Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 серпня 2024 року

у справі № 916/3006/23

Господарська юрисдикція

Щодо правомірності скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції по суті спору лише з підстав відсутності предмета спору, якщо предмет припинив існування після ухвалення цього рішення

Фабула справи: ТОВ "ЕЛІКСИР Україна" звернулось з позовом до ТОВ "ЛАРНС" про стягнення поворотної фінансової допомоги у сумі 1 758 016,00 грн.

Господарський суд позов задовольнив повністю.

Апеляційний господарський суд рішення господарського суду залишив без змін.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі ухвалою у протокольній формі. Відмову мотивував тим, що відповідач сплатив наявну у нього заборгованість, яка є предметом спору майже через три місяці після ухвалення судом першої інстанції рішення. Таким чином, на момент ухвалення оскаржуваного рішення предмет спору існував, а тому відсутні підстави для закриття провадження у зв'язку відсутністю предмета спору.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ "ЛАРНС" зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 щодо застосування статті 231 ГПК України.

Правова позиція Верховного Суду: суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до ч. 3 ст. 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення ст. 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.

Отже, при застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:

1. предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;
2. при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Висновки: у тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ключові слова: договір позики, захист прав позичальника, обов’язки позичальника, процедура закриття провадження