МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
N 17 від 09.02.99м.Київ
vd990209 vn17
Затвердженопостановою першого заступника
Головного державного
санітарного лікаря України
від 9 лютого 1999 р. N 17
Положенняпро державний санітарний нагляд при проектуванні,
будівництві, переобладнанні, ремонті та прийманні
в експлуатацію суден, інших об'єктів та споруд,
прирівняних до них П 7.7.4.-017-99
1. Загальні положення
1.1. Державний запобіжний санітарний нагляд на водному
транспорті на інших морських, річкових, озерних об'єктах і
спорудах здійснюють санітарно-епідеміологічні установи
Міністерства охорони здоров'я України в особі басейнових та
лінійних (портових) санітарно-епідеміологічних станцій. 1.2. Діяльність басейнових та лінійних (портових)
санепідстанцій на водному транспорті при впровадженні державного
запобіжного нагляду за суднами передбачає: - нагляд за виконанням вимог діючих санітарно-гігієнічних та
санітарно-протиепідемічних норм і правил при розгляді та
погодженні проектної документації на будівництво, переобладнання і
ремонт суден; - нагляд за додержанням вимог "Санітарних правил" та інших
діючих нормативних документів у процесі будівництва,
переобладнання і ремонту суден, а також під час
приймально-здавальних випробувань нових, переобладнаних та
відремонтованих суден при введенні їх в експлуатацію. 1.3. За дорученням Міністерства охорони здоров'я Український
науково-дослідний інститут медицини транспорту (УНДІМТ) виконує на
договірних засадах експертизу технічних завдань та проектної
документації на будівництво нових суден необмеженого району
плавання, а також чинність державного запобіжного санітарною
нагляду та арбітражний розгляд суперечних питань з суднової
гігієни. 1.4. Міністерства, відомства - судновласники та підвідомчі їм
проектні установи в обов'язковому порядку повинні подавати на
розгляд і погодження в установи санітарно-епідеміологічної служби
Міністерства охорони здоров'я України проектну документацію у
встановленому положенням обсязі. 1.5. З метою забезпечення суворого та своєчасного контролю за
проектуванням, будівництвом, переобладнанням і ремонтом суден
установи санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті
щорічно повинні одержувати від підприємств-судновласників,
проектних установ, суднобудівних заводів плани-графіки
проектування, будівництва, переобладнання, ремонту та введення в
експлуатацію вбудованих, переобладнаних і відремонтованих суден. 1.6. При здійсненні запобіжного державного санітарного
нагляду слід керуватися нормативними документами, затвердженими
Міністерством охорони здоров'я України, державними та галузевими
стандартами, а також відомчими нормативними документами,
погодженими з Міністерством охорони здоров'я України.
2. Запобіжний державний санітарний наглядпри проектуванні суден
2.1. Перелік проектної документації, що підлягає розгляду та
погодженню: 2.1.1. Проектна документація на будівництво нових та
переобладнання вже експлуатованих суден подається на розгляд та
погодження на рівні технічного проекту. 2.1.2. Для суден зарубіжного будівництва (в порядку
консультації) дозволяється попередній розгляд в УНДІМТ проектної
документації на рівні контрактного проекту. Але для остаточного його погодження та отримання висновку
необхідно подавати технічний проект. Вся проектна документація на
судна зарубіжного будівництва приймається на розгляд тільки
українською (російською) мовою.
2.1.3. Поданий на розгляд проект повинен мати такі матеріали: 2.1.3.1. Пояснюючу записку з відображенням: технічного
завдання та проектування судна, його характерних особливостей;
застосованих нових технічних рішень, технологій, матеріалів,
переваг судна, що проектується, у порівнянні з суднами
аналогічного призначення та категорії (класу). 2.1.3.2. Специфікацію, що містить дані про: - тип судна, клас відповідно Регістра, призначення, район
плавання, головні розміри, класифікацію згідно з "Санітарними
правилами", автономність плавання, швидкість, запаси - їх склад,
кількість екіпажу, промислового та експедиційного персоналу,
пасажиромісткість (для пасажирських та вантажопасажирських суден); - перелік правил, норм, міжнародних Конвенцій, вимогам яких
відповідає судно; - перелік відступів від вимог "Санітарних правил", норм та
міжнародних Конвенцій, допущених у проекті, та їх обгрунтування; - склад, розміщення, обладнання всіх суднових приміщень; - для промислових суден - виробничі процеси вилову риби,
добування морепродуктів; основні дані технології переробки риби та
морепродуктів, проектна продуктивність їх переробки; - обладнання всіх виробничо-технологічних та складських
приміщень для сировини і готової продукції; - для спеціалізованих суден, призначених для виконання
науково-дослідних, розвідувальних робіт, перевезення небезпечних
вантажів та зріджених газів, суден - бурових і бурових платформ,
суден, призначених для виконання технічних та рятувальних робіт,
паромів, агломератовозів, зачисних станцій, водоліїв повинна бути
відображена специфіка виробничого призначення; - дані про механізацію та автоматизацію процесів керування
судном і енергетичним обладнанням; виробничих процесів добування
та переробки сировини і корисних копалин,
вантажно-розвантажувальних операцій; миття та зачистка вантажних
приміщень і танків для пального; відомості про виконання вимог
щодо ергономіки при проектному відпрацюванні організації
виробничих місць, пультів, систем індикації т.і.; - заходи, передбачені для захисту від шкідливого впливу шуму
вібрації, електромагнітного, інфрачервоного та іонізуючого
випромінювання, статичної електрики; - опис суднових систем водопостачання, вентиляції та
кондиціонування повітря, опалення, освітлення, збору та очищення
господарсько-побутових вод і тих, що містять нафту; - перелік всіх синтетичних матеріалів, застосованих на судні,
із зазначенням їх найменування та призначення, а також дозволу
(сертифіката) установ охорони здоров'я держав-виробників про
нешкідливість цих матеріалів та можливість їх використання для
передбачених проектом цілей; - табель постачання судна камбузним обладнанням та
інвентарем, житлових та громадських приміщень, обладнання
санітарно-побутових і санітарно-гігієнічних приміщень, медичного
призначення, індивідуальними засобами захисту, дозиметричним
обладнанням та приладами залежно від призначення судна та
характеру вантажів, що перевозяться. 2.1.3.3. Розрахунки: - місткості провізних комор (що охолоджуються і не
охолоджуються) з врахуванням кількості екіпажу (виробничого та
експедиційного складу, курсантів, пасажирів), автономності
плавання та передбачених строків поповнення запасів провізії; - запасів прісної води, з врахуванням характеру їх поповнення
та знезараження під час її зберігання; - системи штучної вентиляції по обслуговуванню груп приміщень
для усунення зайвих теплопритоків, забезпечення нормативних
обмінів повітря, швидкостей руху повітря на виробничих місцях; - системи кондиціонування повітря (на літньому та зимовому
режимі) для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у
приміщеннях, що обслуговуються, з урахуванням передбачених у
проекті граничних літніх та зимових температур і вологості
зовнішнього повітря; - системи природної вентиляції для забезпечення необхідного
обміну повітря; - системи опалення з врахуванням передбачених проектом
мінімальних зовнішніх температур; - очікуваних рівнів шуму (з частотними характеристиками) на
постійних виробничих місцях, в житлових, службових, виробничих та
пасажирських приміщеннях; - очікуваних рівнів вібрації, у тому числі низько частотної,
на основних виробничих місцях, у приміщеннях медичного
призначення, каютах екіпажу та пасажирів; - очікуваних рівнів напруги електромагнітних полів; - інтенсивності інфрачервоного випромінювання від поверхні
обладнання та огороджень, матеріалів, що використовуються для
теплоізоляції; - насиченість суднових приміщень синтетичними матеріалами; - стічної системи господарсько-побутових та нафтовміщуючих
вод, їх очищення, знешкодження та утилізація; - накопичення, зберігання та утилізація сміття. 2.1.3.4. Креслення та схеми: - загального розташування, у двох проекціях, всіх суднових
приміщень по кожній палубі та їх обладнання; - монтаж ізоляції та покриттів; - монтаж фідерних ліній зв'язку, навігаційних та пошукових
приладів, їх каналізування; - суднових систем: водопостачання, стічної та шпігатної,
опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, розміщення
світильників; - миття та зачистки вантажних приміщень і танків для
пального; 2.1.3.5. Програму приймально-здавальних випробувань судна.
2.2. Порядок розгляду проектної документації: 2.2.1. Проектна документація на будівництво головних серій та
поодиноких суден необмеженого плавання приймається на розгляд
установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті
тільки за наявності експертного висновку УНДІМТ щодо технічного
завдання та технічного проекту. 2.2.2. Проектна документація на будівництво суден обмеженого
району плавання, переобладнання та модернізацію суден приймається
на розгляд та погодження басейновими санітарно-епідеміологічними
станціями за місцем приписки головних суден без якихось попередніх
обумовлень. 2.2.3. Розгляд проектної документації, що передбачає усунення
санітарно-гігієнічних та санітарно-технічних недоліків, виявлених
під час експлуатації головного чи серійного судна, здійснюється
басейновою санітарно-епідеміологічною станцією за місцем
експлуатації судна. 2.2.4. У разі необхідності при розгляді проектної
документації установами санітарно-епідеміологічної служби можуть
бути залучені фахівці проектної установи - автори проекту, а також
представники замовника - судновласники. 2.2.5. Погодження технічного проекту з видачею висновку може
бути виконане тільки тоді, коли проект повністю відповідає всім
вимогам "Санітарних правил" та інших діючих санітарно-гігієнічних
документів. В противному разі складається висновок про відхилення
проекту від погодження. Погодження технічного проекту з обумовленням якихось його
сторін забороняється. 2.2.6. Висновок по проекту складається у чотирьох
примірниках: - перший - направляється підприємству, яке подало проект на
погодження; - другий - зберігається у справах установи
санітарно-епідеміологічної служби, яка розглядала проект; - третій - направляється в санітарно-епідеміологічну станцію,
яка виконуватиме нагляд за будівництвом, переобладнанням судна; - четвертий - в УНДІМТ для відома та подальшого узагальнення
матеріалів про стан запобіжного санітарного нагляду за
будівництвом суден на всій території України.
Примітка: а) якщо будівництво судна передбачене за погодженими
установами санітарно-епідеміологічної служби проектом до
закінчення 6-річного строку, останній не підлягає повторному
погодженню незалежно від місця будівництва судна; б) якщо проектне підприємство допустило зміну в типовому
проекті, останній повинен розглядатися як індивідуальний і має
повторно погоджуватися з усіх розділів.
2.2.7. Висновок про погодження технічного проекту судна мають
право підписувати: Головний державний санітарний лікар України та його
заступники; головний державний санітарний лікар басейну та його
заступники, головні санітарні лікарі лінійних дільниць та портів. 2.2.8. Датою надходження на розгляд проектної документації,
яка є вихідною для відліку часу видачі Висновку по проекту, слід
рахувати дату представлення у повному обсязі матеріалів,
передбачених в розділі 2.1.3 Положення. 2.2.9. Строк розгляду проекту та видачі Висновку не повинен
перевищувати 15 днів з часу отримання матеріалів. У разі необхідності одержання експертного висновку УНДІМТ,
строк видачі остаточного Висновку не повинен перевищувати одного
місяця. 2.2.10. Строк дії погодженого установами
санітарно-епідеміологічної служби проекту 6 років. Після завершення вказаного терміну проектна документація
подається на повторне погодження, а будівництво судна за цим
проектом може бути продовжене тільки після отримання від установ
санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті
відповідного дозволу. 2.2.11. Подана на розгляд проектна документація у разі її
погодження поверненню не підлягає і зберігається в архіві установи
санітарно-епідеміологічної служби 10 років. 2.2.12. Розгляд проектної документації розпочинається з
оцінки повноти її змісту відповідно до вимог розділу 2.1.3
Положення.
2.2.13. При розгляді проекту особливу увагу слід звертати на: 2.2.13.1. Склад, розміщення і обладнання житлових приміщень
для членів екіпажу, експедиційного, виробничого складу та
пасажирів. Наявність місць для всіх позакаютних пасажирів. Відповідність нормативним вимогам за площею та кубатурою
приміщень на 1 особу. Взаємне розташування житлових приміщень та громадських і
виробничих приміщень. 2.2.13.2. Наявність, склад, розміщення та обладнання
громадських приміщень для екіпажу, пасажирів, експедиційного та
виробничого складу, відповідність розмірів і обладнання цих
приміщень кількості екіпажу, пасажирів та іншого складу. 2.2.13.3. Наявність побутових приміщень (перукарень,
майстерень по ремонту взуття та одягу, кіосків тощо). 2.2.13.4. Склад, розташування та обладнання
санітарно-побутових приміщень (пралень, сушарень, прасувалень);
приміщень для сушки спецодягу, особливо на промислових та
експедиційних суднах; комор для зберігання столової та ліжкової
білизни, спецодягу, посуду. 2.2.13.5. Склад, розміщення, кількість та обладнання
індивідуальних та громадських санітарно-гігієнічних приміщень. Особливу увагу звернути на розміщення та склад
санітарно-гігієнічних приміщень, призначених для персоналу
рибопереробних виробництв, працівників харчового блоку,
енергетичних відділень, портових робітників. 2.2.13.6. Склад приміщень медичного призначення залежно від
типу та призначення судна; розміщення їх на судні з врахуванням
мінімального впливу шуму, вібрації, качки та інших шкідливих
факторів. Звертається увага на обладнання спеціалізованих кабінетів
(операційних, стоматологічних, рентгенологічних та інших). Перевіряється наявність натурального освітлення, обладнання
санвузлів (ванна, туалет); відповідність розмірів проходів нормам,
наявність двох виходів із ізолятора, телефонного чи іншого зв'язку
з каютою лікаря. 2.2.13.7. Склад, планування та взаємне розташування приміщень
харчового блоку і провізійних комор з врахуванням специфіки судна
(вантажне, промислове, експедиційне, вантажно-пасажирське,
пасажирське та інші) і особливостей в організації харчування. Звертається увага на перелік, розміщення та продуктивність
технологічного обладнання в приміщеннях харчоблоку, забезпечення
послідовності і технологічних процесів обробки продуктів та
реалізації готових страв, наявність обладнання для миття посуду;
обладнання ліфтів у разі розміщення приміщень харчового блоку,
громадських приміщень та провізійних комор на різних палубах. Перевіряються розрахунки складу та розмірів провізійних комор
з урахуванням автономності плавання судна, строків зберігання
продуктів та норм їх завантаження. 2.2.13.8. Розміщення, склад та обладнання приміщень
енергетичного, рефрижераторного та насосного відділень, розміщення
в них машин, механізмів та трубопроводів, забезпечення безпечного
та зручного виконання робіт, запобігання утворенню підвищених
рівнів шуму, вібрації та газового забруднення повітря. 2.2.13.9. Розміщення, склад та обладнання приміщень керування
і технічної експлуатації судна (рульова, штурманська, радіорубка
та ін.); оцінюються ергономічні показники пультів керування та
систем індикації, забезпечення захисту, в тому числі і житлових
приміщень, від впливу електромагнітних полів та випромінювань. 2.2.13.10. Склад, планування та взаєморозташування
виробнично-технологічних цехів; виключення можливого впливу
мікроклімату кожного із них на мікроклімат житлових, службових та
інших приміщень; відсутність проходів у приміщення, що не
пов'язані з технологічними процесами обробки риби та інших
морепродуктів; розміщення обладнання, яке забезпечує можливість
додержання необхідного санітарного режиму цехів; ергономічна
раціональність розміщення і обладнання виробничих місць біля
конвеєрів; наявність комплексної автоматизації та механізації
виробничо-технологічних процесів: обробки морепродуктів,
завантаження і розвантаження консервних банок у бланшувателі та
автоклави, пакування в тару мороженої продукції та консервів,
допоміжних вантажних і транспортувальних операцій; відповідність
водопостачання, призначеного для забезпечення технологічних
процесів обробки риби та інших морепродуктів, діючим гігієнічним
нормативам; можливість санітарної обробки систем приготування і
перекачки тузлуку, приймання та зберігання олії, солі і
консервантів, медичного та технічного риб'ячого жиру. 2.2.13.11. Склад, планування і розміщення спеціалізованих
приміщень та лабораторій суден (науково-дослідних, експедиційних,
рятувальних, зачисних станцій т.і.), призначених для виконання
специфічних робіт. 2.2.13.12. Розміщення і обладнання ватажних приміщень
(трюмів, танків), забезпечення безпечного та зручного завантаження
і розвантаження вантажу, виключення можливості забруднення
суднових приміщень, палуб, вантажу та навколишнього середовища,
забезпечення необхідних умов зберігання вантажу під час
транспортування. Звертається увага на наявність підводів прісної води (питної
якості) для миття приміщень, призначених для транспортування
харчових вантажів; обладнання шпігатної системи, що забезпечує
повний стік промивних вод; наявність обладнання для механізованої
зачистки та миття танків. 2.2.13.13. Оцінюється прийнята система водопостачання (єдина,
роздільна), перевіряється розрахунок необхідного запасу води
згідно з автономністю плавання (категорією), призначення судна,
способу поповнення запасу, його обгрунтування та технічне
забезпечення; умови зберігання запасу та його кондиціонування під
час зберігання. Перевіряється наявність дозволу Міністерства охорони здоров'я
на використання матеріалів для антикорозійного покриття цистерн
для зберігання запасів прісної води; методів та обладнання для
приготування прісної води із забортної і її знезараження. 2.2.13.14. Розглядається характер проектного виконання
стічної та шпігатної систем, а також осушної системи, системи
миття вантажних приміщень і танків; систем збирання та віддалення
виробничо-технологічних стоків і відходів; рішення утилізації
сміття; при наявності установки для очищення та знешкодження
стічних вод перевіряється наявність погодження з Міністерством
охорони здоров'я на використання її у таких цілях; при відсутності
знезаражуючої установки перевіряється розрахунок місткості цистерн
для збирання та зберігання стоків згідно з умовами експлуатації
судна. 2.2.13.15. При розгляді систем опалення, вентиляції,
кондиціонування повітря визначається відповідність прийнятих
розрахунків параметрів зовнішнього повітря мікроклімату суднових
приміщень, передбачених санітарними нормами, залежно від
категорій, району плавання та призначення судна; перевіряється
правильність прийнятих схем розподілу повітря в суднових
приміщеннях - наявність самостійних систем для приміщень
енергетичного відділення, камбуза, приміщень медичного призначення
і т.ін., схем подачі та видалення повітря із приміщень відповідно
до їх характеру і призначення. Особливу увагу слід приділяти системам на суднах-газовозах,
хімовозах, суднах, які перевозять курні вантажі, універсальних
суднах - проектне рішення очищення зовнішнього повітря до подачі в
суднові приміщення під час вантажних операцій, зачисних робіт, а
також у рейсових умовах. 2.2.13.16. Оцінюючи систему освітлення, перш за все
звертається увага на наявність природного освітлення у приміщеннях
харчового блоку, медичного призначення, житлових приміщеннях
екіпажу, службових та громадських приміщеннях; на прийняту
організацію штучного освітлення всіх суднових приміщень,
розміщення світильників, відповідність розрахункових рівнів
штучного освітлення діючим санітарним нормативам. 2.2.13.17. Перевіряється відповідність розрахунків очікуваних
рівнів шуму та вібрації в усіх суднових приміщеннях, для яких ці
параметри нормуються санітарними правилами. Оцінюється комплекс протишумових та противібраційних заходів
(наявність дистанційного управління, протишумове ізолювання
приміщень, встановлення агрегатів та обладнання, що генерують
завищені рівні шуму, на амортизатори, в шумовбираючі кожухи,
вигородки), передбачувані індивідуальні засоби захисту,
дозиметричні прилади. 2.2.13.18. Перевіряється реалізація заходів захисту екіпажу
від електромагнітних полів у ВЧ діапазоні від радіопередавальної
апаратури та ЗВЧ-діапазоні від навігаційного, пошукового і
аналогічного обладнання; заходів захисту від статичної електрики
із радіоактивного випромінювання; заходів щодо зниження допустимих
рівнів інфрачервоного випромінювання від нагріваючогося обладнання
та огороджень. 2.2.13.19. Перевіряється наявність дозволу Міністерства
охорони здоров'я на використання передбачених проектом
конструкційних, ізоляційних, опоряджувальних лакофарбових та інших
синтетичних матеріалів, розрахунки насичення приміщень полімерними
матеріалами (м2/м3 або кг/м3) з урахуванням характеристик та
призначення згідно з діючим переліком неметалевих матеріалів,
допущених в суднобудівництві, та аналогічних нормативних
документів. Особливу увагу слід звертати на матеріали, передбачені для
опоряджування харчоблоку, провізійних комор, ізолювання і покриття
трюмів, призначених для перевезення харчового вантажу, покриття
цистерн системи водопостачання та танків, призначених для
перевезення харчових вантажів наливом. Матеріали, що контактують з харчовими продуктами, повинні
мати дозвіл на їх використання саме для таких цілей. У разі будівництва суден на зарубіжних корабельнях повинні
бути пред'явлені сертифікати державних органів охорони здоров'я
держав-виготовлювачів про нешкідливість цих матеріалів та
можливість їх використання для передбачених проектом цілей.
3. Запобіжний нагляд при будівництві,переобладнанні та ремонті суден
3.1. Запобіжний санітарний нагляд за будівництвом,
переобладнанням та ремонтом суден здійснюється басейновими та
лінійними (портовими) санітарно-епідеміологічними станціями на
водному транспорті, а де їх немає - територіальними з метою
запобігання можливим порушенням санітарно-гігієнічних норм та
правил під час виконання цих робіт, а також контролю за чітким
додержанням технічного проекту чи ремонтної відомості.
3.2. З метою раціональної організації запобіжного санітарного
нагляду за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден
установи санітарно-епідеміологічної служби повинні: 3.2.1. Мати вичерпну інформацію про підприємства, які
виконують будівництво та ремонт суден і розміщені на території дії
санітарно-епідеміологічної станції. 3.2.2. Мати річні (квартальні) плани-графіки цих підприємств
про очікуване виконання суднобудівництва судноремонтних робіт. 3.2.3. На кожне судно, що будується чи переобладнується,
санітарно-епідеміологічною станцією, яка здійснює запобіжний
нагляд, заповнюється карта санітарного нагляду. 3.2.4. На кожному судні, що підлягає запобіжному нагляду,
передусім, перевіряється наявність Висновку установ
санітарно-епідеміологічної служби по технічному проекту на
будівництво чи переобладнання судна. У разі необхідності одержання якихось додаткових матеріалів
останні запитуються від санітарно-епідеміологічної станції, що
погодила проект, або від проектної установи чи суднобудівного
підприємства.
3.3. У період здійснення запобіжного санітарного нагляду при
обстеженні судна, що будується або переобладнується, представник
санітарно-епідеміологічної служби складає акт, який повинен мати
такі дані: 3.3.1. Короткий опис загального стану будівництва чи
переобладнання судна на час обстеження; відомості про виконання
вимог, перелічених у Висновку, виданому при погодженні проекту, а
також виконання вимог, пред'явлених під час приймання головного
судна серії. 3.3.2. Відповідність виконуваних робіт погодженому проекту та
вимогам діючих "Санітарних правил" для суден аналогічного
призначення; відхилення чи зміну в проекті з їх гігієнічною
оцінкою; заходи щодо усунення виявлених недоліків. 3.3.3. Акт обстеження складається у трьох примірниках: - перший - подається виконавцю робіт; - другий - представникові групи нагляду за будівництвом від
замовника; - третій - зберігається у справах санітарно-епідеміологічної
станції, що здійснює запобіжний санітарний нагляд. Акт обстеження підписують: представник
санітарно-епідеміологічної служби та представники виконавця і
замовника.
3.4. Під час обстеження судна, що будується або
переобладнується, представник санітарно-епідеміологічної служби,
при необхідності, має право зажадати від виконавця робіт - заводу
проектні та інші матеріали стосовно цього об'єкта. Особливу увагу слід приділяти тим елементам конструкцій, які
можуть бути недосяжними для огляду після завершення будівництва;
вимагати пред'явлення актів на виконання прихованих робіт
(цистерна для зберігання прісної води, цистерни для стічних вод,
вентиляційні канали, застосовувані матеріали для шумо- і
теплоізолювання тощо).
3.5. У разі виявлення при обстеженні на судні, що будується
або переобладнується, відхилень від гігієнічних норм та санітарних
правил, невиконання вимог установи санітарно-епідеміологічної
служби, пред'явлених при погодженні проекту, складається за
встановленою формою акт чи протокол про санітарне порушення. 3.5.1. Керівництву будівництва чи переобладнання судна
пред'являється у письмовій формі відповідний припис про усунення
порушень, а в разі необхідності вживаються інші заходи
адміністративного впливу. 3.5.2. При необхідності головний санітарний лікар басейну чи
лінії (порту) має право викликати осіб, що відповідають за
виконання робіт, для надання роз'яснення за матеріалами акта
обстеження судна. 3.5.3. Будівництво та переобладнання суден повинні
виконуватись тільки за погодженням з санепідслужбою проектами і у
суворій відповідності з ними. В протилежному випадку будівництво
чи переобладнання забороняється і виноситься рішення про їх
припинення. Рішення про припинення будівництва чи переобладнання судна
головний державний санітарний лікар басейну (лінії, порту)
доводить до відома вищого керівництва суднобудівників
(судноремонтників) та замовника, а також вищого органу
санітарно-епідеміологічної служби.
3.6. При виконанні запобіжного санітарного нагляду за
ремонтом суден установами санітарно-епідеміологічної служби
враховуються такі особливості: 3.6.1. Санітарно-епідеміологічні станції, які здійснюють
запобіжний санітарний нагляд за ремонтом суден, у своїй діяльності
керуються провідними принципами організації ремонтних робіт, що
регламентуються відомчими нормативними документами. 3.6.2. У порядку запобіжного санітарного нагляду за ремонтом
суден санітарно-епідеміологічна станція розглядає та погоджує
проекти ремонтних відомостей на всі види ремонту. Ця робота виконується також щодо суден інших басейнів, що
прибувають для ремонту на підприємства, підконтрольні даній
санепідстанції, і не мають погодженої з санепідстанцією порту
приписки ремонтної відомості. У цьому випадку необхідно повідомити
санепідстанцію порту, звідки прибуло судно, при встановлення
санітарного нагляду за його ремонтом та, у разі необхідності,
зажадати відомості про виявлені раніше санітарно-гігієнічні
недоліки. Під час планового ремонту суден на підставі зауважень,
рекомендацій і вимог санітарно-епідеміологічної служби,
пред'явлених в період експлуатації судна в ході поточного
санітарного нагляду, повинні виконуватися додаткові роботи щодо
поліпшення умов праці та проживання екіпажу судна.
Примітка. Неможливість виконання окремих вимог
санітарно-епідеміологічної станції повинна бути обгрунтована, в
тому числі і техніко-економічними розрахунками.
3.6.4. Кожне судно перед тим, як стати на ремонт, має бути
обстежене представником санітарно-епідеміологічної станції з метою
перевірки готовності його до виконання ремонтних робіт (уточнення
переліку санітарно-гігієнічних та санітарно-технічних недоліків,
включення їх до ремонтної відомості, остаточне погодження
ремонтної відомості). Обстежених оформляється актом про постановку судна на ремонт.
Видане до цього "Суднове санітарне свідоцтво про право плавання"
анулюється. 3.6.5. При здійсненні запобіжного санітарного нагляду під час
ремонту суден в обов'язковому порядку слід звертати увагу на
додержання гігієнічних та протиепідемічних норм і правил до умов
праці і організації побуту членів екіпажів суден, що ремонтуються.
4. Запобіжний санітарний нагляд приприйманні суден до експлуатації
4.1. Загальні положення: 4.1.1. Запобіжний санітарний нагляд при прийманні побудованих
чи переобладнаних суден, незалежно від місця будівництва, в
обов'язковому порядку здійснюється з участю представника
санітарно-епідемічної служби. 4.1.2. Запобіжний санітарний нагляд при прийманні побудованих
головних серії суден необмеженого району плавання здійснюється
представником МОЗ України; запобіжний санітарний нагляд при
прийманні серійних та переобладнаних суден здійснюється
представником санепідстанції басейну майбутньої приписки та
експлуатації судна. І у першому, і у другому випадку зазначені представники є
членами державної комісії по прийманню судна. 4.1.3. Представник санітарно-епідеміологічної служби - член
державної комісії по прийманню судна здійснює свою роботу під
керівництвом голови приймальної комісії відповідно до Програми
приймально-здавальних випробувань, погодженої установами
санепідслужби відповідно до діючого Положення. Відповідальність за виконання Програми покладається на голову
комісії, контроль за її виконанням (по санітарно-гігієнічному
розділу) виконує представник санітарно-епідеміологічної служби -
член комісії. 4.1.4. При будівництві на іноземних корабельнях пасажирських,
вантажних та промислових суден відповідні міністерства (замовники)
обов'язково включають до складу приймальної комісії представника
органів чи установ санепідслужби (головних суден серії та
індивідуального будівництва необмеженого району плавання -
представника МОЗ України, серійних суден - басейнової
санепідстанції басейну, в якому експлуатуватиметься судно). 4.1.5. Про намічені строки приймання судна органи або
установи санітарно-епідеміологічної служби повинні бути
повідомлені замовником: по суднах вітчизняного будівництва - не
пізніше ніж за 30 днів до початку роботи комісії, по суднах
зарубіжного будівництва (з виїздом на зарубіжну корабельню) - не
пізніше ніж за 90 днів. 4.1.6. Головний лікар санепідстанції, що здійснює запобіжний
санітарний нагляд за будівництвом (переобладнанням) судна,
зобов'язаний подати члену приймальної комісії - представнику
санепідслужби необхідні відомості і результати санітарного
нагляду, забезпечивши активну участь своїх фахівців у роботі по
прийманню судна. 4.1.7. Після одержання необхідних документів що підтверджують
готовність судна до приймально-здавальних випробувань та
проведення обстеження, представник санітарно-епідеміологічної
служби - член комісії доповідає голові приймальної комісії про
можливість виконання Програми випробувань (по
санітарно-гігієнічній частині).
4.2. Порядок проведення роботи по прийманню судна: 4.2.1. Розпочавши роботу по прийманню збудованого чи
переобладнаного судна (на вітчизняних чи зарубіжних корабельнях),
представник санітарно-епідеміологічної служби - член комісії
повинен одержати від відповідального здавальника (голови
здавальної комісії) такі документи: 4.2.1.1. Технічний проект, за якім виконувалось будівництво
чи переобладнання судна. 4.2.1.2. Висновок про погодження технічного проекту, виданого
органом чи установою санітарно-епідеміологічної служби. 4.2.1.3. Офіційні довідки заводу-будівельника: - про те, що всі синтетичні матеріалі, застосовані на судні
(конструкційні, ізольовані, антикорозійні та лакофарбові, що
контактують з харчовими продуктами), відповідають переліку,
зазначеному у технічному проекті, і насичення ними суднових
приміщень не перевищує розрахункових даних; - про те, що для написів та циферблатів виключені
світлосполуки, які мають радіоактивні речовини. 4.2.1.4. Матеріали технічних випробувань суднових систем та
акти приймання: - систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря
(вентиляторів, фільтрів та інше); - системи водопостачання (опріснювачі, мінералізатори,
установки знезараження, консервації води, фільтри для дезактивації
реагентів при використанні реагентних методів знешкодження) у
відповідності з передбаченими проектами характеристик; - стічної системи та обладнання для очищення і знешкодження
стічних вод; - системи збирання та утилізації (спалювання) сміття та
покидьків; - установи для очищення льяльних та промивних вод,
забруднених нафтопродуктами; - холодильних шаф та рефрижераторного обладнання провізійних
комор і охолоджуваних трюмів; - обладнання харчоблоку (камбузні плити, жаровні,
універсальні електропроводи, картоплечистку, хлібопекарне
обладнання, посудомийні машини, кип'ятильники, харчоварні казани
та ін.), буфетних тощо; - обладнання медичного блоку, відповідно до переліку,
передбаченого проектом; - обладнання пралень, прасувалень, сушарень; - технологічного обладнання рибообробки та інших
морепродуктів (на всіх лініях та процесах технологічної обробки,
заморожування чи виготовлення готової продукції).
4.2.2. У разі відсутності необхідних даних про якесь
обладнання чи систему представник санітарно-епідеміологічної
служби - член комісії має право зажадати від відповідального
задавальника надання відсутніх документів чи проведення додаткових
інструментальних вимірів і аналізів, що підтверджують ефективність
роботи суднового обладнання та систем. 4.2.3. Під час приймання (швартовних та ходових випробувань)
судна представник санітарно-епідеміологічної служби проводить
ретельне обстеження всіх суднових приміщень, систем та механізмів,
що забезпечують необхідний рівень проживання; дає оцінку судновим
факторам, в умовах яких експлуатуватиметься судно, рівень їх
впливу на стан здоров'я екіпажу, побутові умови, умови відпочинку
екіпажу та пасажирів, умови виконання виробничої діяльності
екіпажу, рівень автоматизації та механізації виробничих процесів,
завантаження та розвантаження судна, зачистки та миття вантажних
приміщень тощо.
4.2.4. Обстеження проводиться з метою визначення
відповідності судна погодженому технічному проекту, санітарним
правилам та іншим гігієнічним нормативам, звертаючи особливу увагу
на ті конструктивні моменти, які не завжди можуть бути оцінені при
розгляді проектної документації: 4.2.4.1. В житлових та громадських приміщеннях; на зручне
розміщення цих приміщень; відповідність площі та висоти вимогам
санітарних правил; раціональне та зручне розміщення меблів та
обладнання; раціональне розміщення нагнітаючих та віддаляючих
отворів вентиляції (кондиціонування повітря), опалювальних
приладів та світильників; мінімальну наявність трубопроводів
систем вентиляції, кондиціонування повітря, водопостачання, і
особливо, стічної системи, що проходять через ці приміщення,
наявність інвентарю та обладнання згідно з табелем. 4.2.4.2. В санітарно-побутових та санітарно-гігієнічних
приміщеннях: на відповідність обладнання призначенню, необхідної
продуктивності, раціонального розташування; раціональне
розташування опалювальних, повітрярозподільних та освітлюючих
приладів; ефективність роботи стічної та шпігатної систем,
наявність комінгсів та водонепроникних штор, що запобігають
забрудненню палуби; зручність санітарної обробки приміщень;
наявність інвентарю згідно з табелем забезпечення. 4.2.4.3. У приміщеннях медичного призначення: на склад
приміщень, обладнання та меблювання кабінетів у відповідності з їх
призначенням; монтаж медичного обладнання для забезпечення зручної
та безпечної праці персоналу, особливу увагу звертати на
встановлення обладнання в морському виконанні на тих суднах, що
мають вихід в море. Звертається увага на розміщення ліжок в ізоляторі та
лазареті, на наявність пристосувань для запобігання впливу качки,
можливість транспортування хворих на ношах; відповідне розміщення
санітарно-гігієнічного обладнання, якість води, що подається;
раціональне розташування опалювальних та освітлювальних приладів,
повітрярозподільних пристроїв, наявність необхідного інвентарю та
медичного забезпечення згідно з табелем. При наявності рентгенологічного кабінету перевіряється
відповідність розміщення обладнання та екранування спеціальним
вимогам. У всіх приміщеннях медичного призначення звертається особлива
увага на можливість їх зручної санітарної обробки та дезінфекції. 4.2.4.4. При огляді приміщень харчового блоку (для екіпажу та
пасажирів): звертається увага на їх розміщення відносно
громадських приміщень (ресторанів, їдалень, кают-компанії та ін.);
характер та якість водопостачання, наявність, розміщення та якість
водопостачання; наявність, розміщення та якість монтажу обладнання
(має бути виготовлене у морському виконанні) з урахуванням
механізації, забезпечення послідовності технологічних процесів
обробки продуктів, приготування та реалізації готових страв;
наявність кухонного інвентарю та посуду, у приміщенні для миття
посуду звертається увага на розташування обладнання (посудомийних
машин, ванн для миття), забезпечення додержання послідовності
обробки забрудненого та чистого посуду, наявність полиць та шаф
для сушки і зберігання посуду. Звертається особлива увага на можливість зручної санітарної
обробки та дезінфекції приміщень, обладнання та інвентарю;
наявність шаф для зберігання спецодягу та інвентарю. 4.2.4.5. При огляді провізійних комор: оцінюється зручність
розміщення їх по відношенню до харчового блоку, перевіряється
якість зашивки холодильних камер (пропайка-залаштування стиків
обшивочного матеріалу, покриття палуб, наявність та розміщення
шпігатів), перевіряється обладнання камер (наявність гаків для
підвіски туш, риштування та рундуків для зберігання сухих сипучих
продуктів та ін.). Перевіряється місткість камер на відповідність їх
розрахунковим даним; проводяться вимір температур в камерах з
оцінкою стабільності температурного режиму (не менше доби). 4.2.4.6. В службових приміщеннях (приміщеннях технічної
експлуатації судна - штурманська та радіорубка, пости керування та
ін.) дається оцінка ергономічності систем керування та індикації
(пультів); звертається увага на розташування джерел
електромагнітних випромінювань, екранування приміщень; ізолювання
фідерних ліній та антенних комутаторів; раціональне розміщення
опалювальних приладів, повітрярозподільних пристроїв та
світильників. 4.2.4.7. У приміщеннях енергетичного відділення: оцінюється
розміщення обладнання (з врахуванням зручного обслуговування та
безпечного доступу до нього; оцінюються заходи щодо зниження
шкідливого впливу шуму та вібрації (наявність протишумових кабін,
встановлення устаткування на амортизатори, вигороджування і т.п.),
вплив випромінюваного тепла та стан забруднення повітря виробничої
зони. 4.2.4.8. При огляді приміщень, в яких здійснюється обробка
риби, морепродуктів і т.ін., а також приміщень для зберігання та
транспортування продуктів промислу, звертається увага на
планування виробничо-технологічних приміщень та розміщення
технологічного устаткування, конструкцію опорних елементів і
фундаментів, забезпечення необхідності санітарної обробки та
дезінфекції обладнання і всього приміщення, а також на раціональне
виконання системи відведення стічної води; на наявність підведення
теплої та холодної забортної води, системи її знезараження, пару
та питної води для технологічних цілей, закритих засобів
транспортування льоду від льодогенераторів; улаштування виробничих
місць з врахуванням антропометричних даних персоналу; раціональне
розміщення повітрярозподільних пристроїв, приладів опалення та
освітлення; оцінюється рівень механізації та автоматизації
процесів обробки риби, завантаження та розвантаження консервних
банок в автоклави, а також завантаження готової продукції в трюми,
особливу увагу слід звернути на наявність та розміщення
трубопроводів стічної системи в рибопереробних цехах. Має бути зручне розташування санітарно-гігієнічних приміщень,
призначених для персоналу виробництва. Оцінюється система миття жирових цистерн, приймання та
перекачування риб'ячого жиру, тузлуку, наявність місць для
зберігання запасів солі, кислот, спецій; наявність штатних місць
для зберігання виробничого інвентарю для прибирання тощо. 4.2.4.9. Перевіряється наявність необхідних інструкцій по
експлуатації санітарно-технічних систем та приладів
(мінералізаторів, установок для очищення і знезараження води
питної і стічної, сепараторів, утилізації виробничих відходів та
інше), медичного обладнання, аналізаторів, оповіщувачів і т.п. 4.2.4.10. При огляді спеціалізованих виробничих приміщень
суден технічного флоту (землесоси, земснаряди і т.ін.), зачисних
станцій, лабораторій науково-дослідних суден і виробничих
приміщень інших плавучих засобів морського, змішаного та
внутрішнього плавання слід, в першу чергу, оцінити можливість
виконання відповідних технологічних процесів з врахуванням
зручного та безпечного обслуговування обладнання, раціонального
розташування опалювальних приладів, припливних та витяжних отворів
системи вентиляції (кондиціонування повітря); освітлювальних
приладів; організацію та ефективність заходів захисту від
шкідливого впливу шуму, вібрації, забруднення повітря виробничої
зони, променистої енергії.
4.2.5. Під час ходових випробувань мають проводитись
випробування суднових систем та устаткування, що забезпечують
життєдіяльність, з виконанням інструментальних вимірів та
лабораторних досліджень. Акти - протоколи вимірів та лабораторних досліджень повинні
бути представлені члену комісії - представнику
санітарно-епідеміологічної служби для оцінки ефективності роботи
систем та устаткування. 4.2.5.1. При системах опалення, вентиляції та кондиціонування
повітря дається загальна санітарно-гігієнічна оцінка технічному
вирішенню та принципам організації роботи систем в різних суднових
приміщеннях, а також їх ефективності. Ефективність роботи системи опалення визначається шляхом
вимірів температури повітря в опалювальних приміщеннях і
підтримання їх стабільності протягом доби. Оцінка ефективності роботи системи опалення повинна
проводитись з врахуванням розрахункових зовнішніх температур,
передбачених у проекті. Визначається раціональність розміщення, зручність
обслуговування та безпечність опалювальних приладів (температура
на поверхні приладів та огороджуючих конструкціях). У разі обладнання судна системою повітряного опалення
(зимового кондиціонування повітря) проводяться виміри кількості та
температури повітря, відносної вологості у приміщеннях. При визначенні ефективності роботи вентиляційних установок:
визначаються джерела тепло-, волого-, газовиділення; перевіряється
взаємне розташування припливних та витяжних отворів; наявність
очисних приладів у системі припливної вентиляції особливо для
суден, що перевозять курні вантажі, суден-газовозів, хімовозів та
для суден технічного і допоміжного флоту, які виконують операції,
пов'язані з пилоутворенням; проводяться виміри кількості і
повітря, що надходить в суднові приміщення, та визначається
відповідність його проектним даним. Проводяться виміри температури та швидкості руху повітря в
житлових, громадських, службових і виробничих приміщеннях,
визначається різниця температури зовнішнього повітря і повітря
суднових приміщень. Ефективність вентиляції машинних відділень та інших
виробничих приміщень визначається після тривалої (не менше доби)
безперервної роботи агрегатів. Під час випробувань вентиляції виробничих приміщень
визначаються: температура повітря на основних виробничих місцях,
різниця температур повітря, що подається, і повітря на виробничих
місцях, рівномірність розподілу температур по вертикалі та
горизонталі; швидкість руху повітря безпосередньо на основних
виробничих місцях. Виміри температури та швидкості руху повітря виконують на
рівні 1,5 метра від палуби (настилу). Для визначення загазованості машинних відділень та інших
виробничих приміщень виконується аналіз проб повітря, відібраних в
цих приміщеннях при роботі всіх агрегатів і всіх видів вентиляції. Ефективність роботи системи кондиціонування повітря житлових,
медичних та громадських приміщень визначається в умовах,
наближених до обумовлених розрахункових, шляхом оцінки
мікроклімату в градусах результуючої температури. Для оцінки роботи кондиціонування повітря в суднових
приміщеннях, де мікроклімат не нормується в градусах РТ, слід
визначати обсяг і температуру повітря, що надходять у приміщення;
температури відносної вологості та швидкості руху повітря в
приміщеннях, що обслуговуються, температури поверхні огороджень -
вимірювання виконувати в місцях переважного перебування людей. 4.2.5.2. Щодо системи водопостачання: Приймаючи систему водопостачання, визначають відповідність її
проектному вирішенню та дається санітарно-гігієнічна оцінка
прийнятому принципу водопостачання (єдина, роздільна), місцю
розташування цистерн для зберігання запасів води, перевіряється
конструктивне виконання цистерн (схема набирання), пристрій для
вимірювання рівня, наявність комінгсів біля горловини, повітряних
трубок, ухилу днища та зливних трубок для осушення цистерн;
прийнятого способу знезараження та консервації води при тривалому
зберіганні. У разі приготування питної води та води для миття з
опрісненої (на морських суднах) звертається увага на місце
розміщення мінералізатора та обладнання комори для зберігання
мінералізуючих компонентів. Для визначення ефективності роботи мінералізатора виконують
хімічні дослідження води (на іонний склад). Проби відбираються
після мінералізатора із збірної цистерни. Для визначення ефективності роботи засобів знезараження води
виконують бактеріологічні аналізи води. Проби повинні бути
відібрані до і після обробки. Для визначення якості приготованої води із забортної, шляхом
очищення та знезараження на станції приготування питної води
(ППВ), проводиться бактеріологічний аналіз проби, взятої із
збірної цистерни, розміщеної після станції. Вода, приготована на судні будь-яким із прийнятих методів,
повинна відповідати ДОСТ "Вода питна". На суднах всіх призначень з'ясовуються водоспоживачі питної
води, води для миття та забортної; перевіряється наявність
спеціальних шлангів для поповнення запасів питної води та місце їх
зберігання; наявність набору солей для мінералізації. У разі повної відповідності виконаної на судні системи
водопостачання проектним даним, система промивається та
дезінфікується (до початку ходових випробувань). Члену приймальної комісії - представнику
санітарно-епідеміологічної служби подаються: акт про приймання та
дезінфекцію всієї системи, додаються результати триразових
бактеріологічних досліджень води, які виконуються один за одним з
інтервалом не менше 2-3 днів, взятої із цистерн, та не менше ніж з
5 місць розвідної мережі. 4.2.5.3. Стічна система, система збору сміття: При прийманні стічної системи та системи шпігатів оцінюється
їх відповідність проектним рішенням, а також вимогам запобігання
забрудненню зовнішнього середовища нафтопродуктами, хімічними
речовинами, стічними господарсько-побутовими водами; харчовими,
побутовими та виробничими покидьками. Перевіряється конструкційне вирішення обладнання цистерн для
збирання та зберігання стічних вод - наявність повітряних трубок
для вентиляції цистерн, автоматичних приладів сигналізації
наповнення цистерн, відповідного трубопроводу для зливу стічних
вод та пропарювання цистерн; наявність самостійної стічної системи
ізолятора, жиро- та шламовідділення в стічній системі харчового
блоку та посудомийних машин; наявність пристрою для здріблення
харчових покидьків. При наявності установки для очищення та знезараження стічних
вод проводиться: санітарно-гігієнічна оцінка ефективності її
роботи (як вітчизняних, так й іноземних установок) під час ходових
випробувань судна шляхом проведення лабораторного контролю стоків
(по 8 проб протягом 4 днів). Члену приймальної комісії повинні бути пред'явлені результати
бактеріологічних досліджень всіх видів стічних вод після очищення
і знезараження. Для оцінки ефективності роботи сепараторів проводиться
хімічний аналіз сепарації підсланьових, льяльних, баластних та
промивних вод після зачищення вантажних приміщень та танків для
пального на нафтоналивних і універсальних суднах. При прийманні судна перевіряється також обладнання для збору
та зберігання сміття (контейнери, спеціальні камери і т.п.). У
разі наявності печі для спалювання сміття (інсеніратора)
перевіряється її продуктивність, а також організація збору та
транспортування сміття до установки. 4.2.5.4. Система освітлення: Для оцінки натурального освітлення в суднових приміщеннях
(каюті екіпажу, громадські, службові, медичного призначення,
камбуз) визначається коефіцієнт природного освітлення (КПО) та
рівномірність освітлення. При оцінці системи штучного освітлення дається
санітарно-гігієнічна характеристика загального принципу
організації освітлення суднових приміщень (лампи розжарювання,
газорозрядні), оцінюється раціональність розміщення освітлювальних
приладів; перевіряється відповідність рівнів освітлення у всіх
суднових приміщеннях, на відкритих палубах, на шкалах приладів та
всіх виробничих місцях діючим санітарним нормам.
4.2.6. У процесі ходових випробувань проводяться виміри
основних параметрів, що характеризують шкідливий вплив на організм
членів екіпажу та пасажирів факторів суднового середовища,
результати вимірів оформляються у вигляді протоколів і подаються
члену комісії - представникові санітарно-епідемічної служби. 4.2.6.1. Вимірювання щільності потоку та потужності
випромінювання в діапазоні від антен локаторів на всіх ділянках
відкритих палуб і у приміщенні генераторів РЛС. Вимірювання напруги електромагнітних полів ВЧ-діапазону на
виробничих місцях в радіорубці та на відкритих палубах від антен
радіопередавачів. 4.2.6.2. Вимірювання інтенсивності інфрачервоного
випромінювання від поверхонь, що нагріваються, механізмів та
трубопроводів у виробничих приміщеннях. 4.2.6.3. У процесі швартовних та ходових випробувань
(особливо на нафтоналивних суднах та газовозах) необхідно
перевірити виконання вимог щодо захисту від статичної електрики. 4.2.6.4. Для оцінки ефективності виконання комплексу заходів
по зниженню шуму у період ходових випробувань проводяться
акустичні випробування відповідно до затвердженої програми. Програма повинна передбачати: - вимірювання рівнів шуму в приміщеннях, що нормуються; - вимірювання шуму та звукової вібрації поблизу джерел шуму і
на шляхах його поширення. Вимірювання рівнів шуму може виконуватись тільки у разі
повної готовності судна, в оптимальному ходовому режимі та при
стані моря та вітру не вище 3-х балів. Вимірювання рівнів шуму в житлових, громадських, службових та
медичних приміщеннях виконується лише при повному умеблюванні. 4.2.6.5. Вимірювання вібрації виконується за тих же умов, що
і рівнів шуму, за додатково погодженою з представником
санітарно-епідеміологічної служби - членом комісії - програмою.
4.2.7. Результати оглядів, інструментальних та лабораторних
досліджень оформляються у вигляді самостійного розділу
приймального акта - "Санітарно-гігієнічна характеристика судна",
до якого додаються перелік виявлених при прийманні порушень
санітарно-гігієнічних норм та правил (з зазначенням строків їх
усунення), протоколи інструментальних та лабораторних досліджень. 4.2.8. Приймальний акт підписується представником
санітарно-епідеміологічної служби разом з усіма членами
приймальної комісії. 4.2.9. Висновок про введення судна в експлуатацію, з видачею
"Суднового санітарного свідоцтва на право плавання судна",
оформляється Головним державним санітарним лікарем, що виконує
санітарний нагляд в порту приписки судна. У разі необхідності Головний державний санітарний лікар має
право вимагати проведення обстежень, інструментальних та
лабораторних досліджень. 4.2.10. При прийманні невеликих суден, коли приймальна
комісія не створюється, санітарно-епідеміологічна станція, за
місцем приписки судна, видає висновок про можливість приймання
судна в експлуатацію самостійно. 4.2.11. При прийманні судна після завершення на ньому
ремонтних робіт воно приймається в експлуатацію також самостійно
санепідстанцією порту приписки судна.
5. Документація
5.1. Вся документація щодо погодження проекту, нагляду за
ходом будівництва (переобладнання), приймання судна та введення в
експлуатацію повинна постійно зберігатися в санепідстанції, що
погоджувала проект та здійснювала нагляд за будівництвом
(переобладнанням), і в копії - в санепідстанції порту приписки
судна. 5.2. У процесі здійснення державного запобіжного санітарного
нагляду в санепідстанції за місцем його проведення оформляються
такі документи: - реєстрування проектної документації на розгляд та
погодження; - висновок про погодження (відхилення) проекту; - карта санітарного нагляду за будівництвом (переобладнанням)
судна; - акт приймальної комісії (розділ "Санітарно-гігієнічна
характеристика судна"); - висновок санепідстанції про можливість введення судна в
експлуатацію і видання "Суднового санітарного свідоцтва на право
плавання судна" для переходу його до порту приписки.
"Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і
протиепідемічних питань", Том 4, Частина 3, Київ - 1999.
