Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 листопада 2025 року
у справі № 342/1208/20
Цивільна юрисдикція
Щодо обов'язку суб'єкта права на обліковий запис дбати про збереження його даних для входу у цей запис
ФАБУЛА СПРАВИ
У вересні 2020 року у соціальній мережі «Facebook» особа з облікового запису, відкритого на ім`я та прізвище відповідачки, залишила на сторінці позивачки коментарі до поширеного останньою допису. Інформацію у них позивачка вважала недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність, ділову репутацію, дискредитує як педагога та принижує як людину. Тому просила визнати цю інформацію недостовірною і спростувати її. Вважала, що ті коментарі опублікувала відповідачка.
Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Мотивували тим, що коментарі не дозволяють чітко ідентифікувати особу, якої вони стосуються, немає доказів того, що їх поширила відповідачка, і що ці коментарі сформульовані не у вигляді тверджень про факти відносно позивачки.
ОЦІНКА СУДУ
У відзиві на позовну заяву відповідачка зазначила таке: «Я не являюсь активним користувачем мережі інтернет. Використовую даний зв'язок здебільшого для спілкування з рідними та близькими, що знаходяться далеко від мене. Логін та пароль від мого облікового запису не є таємницею, часто реєструюсь на освітніх та інших ресурсах, вказуючи ці дані. Також неодноразово використовувала чужі комп`ютери і вводила дані облікового запису. Давала в користування власні гаджети, на яких вказані дані облікового запису. Тому, щоб використати мою сторінку, навіть не потрібно її "зламувати"». Тобто відповідачка у відзиві на позовну заяву не заперечила те, що саме їй у соціальній мережі «Facebook» належить обліковий запис, з якого були розміщені коментарі, які оспорює позивачка. Але поставила під сумнів їхнє авторство, стверджуючи, що не тримає дані цього запису у таємниці, не захищає їх, передаючи власні пристрої третім особам, і вводила ці дані на чужих пристроях, власники чи інші користувачі яких могли тими даними скористатися.
Наведену підставу для заперечення проти позову, тобто те, що обліковим записом відповідачки заволоділи треті особи, вона не доводила жодними доказами. Тому суди попередніх інстанцій не могли відмовити у позові через те, що позивачка не довела поширення інформації саме відповідачкою. Остання, визнавши належність їй облікового запису, з якого відбулося поширення інформації, не виконала належним чином обов'язок, визначений у частині третій статті 12 і частині першій статті 81 ЦПК України.
ВИСНОВКИ: суб'єкт права на обліковий запис повинен дбати про збереження його даних для входу у цей запис і не може наполягати на тому, що лише визнаного ним недбалого поводження з власними даними достатньо для того, щоб не відповідати за позовом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дифамаційні спори, правовий режим соціальних мереж, обов'язки користувача соціальних мереж
