ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1433/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Пількова К.М., Ткача І.В.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Будмир» (далі - ТОВ «Будмир») - Костишеної В.Л.,
відповідача - державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Аеропорт) - Щиголь М.В.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - КБ «Приватбанк») - не з`явився,
публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (далі - КБ «Глобус») - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Будмир»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 [колегія суддів: Зубець Л.П. (головуючий), судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.]
зі справи № 911/1433/18
за позовом ТОВ «Будмир» до Аеропорту,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: КБ «Приватбанк», КБ «Глобус»,
про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ «Будмир» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Аеропорту про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду від 08.08.2017 № 37-14.2/5-13 «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 4551) (будівельні роботи)» (далі - Договір підряду), який оформлено листом Аеропорту від 07.05.2018 № 01-22-2130 «Про розірвання договору» (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
1.2. Позов обґрунтовано безпідставністю відмови замовника робіт від Договору підряду, оскільки прострочення виконання підрядних робіт та непродовження строку дії банківської гарантії повернення авансового платежу зі сторони підрядника, які слугували підставою для відмови від Договору підряду за спірним одностороннім правочином, були обумовлені діями самого замовника. Так, за твердженнями позивача, порушення виконання зобов`язань за Договором підряду виникли у зв`язку з недотриманням замовником умов пункту 7.2.3 Договору підряду в частині надання доступу техніці та працівникам підрядника до будівельного майданчика. Підрядник втратив можливість продовжити дію банківської гарантії саме через попередню вимогу замовника до банківської установи про повернення авансу. При цьому позивач стверджує, що в результаті односторонньої відмови замовника від Договору підряду йому заподіяно збитки, пов`язані з частковим освоєнням суми авансового платежу на закупівлю будівельних матеріалів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Київської області (суддя Лилак Т.Д.) від 18.10.2018 позов задоволено з підстав його повної доведеності.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 зазначене рішення скасовано, прийнято нове, яким у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на положення частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовано наявністю у замовника безумовного права на відмову від Договору підряду в будь-який час до закінчення підрядних робіт.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ «Будмир», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. За твердженнями скаржника, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції про те, що порушення умов Договору підряду зі сторони підрядника були обумовлені діями самого замовника, що свідчить про безпідставність відмови від договору за спірним одностороннім правочином.
4.2. Апеляційний суд помилково не взяв до уваги встановлені обставини того, що саме дії замовника утруднили виконання з боку підрядника умов Договору підряду як щодо строків виконання робіт, так і строку дії банківської гарантії, а тому спірний правочин не відповідає приписам частини першої статті 203 ЦК України та суперечить приписам частини четвертої статті 849 цього ж Кодексу. Отже, апеляційний суд не надав належної оцінки як змісту односторонньої відмови від Договору підряду, так і обставинам, що склались між сторонами в цілому при його виконанні.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. Аеропорт подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення. На думку відповідача, апеляційний суд правильно застосовав до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 849 ЦК України щодо безумовного права замовника відмовитись від Договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, що й мало місце в цій судовій справі.
5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
6. НАДХОДЖЕННЯ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ НА РОЗГЛЯД ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 справу № 911/1433/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень частин другої та четвертої статті 849 ЦК України, викладених в раніше ухвалених рішеннях зі справ № 916/1591/17, № 910/21154/17.
6.2. Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що частина друга та частина четверта статті 849 ЦК України передбачають дві різні підстави односторонньої відмови замовника від договору підряду (певні умови та безумовність), і відповідно, прямо протилежні наслідки такої відмови стосовно сторони, яка має відшкодувати збитки іншої.
На думку колегії суддів, в разі оскарження підрядником правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини того:
- на підставі якої саме частини статті 849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду;
- якщо з посиланням на частину другу статті 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній нормативних підстав для такої односторонньої відмови замовника від договору;
- які наслідки має така одностороння відмова в залежності від підстав її заявлення, а також відповідної норми законодавства України або договору, що підлягають застосуванню у такому випадку.
6.3 У свою чергу, Касаційний господарський суд у постановах від 10.05.2018 зі справи № 916/1591/17 та від 15.02.2019 зі справи № 910/21154/17, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, зазначив, що, зосередившись на з`ясуванні підстав для відмови позивача від договору підряду згідно з частиною другою статті 849 ЦК України, суди залишили поза увагою частину четверту 849 ЦК України, яка передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
А тому судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити такі обставини: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.
Посилання судів попередніх інстанцій на прострочення кредитора в спірних правовідносинах як одну з підстав відмови у позові в цих справах Касаційний господарський суд визнав безпідставними, оскільки ці обставини мають значення для визначення підстав для стягнення збитків за порушення зобов`язання, і не входять до предмета доказування у спорі про повернення авансу за договором підряду.
6.4. Передаючи справу № 911/1433/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне відступити від наведеної правової позиції, оскільки, на її переконання, відмова від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України базується на окремих, самостійних умовах і призводить до окремих, самостійних наслідків. Саме наявність чи відсутність цих умов і, як наслідок, обґрунтованість чи необґрунтованість, а отже, й дійсність такої відмови на підставі саме частини другої статті 849 ЦК України з відповідними юридичними наслідками мають досліджуватися у цьому випадку, що й зробили суди першої та апеляційної інстанцій у справах № 916/1591/17 та № 910/21154/17.
Висновок про те, що ці обставини мають значення у визначенні підстав для стягнення збитків за порушення зобов`язання в межах окремого позовного провадження є помилковим, оскільки прийняті у справі щодо оскарження односторонньої відмови замовника від договору підряду судові рішення можуть мати преюдиціальне значення для таких спорів.
При цьому відмова від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України не може автоматично переходити в безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї ж статті навіть за умови недоведеності обґрунтованості відмови від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. 07.04.2017 Аеропорт у системі «РгоZoгго» оголосив закупівлю робіт за предметом: «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 4551) Будівельні роботи» (ідентифікатор закупівлі UА-2017-04-07-000701-с), за результатами проведення якої згідно з рішенням тендерного комітету Аеропорту, викладеним у протоколі розгляду тендерних пропозицій від 19.07.2017 № 15-02-171, ТОВ «Будмир» визнано переможцем.
7.2. 04.08.2017 з метою укладення договору про закупівлю КБ «Приватбанк» надав на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» гарантію виконання від 04.08.2017 № 00717/6802 (з урахуванням змін до неї від 08.08.2017 № 1 та від 09.08.2018 № 2) на суму 1 431 235,30 грн. з терміном дії гарантії до 15.07.2018.
7.3. 08.08.2017 Аеропорт (замовник) і ТОВ «Будмир» (підрядник) уклали Договір підряду, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати в повному обсязі роботи по об`єкту «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. №4551) (будівельні роботи)» на свій ризик власними і залученими силами та засобами відповідно до проектної документації (стадія «Р») «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП М4 «Бориспіль» (інв. №4551)» та здати роботи замовнику в обумовлені договором строки, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.
7.4. За приписами пунктів 1.2, 1.3 Договору підряду до робіт належить реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 4551), а саме: будівельні роботи, включаючи постачання матеріальних ресурсів та обладнання (устаткування); згідно з національним класифікатором ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - інші завершальні будівельні роботи (45450000-6); об`єкт будівництва - «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. №4551); адреса розташування об`єкта: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
7.5. Відповідно до пункту 5.1. Договору підряду:
- замовник протягом 15 банківських днів після надання замовником акта-допуску, передачі замовником підряднику проектної документації (стадія Р), відповідно до календарного графіка виконання будівельних робіт (додаток № 1 до договору), за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт, який видається відповідно до порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (зі змінами та доповненнями) (далі -дозвіл) та за умови затвердження титулу об`єкта будівництва відповідно до порядку затвердження титулів об`єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995 (зі змінами та доповненнями), та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА «Бориспіль» на рік, в якому здійснюється фінансування, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 30 % ціни будівельних робіт та вартості обладнання (устаткування), з урахуванням ПДВ, що становить 8 587 411, 81 грн, в тому числі 20 % ПДВ у сумі 1 431 235, 30 грн. Датою перерахування авансу вважається день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника;
- замовник перераховує аванс після надання підрядником гарантії повернення авансового платежу. Гарантія повернення авансового платежу видається банком. Банківська гарантія повинна бути безумовною та безвідкличною;
- банківська гарантія видається в розмірі авансу, який замовник має перерахувати підряднику, та становить 8 587 411,81 грн;
- замовник повертає підряднику банківську гарантію повернення авансового платежу після повного виконання підрядником зобов`язань за договором в частині отриманого авансового платежу;
- у разі, якщо строк дії банківської гарантії закінчився, а зобов`язання підрядника в частині отриманого авансового платежу не виконані або не виконані в повному обсязі, підрядник зобов`язаний продовжити строк дії банківської гарантії на термін, необхідний йому для виконання зобов`язань за договором. У разі непродовження банківської гарантії протягом 3 календарних днів з моменту її закінчення на строк, необхідний підряднику для виконання зобов`язань в частині отриманого авансового платежу, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % ціни договору.
7.6. Згідно з пунктом 17.1 Договору підряду він набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 30.06.2018.
7.7. На виконання умов Договору підряду замовник передав підряднику за актами приймання-передачі робочої документації від 17.11.2017 № 1 та від 15.01.2018 № 2 частину робочої документації по об`єкту «Реконструкція аварійно-рятувальної станції-1 для злітно-посадкової смуги-1 в ДП МА «Бориспіль».
7.8. 24.11.2017 КБ «Глобус» надав на користь Аеропорту гарантію повернення авансового платежу від 24.11.2017 № 6250 на суму 8 587 411,81 грн, строк дії якої згодом було продовжено до 01.04.2018 відповідно до гарантії повернення авансового платежу від 12.12.2017 № 6250/1.
7.9. Відповідно до платіжного доручення від 21.12.2017 № 1176921.12.2017 замовник перерахував на користь підрядника авансовий платіж у розмірі 8 587 411,81 грн.
7.10. Листами від 05.02.2018 № 1/015 та від 09.02.2018 №1/018 підрядник звертався до замовника з проханням надати транспортний засіб для доставки робітників у режимну зону до місця проведення робіт на об`єкті і надати графік заїзду-виїзду у режимну зону, а також з вимогами організувати доступ техніки та працівників підрядника, супроводження постачання матеріалів і вивезення будівельного сміття. Інформував замовника про тимчасове зупинення виконання робіт на об`єкті у зв`язку із порушенням ним умов Договору підряду. Відповіді на зазначені листи від замовника не надходили.
7.11. Надалі підрядник неодноразово звертався до замовника з листами про необхідність сприяння замовником підряднику у виконанні умов Договору, неможливість виконання його умов, які також були залишені без реагування. Листом від 26.02.2018 № 1/023 підрядник звернувся до замовника з вимогою підготувати проект додаткової угоди до Договору підряду про зміну строку виконання робіт, про зміну строку закриття авансового платежу та про зміну строку дії договору і направити цей проект додаткової угоди на його адресу, який було залишено без відповіді та задоволення.
7.12. 28.03.2018 Аеропорт направив КБ «Глобус» через публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» вимогу про сплату за гарантією повернення авансового платежу від 12.12.2017 № 6250/1 у зв`язку з невиконанням ТОВ «Будмир» своїх зобов`язань за основним зобов`язанням та неповерненням на вимогу Аеропорту від 23.03.2018 №01-22-1277 отриманого авансового платежу.
7.13. Листом від 04.04.2018 № 821 КБ «Глобус» повідомило ТОВ «Будмир» про одержання вимоги Аеропорту про сплату за гарантією повернення авансового платежу від 12.12.2017 № 6250/1 та висунула у зв`язку з цим вимогу сплатити авансовий платіж у розмірі 8 587 411,81 грн.
7.14. За меморіальним ордером від 13.04.2018 № 4534 КБ «Глобус» перерахувало на користь Аеропорту 8 587 411,81 грн з призначенням платежу: «Сплата коштів зг. вимоги № 01-22-1347 від 28.03.2018 по банківській гарантії № 6250/1 від 12.12.2017».
7.15. Згідно з платіжним дорученням від 13.04.2018 № 77 ТОВ «Будмир» перерахувало на користь КБ «Глобус» 1 750 000,00 грн з призначенням платежу: «Часткове відшкодування платежу по гарантії згідно договору гарантії № 6250/ЮГ-17 від 24.11.2017 без ПДВ». Платіжним дорученням від 20.04.2018 № 81 ТОВ «Будмир» перерахувало на користь КБ «Глобус» 148 500,00 грн з призначенням платежу: «Часткове відшкодування платежу по гарантії згідно договору гарантії № 6250/ЮГ-17 від 24.11.2017 без ПДВ».
7.16. 24.04.2018 підрядник направив замовнику вимогу в порядку статті 530 ЦК України від 23.04.2018 № 1/037 щодо відшкодування понесених збитків у розмірі 41 367 781,00 грн. Листом від 17.05.2018 № 35-22-22921.05.2018 замовник відхилив вимогу підрядника про відшкодування збитків з підстав відсутності розрахунку збитків, зробленого у відповідності з вимогами чинного законодавства.
7.17. Листом від 07.05.2018 № 01-22-2130 замовник повідомив підрядника про порушення останнім пункту 5.1 Договору підряду, оскільки авансовий платіж на суму 8 587 411,81 грн у строк до 21.03.2018 не закрито, тоді як строк дії гарантії повернення авансового платежу закінчився 01.04.2018. З наведених підстав, згідно з пунктами 7.2.6, 13.7 Договору підряду замовник повідомив підряднику про розірвання Договору підряду в односторонньому порядку з 09.06.2018 та звернувся з вимогою оплатити штраф відповідно до пунктів 5.1, 13.7 зазначеного договору.
7.18. У листі-відповіді від 21.05.2018 № 1/043 підрядник повідомив замовника про відсутність підстав для розірвання в односторонньому порядку Договору підряду та для стягнення штрафу з підрядника за цим договором, зазначивши про відсутність у нього можливості виконати свої зобов`язання саме з вини замовника, а також про те, що зобов`язання з освоєння авансу виконані підрядником у повному обсязі.
7.19. 04.06.2018 Аеропорт направив КБ «Приватбанк» через публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» вимогу про сплату за гарантією виконання від 04.08.2017 № С0717/6802 суми у розмірі 1 431 235.30 грн. у зв`язку з порушенням (невиконанням) ТОВ «Будмир» своїх зобов`язань за Договором підряду.
7.20. 15.06.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Будмир» списало за меморіальним ордером від 15.06.2018 № ВОЗ суму у розмірі 1 431 235,30 грн. з таким призначенням платежу: «Оплата за вимогою № 01-22-2713 від 04.06.2018 року по гарантії №/6802 (ТОВ «БУДМІІР»)».
8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1.1. Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.1.2. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
8.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.2.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від укладеного сторонами Договору підряду.
8.2.2. За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша - третя, п`ята статті 203 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
8.2.3. За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
8.2.4. Суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними Договору підряду.
Відповідно до частин першої, другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами частини першої статті 850 та статті 851 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
8.2.5. Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
З урахуванням наведеного колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошує на тому, що для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду судам необхідно достовірно з`ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі частини другої статті 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови.
8.2.6. Однак у вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, нормативних підстав відмови Аеропорту від Договору підряду не дослідили.
8.2.7. Так, задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що затримка підрядником виконання робіт за Договором підряду, а отже, і незакриття авансового платежу в договірні строки були пов`язані не з неналежним виконанням зобов`язань з вини підрядника, а з порушенням замовником умов Договору підряду в частині надання доступу техніці та працівникам підрядника і супроводження постачання матеріалів та вивезення будівельного сміття. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що підрядник діяв у спосіб та в межах, визначених законодавством України та Договором підряду.
При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що при вчиненні спірного правочину про одностороннє розірвання Договору підряду Аеропорт порушив вимоги саме частини четвертої статті 849 ЦК України у зв`язку з попереднім невідшкодуванням вартості виконаних ТОВ «Будмир» робіт, а також збитків, завданих одностороннім розірванням договору.
Колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки недоведеність наявності порушень зі сторони підрядника може бути підставою для визнання недійсною відмови замовника від договору підряду, здійсненної саме на підставі частини другої статті 849 ЦК України, а не частини четвертої цієї норми.
Крім того, відмова замовника від договору підряду в порядку частини четвертої статті 849 ЦК України є іншою, самостійною підставою, яка ґрунтується на безумовному праві замовника та не ставиться в залежність від попереднього відшкодування підряднику його витрат та збитків, завданих таким одностороннім розірванням договору.
8.2.8. Зі свого боку, приймаючи оскаржувану постанову про відмову в позові, апеляційний господарський суд свої висновки мотивував правомірністю спірного правочину з огляду на наявність у замовника безумовного права на відмову від Договору підряду в будь-який час до їх закінчення підрядником, встановленого частиною четвертою статті 849 ЦК України.
Що ж до обставин, пов`язаних з належним чи неналежним виконанням зобов`язань за Договором підряду, то апеляційний суд визнав, що вони не визначаються жодною нормою матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору підряду.
Відповідне питання за висновками апеляційної інстанції може бути предметом окремого судового розгляду, а учасники спірних правовідносин не позбавлені права самостійно звернутися з відповідним позовом до суду. Зокрема, за наявності відповідних підстав позивач може порушити питання про стягнення на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України плати за частину виконаної ним роботи та відшкодування йому збитків, завданих розірванням Договору підряду.
Колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується і з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Оскільки положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій, законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої цієї статті ЦК України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може «виправдовуватись» безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої.
Обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення судами спорів про визнання недійсною відмови замовника від договору підряду в порядку частини другої статті 849 ЦК України та підлягають з`ясуванню судами у вирішенні таких спорів.
Водночас висновок про те, що ці обставини мають значення лише при визначенні підстав для стягнення збитків за порушення зобов`язання в межах окремого позовного провадження, є помилковим, оскільки прийняті у справі щодо оскарження односторонньої відмови замовника від договору підряду судові рішення можуть мати преюдиціальне значення для таких спорів.
8.2.9. Отже, як рішення місцевого господарського суду, так і постанова суду апеляційної інстанції прийняті при неправильному застосуванні положень статті 849 ЦК України та недотриманні приписів статей 89, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки спірному правочину щодо односторонньої відмови Аеропорту від Договору підряду на предмет мотивів такої відмови в розумінні частин другої та четвертої статті 849 ЦК України.
8.2.10. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Прийняті зі справи судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
9. Щодо питання відступу від попереднього правового висновку
9.1. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору.
9.3. Водночас об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування частин другої, четвертої статті 849 ЦК України, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у постановах від 10.05.2018 зі справи № 916/1591/17 та від 15.02.2019 зі справи № 910/21154/17, оскільки предмет, підстави позову, правове регулювання та предмет доказування у цих справах (про повернення авансового платежу за результатами розірвання договору підряду) є відмінними від даної справи, що не може свідчити про різне застосування норм права.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Доводи ТОВ «Будмир» про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції знайшли своє часткове підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
10.2. Водночас, оскільки порушення норм матеріального та процесуального права допущені як місцевим, так і апеляційним господарськими судами, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Будмир» задовольнити частково, рішення суду першої інстанцій та постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
10.3. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити правові підстави відмови Аеропорту від Договору підряду та пов`язані з такою відмовою докази, дати їм належну правову оцінку на предмет правомірності та обґрунтованості і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
11. Судові витрати
Відповідно до положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будмир» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 18.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 зі справи № 911/1433/18 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. Львов
Судді: О. Баранець
І. Булгакова
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
К. Пільков
І. Ткач
