Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 лютого 2022 року

у справі № 910/6175/19

Господарська юрисдикція

Щодо відшкодування сплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вкладникам коштів у разі скасування рішення Національного банку України про виведення банку з ринку фінансових послуг

ФАБУЛА СПРАВИ

Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Фонд) звернувся до господарського суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної казначейської служби України, про стягнення 277 195 198,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для початку ліквідаційної процедури щодо ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» (далі - ПАТ «АКБ «Базис») та виплати грошових коштів вкладникам банку була постанова Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис»», яка скасована та визнана протиправною в судовому порядку. У зв`язку зі скасуванням вказаної постанови Фонд позбавився можливості повернути сплачені вкладникам банку кошти в порядку черговості, визначеної пунктом 3 частини першої статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) в редакції, чинній на день початку процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Базис». Тому позивач стверджує, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдана шкода в розмірі 277 195 198,41 грн.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги задовольнив.

ОЦІНКА СУДУ

Нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб на час виникнення спірних правовідносин дозволяє зробити висновки, що Фонд був створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, здійснював нормативне регулювання, тобто у цих межах був наділений владними управлінськими функціями як суб`єкт владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас відносини між Фондом та його учасником (тимчасовим учасником) стосовно набуття Фондом статусу кредитора щодо виплаченої вкладнику гарантованої суми здійснюються в межах реалізації Фондом майнових прав, набутих у зв`язку з виплатою, та мають приватноправовий характер. За положеннями законодавства та відповідно до покладеного завдання гарантувати відшкодування втрат кожному вкладнику банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду останній повинен здійснювати свою діяльність таким чином, щоб забезпечити наявність коштів на відповідні потреби.

Якщо Фонд для виконання покладених на нього завдань, за умови що його фінансові можливості вичерпані, отримує від Кабінету Міністрів України кредит у грошовій формі або у вигляді державних цінних паперів чи отримує в порядку статті 25 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» кредит у банків, іноземних кредиторів, НБУ, то внаслідок таких дій Фонд також набуває цивільні права та обов`язки. Це спростовує доводи НБУ про відсутність порушеного права Фонду щодо коштів, призначених для здійснення відшкодування понесених витрат.

Правовий режим НБУ також характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом, уповноваженим здійснювати державне управління у сфері банківської діяльності, а з іншого - банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків, а також може надавати кредит Фонду.

НБУ, приймаючи спірну постанову, та Фонд, здійснюючи виплати, виконували функції, покладені на них чинним законодавством, і наслідки цих дій можуть спричинити виникнення також взаємних цивільних прав та обов`язків.

У цій справі Фонд вважає, що НБУ незаконно ініціював процедуру ліквідації ПАТ «АКБ «Базис», спричинивши тим самим витрати (збитки) Фонду та порушивши його права. Адже якби НБУ не приймав рішення щодо ліквідації ПАТ «АКБ «Базис», то Фонд не здійснював би гарантованих виплат у ліквідаційній процедурі. Натомість якби постанова НБУ про запровадження процедури ліквідації була законною, то Фонд отримав би можливість відшкодувати понесені витрати в законній ліквідаційній процедурі.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Отже, норми статті 1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Необхідною підставою для притягнення НБУ до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Спірна постанова Правління НБУ була прийнята НБУ в межах здійснення ним державного управління у сфері банківської діяльності як акт індивідуальної дії, що стосувався ПАТ «АКБ «Базис», у тому числі пов`язаних з банком осіб та його вкладників (кредиторів).

Порядок оскарження дій НБУ станом на час виникнення спірних правовідносин був врегульований статтею 99 Закону № 2121-III, частиною першою якої передбачалося, що банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб. За частиною шостою цієї ж статті шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки службовця НБУ, тимчасового адміністратора, ліквідатора або залучених ними осіб, відшкодовується згідно із законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та договорами про страхування фінансової відповідальності.

Чинна на момент звернення Фонду до суду редакція статті 79 Закону № 2121-III передбачала, що банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб. Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності НБУ (його працівників та/або залучених експертів), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки працівників НБУ та/або залучених експертів, відшкодовується НБУ згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення) (частина третя статті 64-1 Закону України «Про Національний банк України» у редакції на час звернення з позовом).

У межах правовідносин з виплати гарантованої суми вкладів постанова Правління НБУ означала недоступність вкладів - неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору та зумовлювала набуття вкладниками права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України.

Тож обґрунтованість виплат, які здійснювалися Фондом, залежала саме від наявності чи відсутності єдиної підстави для таких виплат - недоступності вкладів вкладникам. Виникнення у вкладників права на одержання від Фонду гарантованих виплат не означає порушення прав позивача в розумінні статті 1173 ЦК України.

Так само і скасування спірної постанови НБУ не означає автоматичного поновлення банком стану, що існував до початку ініціювання процедури його ліквідації, відсутності обставин недоступності вкладів та, відповідно, незаконності одержання вкладниками гарантованих виплат від Фонду як підстави зменшення коштів Фонду.

ВИСНОВКИ: за своєю правовою природою виплата Фондом гарантування вкладів фізичних осіб кредиторові банку, що за рішенням НБУ підлягає виводу з ринку фінансових послуг, передбаченої законом суми як гарантованої державою частини депозитного вкладу кредитора є виконанням Фондом зобов'язань банку на користь його кредитора, і такі правовідносини регулюються положеннями частини першої статті 528 ЦК України. У випадку скасування рішення НБУ щодо виведення банку з ринку як фінансової установи відшкодування сплачених коштів повинно відбуватися на підставі положень статті 1212 ЦК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ФГВФО, підстави відшкодування шкоди, кондикційні зобов'язання, правовий статус НБУ, процедура ліквідації банку