Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 жовтня 2018 року

у справі № 390/757/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, та виправдано його через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, виключив з його мотивувальної частини посилання на ст. 19 КПК, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Виправдовуючи ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що у разі встановлення факту ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, норми статей 389 і 382 КК співвідносяться як спеціальна і загальна. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК спеціальний, а саме особа на яку законом і судовим актом безпосередньо покладено обов'язок з його виконання і вона має реальну можливість його виконати, а невиконання судового акта іншими особами тягне відповідальність за відповідними статтями КК, а саме спеціальні види невиконання судових рішень, зокрема, ст. 389 КК. Відповідно до ч. 5 ст. 52 КК ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 КК, тому, коли невиконання вироку полягає в ухиленні особою від покарання у виді громадських робіт, вчинене повністю охоплюється ст. 389 КК та іншої кваліфікації за ст. 382 КК не потребує. Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 було призначено покарання у виді громадських робіт не за вироком суду, а на підставі іншого судового рішення - ухвали, в порядку зміни покарання у виді штрафу, його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК також виключається.

Пред 'явлене ж ОСОБА_1 обвинувачення за встановлених фактичних обставин зводиться до ухилення останнього від відбування покарання у виді громадських робіт, а не до невиконання судового рішення, що поставлено за вину обвинуваченому.

Отже, за встановлених фактичних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК, а апеляційний суд обґрунтовано залишив без змін вирок місцевого суду в цій частині.

ВИСНОВКИ: диспозиція ч. 1 ст. 382 КК передбачає відповідальність, зокрема, за невиконання судового рішення особою (суб'єктом злочину), яка повинна його виконати, а не особою, яка повинна відбути покарання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти правосуддя, порядок виконання судових рішень, склад злочину за ст. 382 КК України