КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2021року м. Київ
Справа № 755/4466/20
Апеляційне провадження №22-ц/824/8810/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Гаврилової О.В. 09 квітня 2021 року в м. Києві, повний текст рішення складений 12 квітня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку,
В С Т А Н О В И В
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року заяву відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку- задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. В іншій частині заяви - було відмовлено.
Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Не погодився із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що стороною відповідача до закінчення дебатів в судовому засіданні не було зроблено відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки в матеріали справи та протоколи ведення судового засідання не містили таку заяву. Звертає увагу, що у справі не було жодного документу, підписаного адвокатом Папазовою Г.А., всі документи які подавались протягом розгляду справи підписувались виключно відповідачем, тому немає достатніх підстав вважати, що інтереси відповідача були представлені адвокатом Папазовою Г.А.
Звертає увагу, що стороною відповідача не було надано достатніх доказів щодо сплати послуг адвоката, а рахунок на оплату, який надала ОСОБА_2 був неодноразово коректований та не відповідає фактичним обставинам справи.
Також зазначає, що суд першої інстанції вже вирішив питання про розподіл судових витрат постановляючи ухвалу про відмову від частини позовних вимог.
З огляду на викладене, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Папазова Г.А. заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просить її відхилити, а додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Якименко М.М. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника.
Інші учасники в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку.
В ході розгляду справи, а саме у відзиві на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 наведений попередній розрахунок суми судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу. У розрахунку наведеному у тексті відзиву вказана загальна вартість витрат у сумі 10000 грн (десять тисяч)/т. 1 а.с.103-109/. До цієї заяви стороною відповідача долучена копія акту з якого вбачається погодження обсягу виконаних робіт та їх вартість, а також витяг з електронного ресурсу банку «Приват24» про здійснення переказу коштів в розмірі 10000 (десять тисяч) грн на рахунок Шкабєріна А.В ..
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Шкабєріним А.В. 24 червня 2019 року був укладений договір про надання правової допомоги №48 /т.2 а.с.57-59/.
За умовами цього договору адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів, правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення) клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У п. 4.1. договору вказано, що розмір, порядок обчислення та порядку оплати гонорару визначаються у додаткових угодах до даного договору.
На підставі вищевказаного договору 13 травня 2020 року був виданий ордер серії АМ №1003035 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Шкабєріним А.В. та ним здійснювалось представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 в даній справі, зокрема, він приймав участь в судових засіданнях 13 травня 2020 року, 26 травня 2020 року, 29 вересня 2020 року, що відображено в протоколах судового засідання.
В матеріалах справи наявний акт виконаний робіт (послуг)
від 12 травня 2020 року за цим договором, згідно з яким загальна сума витрат на правничу допомогу становить 10000,00 грн та вбачається початок фактичного надання правничої допомоги - 10 квітня 2020 року. Згідно з актом, адвокатом здійснено наступний перелік робіт: правовий аналіз (вивчення документів, консультація) (9 годин); підготовка заяви про передачу справи на розгляд до іншого суду (2 години); консультація щодо прийняття участі в судовому засіданні (2 години 30 хвилин); збирання доказів (відібрання пояснень свідка) (1 година 45 хвилин); складання відзиву на позовну заяву (14 годин); прийняття участі в судових засіданнях - час не визначений. Загальний розмір наданої професійної правничої допомоги визначений в сумі 10000,00 грн /т.2 а.с.60/.
На підтвердження оплати послуг адвоката Шкабєріна А.В. відповідачем також надано дублікат квитанції від 11 квітня 2020 року на суму 10000,00 грн /т.2 а.с.61/. Вказаний платіж отриманий адвокатом 15 квітня 2020 року /т.1 а.с.149/.
10 березня 2021 року ОСОБА_2 уклала договір про надання правової допомоги №01/21 з Адвокатським бюро «Галини Папазової». Згідно з умовами цього договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, інших заяв та документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в судах. За змістом п. 2.2. договору, безпосереднє представництво інтересів клієнта за цим договором здійснює адвокат Папазова Г.А. У п. 3.1. договору визначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами по факту наданих послуг, що підтверджується відповідним актом, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір гонорару залежить від кількості витрачених годин, з розрахунку1000 (одна тисяча) грн за годину /т.2 а.с.49-50/.
На підставі даного договору, Адвокатським бюро «Галини Папазової» 26 березня липня 2021 року видано ордер серії АІ №1100833 на надання правової допомоги адвокатом Папазовою Г.А. /т.1 а.с.237/. З протоколів судового засідання вбачається, що даний представник приймала учать 30 березня 2021 року та 01 квітня 2021 року.
Під час судових дебатів представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат
Папазова Г.А. зробила передбачену ч. 8 ст. 141 ЦПК України заяву, що також відображено в письмовій промові адвоката в судових дебатах /т.2 а.с.22-25/.
Заява відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу з додатками на її обґрунтування подана до суду 06 квітня 2021 року /т.2 а.с.46/.
До заяви відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу, долучено: акт №1 прийняття-передачі наданих послуг від 02 квітня 2021 року за договором №01/21 від 10 березня 2021 року та рахунок на оплату №1
від 10 березня 2021 року, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в даній справі, витрачений час та розмір гонорару. Згідно наведеного розрахунку, загальна вартість наданих адвокатом бюро послуг становить 12500,00 грн /т.2 а.с.51-52/. На підтвердження оплати відповідачем послуг даного адвоката до заяви долучено дублікати квитанцій від 14 березня 2021 року на суму 9500,00 грн та від 17 березня 2021 року на суму 3000,00 грн /т.2 а.с.53,55/.
В порядку визначеному ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу ч.1 та п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 цієї норми ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 виклала правовий висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18.
З наведених обставин справи вбачається, що в ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 приймала участь особисто та нею було використано право на професійну правничу допомогу, яка надавалась адвокатами Шкабєріним А.В., Шерстюк Ю.В. та Папазова Г.А. Суду заявлено та надані докази про укладення договорів і оплати послуг з адвокатом Шкабєріним А.В. та адвокатом Папазовою Г.А. Разом з тим, умовами укладених договір, розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару не визначений.
Загальний розмір наданої адвокатом Шкабєріним А.В. професійної правничої допомоги визначений в акті виконаних робіт та оплачений відповідачем ОСОБА_2 в сумі 10000,00 грн. Саме ця сума витрат на правничу допомогу відображена у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, наведеному у відзиві на позовну заяву.
Розмір наданої адвокатом Папазовою Г.А. професійної правничої допомоги визначений в акті виконаних робіт та оплачений відповідачем ОСОБА_2 в сумі 12500,00 грн.
Суд першої інстанції, враховуючи складність справи та виходячи з кількості та якості реально наданих та документально підтверджених послуг, а також зі співмірності витраченого часу складності та якості наданих послуг, дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат, визначивши суму у 10000 (десять тисяч) гривень, з урахуванням в цій сумі 3000,00 грн, що підлягають стягненню як відшкодування витрат за правничу допомогу, надану адвокатом Шкабєріним А.В.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи і вимогам чинного законодавства, так як процесуальний закон покладає на позивача обов`язок компенсувати відповідачеві понесені судові витрати у разі відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог. При цьому, судом першої інстанції враховані критерії розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розгляду питання про стягнення понесених відповідачем судових витрат є безпідставними, так як відповідачем була здійснена заява, був наданий попередній та остаточний розрахунок. Матеріали справи містять також докази понесених витрат. Разом з тим, компенсації підлягають не тільки вже понесені стороною витрати, а і витрати які вона має здійснити в силу досягнутих домовленостей з адвокатом. Тому твердження позивача про відсутність достатніх доказів щодо сплати відповідачем ОСОБА_2 послуг адвоката не можуть бути прийняті до уваги суду.
Посилання позивача на відсутність в матеріалах справи документів за підписом адвоката Папазової Г.А. також не дає суду підстав для відмови у компенсації відповідачеві судових витрат, так як адвокатом надаються консультації, здійснюється підготовка документів, приймається участь в судових засіданнях.
Твердження позивача про те, що суд першої інстанції вже вирішив питання про розподіл судових витрат постановляючи ухвалу про відмову від частини позовних вимог також не заслуговують на увагу. Дійсно при вирішенні питання про відмову від частини позовних вимог судом повернутий позивачу сплачений судовий збір за вимогу від якого він відмовився. Однак, вказане не впливає на право відповідача на відшкодування понесених ним судових витрат при розгляді справи, де позовні вимоги залишені без задоволення. І та обставина, що позивач відмовився від частини позовних вимог не впливає на обсяг понесених відповідачем ОСОБА_2 витрат у даній справі, так як ці вимоги були пред`явлені до іншого відповідача.
Доводи представника позивача про відсутність зловживання правом з боку позивача не приймаються до уваги суду, так як сама по собі обставина відмови у задоволені позову є підставою для компенсації відповідачеві за рахунок позивача понесених витрат пов`язаних з розглядом справи.
Отже, доводи викладені у апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі не вбачається.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем при зверненні з апеляційною скаргою компенсації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 15 вересня 2021 року.
