Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 червня 2023 року
у справі № 640/26706/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо обставини, яка виключає застосування підстави для відмови у задоволенні скарги, передбаченої п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17
від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20
від 22.02.2023 у справі № 640/28931/20
ФАБУЛА СПРАВИ
Приватний нотаріус міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту в;
- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ приватному нотаріусу до Реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою окружного адміністративного суду прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині зобов`язання ДП "Національні інформаційні системи" Мін`юсту розблокувати доступ позивачу до Реєстру речових прав на нерухоме майно, а провадження в справі в цій частині закрито.
Ухвалою окружного адміністративного суду закрито провадження в адміністративній справі № 640/26706/20 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 4, 5 наказу Мін`юсту та роз`яснено позивачу, що розгляд цього спору віднесений до юрисдикції господарського суду за правилами господарського судочинства.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини восьмої статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін, наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
У провадженні № 910/15365/20 позивачем є ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто», а відповідачами є: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», проте ТОВ «Фрунзе 69» не було учасником справи.
При цьому, незважаючи на те, що предмет спору у справі № 910/15365/20, охоплював оскарження реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, поряд із цим предметом оскарження були реєстраційні дії також щодо об`єктів нерухомого майна за адресами: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 та м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, та відповідно підстави їх оскарження у судовому провадженні та поданій скарзі є відмінними.
Беручи до уваги наведене, вищевказане судове провадження не було перешкодою для розгляду Колегією Мін'юсту скарги ТОВ «Фрунзе 69».
ВИСНОВКИ: нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у пункті 4 частини восьмої статті 37 Закону № 1952-IV.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: механізми захисту права власності, повноваження Мін’юсту, спори у сфері державної реєстрації речових прав