Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 листопада 2022 року

у справі № 910/4404/17

Господарська юрисдикція

Щодо повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекцій (ВНІС)" звернувся до господарського суду з позовом до науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - Товариство) про стягнення 112 852,05 грн.

Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково.

На виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили, був виданий наказ про примусове виконання рішення.

До господарського суду від Товариства надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ДВС).

Скарга обґрунтована тим, що, оскільки ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, то відомості про нього як боржника мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовлено у задоволенні скарги Товариства на бездіяльність ДВС у рамках виконавчого провадження.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлений вичерпний перелік підстав, за якими відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

ВИСНОВКИ: з правового аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутись до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, і також не позбавляє стягувача права звернутись до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав стягувача, оскарження бездіяльності виконавця, судовий контроль за виконанням судових рішень