ніж на 3 |робочій зоні| |постів управління| | | | | | |без ЦПУ | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |- на виробничих майданчиках біля постів управління механізмами при | |дистанційному управлінні з ЦПУ | |---------------------------------------------------------------------------| |- при вимкнених |Не нижче 12| - | до 0,3 |не більше |1,0 - 1,5 у | |механізмах | | | |ніж на 5 |робочій зоні| |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- при увімкнених | 18 - 20 | - |0,3 - 0,5|не більше |1,0 - 1,5 у | |механізмах | | | |ніж на 5 |робочій зоні| |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- майстерні та | 16 | - |0,3 - 0,5|не більше | до 0,7 | |інші виробничі | | | |ніж на 5 | | |приміщення, де | | | | | | |розташовані | | | | | | |механізми без | | | | | | |тепловиділення | | | | | | |-----------------+-----------+----------+---------+-----------+------------| |- майстерні та | 16 | 40 - 60 |0,3 - 0,5|не більше |До 1,5 на | |інші виробничі | | | |ніж на 8 |робочих | |приміщення, де | | | | |місцях | |розташовані | | | | | | |механізми з | | | | | | |тепловиділенням | | | | | | |---------------------------------------------------------------------------| |12. Приміщення господарських комор: | |---------------------------------------------------------------------------| |- для білизни, | Не нижче | - | - | - | - | |килимів, | 10 | | | | | |матраців, | | | | | | |посуду, | | | | | | |спортінвентарю | | | | | | |та ін. | | | | | | -----------------------------------------------------------------------------
3.1.1.4. У тих випадках, коли при наявності системи
вентиляції на виробничих місцях приміщень харчоблоку (з виділенням
тепла), посудомийних, майстернях, пральнях, прасувальнях, постах
управління машинно-котельних відділень (при відсутності ЦПУ),
виробничо-технологічних приміщеннях, лабораторіях та інших, де
температура повітря перебільшує 28 град.C, у цих приміщеннях на
виробничі місця передбачається подача охолодженого повітря. Температура потоку охолодженого повітря повинна бути не нижче
22 град.C. При чому різниця між температурою повітря у приміщенні
і температурою повітря, що подається, повинна бути не вище
5 град.C. Швидкість руху повітря у виробничій зоні 0,3 - 0,5 м/сек; у
зимовий період року температура повітря, що подається на виробничі
місця, повинна бути не нижче 18 град.C. 3.1.1.5. Якщо температура повітря в житлових, громадських,
службових приміщеннях, приміщеннях медичного призначення,
побутового обслуговування, харчоблоку (без тепловиділень) та ЦПУ,
обладнаних системою вентиляції, у літній період року перевищує
25 град.C, то зазначені приміщення повинні бути обладнані
системою кондиціонування повітря. 3.1.1.6. Для нормування мікрокліматичних умов в суднових
приміщеннях, обладнаних системою кондиціонування повітря,
використовується засіб результуючих температур (град.РТ), що
обумовлює взаємозалежність всіх чотирьох параметрів. 3.1.1.7. Мікрокліматичні умови в приміщеннях, які
обслуговуються системою кондиціонування повітря, повинні
відповідати комплексним показникам, вираженим у градусах
результуючих температур (град.РТ) та зазначених у таблиці 19. Окремі параметри мікроклімату, що складають результуючу
температуру, приймаються у таких межах: - відносна вологість 50 +- 10% (Y, %); - швидкість руху повітря 0,15 м/с (при експлуатації
допускається до 0,5 м/с); - алгебраїчна різниця між температурою повітря приміщення та
середньою радіаційною температурою огороджень не повинна
перевищувати +4 град.C. Радіаційна температура (середня температура захисних засобів)
визначається з розрахунку теплової ізоляції приміщень. Температура повітря (конвекційна) приміщень визначається
комплексною величиною (град.РТ) за номограмою та передбачуваними
величинами відносної вологості та швидкості руху повітря.
Таблиця 19 - Норми результуючих температур
------------------------------------------------------------------ | Найменування приміщень |Район плавання | град.РТ | | | |-----------| | | |літо |зима | |------------------------------------+---------------+-----+-----| |Житлові, громадські та медичного | 1 |24,1 | - | |призначення |---------------+-----+-----| | | 2 |23,2 |19,2 | | |---------------+-----+-----| | | 3 |19,7 |18,1 | | |---------------+-----+-----| | | 4 |20,5 |19,0 | | |---------------+-----+-----| | | 5 |24,1 |19,2 | |------------------------------------+---------------+-----+-----| |Службові, адміністративні, | 1 |21,8 | - | |господарські приміщення, харчоблоку |---------------+-----+-----| |та виробничо-технологічні (без | 2 |21,8 |19,0 | |тепловиділень) |---------------+-----+-----| | | 3 |20,7 |19,0 | | |---------------+-----+-----| | | 4 |17,7 |19,8 | | |---------------+-----+-----| | | 5 |20,5 |19,8 | |------------------------------------+---------------+-----+-----| |ЦПУ, ПУВО, ПУХУ та ін. | 1 |23,2 | - | | |---------------+-----+-----| | | 2 |23,2 |17,5 | | |---------------+-----+-----| | | 3 |21,8 |17,5 | | |---------------+-----+-----| | | 4 |19,7 |18,0 | | |---------------+-----+-----| | | 5 |23,2 |18,0 | ------------------------------------------------------------------
Примітка. 1-й район: від 30 град. північної до 30 град. південної
широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів,
Перська, Оманська, Аденська та Мексиканська затоки; 2-й район: від 30 град. до 45 град. північної та південної
широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, а також
південна частина Японського, Жовтого та Середземного морів; 3-й район: від 45 град. до 60 град. північної та південної
широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, а також
південна частина Берингового та Охотського морів, північна частина
Японського моря та Балтійське, Азовське, Чорне і Каспійське моря; 4-й район: район Тихого і Атлантичного океанів вище 60 град.
північної і південної широт, Гренландське море, північна частина
Берингового та Охотського морів, моря: Лаптєвих, Чукотське,
Карське, Східно-Сибірське, Біле, Норвезьке; 5-й район: не обмежений.
3.1.1.8. Співвідношення головних параметрів мікроклімату для
величин результуючих температур, що нормуються, приймається
відповідно до показників, наведених у таблиці 20. 3.1.2. Система опалення 3.1.2.1. Для опалення суднових приміщень повинна
передбачатися система зимового кондиціонування повітря (повітряне
опалення з підвищеною вологістю повітря) або система водяного
опалення.
Примітка. 1. Парове опалення допускається у приміщеннях енергетичних
відділень, санітарно-гігієнічних приміщеннях, приміщеннях
суднового забезпечення та румпельних відділеннях. 2. У системі водяного опалення можуть застосовуватися замість
води інші термальні рідини, дозволені для цих цілей у приміщеннях
всіх категорій.
Таблиця 20 - Норми мікрокліматичних умов
------------------------------------------------------------------------------------------------------ | Найменування | Район | Літній період | Зимовий період | | приміщень | плавання |-----------------------------------+-----------------------------------| | | |температура| відносна | швидкість |температура| відносна | швидкість | | | | повітря, |вологість, | руху | повітря, |вологість, | руху | | | | град.C | % | повітря, | град.C | % | повітря, | | | | | | м/с | | | м/с | |----------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |Житлові, | 1 | 25 - 27 | 40 - 60 | 0,15 | - | - | - | |громадські та |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |медичного | 2 | 24 - 26 | 40 - 60 | 0,15 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | |призначення |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 3 | 19 - 21 | 40 - 60 | 0,15 | 20 - 22 | 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 4 | 20 - 22 | 40 - 60 | 0,15 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 5 | 25 - 27 | 40 - 60 | 0,15 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | |----------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |Службові, | 1 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 | - | 40 - 60 | 0,15 | |адміністративні,|-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |господарські та | 2 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | |приміщення |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |харчоблоку (без | 3 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,15 | |тепловиділень), |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |лабораторії | 4 |7,5 - 19,5 | 40 - 60 | 0,15 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 5 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 | |----------------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| |ЦПУ, ПУВО, ПУХУ | 1 | 24 - 26 | 40 - 60 | 0,15 | - | 40 - 60 | 0,15 | |та ін. |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 2 | 24 - 26 | 40 - 60 | 0,15 |19,5 - 21,5| 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 3 | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,15 |19,5 - 21,5| 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 4 | 19 - 21 | 40 - 60 | 0,15 | 20 - 22 | 40 - 60 | 0,15 | | |-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------+-----------| | | 5 | 24 - 26 | 40 - 60 | 0,15 | 20 - 22 | 40 - 60 | 0,15 | ------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.1.2.2. Температура повітря, що подається у суднові
приміщення при повітряному опаленні, не повинна перевищувати
40 град.C. 3.1.2.3. Кратність обміну повітря та найменша норма подачі
повітря при зимовому кондиціонуванні повинна відповідати вимогам,
зазначеним в п. 3.1.3.2. 3.1.2.4. При обладнанні іншої системи опалення нагрівальні
прилади повинні мати пристрій для регулювання температури їх
нагрівання. 3.1.2.5. Нагрівальні прилади рекомендується встановлювати
біля борту або зовнішньої перегородки. Забороняється встановлення нагрівальних приладів в головній
частині ліжок, а також під ними або під диванами. 3.1.2.6. Прокладання магістральних трубопроводів свіжого пару
через каюти, приміщення медичного призначення та громадські
приміщення не дозволяється. 3.1.3. Система вентиляції 3.1.3.1. Вентилювання суднових приміщень повинне
забезпечуватися за рахунок припливно-витяжної вентиляції з штучним
або природним збудженням. На суднах, які не мають постійно діючої
електростанції, а також на суднах місткістю до 500 допускається
обладнання тільки природної вентиляції.
Таблиця 21 - Норми обміну повітря
----------------------------------------------------------------------- | Найменування | Розрахункова кількість | Кількість | Примітки | | приміщень | приливного повітря | витяжного | | | |------------------------| повітря | | | | Загальна |Мін. на | | | | | |1 чол., | | | | | |куб.м/г.| | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |1. Житлові |За розрахунком | 33 |На рівні з |Загально- | |приміщення (каюти) |на усунення | |припливом |суднова | | |надмірного | | |система | | |тепловиділення | | |вентиляції | |---------------------------------------------------------------------| |2. Громадські приміщення екіпажу та пасажирів: | |---------------------------------------------------------------------| |- кают-компанії, |За розрахунком | 20 |На 2 |Самостійна | |їдальні |на усунення | |обмін/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- ресторани, |За розрахунком | 20 |На 2 |Самостійна | |буфети, бари, |на усунення | |обмін/год., |система | |кафе, кінозали |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- салони для |15 обм/год. | 20 |20 обм/год. |Самостійна | |куріння | | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- спорткаюти, |За розрахунком | 33 |На 2 |Самостійна | |спортзали |на усунення | |обм/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- закриті плавальні|10 обм/год. | 33 |На 2 |Самостійна | |басейни | | |обмін/год., |система | | | | |більше за |вентиляції | | | | |приплив | | |---------------------------------------------------------------------| |3. Приміщення особистої гігієни: | |---------------------------------------------------------------------| |- душові, ванни, | - | - |10 обм/год. |Самостійна | |бані, особисті | | | |система | |санітарні блоки | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- умивальні, | - | 33 |10 обм/год. |Самостійна | |роздягальні | | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- громадські | - | - |50 |Витяжна | |вбиральні | | |куб.м/год. |самостійна | | | | |на 1 |система | | | | |унітаз, 25 |вентиляції | | | | |куб.м/год. | | | | | |на 1 пісуар | | |---------------------------------------------------------------------| |4. Санітарно-побутові приміщення: | |---------------------------------------------------------------------| |- пральні |За розрахунком | 33 |На 5 |Самостійна | | |на усунення | |обмін/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- прасувальні |30 обм/год. | 33 |40 обм/год. |Самостійна | | | | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- комори брудної та|10 обмін/год. | 33 |12 обм/год. |Загально- | |чистої білизни | | | |суднова | | | | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- перукарні |не менше 10 | 33 |На 5 |Загально- | | |обм/год. | |обмін/год., |суднова | | | | |більше за |система | | | | |приплив |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- майстерні |10 - 12 | 33 |На 1 - 2 |Загально- | |ремонтування одягу |обм/год. | |обмін/год., |суднова | |та взуття | | |більше за |система | | | | |приплив |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- фотоательє та |8 - 10 обм/год.| 50 |На 2 |Загально- | |т.п. | | |обмін/год., |суднова | | | | |більше за |система | | | | |приплив |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- приміщення для |6 - 8 обм/год. | 50 |8 - 10 |Самостійна | |спецодягу | | |обм/год. |система | | | | | |вентиляції | |---------------------------------------------------------------------| |5. Приміщення медичного призначення: | |---------------------------------------------------------------------| |- санітарні каюти, |За розрахунком | 33 |На 1 - 2 |Самостійна | |амбулаторії, |на усунення | |обмін/год., |система | |кабінети лікарів, |надмірного | |більше за |вентиляції | |процедура |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- лазарети, |За розрахунком | 50 |На 1 - 2 |Самостійна | |ізолятори |на усунення | |обмін/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- операційна, |За розрахунком | 50 |На 1 - 2 |Самостійна | |аптеки |на усунення | |обмін/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |---------------------------------------------------------------------| |6. Приміщення харчового блоку: | |---------------------------------------------------------------------| |- камбузи, пекарні,|За розрахунком | 50 |На 5 |Самостійна | |приміщення для |на усунення | |обмін/год., |система | |приготування страв |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- обробні овочів, |6 обм/год. | 33 |8 обм/год. |Самостійна | |риби, м'яса, | | | |система | |хліборізка | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- буфетні, |За розрахунком | 33 |На 5 |Самостійна | |посудомийні |на усунення | |обмін/год., |система | | |надмірного | |більше за |вентиляції | | |тепловиділення | |приплив | | |---------------------------------------------------------------------| |7. Провізійні комори для зберігання: | |---------------------------------------------------------------------| |- м'яса та |2 - 4 обм/добу | - |На рівні з |Самостійна | |м'ясопродуктів | | |припливом |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- риби |2 - 4 обм/добу | - |На рівні з |Самостійна | | | | |припливом |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- молочних |1 - 2 обм/добу | - |6 - 7 |Самостійна | |продуктів та яєць | | |обм/добу |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- овочів та |4 - 6 обм/добу | - |На рівні з |Самостійна | |картоплі | | |припливом |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- сухої провізії |5 обм/добу | - |На рівні з |Самостійна | | | | |припливом |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- добового запасу |1 - 2 обм/добу | - |На рівні з |Самостійна | |хліба | | |припливом |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |8. Адміністративні |8 - 10 обм/год.| 33 |На 2 |Самостійна | |приміщення | | |обмін/год., |система | | | | |більше за |вентиляції | | | | |приплив | | |---------------------------------------------------------------------| |9. Службові приміщення: | |---------------------------------------------------------------------| |- ходовий місток, |За розрахунком | 33 |На рівні з |Самостійна | |радіорубка, |на усунення | |припливом |система | |приміщення |надмірного | | |вентиляції | |навігаційної |тепловиділення | | | | |апаратури, | | | | | |багермейстерські | | | | | |та ін. | | | | | |---------------------------------------------------------------------| |10. Енергетичне відділення: | |---------------------------------------------------------------------| |- приміщення |За розрахунком | - |На рівні з |Самостійна | |головних та |на усунення | |припливом за|система | |допоміжних |надмірного | |винятком |вентиляції | |двигунів, |тепловиділення | |повітря, | | |механізмів та |та забруднення | |споживаючого| | |котлів |газами | |механізмами | | | |(приймається | | | | | |більша | | | | | |величина) | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- майстерні з |За розрахунком | 50 |На 2 |Самостійна | |джерелами виділення|на усунення | |обмін/год., |система | |тепла, шкідливих |надмірного | |більше за |вентиляції | |газів та інших |тепловиділення | |приплив | | |домішок |та забруднення | | | | | |газами | | | | | |(приймається | | | | | |більша | | | | | |величина) | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- зварювальні |35 обмін/год. | - |45 обм/год. |Самостійна | |майстерні | | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- майстерні ремонту|На рівні з | - |35 обм/год. |Самостійна | |паливної апаратури |відведенням | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- приміщення |35 обм/год. | - |На 5 |Самостійна | |сепараторів палива | | |обмін/год., |система | |та мастил, | | |більше за |вентиляції | |підготовки палива | | |приплив | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- приміщення |20 обм/год. | - |25 обм/год. |Самостійна | |охолоджувальних | | | |система | |агрегатів | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- помпові | | | | | |відділення: | | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |а) без виділення |З розрахунку на| - |На рівні з |Самостійна | |шкідливих домішок |усунення | |припливом |система | |та газів |надмірного | | |вентиляції | | |тепловиділення | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |б) з виділенням |35 - 40 | |40 - 45 | | |шкідливих газів та |обм/год. | |обм/год. | | |домішок: | | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- механічні та |12 - 15 | - |На рівні з |Самостійна | |електротехнічні |обм/год. | |припливом |система | |комори | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- акумуляторні |відповідно до | - | - |Самостійна | | |правил Реєстру | | |система | | | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- приміщення |20 обм/год. | - |25 обм/год. |Самостійна | |спалювання | | | |система | |відходів | | | |вентиляції | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- ЦПУ, ПУХУ, ПУВО |За розрахунком | 50 |На рівні з |Самостійна | | |на усунення | |припливом |система | | |надмірного | | |вентиляції | | |теплоприпливу | | | | |---------------------------------------------------------------------| |11. Господарські комори: | |---------------------------------------------------------------------| |- матраців, |10 обм/год. | - |12 обм/год. |Самостійна | |білизни, посуду, | | | |система | |спорткультінвентарю| | | |вентиляції | |та ін. | | | | | |---------------------------------------------------------------------| |12. Комори суднового забезпечення: | |---------------------------------------------------------------------| |- без виділення | - | - |6 - 8 |Загально- | |специфічних запахів| | |обм/год. |суднова | |і парів: | | | |вентиляція | |шкіперські, тросові| | | | | |та інше | | | | | |-------------------+---------------+--------+------------+-----------| |- з виділенням | - | - |12 - 15 |Самостійна | |різкопахучих парів | | |обм/год. |система | |та газів: малярні, | | | |вентиляції | |фонарні, система | | | | | |вентиляції, комори | | | | | |для балонів | | | | | |холодогену та ін. | | | | | -----------------------------------------------------------------------
3.1.3.2. Обмін повітря в суднових приміщеннях при розрахунках
повинен відповідати нормативам, передбаченим у таблиці 21.
В розрахунках продуктивності вентиляції не враховуються можливі
обміни повітря крізь ілюмінатори, відкриті двері та світлові люки. 3.1.3.3. Всі повітрозабірні пристрої повинні розташовуватися
у місцях, які виключають попадання в них забрудненого повітря,
газів, води та снігу. 3.1.3.4. В системах природної та штучної загальносуднової
припливної вентиляції на суховантажних суднах, призначених для
транспортування курних вантажів, а також на суднах технічного
флоту, які виконують операції, пов'язані із забрудненням повітря,
повинна бути передбачена можливість встановлення фільтрів
обезпилювання та обов'язкове постачання ними зазначених суден. 3.1.3.5. На універсальних суднах, танкерах, на суднах
газо- та хімовозах повинна бути передбачена можливість
герметизації припливної вентиляції житлової надбудови на період
вантажних операцій чи зачищення вантажних приміщень. На період
виконання зазначених операцій та при аварійних ситуаціях повинна
бути забезпечена повна регенерація повітря житлових та виробничих
приміщень. 3.1.3.6. Повітропроводи припливної вентиляції слід
розташовувати на відстані від поверхні та конструкцій, які
нагріваються. В місцях, де нагрівання повітропроводів неминуче,
слід передбачати максимальну їх теплоізоляцію. Для очищення повітропроводів від забруднень слід передбачати
отвори зі знімними кришками. 3.1.3.7. Самостійні вентиляційні системи повинні
проектуватися для приміщень, в яких можливе виділення шкідливих
газів та специфічних запахів (енергетичні відділення, приміщення
медичного призначення, санітарно-гігієнічні, санітарно-побутові
приміщення та ін.). У приміщеннях харчоблоку, санвузлах блок-кают та
вибухонебезпечних приміщеннях повинна передбачатися автономна
витяжна вентиляція. В інших суднових приміщеннях з однаковими
санітарними вимогами до повітряного середовища дозволяється
об'єднання витяжної вентиляції в єдину систему. З метою запобігання розповсюдженню забрудненого повітря із
житлових, громадських та службових приміщень його слід відводити
через особисті санітарні вузли, коридори та найближчі
санітарно-гігієнічні та санітарно-побутові приміщення. 3.1.3.8. Природна вентиляція в кожному приміщенні, що
обслуговується, повинна бути самостійною. Вентиляційні пристрої повинні забезпечувати в приміщеннях
безперервний розрахунковий обмін повітря. 3.1.3.9. У приміщеннях харчоблоку (з тепловиділенням) до
основних робочих місць (розробні столи та інше) подача припливного
повітря здійснюється через повітророзподільні пристрої, які
дозволяють регулювати напрям та швидкість руху повітряного потоку. 3.1.3.10. Отвори витяжної вентиляції на камбузі, в
хлібопекарні, посудомийні повинні розташовуватися над джерелами
тепловиділення. На повітропроводах слід встановлювати легкознімні
коробки для збирання жиру. Влаштовувати похилі зонти над
камбузними плитами забороняється. 3.1.3.11. У їдальнях, кают-компаніях, та інших громадських
приміщеннях розташування припливних та витяжних отворів повинно
забезпечувати вентиляцію всього приміщення. 3.1.3.12. У приміщенні сушилень для виробничого одягу повинна
бути обладнана достатньо ефективна витяжна вентиляція. 3.1.3.13. Енергетичне відділення повинне бути обладнане
штучною припливною вентиляцією, яка забезпечує усунення надмірного
тепла. Вентиляція енергетичних відділень за рахунок природної
вентиляції дозволяється тільки на суднах потужністю до 220 кВт. 3.1.3.14. Розташування припливних та витяжних отворів системи
вентиляції енергетичних відділень та інших приміщень з тепло- і
газовиділеннями повинне повністю виключати можливість попадання
забрудненого повітря в житлові приміщення. 3.1.3.15. Припливне повітря повинне подаватися у робочу зону
приміщень на місця постійного перебування працюючих та ремонтні
майданчики. Невикористане для роботи двигунів повітря повинне віддалятися
з верхньої зони приміщень витяжною вентиляцією. 3.1.3.16. Подача повітря на постійні робочі місця повинна
здійснюватися через поворотні повітророзподільники, які дозволяють
змінювати напрям та швидкість потоку повітря. 3.1.3.17. При відсутності ЦПУ в енергетичному відділенні
повинне бути передбачене повітряне душування постів управління
механізмами. Температура повітряного потоку повинна відповідати вимогам
п. 3.1.1.4. 3.1.3.18. У місцях розташування паливних та мастильних
сепараторів, опресовування форсунок та миття деталей повинна бути
передбачена місцева штучна витяжна вентиляція, патрубки якої
повинні розташовуватися в нижній зоні приміщення. Потужність вентиляції повинна бути достатньою, щоб не
допустити перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК)
шкідливих речовин у повітрі робочої зони енергетичного відділення
та безпосередньо на робочих місцях. 3.1.4. Система кондиціонування повітря 3.1.4.1. На суднах I та II категорій системою кондиціонування
повітря повинні бути обладнані житлові та громадські приміщення,
медичного призначення, службові приміщення та ЦПУ, ПУХУ, ПУВО,
адміністративно-господарські, приміщення харчоблоку (без
тепловиділень). На суднах III та IV категорій система кондиціонування повітря
передбачається у разі експлуатації їх у 2-му та 3-му районах
плавання. 3.1.4.2. Система кондиціонування повітря повинна
забезпечувати в приміщеннях, що обслуговуються нею,
мікрокліматичні умови відповідно до вимог п. 3.1.1.8. На робочих місцях у приміщеннях харчоблоку (з
тепловиділеннями), постах управління механізмами енергетичних,
холодильних, вантажних устаткувань, майстернях,
виробничо-технологічних приміщеннях та приміщеннях пралень
відповідно до вимог п. 3.1.1.3. 3.1.4.3. Організація обміну повітря в суднових приміщеннях
повинна відповідати вимогам п. 3.1.3.2. та п. 3.1.3.7. 3.1.4.4. Припливні і відвідні зовнішні вентиляційні пристрої
повинні бути розташовані так, щоб виключити можливість попадання
віддаленого з приміщень повітря в припливні пристрої системи
кондиціонування повітря. 3.1.4.5. У системах кондиціонування повітря допускається
застосовувати рециркуляцію повітря, але тільки з тих приміщень, в
яких відсутні джерела виділення токсичних речовин, шкідливих газів
та специфічних запахів. Для рециркуляції в системах літнього та зимового
кондиціонування може бути використано не більше 30% необхідного
повітря. При застосуванні рециркуляції кількість зовнішнього повітря,
що подається, повинна розраховуватися за нормами, наведеними у
таблиці до п. 3.1.3.2. В усіх випадках, коли система кондиціонування повітря за
схемою передбачає застосовування рециркуляції, у приміщеннях
необхідно утримувати постійну концентрацію вуглекислого газу (CO )

2
не вище гранично допустимої для атмосферного повітря. 3.1.4.6. У системах кондиціонування повітря необхідно
передбачати очищення від пилу зовнішнього приливного та
рециркулюючого повітря.
3.2. Система водопостачання
3.2.1. Кожне судно повинно бути забезпечене у достатній
кількості прісною водою питної якості відповідно до вимог
ДЕСТ "Вода питна". 3.2.2. Запаси прісної води відповідно до автономності
плавання, кількості екіпажу та пасажирів повинні становити на
1 чоловіка на добу (в літрах) не менше:
Таблиця 22 - Норми водопостачання
------------------------------------------------------------------ | Прісна вода | Категорійність суден | | |--------------------------------------------| | | I | II | III | IV | |-------------------+-----------+-----------+----------+---------| |- всього | 150 | 130 | 50 | 20 | |----------------------------------------------------------------| |В тому числі | |----------------------------------------------------------------| |- питна | 50 | 40 | 20 | 10 | |-------------------+-----------+-----------+----------+---------| |- для миття | 100 | 90 | 30 | 10 | ------------------------------------------------------------------
Примітка. При поповненні запасів прісної води безпосередньо
на судні за рахунок опрісненої мінералізованої забортної місткість
цистерн для зберігання води може бути зменшена до 5-добового
запасу.
3.2.3. На всіх суднах рекомендується влаштування єдиної
системи прісної води. 3.2.4. При влаштуванні роздільних систем (питної та для
миття) водопостачання повинні бути виконані такі умови: - питна вода подається до всіх об'єктів водокористування в
приміщеннях харчового блоку, приміщень медичного призначення,
сатураторів, кип'ятильників поза приміщень харчоблоку, тамбурів
провізійних комор, до всіх умивальників та біде; - вода для миття подається до ванн, душових, бань, пралень; - для промивання унітазів та пісуарів може використовуватися
вода як для миття, так і забортна. 3.2.5. Місткості для зберігання запасів питної води повинні
бути вкладними, без внутрішнього набору міцності і виготовлені із
нержавіючої сталі. Місткості для зберігання запасів води для миття можуть бути
вбудованими з мінімальним внутрішнім набором міцності, виготовлені
зі сталі і покриті антикорозійним матеріалом, дозволеним саме для
цієї мети. Місткості для зберігання води не повинні торкатися цистерн
стічних систем та танків для палива. 3.2.6. Всі місткості для зберігання прісної води повинні мати
нахил для забезпечення їх повного осушення. Створення "мертвих
залишків" не допускається. Для віддалення мулу повинні бути
обладнані приймачі. 3.2.7. Для забезпечення огляду, очистки та ремонту цистерн
для зберігання води повинні бути передбачені горловини з висотою
комінгсу не менше 200 мм (якщо горловина знаходиться зверху
цистерн). 3.2.8. Цистерни для зберігання прісної води повинні
розташовуватися у приміщеннях, що не мають джерел тепловиділення
та забруднення повітря. Як виняток, у разі технічної неможливості виконання
зазначених вимог, допускається їх розташування у приміщеннях з
тепловиділенням, але при цьому повинні бути вжиті всі заходи щодо
запобігання нагріванню води. 3.2.9. Цистерни для зберігання прісної води повинні бути
обладнані повітряними трубами, виведеними на палубу, з
спеціальними оголовками з сіткою, для запобігання попаданню крізь
них зайвих речей та гризунів. Для запобігання попаданню забортної води кінець повітряної
труби повинен підніматися над рівнем палуби не менш як на 400 мм. 3.2.10. Для замірювання рівня води в цистернах рекомендується
влаштовувати автоматичні датчики або інші пристрої, які виключають
можливість забруднення води в цистернах при замірюваннях. Використовувати для замірювання рівня води футштоки
категорично забороняється. 3.2.11. Приймальні патрубки трубопроводів для забирання води
з берега чи іншого судна повинні підвищуватися над рівнем палуби
не менше ніж на 400 мм і мати герметичне закриття. 3.2.12. Не дозволяється прокладка трубопроводів системи
водопостачання крізь танки стічних систем, пальні та баластні
танки, як і трубопроводи інших систем крізь цистерни для
зберігання прісної води. 3.2.13. У разі обладнання цистерн для зберігання прісної води
системою обігріву, змійовики повинні бути зроблені з нержавіючої
сталі і не мати рознімних сполучень в просторі цистерни. 3.2.14. Для кондиціонування прісної води, у випадку
зберігання її більше 10 діб, а також опрісненої мінералізованої
води повинне бути передбачене устаткування для знезараження води,
дозволене для використання у таких цілях. Технічні умови обладнання знезаражуючого устаткування повинні
передбачати можливість обробки води як при поповненні її запасів,
так і безпосередньо перед подачею споживачам. 3.2.15. На суднах I та II категорій пропонується передбачати
розхідні цистерни з запасом води не менше ніж на одну добу. В ці
цистерни повинна подаватися вода, кондиціонована безпосередньо
перед цим. 3.2.16. Приймання забортної води для опріснювальних пристроїв
та плавальних басейнів повинно передбачатися через днищевий
кінгстон. Він повинен розташовуватися максимально попереду або з іншого
борту від трубопроводів, які викидають відвідні чи інші забруднені
води. 3.2.17. Мінералізатори та знезаражуюче устаткування
пропонується розташовувати сумісно, в окремому приміщенні. Площа
приміщення повинна забезпечувати зручне обслуговування устаткувань
та зарядку реагентами. Умови зарядження реагентів повинні
передбачати запобігання можливому їх забрудненню. Вимоги до умов
зберігання та транспортування реагентів викладені у п. 2.11.2. 3.2.18. Водорозбірні крани повинні мати маркірування: "Питна
вода", "Вода для миття", "Забортна вода". На пасажирських суднах I та II категорій написи
рекомендується дублювати англійською мовою. 3.2.19. Умивальники, до яких підведена холодна та гаряча
вода, повинні бути обладнані кранами зі змішувачем. 3.2.20. Екіпаж і всі пасажири повинні забезпечуватися
кип'ятком та охолодженою кип'яченою водою з розрахунку 2 літри на
1 людину за добу. На суднах IV категорії запас кип'яченої води може бути
зменшений в обсязі до 1 літра на людину за добу. 3.2.21. Для забезпечення екіпажу та пасажирів кип'яченою
водою повинні встановлюватися кип'ятильники безперервної дії.
Доступ до кип'яченої води повинен бути забезпечений у будь-який
період доби, виключаючи необхідність доступу в приміщення
харчоблоку та буфетні. 3.2.22. На суднах I, II і III категорій для забезпечення
екіпажу газованою питною водою повинне передбачатися обладнання
сатураторів, які розташовують в енергетичних відділеннях та в
районах службових, громадських і житлових приміщень. На суднах IV категорії повинні передбачатися питні фонтанчики
з охолодженою водою. 3.2.23. На суднах всіх категорій, незалежно від характеру
поповнення запасів прісної води, повинен передбачатися комплект
шлангів, для зберігання яких обладнуються штатні місця. Шланги повинні бути виготовлені із водонепроникних
матеріалів, дозволених для використання у водопостачанні, і мати
відповідне маркірування.
3.3. Системи відведення
3.3.1. Для запобігання забрудненню з суден навколишнього
середовища на кожному судні повинне бути передбачене обладнання
систем відведення. 3.3.2. У залежності від призначення стічних систем
передбачаються: Система стічних вод, призначена для збирання, обробки,
віддалення: - стоків та інших відходів від усіх туалетів, пісуарів і
унітазів; - стоків від раковин, ванн, шпигатів, які знаходяться у
приміщеннях медичного блоку; - стоки від приміщень для перевезення тварин; - інші стоки, якщо вони змішані із зазначеними вище. Система господарсько-побутових вод, призначена для збирання,
обробки та видалення: - стоків від умивальників, душових, ванн, шпігатів; - стоків від пралень; - стоків від мийок і обладнання камбуза та інших приміщень
харчового блоку. 3.3.3. На суднах всіх категорій з кількістю екіпажу більше
6 чоловік повинні бути передбачені системи та обладнання для
збору, зберігання або обробки всіх видів стоків, з подальшою
передачею необроблених стічних вод на спеціалізовані судна або
берегові приймальні споруди. 3.3.4. Система стічних вод повинна мати устаткування для
очищення та знешкодження суднових стоків, схвалену органами
охорони здоров'я. Експлуатаційна характеристика устаткування повинна
забезпечувати такий ступінь очищення та знешкодження стічних вод: - біологічне споживання кисню (БСК ) - не більше 50 мг/л,

5 - завислі речовини - не більше 50 мг/л, - колі-індекс - не більше 1000, - залишковий хлор - не більше 5 мг/л. Відведення в море очищених стоків не повинно супроводжуватися
зміною кольору води та появою плаваючих плям. Устаткування для очищення та знешкодження стічних вод повинне
бути погоджене Регістром і мати про це сертифікат. 3.3.5. Обладнання будь-яких стічних систем повинне виключати
можливість проникнення та розповсюдження запахів в суднові
приміщення. 3.3.6. На суднах, обладнаних устаткуванням для очищення та
знешкодження стічних вод, рекомендується влаштування єдиної
системи збирання та обробки стічних та господарсько-побутових вод. На суднах, що не обладнані устаткуванням для очищення та
обробки відвідних вод, припускається роздільна система збирання та
обробки стічних і господарсько-побутових вод. 3.3.7. Для зберігання стічних та господарсько-побутових вод
повинні передбачатися одна або декілька цистерн. Обсяг цистерн повинен забезпечувати зберігання стічних та
господарсько-побутових вод, кількість яких визначається виходячи з
часу можливого перебування судна в зонах санітарної охорони,
територіальних водах та водах внутрішніх водоймищ, з урахуванням
максимального відрізку часу між осушенням цистерн. 3.3.8. Розрахункова кількість стічних вод в усіх випадках
повинна прийматися не менше 50 літрів на одну людину за добу. При підключенні до збірних цистерн і господарсько-побутових
вод (від умивальників, ванн, душових, пралень) ця норма повинна
бути подвоєна. При застосуванні системи вакуумного транспортування стічних
вод або інших систем зі зменшеною кількістю змивних вод норми
кількості стічних вод відповідно зменшуються. 3.3.9. Збірні цистерни виготовляються зі сталі, при цьому
повинне бути забезпечене легке очищення їх внутрішніх поверхонь.
Цистерни повинні мати горловини для доступу в них для очищення та
дезінфекції; повітряні труби, а також автоматичний пристрій
сигналізації верхнього рівня (при заповненні їх на 80% обсягу). До цистерн, у нижньому відділі їх, повинен бути підведений
трубопровід для пропарювання. 3.3.10. Збірні цистерни повинні бути відокремлені кофердамами
від цистерн питної води та води для миття танків та вантажних
приміщень, призначених для транспортування харчових вантажів, а
також від житлових, медичних, громадських та
адміністративно-господарських приміщень. На суднах I та II категорій збірні цистерни та устаткування
для очищення та знешкодження стічних вод з відвідними пристроями
пропонується розташовувати в газонепроникних приміщеннях з
витяжною вентиляцією. Розташовуючи на палубі повітряні труби стічних цистерн,
необхідно враховувати, що це не повинно призводити до забруднення
повітря суднових приміщень. 3.3.11. Стічні води від ізолятора по самостійному
трубопроводу повинні відводитися в окрему цистерну або
безпосередньо на устаткування для очищення та знешкодження. 3.3.12. Стічні трубопроводи не повинні проходити крізь
приміщення медичного призначення, харчоблоку, їдалень, ресторанів,
кают-компаній, провізійних комор та цистерн для зберігання прісної
води. В окремих випадках у разі технічної необхідності допускається
прокладання стічних труб через зазначені приміщення в
газонепроникних кожухах і при відсутності роз'ємних сполучень, за
винятком провізійних комор та цистерн для зберігання прісної води. 3.3.13. Слід уникати прокладання стічних труб через житлові
та громадські приміщення, а також приміщення радіорубки. При технічній необхідності прокладання труб через зазначені
приміщення труби повинні бути обладнані на цих ділянках
відповідною звуковою ізоляцією.
3.4. Устаткування та обладнання для збирання,

обробки і віддалення сміття
3.4.1. На кожному судні має бути передбачене обладнання для
збирання та обробки сміття (подрібнення чи пресування) або
устаткування для його спалювання. 3.4.2. Обладнання для збирання та обробки сміття, а також
устаткування для його спалювання повинні розташовуватися
ізольовано на штатних місцях і їх розташування не повинне
призводити до забруднення суднових приміщень. 3.4.3. Продуктивність устаткування для обробки сміття чи його
спалювання, а також загальна місткість обладнання для збирання
сміття повинні розраховуватися, виходячи із добової норми його
утворення, кількості екіпажу та пасажирів на борту і
передбачуваного часу перебування судна у заборонених для скидання
сміття районах моря. Розрахункові норми накопичення сміття на одну людину за добу
в куб.м становлять: - сухе побутове сміття - 0,002 - харчові тверді відходи - 0,003. 3.4.4. Устаткування для переробки сміття повинне
забезпечувати подрібнення його до часток у 25 мм. Устаткування для пресування сміття повинне забезпечувати
зменшення його попереднього обсягу в 5 - 7 разів. Обладнання для збирання сміття (сміттєпроводи) повинне
виготовлятися з матеріалів, які дозволяють проводити миття та
дезінфекцію, а також мати кришки, що щільно закриваються. 3.4.5. На суднах I та II категорій рекомендується передбачати
устаткування для спалювання сміття. Конструкція та продуктивність його повинні відповідати
вимогам Регістру. 3.4.6. Обладнання для збирання сміття може бути знімним
(контейнери) і вбудованим безпосередньо в корпус судна. Конструкція його повинна відповідати вимогам Регістру і
забезпечувати можливість миття та дезінфекції. Контейнери повинні мати кришки, які щільно закриваються, та
маркірування: "Для сміття", "Для харчових відходів". Маса
контейнера, який переноситься вручну, разом зі вмістом, не повинна
перевищувати 50 кг. 3.4.7. Для збирання відходів енергетичних устаткувань
(ганчір'я та інше) слід передбачати спеціальні скрині, з подальшим
спалюванням відходів або передачею на берег.
3.5. Система віддалення вод, що містять нафту
3.5.1. З метою запобігання забрудненню моря нафтопродуктами
кожне судно повинне мати відповідний пристрій та обладнання для
збирання, сепарації та віддалення вод, що містять нафту, а також
обладнання для запобігання розливу та витіканню нафтопродуктів,
відповідно до вимог Регістру. 3.5.2. Судна, які плавають в особливих районах Світового
океану, відповідно до їх місткості повинні бути обладнані: - при місткості менше 500 рег.т. - цистернами для збирання
нафтозалишків і вод енергетичного відділення, які містять нафту,
та трубопроводом для видачі їх на берег або спеціалізоване судно; - при місткості 500 рег.т. і більше - додатково до вказаного
судно повинне мати установку для сепарації (фільтрування) з
автоматичною сигналізацією про якість очищення стоків; - при місткості 1000 рег.т. і більше - крім зазначеного
пристрою для сепарації, судно повинне бути забезпечене системою
автоматичного вимірювання, реєстрації та управління скиданням
очищених вод. 3.5.3. Система автоматичного вимірювання, реєстрації і
управління скиданням вод, що містять нафту, повинна відповідати
таким вимогам: - мати самописний пристрій для безперервного реєстрування
вмісту нафти в стоках в частках на мільйон; - автоматично припиняти скидання в момент перевищення
встановленої норми вмісту нафтопродуктів в стоці після очищення. 3.5.4. Система сепарації на суднах повинна забезпечувати у
відведеннях стоків нафтомістких вод: 15 часток на мільйон при
плаванні за межами особливих районів. 3.5.5. Цистерни для збирання нафтових залишків та вод
енергетичного відділення, що містять нафту, повинні бути
достатнього обсягу, який визначається на підставі умов плавання,
характеру експлуатації, часу знаходження судна в рейсі. 3.5.6. Трубопровід для зливання вод, що містять нафту,
повинен бути виведений на палубу і закінчуватися фланцем
міжнародного зразка. У районі розташування зливного патрубка повинен бути пристрій
для швидкого закриття (аварійної зупинки) відвідних приладів або
відповідна сигналізація. 3.5.7. Трубопровід скидання очищених стоків в море повинен
виводитися вище ватерлінії і розташовуватися так, щоб стік міг
проглядатися.
3.6. Система баластних вод
3.6.1. На суднах I та II категорій, де передбачена система
ізольованого баласту, повинні бути обладнані пристосування для
відбирання проб баластних вод для дослідження їх на вимогу
портових влад. 3.6.2. Конструкція системи ізольованого баласту повинна
виключати наявність застійних ділянок і передбачати можливість їх
осушення. 3.6.3. Для запобігання прискореного росту фітопланктону та
гідробіонтів в тривалих баластних переходах пропонується
передбачати можливість знешкодження баластних вод якимось із
визначених практикою методів.
3.7. Освітлення
3.7.1. Природне освітлення 3.7.1.1. Житлові, громадські, адміністративні та службові
приміщення, приміщення камбуза і медичного призначення повинні
мати природне освітлення.
Примітка. Частина пасажирських кают, яка не має бортових
перегородок, може не мати природного освітлення, але повинна бути
забезпечена цілодобово штучним освітленням.
3.7.1.2. Природне освітлення приміщень оцінюється за
допомогою коефіцієнта природного освітлення (КПО) декількох точок,
розташованих на перетині вертикальної та горизонтальної площин
(вертикальної - розрізу приміщення посередині, по осі
світлопрорізів або між ними; горизонтальної - умовно приймається
робоча поверхня приміщення на висоті 800 мм над палубою), що
відображається у відсотковому відношенні освітлення у якій-небудь
точці та визначення зовнішнього горизонтального освітлення. Найменше розрахункове освітлення, яке утворюється природним
світлом у приміщенні, визначається при зовнішньому освітленні не
менше 5000 лк. 3.7.1.3. Оцінка природного освітлення приміщень виконується
по мінімальному визначенню КПО (Пмін) декількох точок,
розташованих на лінії перетину двох площин. Перша точка - на відстані 1 м від зовнішньої обшивки борту,
остання - в кінці робочої зони приміщення. 3.7.1.4. Значення КПО у суднових приміщеннях повинне бути не
нижче таких:
Таблиця 23. Норми природного освітлення
------------------------------------------------------------------ | NN | Назва приміщень | Пмін, % | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 1 |Житлові приміщення екіпажу та пасажирів | 0,5 | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 2 |Громадські приміщення | 1,0 | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 3 |Приміщення медичного призначення | 1,0 | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 4 |Приміщення харчового блоку | 1,0 | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 5 |Рульова рубка | 2,0 | |-------+--------------------------------------------+-----------| | 6 |Радіорубка | 1,5 | ------------------------------------------------------------------
3.7.1.5. У випадках, коли внаслідок конструктивних
особливостей приміщення неможливо забезпечити нормативне значення
КПО, допускається підсвічування окремих зон приміщень
світильниками з люмінесцентними лампами. У таких випадках
нормоване значення КПО можуть бути знижені, але не більш ніж на
50%. 3.7.2. Штучне освітлення 3.7.2.1. На всіх морських суднах всі суднові приміщення, а
також відкриті палуби та зовнішні проходи повинні бути обладнані
штучним освітленням. 3.7.2.2. Штучне освітлення на морських суднах дозволяється
тільки електричне. Можуть застосовуватися дві системи штучного
освітлення: - система загального освітлення; - система комбінованого освітлення.
Примітка. Застосовувати одне місцеве освітлення в середині
приміщень не дозволяється.
3.7.2.3. В житлових та громадських приміщеннях екіпажу і
пасажирів повинне бути передбачене загальне та місцеве освітлення. Світильники місцевого освітлення повинні розташовуватись у
головах кожного ліжка, над письмовим столом (або настільна лампа),
над дзеркалами в каютах, санітарно-побутових приміщеннях та
приміщеннях особистої гігієни. Типи світильників і їх розташування в суднових приміщеннях та
інших виробничих місцях визначаються виходячи з призначення
приміщень і характеру виконуваної роботи. 3.7.2.4. Для загального освітлення використовувати
газорозрядні джерела світла. Лампи розжарювання використовуються: - для місцевого освітлення; - для освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей; - у вибухово- та пожежонебезпечних приміщеннях, а також у
приміщеннях особливо вологих, курних, з хімічно активним
середовищем; - якщо застосування люмінесцентних ламп з технічних причин
неможливе.
Примітка. На суднах повинні бути передбачені спеціальні
скрині для зберігання запасних та відпрацьованих газорозрядних
ламп з метою недопущення їх биття і забруднення повітря парами
ртуті.
3.7.2.5. Для загального освітлення енергетичних відділень і
приміщень без природного освітлення або з недостатнім природним
освітленням при постійному перебуванні в них людей повинні
застосовуватися люмінесцентні лампи незалежно від прийнятої
системи освітлення. 3.7.2.6. При проектуванні освітлювальних установок слід
передбачати коефіцієнт запасу, враховуючи зниження освітлення під
час експлуатації. Коефіцієнти запасу та відповідні строки очищення
світильників повинні додержуватися наступних значень:
Таблиця 24 - Коефіцієнти запасу
------------------------------------------------------------------ | NN | Найменування | Коефіцієнт запасу | Строки | | | приміщень |----------------------------| очищення | | | | Лампи | Лампи | | | | |люмінесцентні |розжарювання | | |----+-------------------+--------------+-------------+----------| | 1 |Вантажні | 2,0 | 1,3 |1 раз на | | |приміщення | | |місяць | |----+-------------------+--------------+-------------+----------| | 2 |Камбузні, | 1,8 | 1,5 |6 разів | | |санітарно-побутові | | |на | | |приміщення та ін. | | |місяць | |----+-------------------+--------------+-------------+----------| | 3 |Енергетичні | 1,5 | 1,3 |4 рази на | | |відділення, | | |рік | | |майстерні, | | | | | |агрегатні, рубки, | | | | | |службові та | | | | | |житлові приміщення | | | | | |та ін. | | | | |----+-------------------+--------------+-------------+----------| | 4 |Палуби | 1,3 | 1,15 |4 рази на | | | | | |рік | ------------------------------------------------------------------
Примітка. Строки очищення світильників вантажних приміщень, в
залежності від умов транспортування і характеру вантажу, можуть
бути збільшені чи зменшені.
3.7.2.7. У проектах штучного освітлення слід також
передбачати можливість доступу до світильників загального
освітлення для їх обслуговування. 3.7.2.8. Норми освітлення приміщень та палуб на суднах не
повинні бути нижчі за ті, які наведені у таблиці 25, за винятком
суден, що мають освітлення від джерел менше 30 В. 3.7.2.9. Ступінь рівномірності освітлення в суднових
приміщеннях при системі загального освітлення повинен бути не
менше 0,3. Ступінь рівномірності освітлення на робочих поверхнях столів
повинен бути не менше 0,4. На вантажних палубах ступінь рівномірності освітлення повинен
бути не менше 0,2. 3.7.2.10. Для місцевого освітлення повинні використовуватися
світильники з абажурами, які мають захисний кут не менше 30 град. Дозволяється використовувати світильники місцевого освітлення
з абажурами, які мають захисний кут від 30 град. до 10 град., при
розташуванні їх нижче рівня очей працюючого.
Таблиця 25 - Норми штучного освітлення
------------------------------------------------------------------------------------------------------ | Приміщення, | Робоча | Площа | Мінімальне освітлення, лк | | робоче місце | поверхня | освітлення |---------------------------------------------------------| | | | | Люмінесцентне | Розжарювання | | | | |----------------------------+----------------------------| | | | | Комбіноване |загальне | Комбіноване |загальне | | | | |------------------| |------------------| | | | | |загальне|загальне | |загальне|загальне | | | | | |+ місц. | | |+ місц. | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |1. Житлові |800 мм від |горизонтальн.| - | - | 200 | - | - | 100 | |приміщення |палуби | | | | | | | | |(каюти) |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на столах |горизонтальн.| 400 | 200 | | 300 | 100 | - | | |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |над ліжком |вертик. | 200 | 100 | | 200 | 50 | - | | |на відстані| | | | | | | | | |0,5 м | | | | | | | | | |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |дзеркала |вертик. | 200 | 100 | | 200 | 50 | - | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |2. Громадські приміщення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |2.1. Кают- |на столах |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | |компанії, | | | | | | | | | |їдальні, буфети,| | | | | | | | | |ресторани, кофе | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |2.2. Салони |800 мм від |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |відпочинку, |палуби | | | | | | | | |музичні салони | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |2.3. Бібліотеки,|на столах |горизонт. | 400 | 200 | - | 300 | 100 | - | |читальні т.і. | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |2.4. Кінозали |800 мм від |горизонт. | - | - | 100 | | | | | |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |2.5. Спортзали, |на палубі |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | |спорткаюти | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |2.6. Криті |на воді |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |плавальні | | | | | | | | | |басейни | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |3. Прохідні приміщення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |3.1. Вестибюлі, |на палубі |горизонт. | - | - | 100 | - | - | 50 | |фойє, ліфти | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |3.2. Закриті |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |палуби, | | | | | | | | | |коридори, трапи | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |4. Приміщення побутового обслуговування: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |4.1. Перукарні, |800 мм від |горизонт. | - | - | 400 | - | - | 200 | |косметичні |палуби | | | | | | | | |салони | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |4.2. |800 мм від |горизонт. | 1000 | 150 | - | 750 | 100 | - | |Фотолабораторії,|палуби на | | | | | | | | |ательє |робочих | | | | | | | | | |столах | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |4.3. Магазини, |800 мм від |горизонт. | - | - | 300 | - | - | 150 | |кіоски |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |4.4. Майстерні |800 мм від |горизонт. | - | - | 300 | - | - | 200 | |по ремонту і |палуби | | | | | | | | |чистці одягу та | | | | | | | | | |взуття | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |4.5. Камера |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |схову |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на столах, |горизонт. | - | - | 100 | - | - | 50 | | |стелажах | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |5. Приміщення харчоблоку: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |5.1. Камбуз, |800 мм від |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | |пекарня, |палуби | | | | | | | | |кондитерський | | | | | | | | | |цех | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |5.2. Обробні |на столах |горизонт. | - | - | 300 | - | - | 150 | |м'яса, риби, | | | | | | | | | |овочів | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |5.3. Буфетні, |800 мм від |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | |сервувальні, |палуби | | | | | | | | |мийні | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |5.4. Провізійні |на палубі | | | | | | | | |комори | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |6. Санітарно-гігієнічні приміщення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |6.1. Туалети, |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |душові, |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |горизонт, |на |вертикал. | - | - | 100 | - | - | 50 | |умивальні, бані,|дзеркалах | | | | | | | | |роздягальні | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |6.2. Пральні, |на палубі |горизонт. | - | - | 100 | - | - | 50 | |прасувальні |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на робочих |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | | |столах | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |6.3. Сушильні, |на палубі |горизонт. | - | - | 50 | - | - | 20 | |дезкамери | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |7. Приміщення медичного призначення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |7.1. Операційна |800 мм від |горизонт. | - | - | 400 | - | - | 200 | | |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |7.2. |на столах |горизонт. | 500 | 200 | - | 300 | 100 | - | |Амбулаторія, | | | | | | | | | |лікарські | | | | | | | | | |кабінети, | | | | | | | | | |перев'язочні, | | | | | | | | | |процедурні, | | | | | | | | | |санітарні | | | | | | | | | |каюти | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |7.3. Лазарет, |800 мм від |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |ізолятор |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |7.4. Аптека, |800 мм від |горизонт. | - | - | 200 | - | - | 100 | |лабораторія |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |7.5. Автоклавна,|800 мм від |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |стерилізаційні, |палуби | | | | | | | | |медична комора | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |8. Приміщення управління судном | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |8.1. Рульова |800 мм від |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 50 | |рубка |палуби | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |8.2. |на столах |горизонт. | 500 | 200 | - | 500 | 100 | - | |Штурманська, | | | | | | | | | |радіорубка, | | | | | | | | | |трансляційні | | | | | | | | | |вузли | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |9. Енергетичні відділення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |9.1. Приміщення |на палубах |горизонт. | - | - | 100 | - | - | 50 | |головних і |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |допоміжних |на приладах|вертикал. | - | - | | | | | |двигунів та |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |механізмів |на трапах |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |9.2. Центральні |на палубі |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |пости |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |управління |на приладах|похило | - | - | 500 | - | - | 300 | | |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на приладах|вертикал. | - | - | 300 | - | - | 200 | | |ГРЩ | | | | | | | | | |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |за ГРЩ |вертикал. | - | - | 200 | - | - | 150 | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |9.3. |на палубі |горизонт. | - | 75 | - | - | - | 30 | |Рефрижераторні, | | | | | | | | | |гірокомпасні, | | | | | | | | | |румпельні, | | | | | | | | | |агрегатні, на |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |приладах |на |вертикал. | - | 150 | - | - | - | 75 | |вертикальн. |приладах | | | | | | | | |помпові, | | | | | | | | | |приміщення | | | | | | | | | |утилізаційних | | | | | | | | | |устаткувань | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |9.4. Майстерні |800 мм від |горизонт. | 300 | 150 | - | 300 | 50 | - | | |палуби | | | | | | | | | |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на |горизонт. | 1500 | 300 | - | 750 | 150 | - | | |верстатах | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |9.5. |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 50 | |Акумуляторні |-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| | |на риштовах|вертикал. | - | - | 150 | - | - | 75 | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |9.6. Тунелі |на палубі |горизонт. | - | - | 50 | - | - | 20 | |гребного вала, | | | | | | | | | |шахти лага та | | | | | | | | | |ехолота | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |10. Вантажні приміщення | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |10.1. Вантажні |на палубі |горизонт. | - | - | 30 | - | - | 20 | |трюми | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |10.2. Вантажні |на палубі |горизонт. | - | - | 10 | - | - | 50 | |приміщення на |під час | | | | | | | | |суднах типу |вантажних | | | | | | | | |РО-РО |операцій | | | | | | | | |(автоплатформи),|-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |ліхтеровозах |в період |горизонт. | - | - | 30 | - | - | 20 | |і т.п. |рейсу | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |11. Адміністративні приміщення: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |11.1. |800 мм від |горизонт. | - | - | 150 | - | - | 75 | |Канцелярії, |палуби | | | | | | | | |бюро, | | | | | | | | | |приймальні, | | | | | | | | | |вахтові, | | | | | | | | | |диспетчерські | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |11.2. Архіви, |на |вертикал. | - | - | 150 | - | - | 75 | |книгосховища |риштовах | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |113. Друкарні, |800 мм від |горизонт. | - | - | 300 | - | - | 150 | |лінотипні, |палуби | | | | | | | | |поштові | | | | | | | | | |відділення, | | | | | | | | | |телеграф | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |11.4. Комори |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |суднового | | | | | | | | | |постачання | | | | | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |12. Відкриті палуби: | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| |12.1. Вантажні |на палубі |горизонт. | - | - | 75 | - | - | 30 | |палуби при | | | | | | | | | |вантаженні | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |12.2. Вантажні |на палубі |горизонт. | - | - | 20 | - | - | 10 | |палуби без | | | | | | | | | |вантаження | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |12.3. Біля |на |вертикал. | - | - | 150 | - | - | 75 | |паливно- |приладах | | | | | | | | |заправних | | | | | | | | | |станцій | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |12.4. Зовнішні |на палубі |горизонт. | - | - | 50 | - | - | 20 | |трапи, проходи, | | | | | | | | | |забортні трапи, | | | | | | | | | |перехідні | | | | | | | | | |містки | | | | | | | | | |----------------+-----------+-------------+--------+---------+---------+--------+---------+---------| |13. Забортний |на рівні |горизонт. | | - | 10 | - | - | 5 | |простір в |ватерлінії | | | | | | | | |районах | | | | | | | | | |спускання | | | | | | | | | |шлюпок | | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.7.2.11. Розташування світильників і обладнання слід
передбачати таким чином, щоб на робочі поверхні не падала тінь від
працюючого обладнання. 3.7.2.12. При використанні люмінесцентних ламп в енергетичних
відділеннях та майстернях, де є відкриті деталі машин і
механізмів, які обертаються і рухаються, в освітлювальному
обладнанні повинні бути передбачені заходи, що виключають появу
стробоскопічного ефекту. 3.7.2.13. На морських суднах повинні бути передбачені два
види аварійного та евакуаційного освітлення: - аварійне та евакуаційне освітлення - з електроживленням від
аварійного дизель-генератора; - мале аварійно-евакуаційне - від акумуляторів. 3.7.2.14. Аварійне освітлення повинне забезпечувати на
робочих поверхнях, які вимагають обслуговування в аварійному
режимі, освітленість не менше 25% від належного при системі одного
загального освітлення лампами розжарювання. 3.7.2.15. Розташування та кількість точок аварійного
освітлення у кожному конкретному випадку погоджуються з Регістром.
4. Захист від шкідливого впливу фізичних

факторів суднового середовища
4.1. Захист від впливу шуму та вібрації
4.1.1. На всіх суднах при проектуванні, будівництві,
переобладнанні і ремонті повинні передбачатися технічні заходи
щодо запобігання шкідливого впливу на членів екіпажу шуму та
вібрації. 4.1.2. Рівні шуму та вібрації не повинні перевищувати
допустимі, передбачені відповідними діючими ДЕСТами. 4.1.3. Відповідність фактичних рівнів шуму та вібрації
нормативним визначається на ходових випробуваннях при прийманні
головних суден серії, щодо переобладнаних та відремонтованих суден
перед введенням їх в експлуатацію. 4.1.4. Вимірювання повинні проводитися в усіх суднових
приміщеннях, для яких рівні шуму та вібрації визначені
нормативами. 4.1.5. У разі перевищення рівнів шуму або вібрації
нормативних, повинен бути розроблений і реалізований додатковий
комплекс заходів і перевірена їх ефективність. 4.1.6. При недостатній ефективності заходів щодо зниження
рівнів шуму чи вібрації питання про можливість приймання головного
судна і подальшого будівництва суден серії повинно бути погоджено
з Міністерством охорони здоров'я. 4.1.7. Питання про введення в експлуатацію суден після
переобладнання і ремонту, на яких рівні шуму чи вібрації
перевищують нормативні, вирішуються місцевими установами
санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті.
4.2. Захист від впливу електромагнітних полів
4.2.1. З метою захисту екіпажу та пасажирів від впливу
електромагнітних полів (ЕМП), що створюються засобами радіозв'язку
(в діапазонах СЧ, ВЧ, УВЧ) і радіолокаційними станціями (в
діапазоні НВЧ), повинні бути передбачені заходи на виконання вимог
санітарних правил і норм при роботі з джерелами електромагнітних
полів високих, ультрависоких та надвисоких частот відповідно до
ДЕСТів. 4.2.2. Інтенсивність ЕМП на робочих місцях персоналу, який
обслуговує устаткування, що генерує електромагнітну енергію, не
повинна перевищувати гранично допустимі рівні: - по електричній складовій (В/м): 50 В/м в діапазоні 60 кГц - 3 МГц, 20 В/м - " - 3 МГц - 30 МГц, 10 В/м - " - 30 МГц - 50 МГц, 5 В/м - " - 50 МГц - 300 МГц; - по магнітній складовій (А/м): 5 А/м в діапазоні 60 кГц - 1,5 МГц, 0,3 А/м - " - 30 МГц - 50 МГц. Щільність потоку енергії ЕМП в діапазоні 300 МГц - 300 ГГц
(НВЧ) слід визначати виходячи із допустимого значення
енергетичного навантаження на організм людини та часу його
перебування в зоні випромінювання. У всіх випадках вона не повинна
перевищувати 10 Вт/кв.м (1000 мкВт/кв.см), а при наявності
рентгенівського випромінювання або високої температури (вище
+20 град.C) - 1 Вт/кв.м (100 мкВт/кв.см). Гранично допустима щільність потоку енергії ЕМП (ГДЩЕ)
визначається за формулою:
ГДЩЕ = W/T, де:
W - нормоване значення допустимого енергетичного навантаження
на організм людини, що дорівнює: - 2 Вт.г/кв.м (200 мкВт.г/кв.см) - для всіх випадків
випромінювання, за винятком випромінювання від антен, що
обертаються і сканують; - 20 Вт.г/м (2000 мкВт.г/кв.см) - у випадках випромінювання
від антен-радіолокаторів, що обертаються і сканують; T - час перебування в зоні випромінювання в годинах. При наявності рентгенівського випромінювання доза для
персоналу не повинна перевищувати прийнятих гігієнічних норм. 4.2.3. Для запобігання шкідливого впливу ЕМП радіочастот на
суднах слід передбачати такі заходи: - всі випромінюючі елементи радіопередавачів та систем
радіолокаційних станцій (РЛС) повинні розташовуватися у
спеціальних екранових приміщеннях, достатніх по площі для ремонту
та налагоджування апаратури; - радіопередавачі, фідерні та хвилепровідні тракти, комутуючі
та погоджуючі пристрої також повинні бути екрановані; - у разі розташування відкритого фідера у приміщенні
(апаратній), що не обслуговується, слід екранувати перегородки
суміжного приміщення, що обслуговується; - над дверима апаратної, де розташовуються передавачі та
неекрановані фідерні тракти, слід передбачати світлове
таблопопередження, яке вмикається одночасно з вмиканням
передавачів; - для захисту операторів від впливу ЕМП у ВЧ діапазоні слід
передбачати дистанційне управління передавачами; - при відсутності дистанційного управління рекомендується
розташовувати передавачі таким чином, щоб передні панелі, які
виходять в радіорубку, були ефективно екрановані, а корпус
передавача та фідери розташовувалися за екраном; - антени радіопередавачів, РЛС та супутникового зв'язку
повинні розташовуватися не нижче 2500 - 3000 мм над рівнем
навігаційного містка. 4.2.4. Ділянки відкритих палуб, небезпечні для перебування
людей під час роботи РЛС та радіопередавачів, повинні бути
позначені попереджуючими написами чи світловим табло. Вмикання попереджуючого світлового сигналу повинне
виконуватися до початку роботи систем, які випромінюють
електромагнітну енергію. 4.2.5. Випромінювання напруги та щільності потоку енергії ЕМП
повинне виконуватися після побудови судна і після модернізації або
ремонту (налагоджування) засобів радіозв'язку та радіолокації.
4.3. Захист від інфрачервоного випромінювання
4.3.1. З метою захисту екіпажу від шкідливого впливу
інфрачервоного випромінювання поверхні обладнання, трубопроводи та
огородження, які є джерелом такого випромінювання, повинні бути
ізольовані (герметизовані, теплоізольовані, екрановані та ін.) для
запобігання виділенню конвекційного і променевого тепла у
виробничі приміщення. 4.3.2. Для зниження інтенсивності інфрачервоного
випромінювання пропонується використовувати ізоляцію з гладкою
поверхнею. Перегородки, борти, підволоки, механізми, обладнання,
трубопроводи і т.п. слід фарбувати в світлі кольори: білий (з
коефіцієнтом відбиття не менше 70%) та сірий (з коефіцієнтом
відбивання не менше 42%). Фланцеві з'єднання та арматуру трубопроводів рекомендується
ізолювати знімною теплоізоляцією. 4.3.3. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання на
відстані 10 мм від поверхонь, що нагріваються, не повинна
перевищувати 140 Вт/кв.м хв., тобто температура вказаних поверхонь
обладнання та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати
40 град.C.
4.4. Захист від іонізуючого випромінювання

та статичної електрики
4.4.1. На всіх суднах, на яких використовуються радіоактивні
речовини та джерела іонізуючого випромінювання, повинні
дотримуватись вимог діючих санітарних правил при роботі з
радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого
випромінювання та норм радіаційної безпеки. 4.4.2. Забороняється використовувати написи та прилади з
циферблатами зі світлосполукою, яка містить радіоактивні речовини. 4.4.3. Напруга поля статичної електрики, що утворюється на
поверхні полімерного матеріалу, з яким може контактувати людина,
не повинна перевищувати 200 В/см.
Розділ другий

Санітарно-гігієнічні вимоги, що підлягають

виконанню при експлуатації суден
5. Санітарні вимоги щодо утримання суднових

приміщень, приготування страви

та особистої гігієни
5.7. Утримання приміщень
5.1.1. Приміщення судна повинні постійно утримуватися в
чистоті. Окрім щоденного прибирання приміщень на суднах, які
виконують рейси тривалістю не більше 5 діб, після кожного рейсу
проводиться вологе прибирання всіх приміщень. На суднах, які виконують рейси тривалістю більше 5 діб,
вологе прибирання приміщень повинно проводитись не рідше одного
разу на тиждень. Не рідше одного разу на місяць проводиться
санітарний аврал, відповідно до статуту служби на суднах морського
флоту. 5.1.2. Кожне судно повинно бути забезпечене достатньою
кількістю прибирального інвентарю, засобами механізації виконання
прибиральних робіт, миючими та дезінфікуючими засобами. Прибиральний інвентар повинен мати відповідне маркірування і
постійні штатні місця для його зберігання. 5.1.3. Відповідальність екіпажу та пасажирів за дотримання
чистоти визначається правилами внутрішнього розпорядку судна.
5.2. Порядок користування санітарними приміщеннями
5.2.1. На всіх суднах, що знаходяться в експлуатації,
приміщення особистої гігієни та санітарно-побутового
обслуговування повинні бути постійно в робочому стані, мати все
обладнання і інвентар, передбачені табелем забезпечення. Всі
поломки та несправності, що виникають під час експлуатації,
повинні ліквідуватися негайно. 5.2.2. Душовими, банями (саунами), туалетами, призначеними
для членів екіпажу, користуватися пасажирам забороняється. 5.2.3. В суднові пральні для прання білизни екіпажу доступ
пасажирів забороняється. 5.2.4. Після закінчення рейсу на пасажирських суднах всі
приміщення особистої гігієни повинні бути ретельно вимиті, а
ванни, умивальники, унітази та біде продезінфіковані. При висадці пасажирів у проміжних портах їх каютні санвузли
повинні бути вимиті та продезінфіковані до закінчення рейсу.
5.3. Забезпечення екіпажу та пасажирів

постільними речами
5.3.1. Всі члени екіпажу та пасажири, які мають спальні
місця, повинні бути забезпечені постільними речами. Постільна білизна та рушники повинні бути замінені на першу
вимогу членів екіпажу та пасажирів, але користування постільною
білизною та рушниками більше 7 днів не допускається. 5.3.2. На суднах I та II категорій рекомендується мати не
менше трьох комплектів змінної білизни. На суднах III та IV категорій при бригадному методі їх
обслуговування необхідно передбачати комплекти білизни для кожного
вахтового та підвахтового члена екіпажу. 5.3.3. У разі прання постільної та столової білизни
безпосередньо на судні їх прання повинне виконуватися окремо. 5.3.4. Подушки, ковдри та матраци не рідше ніж один раз на
3 місяці повинні провітрюватися, сушитися і чиститись. Тканинні ковдри у міру забруднення повинні пратися, але не
рідше одного разу на місяць.
5.4. Утримання басейнів для плавання
5.4.1. Для наповнення басейнів безпосередньо забортною водою
вона повинна збиратися за межами 12-мильної зони від берега. 5.4.2. Зміна води в басейні повинна забезпечуватися протягом
кожних 2 годин. Повне злиття води з очищенням та обробкою басейну
миючими засобами визначається в залежності від навантаження і умов
експлуатації басейну. 5.4.3. Контроль за санітарним станом басейну здійснюється
судновим медичним персоналом або особою, визначеною судновою
адміністрацією. 5.4.4. Режим роботи та правила користування басейном повинні
бути вивішені безпосередньо біля басейну. 5.4.5. На пасажирських суднах, де лише один басейн, члени
екіпажу користуються ним в спеціально виділений час. 5.4.6. Кількість осіб, що одночасно купаються в басейні,
визначається з розрахунку 2,6 кв.м площі дзеркала води на
1 людину. 5.4.7. Особи, які користуються басейном, попередньо повинні
прийняти душ, а перед спуском до басейну вимити ноги у ванні для
ніг. 5.4.8. В басейнах з підігрівом води в холодний період року
температура повинна бути не нижче +20 град.C, а в дитячих
басейнах - не нижче +24 град.C. Режим роботи відкритих та закритих басейнів без підігріву
води визначається судновим лікарем або старшим помічником
капітана.
5.5. Утримання приміщень харчоблоку,

зберігання та обробка харчових продуктів
5.5.1. Загальні вимоги 5.5.1.1. Перед прийманням харчових продуктів провізійні
комори, в тому числі і охолоджуючі, повинні бути ретельно
вичищені, вимиті, провітрені, а при необхідності, продезінфіковані
дозволеними для цього засобами. 5.5.1.2. В усіх приміщеннях харчового блоку прибирання
проводиться щоденно. Обладнання та інвентар після користування
повинен розбиратися, відчищатися від залишків харчів, промиватися
гарячою водою та сушитися. 5.5.1.3. В обробних м'яса, птиці та риби палубу слід мити не
рідше двох разів на день гарячими 1 - 2% розчином кальцинованої
соди або іншим миючим засобом, а в кінці дня - 1% розчином
хлороутримуючих препаратів. 5.5.1.4. Виробничі та мийні ванни, обробний інвентар та
інструменти, а також виробничі столи після закінчення роботи
повинні промиватися із застосуванням миючих засобів та
споліскуватися гарячою водою. 5.5.1.5. Виробничі поверхні столів для розрубування м'яса та
колоди після закінчення роботи повинні зачищатися ножем і
посипатися сіллю, а бокові поверхні змиватися гарячою водою. В міру спрацьовування виробничих поверхонь столів для
розрубування м'яса чи колод вони повинні спилюватися. 5.5.1.6. Використовувати одне і теж обладнання для обробки
сирої та готової продукції не дозволяється. 5.5.1.7. Генеральне прибирання приміщень харчоблоку та
ретельна обробка обладнання і інвентарю повинні проводитися не
рідше одного разу на 5 діб, а також після закінчення рейсу,
незалежно від обов'язкового щоденного прибирання. 5.5.1.8. Персонал харчоблоку повинен забезпечуватися в
достатній кількості милом, щітками для рук та особистими
рушниками. 5.5.2. Приймання та зберігання харчових продуктів 5.5.2.1. При прийманні на судно продовольства повинні
виконуватися такі вимоги: - харчові продукти доставляються на судно у відповідній тарі
і тільки спеціальним, призначеним для цього транспортом; - всі харчові продукти та напівфабрикати повинні відповідати
діючим нормативно-технічним документам, знаходитися у справній та
чистій тарі, супроводжуватися документами, які засвідчують їх
якість (сертифікати, накладні), а також маркірувальні ярлики на
кожне місце (ящик, флягу, коробку) з зазначенням дати, часу
виготовлення та граничного строку реалізації, а також найменування
підприємства-виробника; - особливо швидкопсувні продукти та напівфабрикати
доставляються в спеціальній маркірованій тарі з щільно притертими
кришками, запобігаючи забрудненню продуктів, і тільки
охолоджуваним або ізотермічним транспортом; - доставка на судно хлібобулочних виробів повинна проводитися
в спеціальній тарі, яка не допускає деформації та забруднення
продуктів; - продукти харчування в іноземних портах повинні одержуватися
від постачальників, які мають відповідний дозвіл місцевих
санітарно-ветеринарних органів; - продукти, що доставляються на судно з порушенням зазначених
вимог, адміністрацією судна прийматися не повинні. 5.5.2.2. Забороняється завантажувати харчові вантажі на судно
одночасно із завантаженням курних, з неприємним запахом і
санітарно-небезпечних вантажів. Завантаження харчових продуктів на
пасажирські судна одночасно з посадкою пасажирів може
здійснюватися тільки при наявності окремих трапів. 5.5.2.3. Якість харчових продуктів, які надходять на судно
для харчування екіпажу та пасажирів, перевіряється кухарем або
комірником в присутності суднового лікаря (фельдшера), а при
відсутності на судні медичного працівника - старшим помічником
капітана. 5.5.2.4. Забороняється приймати на судно: - м'ясо всіх видів сільськогосподарських тварин без клейма та
ветеринарного свідоцтва; - птицю, яка не попатрана; - качачі та гусячі яйця; - курячі яйця із інкубаторів ("міражні"); - консерви з порушенням герметичності (бомбажні, хлопуші); - крупу, борошно, суху садовину та інші подібні продукти,
вражені комірними шкідниками; - овочі і фрукти з ознаками гниття; - гриби свіжі, червиві та зім'яті; - гриби солоні, мариновані, консервовані та сушені без
наявності свідоцтва про якість; - особливо швидкопсувні продукти із закінченим строком
реалізації або на межі його закінчення; - інші харчові продукти, що не відповідають вимогам
стандартів. 5.5.2.5. Зберігання харчових продуктів повинно здійснюватися
згідно з прийнятою класифікацією щодо умов зберігання та тільки в
коморах, обладнаних відповідно до виду продуктів: сухі (борошно,
цукор, крупа, макаронні вироби), хліб, м'ясні, рибні,
молочно-жирові, гастрономічні, овочі. Зберігати консерви дозволяється разом з будь-якими
продуктами. 5.5.2.6. Допускається сумісне зберігання у загальній
охолоджуючій коморі при температурі не вище -10 град.C і строком
не більше 2 місяців: м'яса мороженого (яловичини, баранини,
свинини); шпику, яловичого та баранячого жиру, маргарину,
вершкового та топленого масла, морожених яєчних продуктів
(меланжу) у закритій тарі. 5.5.2.7. Допускається сумісне зберігання при забезпеченні
умов окремого розміщення: - молочних продуктів, жирів та копченостей; - м'яса, птиці та риби; - овочів, зелені, картоплі, фруктів та напоїв; - солоної риби, оселедців в бочках та овочів. 5.5.2.8. Зберігання особливо швидкопсувних продуктів повинно
здійснюватися відповідно до діючих санітарних правил "Умови та
строки зберігання особливо швидкопсувних продуктів". 5.5.2.9. Забороняється зберігати разом сирі продукти та
готові вироби, зіпсовані або підозрілі щодо якості - з
доброякісними; а також зберігати разом з харчовими продуктами
тару, речі і матеріали нехарчового призначення. 5.5.2.10. Всі недоброякісні продукти повинні негайно
відокремлюватися від доброякісних, здаватися на утилізацію або
знищуватися з складанням відповідного акту. 5.5.2.11. Продукти з різким характерним запахом (оселедці,
солона та охолоджена риба, копченості, сири, спеції і т.п.)
забороняється зберігати поблизу продуктів, які легко вбирають
сторонні запахи (вершкове та топлене масло, харчові жири,
кондитерські вироби, яйця, борошно, цукор, чай, кава, сіль та
ін.). 5.5.2.12. Зберігання м'ясних продуктів повинно здійснюватися
з додержанням таких умов: - морожене м'ясо в рефрижераторних коморах зберігається на
стелажах (підтарниках), в штабелях або у підвішеному стані на
гаках із нержавіючої сталі; - охолоджені м'ясні туші (напівтушки, четвертини)
підвішуються на гачки так, щоб вони не торкалися між собою, з
перегородками і палубою; - морожена та охолоджена птиця в коморах зберігається в тарі
постачальника на стелажах та підтарниках; для кращої циркуляції
повітря між ящиками прокладають дерев'яні рейки; - м'ясні копченості (ковбаси, шинки) зберігаються підвішеними
на гачках або в тарі постачальника; - м'ясні сосиски, сардельки, варені ковбаси зберігаються у
підвішеному стані. 5.5.2.13. Зберігання рибних продуктів повинно здійснюватися з
додержанням таких вимог: - морожену рибу зберігають на стелажах в тарі постачальника; - охолоджена велика червона риба зберігається в
рефрижераторних коморах у підвішеному стані. 5.5.2.14. При відсутності на судні охолоджуючих комор або шаф
зберігати фляжне або фасоване молоко забороняється. 5.5.2.15. Вершки та сир необхідно зберігати у тарі
постачальника. Після відкриття тара повинна щільно закриватися
кришкою, виключаючи можливість забруднення продукту. Забороняється
залишати ложки, лопатки в тарі з сиром чи вершками, їх необхідно
зберігати в спеціальному посуді і після використання промивати. Маркірувальний ярлик на кожному тарному місці слід зберігати
до остаточного використання продукту. 5.5.2.16. Вершкове масло повинно зберігатися на холоді у
виробничій тарі або брусками, загорнутими в пергамент, на
підносах; масло топлене - у флягах. 5.5.2.17. Сири повинні зберігатися в охолоджуючих коморах.
Великі сири зберігаються без тари на стелажах. При укладанні сирів
один на другий між ними повинні бути прокладені картонні або
фанерні прокладки. Дрібні сири зберігаються в тарі на полицях чи стелажах. 5.5.2.18. Столові яйця повинні зберігатися в коробках на
підтарниках у сухому прохолодному приміщенні. Яєчний порошок повинен зберігатися в сухому приміщенні з
температурою не вище +20 град.C, меланж - при температурі не
вище +6 град.C. 5.5.2.19. Сипучі продукти зберігаються в мішках на
підтарниках штабелями не більше 8 мішків заввишки. Відстань між
мішками і перегородками повинна бути не меншою 20 см. 5.5.2.20. З метою запобігання залежування та самозаймання
борошна, при зберіганні більше двох тижнів між мішками повинні
прокладатися деревині грати. При тривалому зберіганні борошна в штабелях час від часу слід
перекладати мішки з нижніх рядів на верхні. 5.5.2.21. Невелику кількість круп чи борошна зберігають у
пристінних скринях з кришками. Висота завантаження скринь не
повинна перевищувати 1 метра. Час від часу скрині слід промивати
1% розчином кальцинованої соди та добре просушувати. 5.5.2.22. Макаронні вироби зберігаються в тарі постачальника
на стелажах чи підтарниках. 5.5.2.23. Цукор, сіль, чай, кава зберігаються в сухих
вентилюючих приміщеннях. 5.5.2.24. Хліб слід зберігати на стелажах, полицях чи у
шафах. Двері в шафах для хліба повинні мати отвори для вентиляції.
Хліб повинен кластися на полиці таким чином: - формовий - на ребро або на нижню шкоринку; - череневий - на нижню шкоринку; - вистиглий формовий - не більше ніж у 2 ряди; - не вистиглий формовий та череневий - в 1 ряд. 5.5.2.25. Житній та пшеничний хліби повинні зберігатися
окремо. 5.5.2.26. При прибиранні стелажів та шаф для зберігання хліба
крихти слід змітати спеціальними щітками і не рідше 1 разу на
тиждень ретельно промивати з використанням 1% розчину столового
оцту. 5.5.3. Вимоги до обробки сировини та виготовлення страви 5.5.3.1. Всі технологічні процеси по переробці сировини та
приготуванню страви повинні виконуватися з обов'язковим
додержанням технології і санітарних вимог для запобігання
можливого забруднення готової продукції сировинними матеріалами. З цією метою все обладнання та інвентар повинні бути
промаркіровані і використовуватися тільки при тих технологічних
процесах, для яких вони передбачені. 5.5.3.2. В суднових харчоблоках забороняється виготовлення та
реалізація: - субпродуктів (ніг, кендюхів, губ, сичугів, свинячих
шлунків), а також ліверних та кров'яних ковбас; - вироби із масної обрізі, свинячих боків, діафрагм, крові,
із м'якоті голови; - макарони по-флотському; - використання сирого та пастеризованого молока в природному
вигляді без попереднього кип'ятіння; - приготування кислого молока - самоквасу у вигляді напою та
виготовлення з нього сиру; - приготування млинців з сиром з непастеризованого молока. 5.5.3.3. Приготування у жаркий період року та в тропіках
м'ясного та рибного холодців; заливних із м'яса, птиці, риби;
паштетів, млинців та пиріжків з м'ясним і ліверним фаршем
забороняється. 5.5.3.4. Дефростування м'яса проводиться на стелажах або
виробничих столах в обробній м'яса. Забороняється розморожувати м'ясо дрібними шматками, а також
у воді або коло плити. Повторне заморожування м'яса не допускається. 5.5.3.5. Туші, половини або четвертини перед обвалюванням
ретельно зачищаються та промиваються проточною водою зі щіткою.
Місця, де є згустки крові, клейма, повинні ретельно зрізатися. Не допускається обмивання туші за допомогою ганчір'я. Після
закінчення обмивання туш щітки повинні промиватися розчином миючих
засобів та споліскуватися гарячою водою. 5.5.3.6. Тушки птиці розморожуються на повітрі. При
необхідності їх обпалюють, промивають холодною водою і вкладають
розрізом донизу для стікання води. 5.5.3.7. М'ясний фарш може зберігатися не більше 6 годин при
температурі +2 - +6 град.C. При відсутності холоду зберігання фаршу категорично
забороняється. 5.5.3.8. Рибу слід розморожувати на повітрі або в холодній
воді з температурою не вище +20 град.C з розрахунку 2 літри на
1 кілограм риби. Для зменшення витрат мінеральних речовин до води пропонується
додати 7 - 10 г солі на 1 літр води. Не рекомендується розморожувати у воді рибне філе. 5.5.3.9. Напівфабрикати із січеного м'яса, м'ясо птиці
обжарюють 3 - 5 хвилин з обох боків до утворення підсмаженої
шкоринки, а потім доводять до готовності у жаровій шафі при
температурі +250 - +280 град.C протягом 5 - 7 хвилин. 5.5.3.10. Допускається жарити напівфабрикати без попереднього
обжарювання в жаровій шафі при температурі +250 - +270 град.C
протягом 20 - 25 хвилин. 5.5.3.11. При приготуванні битків на пару тривалість теплової
обробки повинна бути не менше 20 хвилин. 5.5.3.12. Органолептичними показниками готовності м'ясних
виробів є виділення безбарвного соку в місцях проколів та сірий
колір на розрізах. При цьому температура в середині виробу повинна бути не нижче
+85 град.C для природних січених виробів і не нижче +90 град.C
для виробів із котлетної маси. При повній готовності птиці на зламі стегнової кістки не
повинно бути червоного або рожевого кольору. 5.5.3.13. Відварене м'ясо та птиця для перших та других страв
нарізається на порції, заливається бульйоном, кип'ятиться
5 - 7 хвилин і зберігається у гарячому стані до видачі. 5.5.3.14. При приготуванні холодцю відварені та приготовані
продукти заливають процідженим бульйоном і повторно кип'ятять. Холодець в гарячому стані розливають в попередньо ошпарені
форми, охолоджують і зберігають у холодильних шафах. Реалізація холодцю дозволяється тільки при наявності
холодильного обладнання. 5.5.3.15. Порційні шматки риби та вироби із рибного фаршу
жарять у розігрітому жирі з двох боків до створення підсмаженої
шкоринки, а потім доводять до готовності у жаровій шафі протягом
5 хвилин при температурі 250 град.C. 5.5.3.16. Обробка яєць, що використовуються для приготування
страв, враховуючи кондитерські вироби, виконується у відведених
для цього місцях в спеціальних, промаркірованих місткостях
(відрах, котлах) у такій послідовності: теплим 1 - 2% розчином
кальцинованої соди, 0,5% розчином хлораміну, після чого
споліскують холодною водою. Після промивання яйця викладаються на
лотки або в інший чистий посуд. Заносити та зберігати у виробничих цехах необроблені яйця в
касетах забороняється. 5.5.3.17. Яєчний порошок після просіювання розводиться водою
і після набухання протягом 30 - 40 хвилин одразу ж піддають
термічній обробці. 5.5.3.18. При виготовленні омлету суміш яєць чи яєчного
порошку з іншими компонентами виливають на змащену жиром жаровню
чи порційну сковороду шаром 2,5 - 3 см і ставлять в жарову шафу з
температурою +180 - 200 град.C на 8 - 10 хвилин. Виготовлення омлету із меланжу забороняється. 5.5.3.19. Почищені коренеплоди та інші овочі зберігають
покритими зволоженою тканиною не більше 3 годин. Почищену картоплю, для запобігання її потемніння, зберігають
у холодній воді не довше 3 годин. 5.5.3.20. При надходженні на судно сульфітованої картоплі або
обробленої в піні з використанням метилцелюлози допускається її
зберігання в охолодженій коморі, відповідно 48 та 72 години, а без
холоду - 24 та 36 годин. Перед використанням такої картоплі її слід ретельно промити
холодною водою. 5.5.3.21. При виготовленні гарнірів слід додержуватися таких
правил: - при перемішуванні користуватися інвентарем, не торкаючись
продукту руками; - жир, який дається в гарніри, повинен бути попередньо
підданий термічній обробці. 5.5.3.22. Салати, вінегрети в позаправленому стані
зберігаються при температурі +2 - +6 град.C не більше 6 годин.
Заправляти салати та вінегрети слід безпосередньо перед роздачею. 5.5.3.23. Салати із свіжих овочів, зелені та фруктів слід
готувати у залежності від попиту. 5.5.3.24. Холодні закуски рибні та м'ясні зі свіжими овочами,
зеленню та фруктами слід виготовляти партіями, в залежності від
попиту. У процесі виготовлення закусок слід користуватися
відповідними дошками та інструментами. 5.5.3.25. Приготування кондитерських виробів з кремом та
морозива може бути дозволеним тільки на великих пасажирських
суднах, де є для цього необхідні умови. 5.5.3.26. Борошно, що використовується для випікання хліба,
повинне обов'язково просіюватися та перевірятися на відсутність
домішок та комірних шкідників. 5.5.3.27. Випікання хліба на судні повинне здійснюватися
відповідно до технологічних пропозицій на це. 5.5.3.28. Забороняється використовувати для випікання хліба
борошняний зміт, хлібні крихти, тісто, яке випало із діжі. 5.5.3.29. Аварійний шлюпковий запас провізії повинен
відновлюватися один раз у 2 роки із складанням акта за підписом
капітана судна та представника санітарно-епідеміологічної служби
порту. Продукти, вилучені із аварійних запасів до закінчення строку
придатності, реалізуються на загальних підставах. 5.5.4. Вимоги до роздачі готової страви та кулінарних виробів 5.5.4.1. До початку роздачі готової страви якість її повинна
бути перевірена шеф-поваром та судновим лікарем (фельдшером), а
при відсутності на судні медичного працівника - старшим помічником
капітана. 5.5.4.2. Бракераж кожної нової партії страв та кулінарних
виробів проводиться до їх видачі споживачам. 5.5.4.3. При роздачі гарячих страв (супи, соуси, напої) вони
повинні мати температуру не нижче +75 град.C, другі страви та
гарніри - не нижче +65 град.C, холодні супи та напої - не вище
+14 град.C. 5.5.4.4. Забороняється змішувати щойно приготовану страву із
залишками від попереднього дня або зі стравами, приготованими в
той же день, але у ранішні строки. 5.5.4.5. При складанні меню не дозволяється включати
однойменні страви та гарніри протягом одного дня для денної та
вечірньої змін. 5.5.4.6. Готові перші та другі страви можуть знаходитися на
гарячій плиті не більше 3 годин. 5.5.4.7. Зберігання готових страв понад 3 години у виключних
випадках дозволяється при додержанні таких умов: нереалізовані страви через 3 години після приготування
необхідно охолодити і зберігати при температурі +2 - +6 град.C не
більше 12 годин; - перед реалізацією охолоджені страви повинні бути
випробувані шеф-кухарем (завідуючим виробництвом на пасажирських
суднах), після чого обов'язково піддаватися повторній термічній
обробці (кип'ятінню, прожарюванню); - строк реалізації страв після термічної обробки не повинен
перевищувати одну годину. 5.5.4.8. Забороняється залишати для реалізації на другий
день: - салати, вінегрети, паштети, холодці, заливні страви та інші
особливо швидкопсувні холодні страви; - супи молочні, холодні, солодкі, супи-пюре; - м'ясо відварене порційне для перших страв, млинці з м'ясом
та сиром, січені вироби із м'яса, птиці, риби; - соуси; - омлет; - картопляне пюре, відварені макаронні вироби; - компоти та напої власного приготування. 5.5.4.9. При роздачі страви кухар чи роздавальники повинні
користуватися розливними та гарнірними ложками, лопатками та іншим
інвентарем, передбаченим для таких цілей. 5.5.5. Режим миття посуду 5.5.5.1. Миття столового, кухонного посуду та столових
приборів здійснюється в посудомийних машинах та мийних ваннах. 5.5.5.2. Миття камбузного посуду виконується у такому режимі: - звільнення від залишків страви щіткою або дерев'яною
лопаткою; - миття щітками або віхтем у воді з температурою не менше
+40 град.C з додаванням дозволених для цього миючих засобів; - прополіскування проточною водою з температурою не нижче
+65 град.C; - просушування в перевернутому стані на ґратах, полицях,
стелажах. 5.5.5.3. Миття столового посуду ручним способом виконується
таким чином: - віддалення залишків страви щітками або дерев'яними
лопатками в спеціальну місткість для відходів; - миття у воді з температурою не нижче +40 град.C з
додаванням миючих засобів; - миття у воді з температурою не нижче +40 град.C з
додаванням миючих засобів у кількості вдвічі менше, ніж у першій
секції ванни; - прополіскування посуду, вміщеного в металеві сітки-касети,
гарячою проточною водою з температурою не нижче +65 град.C або за
допомогою гнучкого шланга з дешевою насадкою; - сушіння посуду в сушильній шафі або на ґратах, полицях,
стелажах. 5.5.5.4. Миття скляного посуду та столових приборів
виконується у такому режимі: - миття водою з температурою не нижче +40 град.C з
додаванням миючих засобів; - прополіскування проточною водою з температурою не нижче
+65 град.C; - вимиті столові прибори ошпарюють кип'ятком з наступним
просушуванням на повітрі або витримують у жарових (духових) шафах
протягом 2 - 3 хвилин. 5.5.5.5. У ресторанах, барах дозволяється скляний посуд та
прилади протирати спеціально призначеними для цього рушниками. 5.5.5.6. По закінченні робочого дня повинна проводитися
дезінфекція всього столового посуду та приборів 0,2% розчином
хлорного вапна або хлораміну, або 0,1% розчином гіпохлоріту
кальцію з температурою не нижче +50 град.C протягом 10 хвилин. 5.5.5.7. Чистий кухонний посуд та інвентар зберігають на
стелажах на висоті не менше 0,5 - 0,7 м від палуби. Чистий столовий посуд зберігають у закритих шафах або на
полицях. Чисті столові прибори зберігають у вертикальному стані в
спеціальних шухлядах-касетах. Зберігання їх на підносах
розсипом - забороняється. 5.5.5.8. Щітки та віхті для миття посуду після закінчення
роботи промивають у гарячій воді з додаванням миючих засобів,
просушують і зберігають у спеціально призначеному місці. 5.5.5.9. Харчоварильні котли миються водою з температурою
+45 - +50 град.C з додаванням миючих засобів за допомогою щіток,
потім прополіскують водою з температурою не нижче +65 град.C за
допомогою шланга з душовою насадкою. 5.5.5.10. Дрібний кухарський інвентар (дошки, лопатки,
мішалки та ін.) після миття гарячою водою з температурою
+50 град.C, з додаванням миючих засобів, прополіскують водою з
температурою не нижче +65 град.C, а потім просушують на
ґратчастих стелажах. 5.5.6. Вимоги додержання особистої гігієни працівниками
харчоблоку. 5.5.6.1. Усі працівники суднових харчоблоків, в тому числі і
ті, що тільки зараховуються на роботу, зобов'язані проходити
медичне обстеження відповідно до діючого положення. 5.5.6.2. До пред'явлення результатів медичного обстеження та
складання заліку із санітарного мінімуму зазначені працівники до
роботи на харчоблоках не допускаються. Надалі складання заліків із
санітарного мінімуму проводиться через кожні 2 роки. 5.5.6.3. Персонал харчоблоку повинен додержуватися таких
правил особистої гігієни: - коротко підстригати нігті; - перед початком роботи приймати душ, ретельно вимити руки з
милом, одягти чистий санітарний одяг, підібрати волосся під ковпак
чи хустину; - при відвідуванні туалету знімати санітарний одяг у
спеціально відведеному місці; після туалету ретельно вимити руки з
милом та дезінфікуючими засобами; - при появі ознак застудного захворювання або
шлунково-кишкової дисфункції, а також порізів, опіків, нагноєння
на кистях рук звернутися до суднового медичного працівника або
особи, яка виконує його обов'язки. 5.5.6.4. Працівникам харчоблоку забороняється: - застібати санітарний одяг шпильками, зберігати у кишенях
сторонні речі, носити ювелірні вироби (брошки, персні, сережки,
кліпси, значки та ін.); - палити в приміщеннях харчоблоку; - приймати їжу в приміщеннях харчоблоку, крім спеціально
визначених для цього місць.
6. Правила перевезення пасажирів
6.1. Кожне судно, яке перевозить більше 12 пасажирів, слід
вважати пасажирським.
6.2. Кількість пасажирів, дозволена для перевезення на
пасажирському судні, визначається відповідно до технічних даних та
умов експлуатації Регістром.
6.3. Умови перевезення пасажирів обумовлюються категорійністю
судна та районом плавання.
6.4. На суднах I та II категорій допускається перевезення
пасажирів тільки з наданням каютних місць, незалежно від пори року
та району плавання. Перевезення палубних пасажирів забороняється.
6.5. На пасажирських суднах III категорії, крім каютних
пасажирів, допускається перевезення і палубних пасажирів у межах
дозволеної Регістром кількості, за обов'язкової умови наявності
достатнього числа місць для сидіння і укриття від негоди.
6.6. На пасажирських суднах IV категорії перевезення
пасажирів згідно з дозволеною Регістром кількістю допускається за
умови забезпечення їх місцями для сидіння та укриття від інсоляції
і опадів. Площа палуби на кожного пасажира не повинна бути меншою
1,2 кв.м.
6.7. Приміщення для перевезення пасажирів без винятків
повинні відповідати вимогам, викладеним у розділах: 2.1, 2.3, 2.5,
2.8 даних Правил.
6.8. Посадка пасажирів на судно може бути дозволена тільки
після завершення підготовки всіх пасажирських приміщень
(генерального прибирання кают, прибирання і дезінфекції
санітарно-гігієнічних приміщень і приміщень особистої гігієни
каютних і загального користування, заміни постільної білизни).
6.9. Під час рейсу прибирання пасажирських кают повинно
проводитися щоденно із заміною на вимогу пасажирів постільної
білизни та рушників.
6.10. Санітарні приміщення загального користування повинні
прибиратися та дезінфікуватися не менше трьох разів на день.
6.11. Режим харчування та умови користування громадськими
приміщеннями визначаються судновою адміністрацією.
7. Правила транспортування вантажів
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Вантаж - продукт виробництва (сировина, напівфабрикат,
готова продукція), прийнятий до перевезення, не повинен при його
транспортуванні на суднах, перевантаженні і збереженні в портах
виявляти будь-які небезпечні для людей чи довкілля властивості, що
забезпечується дотриманням цих Правил. 7.1.2. Судно, призначене до перевезення будь-яких вантажів,
повинно мати відповідний запис у свідоцтві, виданому
Класифікаційним товариством (Українським чи іншим Регістром), і
бути оглянутим органами держсаннагляду України (Медико-санітарне
свідоцтво судна - Додаток 1). 7.1.3. Вантажі можуть перевозитися у відкритих, закритих
вантажних приміщеннях та на відкритих палубах судна згідно з
Картою технологічного режиму (КТР) з урахуванням вимог безпеки
екіпажу та пасажирів. 7.1.4. Вантажні приміщення суден повинні утримуватися в
чистоті, бути відповідним чином пофарбовані, а також мати
герметичне закриття, що гарантує збереження вантажу і запобігання
контакту з ним людей під час транспортування. 7.1.5. На суднах, спеціалізованих для перевезення певних
категорій вантажів, вантажні приміщення повинні бути виконані і
утримуватись у суворій відповідності з вимогами до таких
перевезень. 7.1.6. Після завершення розвантажних операцій вантажні
приміщення судна мають бути очищені від залишків вантажу,
сепарацій тощо, а в разі необхідності промиті, піддані дезінфекції
чи дезінсекції. 7.1.7. Процеси миття та очищення вантажних приміщень та
відповідних систем, особливо на суднах, що перевозять наливні
вантажі, мають бути максимально механізовані і бути безпечними для
екіпажу.
7.2. Вимоги до умов транспортування

харчових вантажів
7.2.1. Судно, що призначається для перевезення харчових
продуктів та сировини, має відповідати вимогам загальних і
спеціальних правил перевезення харчових вантажів,
ветеринарно-санітарним документам та бути оглянутим уповноваженими
контролюючими органами в порту завантаження. 7.2.2. Вантажні приміщення судна мають бути очищенні від
залишків попереднього вантажу, при необхідності помиті та
просушені, не мати будь-яких запахів, залишків миючих засобів, що
засвідчується актом огляду за участю представника портової
санепідстанції. 7.2.3. Для миття, дезінфекції і дезінсекції вантажних
приміщень, в яких можуть перевозитися харчові продукти і сировина,
допускаються тільки засоби та препарати, дозволені саме для таких
цілей. 7.2.4. Захисні антикорозійні покриття вантажних приміщень
повинні бути без пошкоджень, слідів іржі. Фарбування вантажних
приміщень, в яких перевозяться харчові продукти, проводиться
лакофарбовими матеріалами, які допущені органами санепіднагляду
для контакту з такими продуктами і мають відповідний гігієнічний
висновок. 7.2.5. Затарені харчові вантажі приймаються для перевезення
тільки в тарі, що відповідає вимогам ДЕСТу для даного виду
продукту. 7.2.6. Допускається транспортування навалом зерна,
цукру-сирцю, харчової солі, а також деяких овочів (картопля,
буряки, капуста, кавуни і т.д.). 7.2.7. Харчові вантажі повинні транспортуватися в умовах, що
виключають їх псування та забруднення під час рейсу. Приймати для
транспортування харчові вантажі з ознаками псування забороняється. 7.2.8. Транспортування швидкопсувних харчових вантажів
допускається на спеціалізованих суднах з рефрижераторним
устаткуванням, а також на інших суднах (в тому
числі - несамохідних) при умові забезпечення технології та терміну
зберігання. У Сертифікатах на швидкопсувні вантажі повинен бути
зазначений термін їх зберігання. 7.2.9. Перед прийманням заморожених продуктів суднові
рефрижераторні приміщення, контейнери повинні бути охолоджені до
температури, обумовленої технологією завантаження та перевезення. 7.2.10. При завантаженні плодоовочів відповідне охолодження
вантажних приміщень здійснюється після завершення вантажних робіт. 7.2.11. Змійовики охолоджуючих батарей перед завантаженням, а
також протягом рейсу повинні постійно очищатися від снігового
утворення, знятий сніг необхідно видаляти з приміщення, що
охолоджується. 7.2.12. При транспортуванні швидкопсувних харчових вантажів у
неохолоджуючих трюмах всі поверхні, які нагріваються, повинні бути
добре теплоізольовані. Наявні вентиляційні пристрої повинні
працювати за програмою протягом всього рейсу. 7.2.13. Вантажні операції проводять таким чином, щоб
виключити падіння та бій тари. Використовувати гаки при вантажних
роботах з вантажами у м'якій тарі забороняється. 7.2.14. При транспортуванні води на спеціалізованих
суднах-водоліях повинні виконуватися наступні вимоги: - одночасне перевезення інших вантажів та пасажирів
забороняється; - танки на суднах-водоліях при введенні в експлуатацію, після
ремонту, а також за мотивованою вимогою представника
санітарно-епідеміологічної служби порту підлягають очищенню,
промиванню, дезінфекції; - не дозволяється входити в суднові танки та цистерни для
зберігання води з метою їх ревізії, ремонту, очищення без
спецодягу і взуття, передбаченого для цих цілей; - під час транспортування води горловини і люки всіх цистерн
повинні бути герметично закриті та опломбовані; - шланги для вантажних операцій повинні зберігатися на судні
в окремому приміщенні, шафі (рундуці); - екіпаж судна-водолія повинен проходити своєчасно попередні
та періодичні медичні огляди згідно з діючим положенням. 7.2.15. При зараженні зернових та інших сільськогосподарських
вантажів плісеневими грибками вантажні операції, штивка вантажу і
зачищення вантажних приміщень ручним способом категорично
забороняється. Зачищення трюмів вручну може бути дозволеним, як
виняток, за умови забезпечення усіх учасників цих робіт засобами
індивідуального захисту і впровадження режиму праці з 10-хвилинною
перервою після кожної години роботи. 7.2.16. При транспортуванні зернових та сільськогосподарських
вантажів, оброблених отрутохімікатами з метою запобігання комірним
шкідникам (фумігація в рейсі), вантажні приміщення повинні бути
герметизовані, для виключення можливості надходження пари
фуміганту на палуби та в суднові приміщення. Якість герметизування
слід контролювати щоденно протягом усього рейсу. 7.2.17. Під час транспортування фумігованих вантажів усі
члени екіпажу забезпечуються відповідними засобами індивідуального
захисту органів дихання (протигази, універсальні респіратори з
відповідними коробками та патронами). 7.2.18. Вантажні операції з фумігованими вантажами
дозволяється виконувати тільки після попередньої вентиляції і
визначення залишкової концентрації фуміганту на поверхні та масі
вантажу.
7.3. Вимоги до умов транспортування тварин,

птахів і вантажів тваринного походження
7.3.1. Транспортування тварин партіями здійснюється на
спеціалізованих суднах. Протягом рейсу на них здійснюється
систематичне прибирання приміщень та нагляд за тваринами. За
вказівкою представника ветеринарного нагляду в рейсі повинна
проводитися дезінфекція палуб та інших суднових приміщень. 7.3.2. Транспортування тварин, птахів та продуктів тваринного
походження допускається на суднах за таких умов: - наявність ветеринарного свідоцтва встановленого зразку; - відсутність серед партії тварин і птахів хворих чи
підозрілих на інфекційні захворювання; - попереднє обстеження сирих продуктів тваринного походження,
підозрілих у ветеринарно-санітарному відношенні, відповідно до
діючих правил та інструкцій санітарно-епідеміологічного та
ветеринарного нагляду. 7.3.3. З особливого дозволу органів
санітарно-епідеміологічного та ветеринарного нагляду, як виняток,
може бути допущене транспортування поодиноких тварин на вантажних
та пасажирських суднах за умови їх ізолювання від екіпажу та
пасажирів. 7.3.4. Собаки, кішки та інші дрібні тварини повинні
транспортуватися у спеціально відведених приміщеннях або інших
місцях. Транспортування їх в пасажирських приміщеннях заборонено.
На малих суднах та суднах (III та IV категорій) птахи можуть
транспортуватися в клітках, кішки - в клітках або кошиках, а
собаки - знаходитися біля пасажиру (господаря) обов'язково на
повідку та в наморднику. 7.3.5. Власники тварин, що транспортуються на пасажирських та
вантажних суднах (I та II категорій), повинні мати при собі
відповідні ветеринарно-санітарні документи, що засвідчують
відсутність у тварин інфекційних захворювань і наявність щеплення
проти сказу.
7.4. Вимоги до умов транспортування

небезпечних вантажів
7.4.1. Загальні вимоги 7.4.1.1. До небезпечних вантажів (за ГОСТом 19433-88. Опасные
грузы. Классификация и маркировка) відносяться речовини, матеріали
та вироби з властивостями, проява яких в транспортному процесі
може привести до загибелі, травмування, отруєння, опромінювання і
захворювання людей та тварин, а також до вибуху, пожежі і
пошкодження споруд і транспортних засобів, а також відповідають
класифікаційним показникам і критеріям. 7.4.1.2. Санітарно-небезпечний вантаж - це така речовина,
продукт або матеріал, що спроможний на різних етапах транспортного
процесу в звичайних експлуатаційних і аварійних ситуаціях (пожежа,
вибух, взаємодія з водою, кислотами та іншими рідинами), а також у
разі впливу пари і газів після фумігації, розсипів і розливів тим
чи іншим чином шкідливо впливати на організм людини, спричиняти
отруєння, асфіксію, захворювання, алергенні реакції, набряки,
травми. 7.4.1.3. Усі небезпечні вантажі класифіковані з позицій
санітарної небезпеки у такий спосіб: - речовини загальноотруйної дії, які, в свою чергу,
поділяються переважно уражаючи нервову, серцево-судинну, дихальну
систему, периферійну, кров, печінку, нирки, діють задушливо; - речовини подразнюючої та рефлекторної дії, які при контакті
з шкірою та слизовими оболонками викликають запалення, набряки,
некроз, а також спазм м'язів бронхів, збудження дихання та
діяльності серця, призводять до посилення резорбції отрут; - радіоактивні речовини, які призводять до іонізації атомів і
молекул в живих системах і таким чином можуть спричинити їх
структурно-функціональне і навіть генетичне пошкодження; - вибухо- та пожежонебезпечні речовини, які в надзвичайних
умовах викликають опіки та призводять до пошкоджень і травм. 7.4.1.4. Завантаження, перевезення, фумігація і збереження
небезпечних вантажів на всіх етапах транспортного процесу повинні
здійснюватися найбільш безпечними і зручними методами, що
виключають випадки травматизму, забруднення тіла, інтоксикації,
фізичної перенапруги та інших функціональних зрушень. Це
забезпечується суворим і обов'язковим дотриманням всіма учасниками
перевезень цих Правил, а також національних (МПНВ) та міжнародних
(МК МПНВ) правил морського перевезення небезпечних вантажів,
санітарно-гігієнічні та медичні положення яких сумовані в Додатку
18 МПНВ. 7.4.2. Вимоги до суден, що перевозять небезпечні вантажі 7.4.2.1. Перед завантаженням небезпечних вантажів,
проведенням їх фумігації на борту судна повинно бути обстежено на
відповідність вимогам Українського чи (в окремих спеціально
вказаних випадках) зарубіжного Регістру, мати Медико-санітарне
свідоцтво і додаток до нього на перевезення небезпечних вантажів
встановленої форми (Додаток 2), а також спеціальні свідоцтва і
сертифікати відповідних контролюючих органів (ветеринарний,
карантину рослин тощо). 7.4.2.2. Суднові вантажні приміщення повинні мати
конструктивне обладнання та розміщення, що попереджують
потенційний шкідливий і (або) небезпечний вплив вантажу і
мігруючих в повітря компонентів в штатних експлуатаційних і
надзвичайних ситуаціях. 7.4.2.3. Вантажні приміщення мають бути обладнані механічною
вентиляцією, яка забезпечує необхідний повітрообмін, виходячи з
критеріїв безпеки судна, екіпажу, вантажу і довкілля. 7.4.2.4. Судно повинно бути забезпеченим засобами
індивідуального захисту (при необхідності - газоаналізаторами для
контролю хімічного забруднення повітря в рейсі), номенклатура і
кількість яких в залежності від конкретних небезпечних
властивостей вантажу погоджується з компетентними органами
держсаннагляду (портовою санепідстанцією), але не менш як на
чисельність екіпажу. 7.4.2.5. Готовність судна до перевезення небезпечних вантажів
підтверджується Додатком до Медико-санітарного свідоцтва, виданого
згідно з актом огляду судна, складеного представником
(представниками) портової санепідстанції. 7.4.3. Підготовка судна до завантаження (розвантаження) і
перевезення небезпечного вантажу 7.4.3.1. Про намір здійснити завантаження і перевезення
небезпечного вантажу вантажовласник звертається до адміністрації
порту (судноплавної компанії) і подає особисто або через ці
організації до компетентних органів держсаннагляду лист-заяву, а
також сертифікати якості, відповідності, спеціальні (наприклад,
радіаційний, ветеринарний тощо), свідоцтво про державну реєстрацію
небезпечного фактору, гігієнічний висновок, розроблену Карту
технологічного режиму перевезення (КТРП) і аварійну картку, ДЕСТу
або ТУ на вітчизняний продукт. 7.4.3.2. На судні капітан видає наказ про перевезення і
необхідні заходи щодо безпеки судна і екіпажу, які відповідають
вимогам Додатку 18 Правил морського перевезення небезпечних
вантажів (КД 31.15.2001-89). 7.4.3.3. Екіпаж повинен бути ознайомленим з властивостями
ватажу, правилами особистої безпеки, протипожежними заходами і
планом запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації. 7.4.3.4. На судні повинен бути медичний працівник або член
екіпажу, який пройшов спеціальну медичну підготовку і відповідає
за надання медичної допомоги потерпілим, забезпечення аптеки судна
лікарськими засобами, антидотами, засобами контролю хімічного
забруднення повітря, засобами індивідуального захисту. 7.4.3.5. На період завантаження-розвантаження судна при
необхідності (за консультацією з портовою санепідстанцією) за
членами екіпажу встановлюється постійний медичний контроль. 7.4.4. Перевезення небезпечних вантажів 7.4.4.1. В процесі перевезення небезпечних вантажів залежно
від їх властивостей при необхідності проводиться контроль рівнів
хімічного забруднення повітря суднових приміщень з внесенням
результатів у судновий журнал. 7.4.4.2. Відвідування членами екіпажу вантажних приміщень без
попереднього їх вентилювання до допустимих рівнів хімічних речовин
у повітрі (за даними газоаналізу) або без ізолюючих засобів
індивідуального захисту органів дихання категорично забороняється. 7.4.4.3. При надзвичайних ситуаціях, які пов'язані з
перевезенням небезпечного вантажу, адміністрація судна повинна
повідомити судновласника, головного лікаря санепідслужби в портах
призначення і базовому та органи, відповідні за ліквідацію
надзвичайної ситуації. 7.4.4.4. Після розвантаження небезпечного вантажу суднові
трюми повинні бути ретельно очищені від залишків і розсипу
речовини (продукту), а при необхідності - помиті та дегазовані, а
їх залишки нейтралізовані і знешкоджені згідно з діючим
законодавством України. 7.4.4.5. У разі проведення миття і дегазації танків після
перевезення нафтопродуктів, інших хімікатів наливом силами
суднового екіпажу ці роботи слід проводити під обов'язковим
контролем рівнів концентрацій перевезеного продукту, а також кисню
в повітрі танку для запобігання отруєнь і (або) задушення осіб, що
приймають участь в проведенні робіт. 7.4.4.6. Транспортування етилової рідини дозволяється тільки
на відкритих палубах у заводський тарі (металевих, герметично
закритих і опломбованих бочках) при суворому дотриманні
відповідних правил безпеки. 7.4.5. Перевезення скраплених газів 7.4.5.1. Транспортування скраплених газів дозволяється на
спеціалізованих танкерах-газовозах та на залізничних паромах (в
залізничних цистернах). 7.4.5.2. Перед завантаженням судна слід перевірити наявність
у членів екіпажу свідоцтв про спецпідготовку, наявність,
відповідність і достатність засобів індивідуального захисту,
газоаналізаторів, суднової аптеки, суднового медпрацівника чи
заміняючого його сертифікованого члену екіпажу. 7.4.5.3. У разі перевезення небезпечних вантажів на
залізничних паромах і суднах з горизонтальним завантаженням
(ролкери) слід пам'ятати, що внаслідок забруднення повітря
вантажних приміщень відпрацьованими газами автотранспорту та
тепловозів оцінку рівнів хімічного забруднення повітря слід
оцінювати за їх можливою сумацією з компонентами небезпечних
вантажів. 7.4.5.4. З метою зниження хімічного забруднення повітря
вантажних приміщень ролкерів і залізничних паромів відпрацьованими
газами при проведенні вантажних операцій слід проводити вентиляцію
трюмів і виключати перебування в них автотранспортних засобів з
працюючими двигунами. Автонавантажувачі повинні мати фільтри на
системі вихлопу. 7.4.6. Перевезення фумігованих вантажів 7.4.6.1. До фумігованих відносяться вантажі, які з метою
збереження їх товарної якості знезаражені безпосередньо в трюмах,
контейнерах, елеваторах або сховищах токсичними отрутохімікатами
(фосфіном, бромметилом і т.д.), які можуть викликати отруєння
серед моряків, докерів або інших контингентів, працюючих з
фумігованими вантажами. 7.4.6.2. Перевезення фумігованих вантажів повинно
здійснюватись згідно з вимогами "Тимчасової інструкції з питань
безпеки технології знезаражування зерна і іншої
сільськогосподарської продукції препаратами на основі фосфіну на
суднах водного транспорту України" (Київ, 1999 р.). 7.4.6.3. До початку проведення фумігаційних робіт
адміністрація порту, начальник фумігаційкого загону зобов'язані
узгодити їх проведення з портовою санепідстанцією, яка здійснює
поточний санітарний нагляд за їх проведенням. 7.4.6.4. Отрутохімікати, які використовують як фуміганти,
повинні бути допущені до застосування у встановленому порядку
Держхімкомісією і мати Гігієнічний висновок. 7.4.6.5. Під час перевезення фумігованих на судні вантажів
здійснюється постійний контроль вмісту фуміганту в повітрі
суднових приміщень, а екіпаж повинен бути повністю забезпечений
засобами індивідуального захисту і вміти користуватися ними. 7.4.6.6. Командний склад судна зобов'язаний пройти навчання,
здати іспити і одержати сертифікат спеціального зразку в Центрі
підготовки плавскладу за національною або міжнародною програмою.
7.5. Вимоги до умов вантажних операцій

на суднах з горизонтальним завантаженням

та залізничних поромах
7.5.1. Головним несприятливим фактором при виконанні
вантажних операцій на залізничних поромах та суднах з
горизонтальним способом завантаження (розвантаження) є надмірне
забруднення повітряного середовища вихлопними газами рухомого
транспорту, що здійснює завантаження. 7.5.2. З метою зниження загазованості відпрацьованими газами
вантажного транспорту протягом усього періоду виконання вантажних
операцій повинна бути максимально використана система штучної
вентиляції вантажних приміщень і виключені холості простої у цих
приміщеннях транспортних засобів з працюючими двигунами. Автонавантажувачі у вантажні приміщення повинні допускатися
тільки при наявності фільтрів на вихлопних трубах. 7.5.3. Для запобігання можливому забрудненню повітря
житлових, громадських та виробничих приміщень повітрям із
вантажних приміщень слід передбачати швартування судна для
вантажних операцій з врахуванням напрямів вітру в портах заходів.
7.6. Вимоги до умов транспортування

на суднах-ліхтеровозах
7.6.1. На суднах-ліхтеровозах при плаванні в районах з жарким
кліматом слід мати на увазі вплив температурного фактору на
продуктивність гнильних процесів обростання ліхтерів. 7.6.2. З урахуванням умов транспортування необхідно
періодично вмикати систему штучної вентиляції вантажних приміщень
для усунення застійних явищ у їх повітрі. 7.6.3. Відвідування членами екіпажу вантажних приміщень без
попереднього їх вентилювання та дослідження повітря на утримання в
повітрі приміщення кисню та вуглекислого газу не дозволяється. 7.6.4. Аналогічна вимога, яка підлягає обов'язковому
виконанню, повинна бути врахована при відкритті і відвідуванні
ліхтерів, незалежно від характеру його завантаження. До проведення інтенсивного вентилювання трюму ліхтера і
виконання досліджень повітря в ньому - спуск у трюм забороняється. 7.6.5. При транспортуванні в ліхтері вантажу, фумігованого
дезінсектантами чи дератизаційними препаратами, повинні бути в
обов'язковому порядку виконані вимоги п. п. 7.2.19 і 7.2.20 даних
Правил.
8. Вимоги до експлуатації суднових

систем життєзабезпечення
8.1. Вентиляція, кондиціонування повітря, опалення
8.1.1. Експлуатація даних систем повинна забезпечувати
безумовне виконання вимог, викладених у розділі 3.1.1 даних
Правил. 8.1.2. Експлуатація суден, що не обладнані системою
кондиціонування повітря, у тропічних районах забороняється. 8.1.3. Для забезпечення передбачених параметрів мікроклімату
і чистоти повітря в суднових приміщеннях необхідно систематично,
не рідше як один раз на місяць, проводити перевірку і очистку
повітрозабірників і повітрозабірних камер, фільтрів до них та
магістральних повітропроводів з урахуванням умов експлуатації
судна, характеру вантажів, що перевозяться, умов стоянки суден у
портах заходів. 8.1.4. Для забезпечення номінальної продуктивності
вентиляційного устаткування і відповідно до графіка технічного
обслуговування, необхідно регулярно проводити огляд та
профілактичний ремонт всіх вентиляторів системи, яка забезпечує
дотримання нормативного обміну повітря в суднових приміщеннях. 8.1.5. Під постійним контролем повинні знаходитись всі
повітророзподільні прилади - технічний стан пристроїв, які
регулюють подачу повітря, своєчасний їх ремонт та очищення. 8.1.6. У разі обладнання системи знешкодження повітря, яке
подається у суднові приміщення, бактерицидними ультрафіолетовими
лампами чи озоном слід постіймо стежити за режимом роботи
зазначених систем, потужністю випромінювання (чистотою ламп і
додержанням строків їх заміни) бактерицидних ламп і технічним
станом озонаторних установок. 8.1.7. З метою запобігання розповсюдження сторонніх запахів,
виробничих випарювань і шкідливих газів в житлові, громадські та
службові приміщення слід приділяти ретельну увагу забезпеченню
сталого режиму роботи загальносуднової та самостійних систем
штучної витяжної вентиляції. 8.1.8. На суднах-газовозах, хімовозах, а також універсальних
суднах потрібен постійний контроль за станом
фільтрівнейтралізаторів, зберіганням та концентрацією
нейтралізуючих реагентів, технічним станом дозуючих пристроїв. 8.1.9. У запасах суднового забезпечення повинна бути
передбачена достатня кількість фільтрів, фільтрів-нейтралізаторів
та реагентів до них для можливості забезпечення ними систем
штучної вентиляції та кондиціонування повітря до чергового
поповнення запасів. 8.1.10. На суднах, обладнаних системою зимового
кондиціонування повітря, повинен бути забезпечений постійний
контроль за температурою повітря, що подається, та зволоженням
його до нормативного рівня. 8.1.11. На суднах, не обладнаних системою зимового
кондиціонування повітря, всі обігрівальні прилади та захисні
кожухи систематично (при проведенні вологого прибирання приміщень)
повинні очищатися від пилу вологим способом. 8.1.12. Пристрої для регулювання інтенсивності нагрівання
опалювальних приладів повинні постійно знаходитися у робочому
стані.
8.2. Система водопостачання
8.2.1. Відповідальність за технічний стан системи
водопостачання та якість води, що використовується на судні,
покладається на адміністрацію судна. 8.2.2. Контроль за виконанням санітарних вимог до системи
водопостачання в рейсі виконує судновий лікар (фельдшер), а при
відсутності його в штаті - старший помічник капітана. 8.2.3. З метою поліпшення умов зберігання прісної води
цистерни не рідше одного разу на рік, а також на вимогу
представника санітарно-епідеміологічної служби повинні підлягати
огляду, а при необхідності очищенню або виконанню відновлення
антикорозійного покриття з наступною дезінфекцією цистерн. 8.2.4. Огляди та дезінфекція цистерн і систем водопостачання
повинні виконуватися в заводських умовах або під час стоянок судна
в порту спеціально підготовленим заводським (портовим) персоналом
під контролем представника санітарно-епідеміологічної служби. 8.2.5. Проведення в рейсі силами екіпажу будь-яких ремонтних
робіт, пов'язаних з розгерметизацією системи водопостачання, крім
аварійних випадків, не допускається. 8.2.6. Дезінфекція системи водопостачання проводиться в
обов'язковому порядку після побудови судна або переобладнання його
перед введенням в експлуатацію, після ремонтних робіт в системі, а
також у тому випадку, коли після дворазового знезаражування води
її санітарно-бактеріологічні показники якості не відповідають
вимогам діючого ДЕСТу на питну воду. 8.2.7. Результати огляду, промивання та дезінфекції суднових
систем оформляються у вигляді акта, який пред'являється в установу
санітарно-епідеміологічної служби. В акті зазначаються: тривалість
(експозиція) знезараження, доза знезаражуючого реагенту, дата та
час закінчення промивання, дані хімічного та бактеріологічного
аналізів води. 8.2.8. Поповнення запасів питної води та води для миття
повинне проводитися із берегових централізованих
господарськопитних водопроводів або спеціалізованих
суден-водоліїв. 8.2.9. При поповненні запасів води із водопроводів
адміністрацією (службою) порту повинен бути пред'явлений
сертифікат, який засвідчує якість води. 8.2.10. При прийманні води із водоналивного або іншого судна
її якість повинна бути підтверджена відповідним товарним
документом, завіреним адміністрацією судна-постачальника, із
зазначенням місця, дати одержання води та з поміткою про
проведення знешкодження води перед подачею її на судно, що
приймає. 8.2.11. Приймання води із нецентралізованих берегових джерел
та безпосередньо із водоймищ категорично забороняється. 8.2.12. Забір забортної води для опріснення і приготування
води для господарсько-питних потреб може проводитися на відстані
від берега не менше 25 миль. 8.2.13. Вода, яка отримується від дистиляційних опріснюючих
установок будь-якого типу, може використовуватися для пиття тільки
після корегування її мінерального складу (мінералізації) та
знезаражування. Мінералізація опрісненої води на судні може
виконуватися лише методами, дозволеними для цієї мети
Міністерством охорони здоров'я України. 8.2.14. Мінералізована вода повинна мати мінералізацію
250 - 500 мг/л. Мінералізована вода підлягає знезаражуванню
безпосередньо після її виготовлення. 8.2.15. Вода, отримана на дистиляційних опріснюючих
установках при температурі випарювання понад +80 град.C, може
використовуватися після мінералізації без додаткового
знезаражування. При інших способах опріснення вода перед її використанням
повинна знезаражуватись. 8.2.16. У будь-якому випадку, незалежно від методу поповнення
запасів прісної води при зберіганні її понад 10 діб та температурі
вище +10 град.C, перед її використанням необхідно проводити
знезаражування. 8.2.17. На кожному судні при наявності устаткування для
кондиціонування опрісненої води повинні бути забезпечені запаси
реагентів (у розфасовці, яка відповідає продуктивності установки)
на весь рейс - до чергового їх поповнення. Головний запас компонентів солей для мінералізації повинен
зберігатися відповідно до вимог розділу 2.11.2 цих Правил. 8.2.18. Шланги, що використовуються для поповнення запасів
води із берегових джерел водопостачання або іншого судна, повинні
бути виготовлені із непромокаючих матеріалів і дозволених для
даних цілей, а кінцеві пристрої для подовження забезпечувати
герметичне з'єднання шлангів та гідрантів.
8.3. Умови віддалення стічних,

нафтоутримуючих вод та сміття
8.3.1. Вимоги до умов скидання стічних вод 8.3.1.1. Умови скидання стічних вод з суден у відкритому морі
регламентуються Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню
з суден (МАРПОЛ 73/78) ( 896_009 ), а в територіальних та
внутрішніх водах - національними правилами прибережних держав. 8.3.1.2. Скидання необроблених господарсько-фекальних вод з
суден та інших плаваючих об'єктів в територіальних та внутрішніх
водоймищах України забороняється. 8.3.1.3. У першому поясі зони санітарного захисту водоймищ
дозволяється скидання оброблених господарсько-фекальних вод при
обробці їх на установках очищення та знешкодження стічних вод
(ОЗСВ), які мають свідоцтво Регістру або іншого класифікаційного
товариства та наявності на судні Міжнародного свідоцтва про
запобігання забрудненню стічними водами. 8.3.1.4. Показники ступеню очищення і знешкодження стічних
вод повинні не перевищувати: - вміст завислих речовин - 50 мг/л; - колі-індекс - не більше 1000; - біологічне споживання кисню БПК5 - 50 мг/л; - залишкова кількість хлору - 5 мг/л. 8.3.1.5. Скидати господарсько-побутові води, які не змішані
зі стічними, Міжнародною конвенцією та Правилами України по
запобіганню забрудненню моря ( 269-96-п ) не забороняється. 8.3.1.6. Всім суднам та іншим плаваючим засобам забороняється
скидати шкідливі для здоров'я людей та живих ресурсів моря
речовини відповідно до переліку, передбаченому діючими
національними правилами і нормами захисту поверхневих вод від
забруднення. 8.3.1.7. Якщо стічні води змішані з відходами або іншим
забрудненням, умови скидання яких підпадають під інші вимоги, то
повинні бути вжиті суворіші заходи. 8.3.1.8. Скидання з суден необроблених господарсько-фекальних
вод дозволяється на відстані не менше 12 морських миль від
найближчого берега, на швидкості руху судна не менше 4 вузлів. 8.3.1.9. Для запобігання забруднення акваторії порту
адміністрація судна повинна до заходу в територіальні води закрити
та опломбувати клапани та інші пристрої, через які можливе
скидання шкідливих речовин. 8.3.1.10. Всі зазначені обмеження та заборони не поширюються
на скидання стічних вод з метою забезпечення безпеки судна або
спасіння людського життя на морі. 8.3.2. Вимоги до умов скидання вод, які містять нафту 8.3.2.1. Будь-яке судно, на борту якого є нафта або
нафтопродукти, незалежно вад того, вантаж це чи паливо для
головних та допоміжних двигунів, слід вважати потенційним
забруднювачем навколишнього середовища нафтою. 8.3.2.2. Відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78 ( 896_009 ) у
будь-якому місці Світового океану заборонено скидання з суден вод,
які містять нафту - понад 100 частин на 1 млн. частин суміші, а в
особливих районах - 15 частин на 1 млн. 8.3.2.3. Скидання в море сумішей, що містять нафту, в
особливих районах і територіальних водах допускається при
одноразовому дотриманні таких умов: - судно знаходиться на ходу; - вміст нафти в суміші без попереднього розбавлення не
перевищує 15 частин на 1 млн.; - судно має обладнання для фільтрування (сепарації) нафти; - система сепарації обладнана приладом, який автоматично
блокує скидання, якщо вміст нафти в стоках перевищує 15 частин на
1 млн. 8.3.3. Вимоги до умов віддалення сміття та харчових відходів 8.3.3.1. У випадках, коли судно не обладнане системою
утилізації (спалювання) будь-якого виду сміття, скидання його
дозволяється тільки за межами 12-мильної зони. Скидання
роздрібнених харчових відходів допускається за межами 3-мильної
зони. 8.3.3.2. Під час стоянки (перебування) судна в територіальних
водах або в порту скидання всіх видів сміття категорично
заборонено. 8.3.3.3. У будь-яких випадках, при стоянці судна на
зовнішньому рейді або в порту, всі види сміття та харчові відходи
повинні накопичуватися в спеціальні ємкості, які встановлюються у
відведених для цього місцях, з наступною передачею на берег
(судно-сміттєзбірник). 8.3.3.4. Умови віддалення сміття з судна повинні бути
обумовлені адміністрацією порту безпосередньо з прибуттям судна до
порту. 8.3.3.5. Контейнери з харчовими відходами можуть зберігатися
на борту судна не більше двох діб. 8.3.3.6. Місткості для сміття після здавання їх на берег
повинні повертатися на судно у чистому вигляді та
продезінфікованими. 8.3.4. Вимоги до умов скидання баластних вод 8.3.4.1. Вимоги до умов скидання баластних вод з суден, які
транспортують нафту та нафтопродукти, аналогічні вимогам
п. 8.3.2., якщо адміністрація порту призначення (прибуття) не
гарантує їх приймання на берегову станцію очищення. 8.3.4.2. Інші судна, які не обладнані системою знешкодження
баластних вод, до прибуття у порт призначення повинні його змінити
за межами територіальних вод держави (порту) призначення, якщо
вони були взяті в межах територіальних вод держави (порту) виходу. 8.3.4.3. Скидання баластних вод, які пройшли знешкодження на
судні, допускається в межах 12-мильної зони.
8.4. Запобігання забрудненню атмосферного повітря
8.4.1. При стоянні в порту суднова адміністрація повинна
передбачати дотримання заходів, які виключають роботи, що
призводять до надмірного забруднення атмосферного повітря димом і
сажею. 8.4.2. Для запобігання забрудненню і задимленню атмосферного
повітря суднових надбудов та палуб в рейсі необхідно забезпечити
постійний контроль за технічним станом систем димозолоочищення і
додержання режимів роботи головних та допоміжних двигунів,
забезпечення ефективного використання палива, технологічних вимог
до його підготовки.
9. Запобігання шкідливого впливу фізичних

та хімічних факторів суднового середовища
9.1. Захист від токсичних газів та дефіциту кисню
9.1.1. Всі суднові приміщення та місткості, які постійно не
вентилюються і знаходяться тривалий час у стані герметизації, слід
вважати потенційно небезпечними для життя. 9.1.2. При необхідності відвідування (спуску) членами екіпажу
таких приміщень (місткостей) вони повинні бути попередньо
розгерметизовані та ретельно провентильовані (не менше 35-кратного
обміну). 9.1.3. Після здійснення вентиляції приміщень (місткостей)
повинен бути виконаний аналіз повітря на передбачуваний газ і
обов'язково на вміст кисню в атмосфері приміщення (місткості). Вміст кисню повинен бути не менше 18% обсягу. 9.1.4. Відвідування таких приміщень або місткостей членами
екіпажу самостійно - заборонено. Присутність другого члена екіпажу
для страхування - обов'язкова.
9.2. Організація зачисних робіт на нафтоналивних

суднах, газо- і хімовозах та у паливних танках
9.2.1. Перед виконанням зачисних робіт вантажних танків після
транспортування токсичних вантажів танки повинні бути дегазовані. 9.2.2. Зачисні роботи у вантажних танках повинні бути
механізовані, без перебування в них людей. 9.2.3. Роботи, виконання яких потребує перебування людей у
вантажних танках (ручне домивання, збирання твердих залишків та
ін.), повинні виконуватися тільки після дегазації та вентиляції
цих приміщень і використання індивідуальних засобів захисту. 9.2.4. Вентиляція вантажних танків повинна проводитися
протягом всього часу перебування в них людей. 9.2.5. Керівник очисних робіт під час роботи повинен через
кожні 30 хвилин проводити аналіз повітря на вміст токсичних газів
(парів нафти) і визначати параметри мікроклімату в танках
(температуру та відносну вологість). 9.2.6. Спуск у вантажні танки при вмісті у повітрі шкідливих
речовин, які перевищують рівень граничної санітарної норми,
допускається лише при аварійних ситуаціях і застосуванні
індивідуальних засобів захисту. 9.2.7. До виконання зачисних робіт допускаються особи, які
мають на це дозвіл медичної комісії. Жінки до виконання такої роботи не допускаються. 9.2.8. Тривалість перебування людей у танках при ручному
домиванні та збиранні твердих залишків не повинна перевищувати
30 хвилин і перериватися 15-хвилинним відпочинком на палубі.
Тривалість робочої зміни при зачисних роботах у танках, включаючи
час перерв, не повинна перевищувати 6 годин. 9.2.9. Ті, хто працюють у танках, при появі почуття
нездужання (слабість, нудота, запаморочення) повинні припинити
роботу і вийти з танку. Поновлювати роботу дозволяється тільки після виявлення і
усунення причин, які викликали нездужання. 9.2.10. Всі нафтоналивні судна та зачисні станції повинні
бути забезпечені спеціальними аптечками, які вміщують медикаменти
та інші засоби, необхідні для надання першої допомоги потерпілим
при виконанні зачисних робіт. 9.2.11. Виконання робіт, які пов'язані з перебуванням людей у
вантажних танках, безпосередньо після розвантаження нафтопродуктів
з етилом, забороняється. Виконання таких робіт допускається тільки після того, як в
цих танках будуть транспортуватися нафтопродукти без етилу або
баласту. 9.2.12. Зачистні роботи після транспортування нафтопродуктів
з етилом можуть виконуватися лише на стоянці і лише після повної
дегазації танків. Місце стоянки визначається адміністрацією порту
за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби. 9.2.13. Під час зачисних робіт після транспортування
нафтопродуктів з етилом на борту судна повинен знаходитися лікар. 9.2.14. Для миття танків дозволяється використовувати тільки
миючі засоби, дозволені для цієї мети. Застосовувати миючі засоби побутового
призначення - забороняється. 9.2.15. Миючі препарати повинні зберігатися у закритій тарі в
суднових коморах, які обладнані системою вентиляції.
9.3. Запобігання шкідливого впливу шуму та вібрації
9.3.1. На всіх суднах, в строки, визначені установами
санітарно-епідеміологічної служби і погоджені з судновласником,
останні повинні проводити перевірку рівнів шуму та вібрації і при
необхідності вживати заходів щодо зниження шкідливого впливу їх на
екіпаж та пасажирів. Установи санітарно-епідеміологічної служби здійснюють нагляд
за виконанням цих заходів. 9.3.2. Поряд з впровадженням конструктивних заходів щодо
зниження шуму та вібрації при експлуатації судна пропонується
запроваджувати такі заходи: - доводити до відома екіпажу відомості про шкідливий вплив
шуму та вібрації на організм і значення користування засобами
індивідуального захисту; - використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму і
вібрації у вигляді протишумових навушників, шумозахисних шоломів,
вібродемфуючих килимків, віброгасильного взуття та інше; - біля входу до приміщень з рівнями шуму, що перевищують
80 дБА, повинні бути розміщені попереджувальні знаки. 9.3.3. Для індивідуального контролю рівня шумового
навантаження пропонується використання дозиметрів. 9.3.4. З метою скорочення часу безперервного впливу шуму та
вібрації ("захист часом"), у залежності від їх інтенсивності, слід
передбачати зміну режимів праці та відпочинку. 9.3.5. Особи, у яких між двома періодичними медичними
оглядами виявлено зміщення слухових порогів на частотах вище
500 Гц більш ніж на 15 - 20 дБ, повинні переводитися на роботу, що
не пов'язана з впливом шуму.
9.4. Захист від електромагнітних полів,

інфрачервоного та іонізуючого випромінювання,

статичної електрики
9.4.1. Під час експлуатації суден, особливо після їх ремонту,
необхідно проводити контрольні вимірювання інтенсивності
іонізуючого та інфрачервоного випромінювань, статичної електрики в
строки, обумовлені установами санітарно-епідеміологічної служби
спільно з судновласниками. 9.4.2. Вимірювання напруги та щільності потоків енергії
електромагнітних полів слід проводити періодично, але не рідше
одного разу на рік у вигляді поточного санітарного нагляду, а
також у таких випадках: - при прийманні в експлуатацію нових устаткувань; - при внесенні змін в конструкцію діючих устаткувань; - при внесенні змін у схему підключення випромінюючих
елементів і режиму праці устаткувань; - при зміні конструкції засобів захисту від впливу ЕМП; - при створенні нових робочих місць; - після виконання ремонтних робіт на установках. 9.4.3. При перебуванні людей в зоні випромінювання
радіопередавачів та радіолокаційних станцій повинні вживатись
захисні заходи, зазначені у п. 5.2. цих Правил. 9.4.4. Для зниження напруги поля статичної електрики
рекомендується щоденно проводити вологе прибирання приміщень,
обробку меблів, поручнів трапів, використовуючи
антиелектростатичний склад.
10. Медичне обслуговування

та санітарно-епідеміологічне забезпечення
10.1. Загальні положення
10.1.1. Надання медичної допомоги, проведення
лікувальнопрофілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів на
суднах в період їх експлуатації покладається на штатний судновий
медичний персонал (лікаря, фельдшера), а у випадку їх відсутності
в штаті - на спеціально призначених та підготовлених для цього
членів екіпажу. 10.1.2. Медичний персонал, який призначається на судна,
знаходиться у складі установ (служб), що виконують адміністративне
та методичне керівництво медичним обслуговуванням суден флоту. 10.1.3. Комплектування суднового медичного персоналу
здійснюється відповідно до діючих штатних нормативів із суднових
умов лікувально-профілактичної та санітарно-протиепідемічної
роботи. 10.1.4. Медичні працівники під час рейсу підпорядковані
капітанові судна, а з організаційно-методичної - керівництву
лікувально-профілактичної установи, в штаті якої вони знаходяться;
з санітарно-протиепідемічних питань - головним санітарним лікарям
басейнів, портів, ліній за місцем постійної приписки суден. 10.1.5. При наявності в штаті судна декількох медичних
працівників один з них, за вказівкою установи (служби), в штаті
якої вони знаходяться, призначається старшим. 10.1.6. Власники суден за домовленістю з
лікувально-профілактичними та санітарно-епідеміологічними
установами порту приписки судна повинні забезпечити перепідготовку
членів екіпажу, що призначаються для медико-санітарного
обслуговування замість медичних працівників, на спеціальних
курсах, за затвердженою для цього програмою і в строки
(періодичність), передбачені курсовим навчанням. 10.1.7. Медичний персонал або члени екіпажу, які виконують
медико-санітарне обслуговування, нарівні з капітаном судна несуть
відповідальність за надання медичної допомоги членам екіпажу та
пасажирам, запобігання виникнення інфекційних захворювань,
санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на оздоровлення умов
праці, побуту та відпочинку і попередження забрудненню зовнішнього
середовища з суден. 10.1.8. Вимоги зазначених посадових осіб про виконання
лікувальних, профілактичних, санітарно-гігієнічних та карантинних
заходів для всіх членів екіпажу, пасажирів та тих, хто тимчасово
перебуває на судні - обов'язкові. 10.1.9. Медичні працівники або інші посадові особи, які
здійснюють медико-санітарне обслуговування на судні, володіють
ключами від приміщень медичного призначення, аптеки і відповідають
за їх збереження, стан та поповнення. Зазначені посадові особи, залишаючи судно, ключі від
приміщень і спеціальну аптечку передають капітанові або його
вахтовому помічникові. 10.1.10. Зазначені посадові особи зобов'язані: - у своїй діяльності керуватися цими Санітарними правилами,
статутом служби на суднах, положеннями, які регламентують їх
діяльність, директивними документами лікувально-профілактичних та
санітарно-епідеміологічних установ за підлеглістю; - знати міжнародні санітарні вимоги з охорони зовнішнього
середовища та конвенції по охороні праці на морі; - разом з капітаном судна визначати порядок медичного
обслуговування та додержання відповідного санітарного стану на
судні; - вести за встановленою формою облік та звітність про випадки
надання медичної допомоги; - своєчасно інформувати адміністрацію судна про випадки
захворювання з втратою працездатності членів екіпажу, інфекційні
захворювання; - при приході в порт або виході з порту в рейс, при посадці
чи висадці пасажирів медичний працівник повинен бути біля трапа. 10.1.11. Адміністрація судна, з метою надання допомоги
медичним працівникам чи особам, які відповідають за
медико-санітарне обслуговування, зобов'язана: - надати необхідні приміщення для розташування
медико-санітарної служби та забезпечити їм відповідний
санітарно-технічний стан; - забезпечити необхідним обладнанням, апаратурою та
медикаментами відповідно до табеля постачання та своєчасне їх
поповнення; - забезпечити потребу медичного блоку у видаткових матеріалах
та м'якому інвентарі, постійно виконуючи його заміну та прання; - надавати всебічну допомогу і вживати необхідні заходи щодо
усунення порушень Санітарних правил; - для догляду за хворими і дотримання належного санітарного
стану приміщень медичного блоку виділяти з членів екіпажу персонал
для виконання цієї роботи.
10.2. Лікувально-профілактичне вслуговування
10.2.1. Медична допомога на судні членам екіпажу, пасажирам
та особам, які тимчасово перебувають на судні, повинна бути надана
у будь-який період доби. При необхідності з дозволу капітана медична допомога може
бути надана членам екіпажу іншого судна та портовими працівниками. У разі відсутності на судні медичного працівника, особи, які
відповідають за медико-санітарне обслуговування, повинні надати
першу лікарську допомогу, госпіталізувати або ізолювати хворого
(постраждалого). 10.2.2. В усіх випадках утруднення в діагностиці чи
лікуванні, медичний персонал (який виконує ці обов'язки) повинен
мати можливість одержати консультацію по радіо відповідних
спеціалістів берегових лікувальних установ або спеціаліста іншого
судна. 10.2.3. Медичний персонал під час рейсу повинен забезпечити: - динамічне спостереження, лікування та оздоровчі заходи
членам екіпажу, які знаходяться під диспансерним наглядом; - проведення профілактичних медичних оглядів екіпажу після
виходу в рейс та під час його здійснення; - розробку та виконання індивідуальних та групових оздоровчих
заходів з метою поліпшення працездатності екіпажу; - нагляд за членами екіпажу, які займаються фізичною
культурою, як в індивідуальному, так і організованому порядку; - нагляд за додержанням визначених строків проходження
періодичних медичних оглядів; - при встановленні тимчасової непрацездатності - видачу
листів непрацездатності або іншого документа, який їх заміняє, на
період непрацездатності. 10.2.4. Жінки - члени екіпажу в рейси тривалістю понад
3 місяці без довідки лікаря акушера-гінеколога не допускаються. 10.2.5. Психічні хворі без спеціальних супроводжуючих до
посадки на судно не допускаються. Перевезення психічних хворих
допускається тільки в окремій каюті чи медичному блоці під
наглядом лікаря.
10.3. Санітарно-епідеміологічне забезпечення
10.3.1. З метою забезпечення санітарно-епідеміологічного
благополуччя на судні медичний персонал зобов'язаний здійснювати: - контроль за санітарним станом житлових, громадських та
виробничих приміщень; - щоденний нагляд за санітарним станом приміщень харчоблоку,
інвентарем, обладнанням, додержанням технології виготовлення
страв; - контроль за зберіганням та роздачею готових страв; - контроль за умовами зберігання харчових продуктів, особливо
швидкопсувних (їх якість, додержання строків зберігання); - при виявленні недоброякісних швидкопсувних продуктів або
готових харчів забороняти їх реалізацію (про що повідомляти
адміністрацію) і контролювати їх вилучення та знищення зі
складанням відповідного документу; - брати участь у складанні меню, особливо дієтичного
харчування, з урахуванням калорійності, повноцінності та
вітамінної достатності раціону; - контроль за станом (нормальною роботою) систем
життєзабезпечення, особливо систем водопостачання, штучної
вентиляції (кондиціонування повітря); - в усіх випадках поповнення запасів води необхідно робити
відмітки в судновому санітарному журналі з вказівкою місця, дати,
наявності сертифіката про її якість; - у разі визначення погіршення якості води необхідно
повідомляти суднову адміністрацію та проконтролювати усунення
причин його виникнення; - нагляд за запобіганням порушення вимог щодо попередження
забруднення навколишнього середовища; - у разі транспортування небезпечних вантажів забезпечити
проведення санітарно-освітньої роботи з метою знайомства екіпажу з
характерними особливостями вантажу, використанням індивідуальних
засобів захищу при аварійних ситуаціях та наданням першої допомоги
потерпілим. 10.3.2. При виявленні на судні інфекційних хворих судновий
медичний персонал або особа, яка відповідає за медико-санітарне
забезпечення, негайно повинні організувати та провести такі
заходи: - ізоляцію хворих та осіб з підозрою на захворювання в
ізолятор (індивідуальні каюти); - виявлення та нагляд за особами, які були у контакті з
хворими і підозрілими на захворювання; - почати профілактичне лікування і при необхідності
(показаннях) вакцинацію; - провести дезінфекцію постільних речей і кают, де
знаходилися хворі та підозрілі на захворювання, якщо їх
переміщували в інші приміщення; - забезпечити евакуацію хворих в лікувальні установи
найближчого порту; - провести дезінфекцію приміщень ізолятора і його стоків, а у
випадках ізоляції хворих у каютах - всієї стічної системи; - провести заключну дезінфекцію суднових приміщень; - повідомити про наявність на судні інфекційного хворого
санепідемстанцію порту приписки, порту заходу і порту евакуації
хворого (санепідемстанцію порту приписки - при виявленні першого
хворого). 10.3.3. При евакуації інфекційного хворого з судна повинні
вживатися заходи, які виключають контакт хворого з пасажирами та
членами екіпажу. 10.3.4. Посадка на судно осіб, які викликають підозру на
наявність інфекційного захворювання, забороняється. 10.3.5. У разі смерті члена екіпажу чи пасажира у відкритому
морі тіло померлого вміщують у судновий морг, а при його
відсутності - в металеву ретельно запаяну труну. При неможливості негайної передачі труни з тілом померлого в
порт, труну рекомендується помістити в одну із звільнених
охолоджуючих комор до прибуття в порт призначення (приписки). Про смерть члена екіпажу чи пасажира під час рейсу капітан
судна зобов'язаний повідомити адміністрацію порту приписки судна
та рідних померлого. 10.3.6. У разі неможливості виконати зазначені умови капітан
має право поховати тіло в морі за морським звичаєм.
10.4. Медичне забезпечення водолазних робіт
10.4.1. Відповідальність за організацію та безпечне виконання
суднових водолазних робіт покладається на адміністрацію судна. 10.4.2. До виконання суднових водолазних робіт силами та
засобами судна дозволяється залучати членів екіпажу, які мають
кваліфікацію водолаза (водолаз-матрос, водолаз-моторист) та діючі
документи на право спуску під воду з суден, що мають за табелем
постачання легке водолазне обладнання. 10.4.3. Членам екіпажу, які не мають водолазних
кваліфікаційних посвідчень або не пройшли своєчасно перевірок у
водолазних медичних та кваліфікаційних комісіях, спуск під воду
заборонено. 10.4.4. Медичне забезпечення водолазних спусків на суднах
виконується штатним медичним працівником. 10.4.5. Суднові медичні працівники повинні пройти спеціальну
підготовку з питань фізіології та патології водолазної праці,
вивчити основи водолазної справи і здати залік водолазній
кваліфікаційній комісії. 10.4.6. Водолаз повинен пройти обов'язковий медичний огляд: - перед вступом на роботу або при прийомі на навчання
спеціальності водолаза; - періодичні (один раз на 12 місяців); - після кожного захворювання (за показаннями); - за направленням суднового лікаря або суднової
адміністрації. 10.4.7. Результати медичного огляду та висновок водолазної
медичної комісії повинні заноситися в особисту медичну книжку
водолаза. 10.4.8. Допуск до спусків під воду виконується судновим
медичним працівником перед початком суднових водолазних робіт. 10.4.9. Перед початком робіт та після їх виконання у водолаза
повинні вимірюватися: пульс, температура тіла, частота дихання та
артеріальний тиск. Результати всіх вимірів та допуск на право
спуску під воду повинні зазначатися у журналі водолазних робіт. 10.4.10. Водолазу у будь-якому виді водолазного спорядження
стрибати у воду забороняється. 10.4.11. Огляд підводної частини корпусу судна водолазом
дозволяється тільки тоді, коли є повна впевненість у надійності
стоянки судна та водолазного бота (шлюпки). 10.4.12. Про початок спуску повинно бути оголошено по
судновій трансляції. 10.4.13. При знаходженні водолаза під водою забороняється
виконувати будь-які вантажні операції, викидати сміття та інші
відходи з борту, де працює водолаз. 10.4.14. Робота біля приймальних отворів або шпігатів у
підводній частині корпусу можуть бути дозволені тільки після
припинення витікання (приймання) рідини через них. 10.4.15. Роботи по очищенню кінгстонів або корпусу судна від
водорості та черепашок, а також ремонтування забортних пристроїв
повинні виконуватися на бесідках або підкільних трапах. Тільки при
нетривалому огляді підводних пристроїв або короткочасних роботах
під корпусом судна дозволяється користуватися підкільними кінцями. 10.4.16. Очищення кінгстонів або ґрат вручну повинно
виконуватися водолазом тільки металевими щітками, шкребками або
свайками. Виконувати очищення безпосередньо руками забороняється. 10.4.17. При огляді або виконанні робіт під корпусом судна,
проходити під кілем від одного борту до другого водолазові
заборонено. 10.4.18. Під час стоянки судна в порту виконання суднових
водолазних робіт допускається тільки у вентильованому спорядженні
і з подальшою ретельною обмивкою та дезінфекцією його. 10.4.19. Окрім викладених основних положень організації та
медичного забезпечення суднових водолазних робіт, судновий
медичний персонал у практичній діяльності зобов'язаний керуватися
діючими нормативними документами та інструктивно-методичними
вказівками, затвердженими (погодженими) Міністерством охорони
здоров'я та єдиними правилами охорони праці при водолазних
роботах.
10.5. Дезінфекція, дезінсекція та дератизація
10.5.1. Дезінфекція, дезінсекція, дератизація і всі інші
санітарно-протиепідемічні заходи слід проводити таким чином, щоб: - не завдавати надмірних незручностей будь-якій особі і не
завдавати шкоди здоров'ю; - не завдавати ніяких збитків конструкціям судна або іншому
транспортному засобу та їх бортовому обладнанню; - виключити небезпеку виникнення пожежі (стаття 26 Міжнародних
санітарних правил). 10.5.2. Дезінфекційні заходи на судні передбачають проведення
заключної дезінфекції відповідно до п. 10.3.2 та поточної
дезінфекції відповідно до діючих інструктивно-методичних вказівок
з метою забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного
режимів в суднових приміщеннях та на виробничих об'єктах згідно з
вимогами цих Правил. 10.5.3. Проведення дезінфекційних заходів вбачає запобігання
проникнення на судно, як побутових, так і паразитарних комах. 10.5.4. Для запобігання розповсюдженню побутових комах
необхідно: - постійно та своєчасно проводити щоденне і генеральне
прибирання суднових приміщень, особливо приміщень харчового блоку,
буфетних, комор для зберігання харчових продуктів; - не допускається зберігання харчових продуктів в житлових та
громадських приміщеннях; - систематично проводити дезінсекційну обробку дозволеними
для цього препаратами, місць можливого гніздування та розмноження
комах, а також приміщень камбуза та буфетів; - особливу увагу приділяти місцям для збирання та зберігання
сміття, харчових відходів, тари, в якій харчові продукти
доставляються з берега на судно. 10.5.5. Для запобігання потрапляння в суднові приміщення
паразитарних комах, особливо в портах і проходженні каналів в
районах, несприятливих щодо захворювань на малярію та жовту
пропасницю, слід ставити сітки на повітрозабірні отвори штучної та
природної вентиляції, вхідні двері та ілюмінатори. 10.5.6. При перебуванні в зазначених районах слід
утримуватися від вимикання системи кондиціонування повітря. 10.5.7. При появі паразитарних комах в суднових приміщеннях
слід почати проведення дезінсекції препаратами, передбаченими для
цих цілей, до виходу судна із порту або проходження каналу. 10.5.8. Враховуючи специфіку портових та суднових умов,
дератизаційні заходи повинні проводитись на судні постійно. 10.5.9. При виявленні на судні хоча б поодиноких екземплярів
гризунів повинна бути проведена генеральна (суцільна) дератизація. 10.5.10. В період стоянок судна в порту всі заходи
проводяться спеціальними службами порту. Проведення таких заходів в рейсі покладається на членів
екіпажу. 10.5.11. Для запобігання міграції гризунів з берега на судно
і навпаки повинні проводитися такі заходи: - всі швартові канати (троси) повинні мати металеві
протипацюкові щити відповідного розміру; - забортні трапи та рампи (апарелі) після закінчення (в
перервах) вантажних робіт повинні бути підняті на рівень не менше
40 см над причалом; - при вантажних роботах в нічний період сітки, трапи та рампи
повинні бути яскраво освітлені; - сітки, які запобігають падінню вантажу за борт, повинні
негайно прибиратися після закінчення вантажних операцій. 10.5.12. Стаття 54 "а" Міжнародних медико-санітарних правил
визначає: 1) Кожне судно: - або постійно утримується вільним від гризунів і
переносників чуми; - або підлягає періодичній дератизації. 2) Свідоцтво про дератизацію або Свідоцтво про звільнення від
дератизації видається виключно владою порту, затвердженою
відповідно до положення статті 17. Строк дії кожного такого
Свідоцтва становить шість місяців. Однак цей період може бути
продовжений на один місяць для судна, яке направляється у такий
порт, де його дератизація та обстеження (в залежності від
конкретного випадку) будуть полегшені проведенням операцій, які
передбачено виконати в цьому порту.
10.6. Порядок проведення санітарних оглядів
10.6.1. В порядку здійснення попереджувального та поточного
санітарного нагляду за додержанням на суднах вимог цих Правил
передбачається проведення санітарних оглядів. 10.6.2. Санітарні огляди проводяться санітарною владою
(санітарно-епідеміологічною службою) порту у таких випадках: а) в порядку попереджувального санітарного нагляду: - під час будівництва, переобладнання (модернізації) та
ремонту суден; - при введенні судна до експлуатації після завершення
будівництва, переобладнання (модернізації) та ремонту; - перед ремонтом судна, для погодження обсягу робіт. б) в порядку поточного санітарного нагляду: - огляд суден приписного флоту для видачі "Суднового
санітарного свідоцтва на право плавання" (після завершення
будівництва, переобладнання та ремонту при закінченні строку дії
"Свідоцтва..." на суднах, що експлуатуються - дворічного для суден
необмеженого району плавання та однорічного для суден каботажного
плавання); - в порядку планового поточного нагляду за суднами приписного
флоту; - будь-якого судна, яке знаходиться в порту для перевірки
його санітарного стану або у зв'язку з епідеміологічними
ускладненнями. 10.6.3. Карантинні догляди, відповідно до вимог Міжнародних
медико-санітарних правил, проводяться в портах, які відкриті для
міжнародних зв'язків у випадках: - при заходах в порт суден, які здійснюють міжнародні рейси,
незалежно від державної та відомчої приналежності, прапора, і
вперше зайшли після іноземного порту; - всі судна, незалежно від їх приналежності, за інформацією
санітарної влади попереднього порту заходу судна; - всі вітчизняні судна, які відходять в міжнародні рейси,
незалежно від їх приналежності, для видачі дозволу на право виходу
в море; - на прохання адміністрації будь-якого судна, яке знаходиться
в порту (на рейді), у разі появи на судні хворого, що підозрюється
на захворювання інфекційною хворобою або інших епідеміологічних
ускладнень. 10.6.4. При санітарних та карантинних доглядах судна повинен
бути присутній капітан судна або уповноважена особа та медичний
персонал (якщо він є в штаті). 10.6.5. Адміністрація судна зобов'язана надавати всебічну
допомогу особам, які проводять санітарний огляд судна, давати
необхідні роз'яснення та довідки з питань санітарного стану судна
та особливостей рейсу. 10.6.6. Кожен санітарний огляд судна повинен супроводжуватись
відповідним записом в санітарному журналі судна (на вітчизняних
суднах). Записи засвідчуються підписами осіб, які брали участь в
огляді. 10.6.7. Адміністрація судна зобов'язана виконувати всі вимоги
представника санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення
виявлених санітарних порушень у визначені строки. 10.6.8. Санітарний огляд виробничих та громадських суднових
приміщень може проводитися протягом всієї доби. Санітарні огляди житлових приміщень екіпажу та пасажирів, як
правило, проводяться в період від 8 до 22 години. При необхідності (загрозливі епідеміологічні обставини та
ін.) санітарні огляди всіх суднових приміщень судновим лікарем
(фельдшером) або представником санепідслужби може проводитися у
будь-який час доби.

Додаток

Україна Ukraine Ministry of Health
Міністерство охорони здоров'я Sanitary and epidemiolodgic

України inspection on the water
Санітарно-епідеміологічна служба transport

водного транспорту

СУДНОВЕ МЕДИКО-САНІТАРНЕ СВІДОЦТВО N __
SHIP'S MEDICAL & SANITARY CERTIFICAT

------------------------------------------------------------------ | Дата видачі | Date of issue | |------------------------------------+---------------------------| |1. Назва судна |Ship's Name | |------------------------------------+---------------------------| |2. Національність |Nationality | |------------------------------------+---------------------------| |3. Судновласник |Ship's Owner | |------------------------------------+---------------------------| |4. Число членів екіпажу |Number of crew members | |------------------------------------+---------------------------| |5. Число пасажирів |Number of passengers | |------------------------------------+---------------------------| |6. Тип судна |Type of ship | |------------------------------------+---------------------------| |7. Порт прописки |Port of registry | |------------------------------------+---------------------------| |8. Позитивний сигнал або номер ММО |Calling sing or IMO number | ------------------------------------------------------------------
Дійсним підтверджено, що судно відповідає вимогам Державних
санітарних правил для морських суден ДСП 7.7.4-057-2000 (категорія
I, II, III, IV), Міжнародних медико-санітарних правил ВООЗ-1969,
Міжнародного посібника з суднової медицини ВООЗ-1988 (шкала A,
B, C). I, hereby, confirm that the Ship meet the requirements State
Sanitary Rules for Ship 7.7.4-057-2000 (Ships category I, II, III,
IV), International Health Regulation WHO 1969 and Medical Guide
for Ship WHO 1988 (scale A, B, C).
Примітка. У разі перевезення небезпечних і фумігованих
вантажів судно підлягає огляду на відповідність вимогам МОПОГ 89,
Міжнародного кодексу морського перевезення небезпечних вантажів
(МК МОПОГ 65/94), Посібника з надання першої медичної допомоги при
нещасних випадках, пов'язаних з небезпечними речовинами (ППМД), в
результаті огляду видається Доповнення до цього Свідоцтва. Note. In case of shipping of the dangerous and fumigated
cargo the ship should be certified on meeting the demands of the
International Maritime Dangerous Good Code IMO 65/94, Medical
First Aid Guide (MFAG)/ As a result of this inspection Addition to
Ship's Medical & Sanitary Certificate must-be given out.
Термін дії Свідоцтва до _____ This certificate is valid up to _____ Головний державний санітарний лікар порту _____ Chief State Sanitary Doctor of the port ______

Додаток

ДОДАТОК

до суднового медико-санітарного свідоцтва N ___

Назва судна ____________________ Ship's name ________________ При перевірці готовності судна до перевезення небезпечних і
фумігованих вантажів ________________________________ установлено: When checking the readiness of a ship for shipmen of
dangerous and fumigated cargo _______________________ the presence
has been stated:
1. Свідоцтво Класифікаційного товариства про відповідність
конструкції та обладнання судна вимогам правила 54 глави II-2
Поправок 1981 р. до Міжнародної конвенції по охороні людського
життя в морі 1974 р. (СОЛАС 74)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Classification Society Certificate of the about the
correspodence of constructions and equipment of the ship to the
demands of the Rule 54 Chapter II of Adjustment 1981 to the
International Convention on human's life protection at sea-1974
(SOLAS-74)
2. Фумігаційний сертифікат (Рекомендації ІМО по безпечному
використанню пестицидів на суднах, 1996)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Fumigation Certificate (Recommendation IMO on safe use of
pesticides on ships 1996)
3. Декларація про небезпечний вантаж (МК МПОГ), том 1,
частина 1, п. 9.11)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Dangerous goods Declaration (IMDG Code, v.1, part 1, point
9.11)
4. Наказ капітана судна про майбутнє перевезення небезпечного
вантажу
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Captains of the ship Order about the forth-coming shipment of
a dangerous cargo
5. Наявність засобів індикації кисню і шкідливих парів і
газів (є/ні)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Presence of means of indication of oxygen and bad vapor and
gas (yes/no)
6. Нормативне забезпечення засобами індивідуального захисту
аварійних партій і членів екіпажу (є/ні)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Normative provision of the emergency parties and crew members
by individual means of protection (yes/no)
7. Диплом (документальний доказ) про проходження курсу
підготовки по наданню кваліфікованої медичної допомоги та
медичного нагляду (Конвенція ПДМНВ 78/95 правило VI-4) (є/ні)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
The Diploma (documental evidence) on listening the
preparation course on rendering the first medical help and medical
care (Convention STCW 78/95 rule Vl-4) (yes/no)
8. Диплом (документальний доказ) про проходження курсу
підготовки осіб командного і рядового складу, які відповідають за
вантажні операції на суднах, що перевозять небезпечні вантажі
(ПДМНВ 78/95 B-V/5, B-V/4) (є/ні)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
The Diploma (documental evidence) on listening the
preparation course of the commanding and ordinary persons, who are
responsible for the cargo operations on ships, bearing dangerous
cargo (STCW 78/95 B-V/5, B-V/4) (yes/no)
9. Аптека скомплектована відповідно до Міжнародного посібника
по судновій медицині (IMGS) по категорії A, B, C (потрібне
підкреслити) Medicines and medical stores have been equipped in accordance
with International Medical Guide for Ships (IMGS) on A, B, C
category (line up the needed)
10. Набір медикаментів відповідно до Посібника по наданню
першої медичної допомоги при нещасних випадках, що пов'язані з
небезпечними речовинами МК МПОГ (MFAG) (є/ні)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
The set of medical instruments in case of accidents, when
working with the dangerous cargo, that equipped in accordance with
the demands of MFAG (yes/no)
Судно відповідає вимогам до перевезення _____________________ The Ship meets the demands for the shipment _________________
Дата _____________ Головний державний санітарний лікар порту

Джерело:Офіційний портал ВРУ

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова № 57 від 20.12.2000 Про затвердження Державних санітарних правил для морських суден України

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 278 593

24 724

2 669

529 365

22 965 329

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова № 57 від 20.12.2000 Про затвердження Державних санітарних правил для морських суден України

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту