Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 березня 2023 року
у справі № 496/1691/19
Цивільна юрисдикція
Щодо цивільно-правових відносин, на які поширюється ст. 23 ЦК України
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду
в ухвалі від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц
в постанові від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей районної державної адміністрації, про виселення та компенсацію моральної шкоди.
Заочним рішенням суду першої інстанції зазначений позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру компенсації моральної шкоди. Зменшено розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню з 50 000 грн до 10 000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи
У цій справі суди встановили, що: позивачці завдано моральної шкоди, яка полягала у неможливості користуватися власним житлом, необхідністю винаймати житло для себе та членів своєї родини, та необхідністю звертатися до органів поліції і суду за захистом своїх порушених прав, витрачати час для того щоб відповідачі виконували вимоги закону; існують умови для компенсації моральної шкоди. Апеляційний суд врахувавши, дії позивача та відповідача, обставини справи обґрунтовано зменшив розмір грошової компенсації моральної шкоди до 10 000 грн.
ВИСНОВКИ: тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: житлові спори, компенсація немайнової шкоди, підстави відшкодування моральної шкоди
