Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 листопада 2021 року

у справі № 755/5684/18

Цивільна юрисдикція

Щодо підсудності спорів за позовами про визнання виконавчого напису нотаріуса (про звернення стягнення на об'єкт нерухомості) таким, що не підлягає виконанню

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «ФК «ПФБ Кредит», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ПФБ Кредит», треті особи: Головне територіальне Управління юстиції, приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

При цьому право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

У частині першій статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Аналіз вказаних вимог процесуального законодавства свідчить про те, що словосполучення «із приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.

Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; оскільки спір у справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.

ВИСНОВКИ: за правилами, визначеними процесуальним законом, позови про визнання виконавчого напису нотаріуса (про звернення стягнення на об'єкт нерухомості) таким, що не підлягає виконанню, підлягають розгляду із урахуванням правил виключної підсудності, визначеної статтею 30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип законного суду, територіальна підсудність, правила визначення підсудності, цивільна юрисдикція, оскарження нотаріальних дій