Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 лютого 2022 року

у справі № 922/3961/20

Господарська юрисдикція

Щодо відмови замовника від договору підряду з посиланням на ч. 2 ст. 849 ЦК України

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах

від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19

від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18

від 18.11.2021 у справі № 915/212/20

Фабула справи: управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Управління) звернулося з позовною заявою до ТОВ "Східбудкомплект", в якій просило розірвати укладений між сторонами договір про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за вказаним вище договором, а саме порушенням строків виконання робіт.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: Управління посилається на неправомірну відмову господарських судів попередніх інстанцій у задоволенні клопотання Позивача про призначення судової експертизи документів, на які посилався Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).

З аналізу ст. 849 ЦК України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, ч.ч. 2, 3 наведеної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Висновки: законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 наведеної статті.

Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на ч. 2 ст. 849 ЦК України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору.

Ключові слова: предмет доказування, захист прав підрядника, одностороння відмова від договору