Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 листопада 2023 року

у справі № 464/1099/23

Цивільна юрисдикція

Щодо відсутності ознак мобінгу під час звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України (далі - АТ «Ощадбанк») про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення позивача з посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України; про поновлення на посаді начальника юридичного відділу філії - обласне управління АТ «Ощадбанк»; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2023 року до дня поновлення на роботі; про відшкодування моральної шкоди в розмірі 539 939,14 грн та майнової шкоди в розмірі 3 956,30 грн.

Позивач вважає своє звільнення проявом мобінгу.

Рішенням суду першої інстанції позов залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що не було порушено переважне право працівника на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, оскільки цим правом наділені працівники, які займають однакові посади, а посада позивача як начальника юридичного відділу Львівського обласного управління Ощадного банку України була єдиною у цьому відділі.

Суди попередніх інстанцій, установивши, що у АТ «Ощадбанк» дійсно відбулося скорочення чисельності штату, а саме скорочено юридичні підрозділи у всіх філіях АТ «Ощадбанк», позивачу неодноразово надходили пропозиції всіх вакантних посад АТ «Ощадбанк», від яких він відмовився, тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України позивач підлягав звільненню у зв'язку з неможливістю перевести його на іншу роботу.

Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, а тому не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на посаді та відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної та майнової шкоди.

ВИСНОВКИ: правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що запровадження в АТ «Ощадбанк» змін в організації виробництва і праці на підставі рішення Наглядової ради, яким схвалено відповідні пропозиції, які викладені у постанові Правління АТ «Ощадбанк» в «Про централізацію функцій юридичних підрозділів та зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк», не свідчить про наявність будь-якої форми мобінгу щодо позивача, адже зазначені зміни в АТ «Ощадбанк» носили загальний характер, а не торкалися лише питання звільнення одного позивача.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення, захист від мобінгу, гарантії забезпечення трудових прав