Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 червня 2020 року

у справі № 908/1481/19

Господарська юрисдикція

Щодо неможливості розгляду судом справ з іноземним елементом у випадку укладенні між сторонами арбітражної угоди

ФАБУЛА СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВРМ-АГРО" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з La Mieleria srl (Corlo Torini 1|b. 28010 Novara (NO) Italy, P. Lva 02350770034) 48 928, 75 євро, що еквівалентно 1 439 911, 90 грн.

Ухвалою господарського суду після усунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали суду про залишення позову без руху у відкритті провадження за поданим позовом відмовлено із посиланням на ч. 1 ст. 27 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Постановою апеляційного господарського суду господарського суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

В ході розгляду даної справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що у пункті 7.4. укладеного контракту сторони узгодили, що будь-який спір, розбіжність або претензія у зв`язку з цим договором або його порушенням, розірванням або недійсністю будуть остаточно вирішені шляхом розгляду у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно - промисловій палаті України та буде розглядатися у відповідності з його Регламентом. Рішення Арбітражного Суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.

Згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Водночас, за положеннями статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналогічні положення закріплені і у п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

ВИСНОВКИ: за змістом пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом, однак наведене не стосується тих випадків, коли між сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання, оскільки суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, зобов'язаний, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, відносини з іноземним елементом, підстави для відмови у відкритті судового провадження, арбітражне провадження