Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 січня 2026 року
у справі № 450/3785/19
Цивільна юрисдикція
Щодо незаконності виселення матері з дітьми зі спірного житла без згоди власника альтернативного житла на їх проживання
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, правонаступником якої є Виконавчий комітет Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Пустомитівський районний сектор Державної міграційної служби України у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення
ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 й ОСОБА_4, звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, правонаступником якої є Виконавчий комітет Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_6, ОСОБА_5, про визнання права користування житловим будинком.
Суд першої інстанції своїм рішенням відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2.
Апеляційний суд постановою вирішив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом (частина перша статті 109 ЖК України).5
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду (частина друга статті 109 ЖК України).
Поняття «суспільного інтересу» невід`ємно пов`язане із законністю у суспільстві - дотриманням вимог закону. Тому протилежне призводить й до невідповідності «суспільному інтересу». Законом не виключається можливість втручання у право ОСОБА_2 користуватися спірним житловим будинком, наявність якої має визначатись конкретними обставинами справи, які мають бути належним чином встановлені.
ВИСНОВКИ: з точки зору оцінки пропорційності втручання у право ОСОБА_2 та її двох дітей користуватися спірним житловим будинком загальною площею 63,1 кв. м, у якому презюмується можливе проживання чотирьох осіб, з урахуванням наявності у її матері житлового будинку загальною площею 222,7 кв. м, у якому також презюмується можливе проживання чотирьох осіб, з урахуванням прав ОСОБА_1 на спірний житловий будинок та дійсних сімейних відносин мешканців спірного житлового будинку - апеляційний суд мав підстави вважати, що відповідне втручання може бути пропорційним. Але він не врахував, що воно не може бути законним за умови заперечення ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2, яка є повнолітньою дитиною своєї матері, тільки за цим фактом родинних стосунків вже не має права на проживання у цьому іншому будинку без згоди її матері.
ОСОБА_2 навіть як повнолітня дитина не позбавлена можливості на вселення та проживання у будинку своєї матері разом із своїми дітьми, як член саме її родини, а не ОСОБА_1, що, у тому числі, може відповідати кращим інтересам цих дітей, враховуючи, що загальна площа спірного житлового будинку - 63,1 кв. м. Однак висновок апеляційного суду з цього питання також є передчасним, оскільки реалізація такої можливості залежить від волі ОСОБА_5, наявність або відсутність якої апеляційний суд не встановив.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що виселення ОСОБА_2 з її двома дітьми зі спірного житлового будинку не позбавить її місця постійного проживання теж є передчасним. Тому оскаржуване судове рішення не може вважатись таким, що відповідає Закону - відсутні встановлені обставини цієї справи, які б вказували на те, що таке втручання однозначно не порушує гарантовані Конвенцією права ОСОБА_2 та її дітей.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: житлові спори, право на повагу до житла, умови виселення
