Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 листопада 2025 року
у справі № 629/1094/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо неправомірності призначення покарання у виді виправних робіт особі, яка була звільнена з роботи та зарахована на денну форму навчання
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.
Апеляційний суд скасував вказаний вирок у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України покарання у виді виправних робіт на строк 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 10 % від суми заробітку.
Цим же вироком змінено вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди та процесуальних витрат на правову допомогу, стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди та процесуальні витрати на правову допомогу.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з ч. 1 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
ВИСНОВКИ: як слідує із долученої до касаційної скарги копії трудової крижки, ОСОБА_8 1 був звільнений з посади охоронника у ТОВ та відповідно до копії довідки зарахований на денну форму навчання.
Таким чином покарання у виді виправних робіт призначено ОСОБА_8 з порушенням приписів ч. 1 ст. 57 КК України, оскільки у нього було відсутнє місце роботи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, зміст виправних робіт, злочини проти життя і здоров'я
