ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
20.01.2009 N 31
Про затвердження Узагальнюючого податковогороз'яснення щодо застосування положень статті 18
Закону України "Про режим іноземного інвестування"
З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень
законодавства з питань оподаткування, керуючись підпунктом 4.4.2
статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ), та відповідно до наказу Державної митної
служби України від 26.07.05 N 703 ( z0864-05 ) "Про затвердження
Порядку надання митними органами роз'яснень окремих положень
податкового законодавства" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо
застосування положень статті 18 Закону України "Про режим
іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ), що додається.
2. Начальникам митниць проінформувати суб'єктів
підприємницької діяльності про вимоги цього наказу шляхом
висвітлення його в місцевих засобах масової інформації, у тому
числі на наочних інформаційних стендах у місцях розташування
підрозділів митниці й у пунктах пропуску через митний кордон
України.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника Голови Служби Гутника А.Є.
Голова Служби В.І.Хорошковський
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Державної митної
служби України
20.01.2009 N 31
УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯщодо застосування положень статті 18 Закону України
"Про режим іноземного інвестування"
( 93/96-ВР )
Особливості режиму іноземного інвестування на території
України визначає Закон України "Про режим іноземного інвестування"
від 19.03.96 N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ).
Відповідно до статті 1 Закону ( 93/96-ВР ) іноземні
інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в
об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства
України з метою отримання прибутку або досягнення соціального
ефекту.
Згідно зі статтею 2 Закону ( 93/96-ВР ) здійснення іноземних
інвестицій можливе у вигляді будь-якого рухомого майна. Формою
здійснення іноземних інвестицій згідно зі статтею 3 Закону може
бути часткова участь іноземного інвестора в підприємствах, що
створюються спільно з українськими юридичними та фізичними
особами.
Відповідно до статті 18 цього Закону ( 93/96-ВР ) майно, що
ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного
фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для
реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення
митом.
Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної
інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно,
що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до
статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому
числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім
вивезення іноземної інвестиції за кордон), то підприємство з
іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється,
виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту
України за офіційним курсом, визначеним Національним банком
України на день здійснення відчуження майна.
У статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) дано
визначення терміну "пряма інвестиція", згідно з яким це
господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до
статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права,
емітовані такою юридичною особою.
Цим самим Законом визначено, що корпоративні права - це право
власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його
частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної
частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її
ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від
того, чи створена така юридична особа у формі господарського
товариства, підприємства, заснованого на власності однієї
юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових
формах.
Підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені
юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна
та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку,
відповідно до статті 79 Господарського кодексу України ( 436-15 )
визнаються господарськими товариствами.
Відповідно до статті 87 Господарського кодексу України
( 436-15 ) статутний фонд господарського товариства становлять
суми вкладів його засновників та учасників. Вкладами згідно зі
статтею 86 цього Кодексу можуть бути будь-які матеріальні
цінності.
Відчуження корпоративних прав є відчуженням права власності
на статутний фонд (капітал) або його частку (пай), тобто є
відчуженням майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді
внеску в статутний фонд.
Таким чином, якщо таке відчуження відбулось протягом трьох
років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс
підприємства з іноземними інвестиціями, у тому числі у зв'язку з
припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення
іноземної інвестиції за кордон), то підприємство повинно сплатити
ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості
ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним
курсом, визначеним Національним банком України на день здійснення
відчуження.
Якщо до закінчення трирічного терміну з моменту зарахування
майна як іноземної інвестиції на баланс підприємства відбулося
збільшення статного фонду такого підприємства, в якому частка
іноземних інвестицій становитиме менше 10 відсотків, то таке
підприємство втрачає статус підприємства з іноземними
інвестиціями.
Разом з цим, об'єктом, на який поширюється звільнення від
сплати мита відповідно до статті 18 згаданого Закону ( 93/96-ВР ),
є майно, що ввозиться як іноземна інвестиція.
Враховуючи зазначене, оскільки в такому випадку відчуження
іноземної інвестиції не відбувається, то й відсутні підстави для
сплати ввізного мита відповідно до статті 18 Закону України "Про
режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ).
Перший заступник
Голови Служби А.Є.Гутник
WEB MD Office "НПО Поверхность",
www.master-d.com.ua
