ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

                            Н А К А З

                         20.01.2009  N 31
 

           Про затвердження Узагальнюючого податкового
    роз'яснення щодо застосування положень статті 18
   Закону України "Про режим іноземного інвестування"

    { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної
                                                  служби
     N 701 ( v0701342-09 ) від 28.07.2009 }
 

     З метою забезпечення однозначного розуміння окремих  положень
законодавства  з питань оподаткування,  керуючись підпунктом 4.4.2
статті  4  Закону  України  "Про  порядок  погашення   зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14 ),  та відповідно до  наказу  Державної  митної
служби  України  від 26.07.05 N 703 ( z0864-05 ) "Про затвердження
Порядку  надання  митними  органами  роз'яснень  окремих  положень
податкового законодавства"  Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити   Узагальнююче   податкове   роз'яснення   щодо
застосування  положень  статті  18  Закону  України   "Про   режим
іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ), що додається.

     2. Начальникам      митниць      проінформувати     суб'єктів
підприємницької  діяльності  про  вимоги   цього   наказу   шляхом
висвітлення  його  в  місцевих засобах масової інформації,  у тому
числі на  наочних  інформаційних  стендах  у  місцях  розташування
підрозділів  митниці  й  у  пунктах  пропуску  через митний кордон
України.

     3. Контроль  за  виконанням  наказу   покласти   на   першого
заступника Голови Служби Гутника А.Є.

 Голова Служби                                   В.І.Хорошковський
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                 Наказ Державної митної
                                 служби України
                                 20.01.2009  N 31
 

                УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
  щодо застосування положень статті 18 Закону України
          "Про режим іноземного інвестування"
                      ( 93/96-ВР )
 

     Особливості режиму  іноземного  інвестування   на   території
України визначає Закон України "Про режим іноземного інвестування"
від 19.03.96 N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ).

     Відповідно   до   статті  1  Закону  (  93/96-ВР  )  іноземні
інвестиції  - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в
об'єкти   інвестиційної  діяльності  відповідно  до  законодавства
України  з  метою  отримання  прибутку  або досягнення соціального
ефекту.

     Згідно  зі статтею 2 Закону ( 93/96-ВР ) здійснення іноземних
інвестицій  можливе  у  вигляді  будь-якого рухомого майна. Формою
здійснення  іноземних  інвестицій  згідно зі статтею 3 Закону може
бути  часткова  участь  іноземного  інвестора  в підприємствах, що
створюються   спільно   з  українськими  юридичними  та  фізичними
особами.

     Відповідно  до  статті 18 цього Закону ( 93/96-ВР ) майно, що
ввозиться  в  Україну як внесок іноземного інвестора до статутного
фонду  підприємств  з  іноземними  інвестиціями  (крім товарів для
реалізації  або  власного споживання), звільняється від обкладення
митом.

     Якщо протягом  трьох  років  з  часу  зарахування   іноземної
інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно,
що було ввезене  в  Україну  як  внесок  іноземного  інвестора  до
статутного  фонду зазначеного підприємства,  відчужується,  у тому
числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства  (крім
вивезення  іноземної  інвестиції  за  кордон),  то  підприємство з
іноземними інвестиціями сплачує  ввізне  мито,  яке  обчислюється,
виходячи  з  митної  вартості цього майна,  перерахованої у валюту
України  за  офіційним  курсом,  визначеним  Національним   банком
України на день здійснення відчуження майна.

     У статті   1   Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"  від  28.12.94  N  334/94-ВР  (  334/94-ВР   )   дано
визначення   терміну   "пряма   інвестиція",   згідно  з  яким  це
господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до
статутного  фонду  юридичної  особи в обмін на корпоративні права,
емітовані такою юридичною особою.

     Цим самим Законом визначено, що корпоративні права - це право
власності  на  статутний  фонд  (капітал) юридичної особи або його
частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної
частки  прибутку такої юридичної особи,  а також активів у разі її
ліквідації відповідно  до  чинного  законодавства,  незалежно  від
того,  чи  створена  така  юридична  особа  у формі господарського
товариства,  підприємства,   заснованого   на   власності   однієї
юридичної  або фізичної особи,  або в інших організаційно-правових
формах.

     Підприємства або  інші  суб'єкти   господарювання,   створені
юридичними  особами  та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна
та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку,
відповідно  до статті 79 Господарського кодексу України ( 436-15 )
визнаються господарськими товариствами.

     Відповідно до  статті  87  Господарського   кодексу   України
( 436-15  )  статутний  фонд  господарського товариства становлять
суми вкладів його засновників та  учасників.  Вкладами  згідно  зі
статтею   86   цього  Кодексу  можуть  бути  будь-які  матеріальні
цінності.

     Відчуження корпоративних прав є відчуженням  права  власності
на  статутний  фонд  (капітал)  або  його  частку  (пай),  тобто є
відчуженням майна,  що  ввезено  іноземним  інвестором  у  вигляді
внеску в статутний фонд.

     Таким чином,  якщо  таке  відчуження відбулось протягом трьох
років  з  часу  зарахування   іноземної   інвестиції   на   баланс
підприємства  з іноземними інвестиціями,  у тому числі у зв'язку з
припиненням  діяльності   цього   підприємства   (крім   вивезення
іноземної інвестиції за кордон),  то підприємство повинно сплатити
ввізне  мито,  яке  обчислюється,  виходячи  з   митної   вартості
ввезеного  майна,  перерахованої  у  валюту  України  за офіційним
курсом,  визначеним Національним банком України на день здійснення
відчуження.  При  цьому,  обов'язок  із  сплати  ввізного  мита не
виникає  у  випадку  відчуження іноземним інвестором належних йому
корпоративних  прав  іншому нерезиденту в разі набуття ним статусу
іноземного  інвестора.  {  Абзац одинадцятий із змінами, внесеними
згідно з Наказом Державної митної служби N 701 ( v0701342-09 ) від
28.07.2009 }

     Якщо до  закінчення  трирічного терміну з моменту зарахування
майна як іноземної інвестиції  на  баланс  підприємства  відбулося
збільшення  статного  фонду  такого  підприємства,  в якому частка
іноземних інвестицій  становитиме  менше  10  відсотків,  то  таке
підприємство    втрачає    статус    підприємства   з   іноземними
інвестиціями.

     Разом з цим,  об'єктом,  на який поширюється  звільнення  від
сплати мита відповідно до статті 18 згаданого Закону ( 93/96-ВР ),
є майно, що ввозиться як іноземна інвестиція.

     Враховуючи зазначене,  оскільки в такому  випадку  відчуження
іноземної  інвестиції не відбувається,  то й відсутні підстави для
сплати ввізного мита відповідно до статті 18 Закону  України  "Про
режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ).

 Перший заступник
 Голови Служби                                          А.Є.Гутник

 WEB MD Office "НПО Поверхность",
 www.master-d.com.ua