Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 червня 2023 року

у справі № 926/4889/22

Господарська юрисдикція

Щодо правомірності відмови у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження)

ФАБУЛА СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продтранс» звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глихім" про стягнення коштів у розмірі 84498,96 грн. за надані послуги відповідно до умов контракту на транспортні послуги.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України. Судові рішення мотивовані тим, що позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки: відповідач є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, місцезнаходження якого є: російська федерація, м. москва; у пункті 6.2 контракту сторони домовилися, що спір передається на розгляд у міжнародний комерційний арбітражний суд у порядку, встановленому законодавством росії; умови контракту не містять положень, які передбачали б підсудність справи з питань, що виникають з нього, господарським судам України.

ОЦІНКА СУДУ

Наявність арбітражної угоди (застереження) сама по собі не виключає можливість розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом.

Укладання угоди про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу до відкриття провадження у справі може бути підставою для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», але лише за наявності таких умов: арбітражна угода укладена до відкриття провадження у справі; від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; такі заперечення висловлено не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору; суд не встановив, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

При цьому слід враховувати, що для забезпечення права відповідача на подання заперечень проти вирішення спору в господарському суді, відповідач має бути обізнаним про подання позову до суду та про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, господарський суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, не вправі відмовляти у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що оскільки між сторонами у справі було укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу, то позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Господарські суди попередніх інстанцій помилково ототожнили арбітражну угоду з угодою про передачу спору на вирішення суду іншої держави.

Судами не враховано, що норми статті 23 Господарського процесуального кодексу України передбачають право сторін на передачу спору на розгляд суду іншої держави, тоді як право сторін на передачу спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, і укладення угод на підставі цих статтей має різні правові наслідки.

Міжнародний комерційний арбітраж не належить до системи судоустрою, є недержавним органом, тоді як угодою про передачу спору на вирішення суду іншої держави сторони можуть визначити суд, що відноситься до системи судоустрою іншої держави. Наявність угоди, визначеної в статті 23 Господарського процесуального кодексу України, виключає розгляд спору за правилами господарського судочинства судами України.

Суди, отримавши позовну заяву з вимогою до юридичної особи - нерезидента, повинні перш за все визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи судам України на підставі норм Закону України "Про міжнародне приватне право" (зокрема ст. ст. 76, 77 цього Закону) та чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, оскільки згідно зі статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.

ВИСНОВКИ: наявність арбітражної угоди не може бути підставою відмови у відкритті провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, а лише може бути підставою для залишення позову без розгляду у передбачених законом випадках, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження) ґрунтується на неправильному застосуванні пункту 1 частини першої 175 Господарського процесуального кодексу України та суперечить частині 1 статті 4 цього Кодексу, яка визначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, відносини з іноземним елементом, підстави для відмови у відкритті судового провадження, арбітражне провадження