Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 жовтня 2018 року
у справі № 910/3262/16
Господарська юрисдикція
Щодо сплати судового збору у справах про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати
Фабула справи: ОСОБА _3 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку. Разом з позовною заявою, позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.
Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви в 10 днів з дня вручення ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити: ціну позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, докази направлення позовної заяви відповідачу (боржнику) та розпоряднику майна боржника, а також докази сплати судового збору, за стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку та моральної шкоди.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази отримання позовної заяви відповідачем у справі, з іншими вимогами ухвали суду першої інстанції позивач не погодився.
Ухвалою суду першої інстанції повернуто ОСОБА_3 позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку з ПрАТ "Азовзагальмаш".
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги заявника, виходив з того, що позивачем не виконано законних вимог ухвали суду першої інстанції та не усунуто недоліки, допущені при поданні позовної заяви, щодо зазначення ціни позову, надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та доказів направлення позовної заяви відповідачу та розпоряднику майна боржника. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність сплати судового збору за подання позову в частині вимог, щодо стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку, з посиланням на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: за правовим висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), зокрема й підвищено розмір ставок за подання касаційних скарг, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від оплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 01.09 2015.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01.09.2015, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 01.09.2015 ця категорія пільговиків звужена. Так, за п. 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01.09.2015, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
З урахуванням вказаної правової позиції, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність оплати судового збору за подання позову в частині стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку
Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Положення ст. 2 Закону України "Про оплату праці" містять визначення структури заробітної плати.
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2005 № 5 затверджено "Інструкцію зі статистики заробітної плати".
Відповідно до п. 2.2.8 згаданої Інструкції, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати віднесено до фонду додаткової заробітної плати.
З аналізу вказаної Інструкції не вбачається того, що заявлені позивачем до стягнення суми не відносяться до структури заробітної плати.
Предметом спору в даній судовій справі є стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Тобто, позивачем заявлено до стягнення заробітну плату та компенсаційні виплати, які віднесені до додаткової заробітної плати.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Положення Закону України "Про судовий збір", в частині надання пільг щодо сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, не диференціюють поняття заробітної плати на основну заробітну плату та додаткову заробітну плату.
Відповідно до ст.. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначаються зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Висновки: положення Закону України № 3674-VI "Про судовий збір", щодо пільг на сплату судового збору, в сукупності з нормами Кодексу законів про працю України та Закону України № 108/95-ВР "Про оплату праці" слід розуміти таким чином, що вказана пільга на сплату судового збору поширює свою дію у справах за позовами про стягнення заробітної плати, структуру якої (щодо як включення так і не включення складових) можна визначити, в тому числі, за допомогою Інструкції зі статистики заробітної плати. За таких обставин, вимоги заявлені позивачем у справі підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI "Про судовий збір", що не суперечить правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц.
Ключові слова: трудові спори, справа про стягнення заробітної плати, звільнення від сплати судового збору, компенсаційні виплати працівникам