Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 вересня 2018 року

у справі № 816/1053/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо законодавства, яке підлягає застосуванню при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску" звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просив суд:

1. визнати протиправною відмову Держгеонадра України у видачі ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар'єр піску" спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин (пісків), придатних для виробництва будівельних розчинів, терміном 20 років на родовищі, що розташоване;
2. зобов'язати Держгеонадра України видати ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар'єр піску" спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин (пісків), придатних для виробництва будівельних розчинів, терміном 20 років на родовищі.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено.

ОЦІНКА СУДУ

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони урегульовано постановою КМУ від 30 травня 2011 року № 615, якою затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - Порядок № 615).

Відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку № 615 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

Постановою КМУ від 06 квітня 2016 року № 277 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" підпункт 8 пункту 8 Порядку № 615 був виключений.

Проте, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З висновків викладених в рішенні Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, а саме в абз. 2 п. 2 мотивованої частини (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

ВИСНОВКИ: на момент подання позивачем заяви про видачу спеціального дозволу на користування надрами (31 березня 2016 року) вищенаведений підпункт 8 пункту 8 Порядку № 615 був чинним, а тому саме його положеннями мав керуватись відповідач під час розгляду заяви позивача.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: дія закону у часі, принцип мовчазної згоди, принцип незворотності дії в часі законів, спори у сфері надрокористування