Справа № 449/1290/20 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.
Провадження № 22-ц/811/1406/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:84
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,
секретарка: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ПП «ПАФ «Добряничі» - Прудиуса О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області в складі судді Савчака А.В. від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Добряницької сільської ради, Перемишлянської районної державної адміністрації, Приватної агрофірми «Добряничі», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування упущеної вигоди та отримання майна в натурі, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Добряницької сільської ради, Перемишлянської районної державної адміністрації, приватної агрофірми «Добряничі», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування упущеної вигоди та отримання майна в натурі - залишено без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору - залишено без задоволення.
Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить ухвалу в частині щодо незадоволення його клопотання про повернення йому судового збору скасувати; витребувати в Перемишлянського районного суду квитанцію про сплату ним судового збору у розмірі 10500 грн. за подання позовної заяви та прийняти рішення про повернення йому з державного бюджету сплачених ним коштів судового збору за подання позовної заяви у сумі 10500 гривень, справа №449/1290/20.
Вказує, що коли б він був обізнаний з Законом України «Про судовий збір», то він би не подавав клопотання про залишення позову без розгляду, а по-друге в момент подання ним позовної заяви, він б не сплачував судовий збір, а на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» подав би клопотання про зменшення розміру судового збору та його розстрочення. Також, зазначає, що ухвала від 16 лютого 2021 року в частині залишення позову без розгляду його задовільняє. В даний час він бачить, що позовну заяву потрібно дещо доопрацювати і розділити її обов`язково потрібно на два позови. На його думку, ще до відкриття провадження у справі Перемишлянський районний суд повинен був своєю ухвалою залишити його заяву без розгляду по причині її невідповідності нормам ЦПК.
В судове засідання окрім позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ПП «ПАФ «Добряничі» - Прудиуса О.О., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви про залишення позову без розгляду в частині повернення судового збору, апеляційної скарги, а також усних пояснень учасників у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.2 ст. 247, п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», та залишаючи без розгляду позовну заяву та без задоволення клопотання про повернення судового збору, - виходив з того, що така заява не суперечить чинному законодавству та не порушує інтереси сторін, а тому позов слід залишити без розгляду. Також, суд зазначив, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відтак, суд вважав, що клопотання позивача про повернення сплати судового збору до задоволення не підлягає, на підставі п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовна заява залишена без розгляду за заявою позивача.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції немає. Висновки суду відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.
9.11.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Добряницької сілської ради, Перемишлянської районної державної адміністрації, приватної агрофірми «Добряничі», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просив:
?стягнути з відповідачів солідарно 8 732 000 (вісім мільйонів сімсот тридцять дві тисячі) гривень упущеної вимоги на його користь;
?зобов`язати відповідачів вчинити певні дії.
11.02.2021 ОСОБА_1 подав суду заяву, у якій просив залишити позов без розгляду та винести рішення про повернення йому судового збору з державного бюджету.
Заяву мотивував тим, в його позовній заяві про відшкодування упущеної вигоди та отримання майна в натурі є багато недоліків, то з цих підстав він не може належним чином захистити свої порушені права і тому просить надати йому змогу виправити недоліки допущені ним при написанні позовної заяви, а саме дати йому змогу подати позовну заяву про отримання майна в натурі та належним чином обґрунтувати цю вимогу.
Як вказано вище, оскаржуваною ухвалою заяву позивача - задоволено та позовну заяву залишено без розгляду, клопотання ж про повернення судового збору - залишено без задоволення.
Вказана ухвала в частині залишення позовної заяви без розгляду позивачем не оскаржується та в цій частині слід вважати, що позивач досяг бажаного для нього процесуального результату, про що він вказує у апеляційній скарзі, в частині ж залишення без задоволення клопотання про повернення судового збору - оскаржується.
З матеріалів справи, дійсно, вбачається, що відповідно до квитанції №15 від 06.11.2020, ОСОБА_1 оплатив судовий збір в розмірі 10 510,00 грн. за подання позовної заяви (а.с. 1).
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 257 ЦПК України визначено підстави залишення позову без розгляду. Зокрема, пунктом 5 частини 1 зазначеної статті передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Частиною 3 статті 257 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктом 42 Постанови П ленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Так, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Зокрема, пунктом 4 частини 1 даної статті передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, виходячи з вищевикладеного, сплачена сума судового збору не повертається у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду.
Як встановлено матеріалами справи, 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав суду заяву у справі №449/1290/20 про залишення позову без розгляду. (а.с. 184)
Відтак, підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору у зв`язку із залишенням позову без розгляду згідно поданої позивачем заяви були відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про повернення судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» визначено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним, при цьому повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду за заявою позивача законом не передбачено.
Незгода апелянта з чинними нормами законодавства не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в частині відмови в поверненні судового збору.
Крім цього, не свідчать про незаконність ухвали і доводи апелянта про його незнання норм Закону України «Про судовий збір», що не може бути підставою для не застосування норм закону, який діє.
Окрім наведеного, доводи позивача про не розгляд судом його заяви про роз`єднання позовних вимог, яка була подана раніше не слід вважати такими, що впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки після отримання заяви про залишення позовної заяви без розгляду, розгляд заяви про роз`єднання позовних вимог слід вважати був би беззмістовним та вказане не впливає на вирішення питання про повернення судового збору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав правильну юридичну оцінку обставинам справи, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни ухвали суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, ухвалу ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 лютого 2021 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра
