Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 травня 2024 року
у справі № 127/21333/22
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності зняття особи із зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла у разі наявності судового рішення про відмову у виселенні цієї особи
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до департаменту адміністративних послуг міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, АТ КБ «ПриватБанк», про визнання рішення і дій щодо зняття з місця проживання незаконними.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
З 01 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання.
За положеннями пункту 2 частини першої статті 18 Закону № 1871-IX зняття повнолітньої особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 256 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Згідно з пунктами 50, 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, підставою зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла є подання останнім заяви установленої форми згідно з додатком 6, документа, що посвідчує особу (у разі особистого звернення) та документа, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла без згоди на те зареєстрованої особи.
ВИСНОВКИ: з урахуванням подання ОСОБА_2 документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність порушень з боку Департаменту адміністративних послуг міської ради при прийнятті рішення про зняття ОСОБА_1 з зареєстрованого місця проживання, які прийнято за заявою власника квартири.
При цьому колегією суддів враховано, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, постановою апеляційного суду, яка залишена без змін постановою Верховного Суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній справі, суди виходили із того, що ОСОБА_1 ставиться до спірного жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, не втратила бажання користуватися ним у подальшому, і дії відповідача не свідчать про втрату з його боку інтересу до спірного житла.
Суди дійшли висновку, що існують достатні і тривалі зв`язки відповідача з конкретним місцем проживання - квартирою, що у розумінні статті 8 Конвенції охоплюється поняттям «житло».
Також враховано, що доказів наявності у ОСОБА_1 іншого житла на праві власності немає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: житлові спори, захист житлових прав, підстави зняття із зареєстрованого місця проживання
