Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 вересня 2022 року

у справі № 910/22858/17

Господарська юрисдикція

Щодо правомірності введення мораторію на звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції

ФАБУЛА СПРАВИ

У справі за позовом Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (попередня назва - АТ «Сбербанк») до Державного підприємства «Донецька залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ «Українська залізниця», про стягнення 68 139 502,01 дол. США, що еквівалентно 1 857 993 189,66 грн, АТ «Укрзалізниця» звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ ДВС) , в якій просило суд:

1. визнати неправомірними дії відділу ДВС, які полягають у незупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні;
2. усунути порушення права АТ «Укрзалізниця» шляхом зобов`язання відділу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження.

Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні скарги відмовив у зв`язку з відсутністю підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

ОЦІНКА СУДУ

20 грудня 2016 року був прийнятий Закон України № 1787-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» (набрав чинності 17 лютого 2017 року), яким розділ III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон № 4442-VI) доповнено пунктами 51 та 52.

Цим же Законом були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

18 жовтня 2018 року був прийнятий Закон № 2604-VIII (набрав чинності 12 січня 2019 року), яким внесені зміни до наведених вище положень законів № 4442-VI та № 1404-VIII.

Отже, вказаними законами визначено такі умови мораторію:

1. строк мораторію починається з 17 лютого 2017 року і завершується (залежно від того, яка подія настане раніше):

   1) після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ «Укрзалізниця» як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств;

   2) через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;

2. предмет мораторію - звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця». Норми чинного законодавства України включають гроші до складу активів товариства (пункт 3 розділу І «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73);

3. мораторій стосується не всіх зобов'язань АТ «Укрзалізниця», а лише зобов`язань підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Вказане місцерозташування майна стосується ідентифікації підприємств залізничного транспорту, за зобов'язаннями яких встановлений мораторій на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця», а не безпосередньо майна АТ «Укрзалізниця». При цьому в указаних законах немає вказівки про те, що на непідконтрольній території має бути розміщене все майно підприємств залізничного транспорту;

4. наслідками встановлення мораторію є: зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» за зобов`язанням таких підприємств, а також зупинення вчинення виконавчих дій.

Оскільки майно ДП «Донецька залізниця» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до указаних норм законів № 4442-VI та № 1404-VIII на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.

Конституційний Суд України у Рішенні від 10 червня 2003 року № 11-рп/2003 дійшов висновку, що положення Закону щодо введення мораторію на примусову реалізацію майна вказаних підприємств не суперечать Конституції України.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виконання рішення, винесеного будь-яким судом, повинне розглядатися як невід`ємна частина «справедливого судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (Hornsby v. Greece, § 40; Burdov v. Russia, § 34, Burdov v. Russia (№ 2) (Application№ 33509/04), § 65). Затримка у виконанні рішення може бути виправданою, виходячи зі змісту фактичних обставин справи. Але вона не може бути настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого статтею 6 § 1 (Immobiliare Saffi v. Italy [ВП] (Application № 22774/93), § 74).

Також ЄСПЛ зауважує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (справа «Чіжов проти України», заява № 6962/02, рішення від 17 травня 2005 року, пункт 40).

ВИСНОВКИ: введення державою мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, само собою не суперечить нормам Конституції України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Разом з тим запровадження такого мораторію покладає на державу позитивний обов'язок створити необхідні правові механізми, щоб затримка виконання рішень не була настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого статтею 6 Конвенції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: АТО, правовий режим непідконтрольних територій, мораторій на звернення стягнення, принцип забезпечення виконання остаточного судового рішення, правовий режим майна державних підприємств