Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 січня 2019 року

у справі № 753/21303/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо розміру страхового відшкодування у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ПрАТ «СК «АХА Страхування», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок ДТП були спричинені пошкодження належному йому автомобілю, розмір яких свідчить про фізичне знищення транспортного засобу.

Рішенням районного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та мотивовано тим, що відповідно до порядку відшкодування шкоди у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу, передбаченого ст. 30 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу, як власнику транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування», ліміт страхової відповідальності страховика, з урахуванням заяви-приєднання до умов добровільного страхування цивільної відповідальності (акцепт) становить 150 000,00 грн, позивач погодився з виплаченою йому сумою страхового відшкодування, будь-яких вимог до ПрАТ «СК «АХА Страхування» не заявляв, та відмовився від передачі залишків транспортного засобу. Доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди ОСОБА_1 не надав, а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково, рішення районного суду року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля, який вважається фізично знищеним та зобов'язано позивача передати ОСОБА_3 залишки автомобіля та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 посилається на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про стягнення з відповідача на відшкодування майнової шкоди різниці між ринковою вартістю транспортного засобу та розміром отриманої позивачем страхової виплати, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 погодився з розміром страхового відшкодування, визначеного страховиком, та не заявив до нього вимоги про повне відшкодування заподіяної страхувальником забезпеченого транспортного засобу майнової шкоди, з урахуванням загального розміру ліміту відповідальності страховика, що становить 150 000,00 грн. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що в суді першої інстанції позивач не погоджувався передати йому пошкоджений транспортний засіб, що правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції. Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд покладався виключно на твердження позивача про заподіяння йому такої шкоди, не звернувши увагу на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому такої шкоди.

Правова позиція Верховного Суду: обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Висновки: розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Ключові слова: страховий випадок, адміністративне правопорушення, потерпілий внаслідок ДТП