Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 грудня 2020 року

у справі № 607/5404/18

Цивільна юрисдикція

Щодо розірвання договору будівельного підряду та стягнення коштів за цим договором на користь фізичної особи - інвестора будівництва квартири

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 04 грудня 2019 року у справі № 607/5403/18

від 09 вересня 2020 року у справі № 607/1585/19

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Будова-Захід» про розірвання договору та стягнення коштів.

Суд встановив, що між ТОВ «Будова-Захід» і ОСОБА_1 укладено договір про виконання робіт (будівельного підряду), згідно з умовами якого товариство зобов’язалося здійснити (завершити розпочате) будівництво квартири. Додатково укладеною угодою до вказаного договору між сторонами узгоджено завершення розпочатого будівництва квартири, сплачену позивачем вартість частини майна залишено незмінною, зобов’язано покупця сплатити залишкову вартість квартири протягом дев’яти місяців. Позивачем усі зобов’язання виконано в повному обсязі.

ТОВ «Будова-Захід» звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило розірвати договір, укладений між сторонами, у зв`язку з істотним порушенням ОСОБА_1 умов договору. Зокрема, пунктом 5.9 договору передбачено обов`язок ОСОБА_1 передати ТОВ «Будова-Захід» документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між нею та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», квитанції, які підтверджують оплату, однак свій обов`язок вона не виконала.

Рішенням міськрайонного суду позов ОСОБА_1 задоволено. Договір розірвано, стягнено з ТОВ «Будова-Захід» на користь позивача сплачені за договором платежі; у задоволенні зустрічного позову товариства відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування у відмові застосування позовної давності змінено, у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

КЦС ВС рішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанову апеляційного суду в частині вирішення позову ОСОБА_1 залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).

Відповідно до частини п’ятої статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, інша сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

ВИСНОВКИ: суд, встановивши, що позивач належним чином виконала взяті на себе зобов’язання за спірним договором, а підрядник допустив порушення умов договору щодо обов’язку збудувати та за закінченням будівництва передати позивачу у власність квартиру, що є істотним порушенням договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється права розраховувати на закінчення будівництва і отримання житла за внесені кошти, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору.

З огляду на це та враховуючи, що позивач як замовник будівництва виконала умови договору про виконання робіт (будівельного підряду), сплатила обумовлену в ньому суму, а підрядник допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з підрядника на користь позивача сум, сплачених нею внесків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори із замовниками будівництва, захист прав інвестора, інвестиційний договір, підстави розірвання договору, підстави стягнення збитків