ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/5405/20
адміністративне провадження № К/9901/25589/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 29 червня 2021 року
у справі №160/5405/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та рішення другого сенату Конституційного суду України у справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків без обмеження граничного розміру починаючи з 01 жовтня 2017 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року №18-92 вих-20, із урахуванням раніше проведених виплат та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та рішення другого сенату Конституційного суду України у справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та рішення другого сенату Конституційного суду України у справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року № 18-92вих20, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13 грудня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та оригінал або засвідчену у встановленому законом порядку копію документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 160/5405/20 - повернуто особі, яка її подала.
5. 09 липня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №160/5405/20, у якій просить таку скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у повному обсязі, а саме не надав документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу. А тому відсутні підстави для прийняття до розгляду апеляційної скарги оскільки, її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
8. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції протиправно повернуто апеляційну скаргу, оскільки до такої на підтвердження повноважень права підпису долучено копію наказу від 18 листопада 2020 року № 330 «Про внесення змін до наказу Головного управління від 25 лютого 2020 року № 51» та копію наказу від 25 лютого 2020 року «Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області», яким начальник Головного управління Козак Ю.І. делегував свої повноваження з приводу підписання, зокрема, апеляційної скарги Першому заступнику начальника Головного управління Дуксовій Л.В. З наданих документів убачається, що у разі відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його обов`язки виконує перший заступник начальника Головного управління Дуксова. Л.В. Суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив документи, які надані представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підтвердження своїх повноважень, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, ухваленими з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судом апеляційної інстанції та дійшов таких висновків.
11. Згідно з положенням частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
13. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
14. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
16. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
17. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 1 261,20 грн та оригіналу або засвідченої у встановленому законом порядку копії документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
18. На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржником надано докази щодо сплати судового збору у розмірі 1261,20 грн та копію наказу від 25 лютого 2020 року №51 "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області".
19. Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
20. Відповідно до частини 3 статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
21. Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
22. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма цієї статті).
23. Застосування наведених норм у системному зв`язку дає підстави для висновку, що апеляційна скарга, яка подається юридичною особою, може бути підписана керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або представником. Повноваження цих осіб, крім випадку, коли вони встановлені законом, підтверджуються статутом, положенням, а представника - довіреністю, ордером чи договором про надання правової допомоги адвокатом.
24. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі №500/1411/19.
25. Зі змісту апеляційної скарги слідує, що така підписана в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Ларисою Дуксовою.
26. На підтвердження наявності повноважень підписання апеляційної скарги до такої додано наказ про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
27. Так, у пункті 2 зазначеного наказу, зокрема, установлено, що у разі відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його обов`язки виконує перший заступник начальника головного управління Дуксова Л.В.
28. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконані, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
29. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що подана апелянтом на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху копія наказу від 25 лютого 2020 року №51 "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області", не є належним документом, що підтверджує повноваження першого заступника, який виконує обов`язки керівника, на представництво інтересів відповідача в суді та факт відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області станом на дату підписання апеляційної скарги.
30. Колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, особі яка її подала, та вважає їх передчасними, так як сам факт підписання апеляційної скарги виконуючою обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує на те, що така дія виконана за підстав, визначених наказом від 25 лютого 2020 року №51 "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області", оскільки підписант може набути такого статусу тільки в разі відсутності керівника управління (лікарняний, відпустка, тощо).
31. Тобто, в даному випадку, виконання підписантом обов`язків керівника управління свідчить про відсутність на роботі (лікарняний, відпустка, тощо) такого керівника на момент підписання/подання апеляційної скарги, а тому відсутня необхідність у наданні додаткових доказів на підтвердження повноважень визначених, зокрема наказом від 25 лютого 2020 року №51 "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області" та відсутності керівника управління на роботі (невиконання ним посадових обов`язків за визначених законодавством підстав).
32. До того ж, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги, що перебування начальника управління на лікарняному під час подання виконуючим обов`язки апеляційної скарги, унеможливлювало надання до суду фактичних даних на підтвердження відсутності керівника, зокрема листка непрацездатності, оскільки такий можливо отримати лише після закінчення перебування на лікарняному.
33. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки зазначені в ухвалі про повернення апеляційної скарги обставини не можуть беззаперечно свідчити про те, що у даному випадку, особа, яка подала апеляційну скаргу від імені відповідача, не мала на це повноважень.
34. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
35. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини першої статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
36. Так, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).
37. Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
37. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повернення апеляційної скарги, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
39. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін
