Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 травня 2020 року

у справі № 539/3185/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо права потерпілого на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції затверджено угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до угод цих осіб визнано винуватими за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожному.

Апеляційний суд ухвалою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок суду першої інстанції закрив, обґрунтовуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу подала особа, яка не має права її подавати.

ОЦІНКА СУДУ

Перелік суб'єктів, що мають право на подання апеляційної скарги, визначено ст. 393 КПК. Одночасно ст. 394 КПК передбачає особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, зокрема, частиною 4 вказаної статті визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1. обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2. прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та для звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другою статті 24 цього Кодексу.

На цьому також наголошує Верховний Суд України у своїй постанові від 3 березня 2016 року №5-347кс15.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Частина 2 цієї статті передбачає, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Лише таким процесуальним рішенням слідчого чи прокурора припиняється статус потерпілої особи, яка подала заяву про злочин щодо неї, під час якого їй заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно вимог абзацу 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у випадку надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними такої угоди.

ВИСНОВКИ: правом на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними, наділена особа, яка отримала і має статус потерпілої в кримінальному провадженні згідно з приписами ст. 55 КПК і яка не надавала письмової згоди прокурору на укладання такої угоди, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальне провадження на підставі угод, процесуальний статус потерпілого, предмет апеляційного оскарження, забезпечення права на апеляційне оскарження, суб'єкти права на апеляційне оскарження