Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 лютого 2021 року
у справі № 23/448-б
Господарська юрисдикція
Щодо припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства, стосовно яких прийнято рішення про приватизацію
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові
від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (далі - ВАТ "НДМО "Діалір") до господарського суду надійшло клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду відмовлено Фонду державного майна України в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду в частині відмови в задоволенні клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 18.01.2018 № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна", який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Положення пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений цим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми частини п'ятої статті 12 цього закону.
А тому норма частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов'язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).
ВИСНОВКИ: положення частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" самостійно застосовуються у передбачених даною статтею випадках у справах про банкрутство, та не ставлять обов'язковість припинення провадження у справі про банкрутство в залежність від наявності будь-яких умов, та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (часток) цього боржника, що перевищує 50%, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію. При цьому, обставини здійснення процедури приватизації об`єкта боржника законодавцем до уваги не беруться.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: банкрутство державного підприємства, підстави закриття провадження, наслідки приватизації підприємства-банкрута
