Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 серпня 2025 року
у справі № 909/460/24
Господарська юрисдикція
Щодо умови встановлення земельного сервітуту
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «Укрзалізниця» звернулася до суду з позовом до ТОВ «Євротранстелеком» про встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту площею 0,3216 га стосовно земельної ділянки 7,8373 га для експлуатації та обслуговування волоконно-оптичного кабелю/ліній зв`язку відповідача зі сплатою 1 498, 91 грн в місяць або 17 986,96 грн в рік на користь позивача; зобов'язання відповідача внести відомості про земельний сервітут до відповідних реєстрів
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через земельну ділянку 7,8373 га прокладено волоконно-оптичні лінії зв`язку (кабелі), що є власністю відповідача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо встановлення земельного сервітуту, однак згоди щодо використання частини земельної ділянки позивача, на якій прокладено лінії зв`язку відповідача, досягнуто не було. Такими діями відповідач позбавляє позивача правової визначеності (встановлення чітких прав та обов`язків сторін) і, враховуючи юридичну нерозривну взаємопов`язаність позивача та відповідача, відмова останнього визначити взаємні права та обов`язки шляхом встановлення земельного сервітуту є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Господарський суд рішенням, яке залишив без змін апеляційний господарський суд постановою, у задоволенні позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
АТ «Укрзалізниця» має такі ж самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як і будь-яка інша особа, яка має необхідність у використанні земельної ділянки
Судом апеляційної інстанції установлено, що, укладаючи Генеральну угоду, угоду та інші правочини в рамках цих угод, сторони врегулювали між собою правовідносини щодо прокладання та наступного використання, експлуатації, технічного обслуговування та ремонту волоконно-оптичних ліній зв`язку.
При укладенні цих угод сторони узгодили, що волоконно-оптичні лінії зв`язку прокладаються на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні однієї зі сторін спільної діяльності (АТ «Укрзалізниця»), ресурс яких вона частково буде використовувати для власних потреб, а також здійснювати технічне обслуговування та аварійний ремонт всієї волоконно-оптичної лінії зв`язку. При цьому договори, на підставі яких ґрунтується співробітництво сторін, не передбачають необхідність укладення договору земельного сервітуту.
Ураховуючи вимоги законодавства та встановлені у справі обставини, суди обох інстанцій дійшли правомірного висновку про недоведеність позивачем необхідності встановлення сервітуту для відповідача та неможливості задоволення потреб відповідача в інший спосіб ніж як через встановлення сервітуту.
ВИСНОВКИ: встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи відносно обмеженого користування чужим майном.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обтяження земельних прав, землекористування, захист земельних прав
