Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2021 року
справа №380/6961/20
провадження № П/380/7144/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,
представника позивача Кузюри В.М.,
представника відповідача Борківського О.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, у якому було заявлено позовні вимоги: визнати протиправними дії посадових осіб Служби безпеки України щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення в період з 01.06.2019 по 31.05.2020 у розмірі грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав до зарахування в розпорядження; зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2019 по 31.05.2020 у розмірі грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав до зарахування у розпорядження.
Позовні вимоги мотивовані наступним: з 09.11.2018 позивач проходив військову службу на посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах (майор) 4 відділу 1 головного відділу 6 управління Головного управління військової контррозвідки Служби безпеки України. Відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 05.02.2019 № 12/ДСК з 04.01.2019 по 04.05.2019 ОСОБА_1 було залучено до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. 18.01.2019 в рамках кримінального провадження від 18.12.2018 № 42018051110000090, ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Цього ж дня ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18.01.2019 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. 24.01.2019 ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області до ОСОБА_1 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади на строк до 16.03.2019. Проте, 30.01.2019 ухвалою Донецького апеляційного суду ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19.01.2019 було скасовано та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 17.03.2019 включно з право внесення застави у розмірі 50 прожитковим мінімумів для працездатних осіб, що становило 96050 грн. та покладенням на ОСОБА_1 обов`язків відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України. 01.02.2019 за позивача внесено заставу.
У зв`язку з викладеними обставинами, наказом начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 15.02.2019 № 34-ос, ОСОБА_1 було виведено у розпорядження начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України за підпунком «в» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби Безпеки України від 27.12.2007 № 1262/2007 до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.03.2019 у справі № 234/876/19 ОСОБА_1 було продовжено строк відсторонення від посади по 14.05.2019 включно.
У подальшому запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування у розшуку або застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 не застосовувались.
Наказом Служби безпеки України від 21.05.2020 № 677-ос/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» (за станом здоров`я непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено із списків особового складу з 31.05.2020.
Позивач вказує, що станом на 26.08.2020 відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2019 по 31.05.2020. Позивач стверджує, що підстав для припинення виплати йому грошового забезпечення з 01.06.2019 по 31.05.2020 у відповідача не було, оскільки обраний йому запобіжний захід, а також відсторонення від посади не продовжувались.
Згідно ухвали від 01.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 13.10.2020.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах СБУ на різних посадах. Наказом начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 15.02.2019 № 34-ОС ОСОБА_1 виведено у розпорядження начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах на підставі пункту «в» (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження чи постановлення вироку судом) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262. Підставою для виведення ОСОБА_1 у розпорядження слугував лист від 22.01.2019 № 01-21/2-759 територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018051110000090 від 18.12.2018. Виплата грошового забезпечення військовослужбовців СБ України врегульована Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказами Служби безпеки України від 10.04.2018 № 515/ДСК. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК-2018 за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.
Відповідач стверджує, що до військовослужбовців, стосовно яких не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або такий вид заходу у подальшому було скасовано або змінено (зокрема звільнено під заставу), виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, зберігається протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження, оскільки Положенням не визначено конкретного граничного строку перебування у розпорядженні військовослужбовців, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження.
Відповідач зазначає, що після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених п.48 Положення № 1262/2007 (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках, коли такі строки не визначені після спливу шести місяців з дня зарахування у розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється за рішенням голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників, або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. При цьому повноваження голови СБ України щодо виплати грошового забезпечення та встановлення його розміру є його правом, а не обов`язком, оскільки передбачає індивідуалізовану оцінку вкладу у службову діяльність конкретного військовослужбовця згідно його тимчасовим службово-посадовим становищем.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.10.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.11.2020.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву від 04.11.2020, у якому зазначив, що відповідачем визнається, що строк перебування у розпорядженні за п.п. «в» п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262 має кінцеву дату, пов`язану із датою винесення рішень «про закриття кримінального провадження чи постановлення вироку суду», а отже, застосування Службою безпеки України шестимісячного строку протягом якого нібито зберігалось грошове забезпечення ОСОБА_1 позивач вважає незаконним та безпідставним, оскільки судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 триває по теперішній час в рамках справи № 428/6011/19, розпочатої на підставі ухвали Сєверодонецького міського суду Луганської області від 27.05.2019.
24.11.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.12.2020.
29.12.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 09.02.2021.
09.02.2021 прийнято ухвалу про витребування доказів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.03.2021.
Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 18.03.2021, згідно якої зміст позовних вимог викладено наступним чином: визнати протиправними дії (бездіяльність) посадових осіб Служби безпеки України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 18.04.2019 по 31.05.2020; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 належне йому грошове забезпечення за період з 18.04.2019 по 18.05.2020, тобто повних 13 місяців, виходячи з щомісячного грошового забезпечення 21809,52 грн./міс. у розмірі 283523,76 грн.; зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 19 по 31 травня 2020 року, тобто за 13 повних днів.
18.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.04.2021.
20.04.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.05.2021.
18.05.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 08.06.2021.
08.06.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 08.07.2021.
08.07.2021 оголошено перерву у судовому засіданні на 26.08.2021.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та уточненні позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
26.08.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.09.2021.
02.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив військову службу в органах СБУ на різних посадах, 09.11.2018 позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах (майор) 4 відділу 1 головного відділу 4 управління Головного управління військової контррозвідки Служби безпеки України (витяг з наказу № 151-ос від 09.11.2018).
Відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 05.02.2019 № 12/ДСК з 04.01.2019 по 04.05.2019 ОСОБА_1 було залучено до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
18.01.2019 в рамках кримінального провадження від 18.12.2018 № 42018051110000090, ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
24.01.2019 ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області до ОСОБА_1 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади на строк до 16.03.2019.
Наказом начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 15.02.2019 № 34-ОС ОСОБА_1 виведено у розпорядження начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах на підставі пункту «в» (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження чи постановлення вироку судом) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262. Підставою для виведення ОСОБА_1 у розпорядження слугував лист від 22.01.2019 № 01-21/2-759 територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018051110000090 від 18.12.2018.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.03.2019 у справі № 234/876/19 ОСОБА_1 було продовжено строк відсторонення від посади по 14.05.2019 включно.
Розпорядженням начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України № 16 від 18.03.2019 затверджено Посадову інструкції майора ОСОБА_1 (Б-014733), який перебуває у розпорядженні начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах (наказ начальника ДКР СБУ від 15.02.2017 № 34-ос).
Наказом Служби безпеки України від 21.05.2020 № 677-ос/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «б» (за станом здоров`я непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України та виключено із списків особового складу з 31.05.2020.
Позивач покликаючись на те, що відповідач не виплатив йому у повному обсязі грошове забезпечення при звільненні з військової служби, звернувся з цим позовом до суду.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про Службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 1262/2007 від 27.12.2007 року, Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління СБУ № 515/ДСК від 10.04.2018.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року(далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Статтею 30 Закону № 2229-ХІІ встановлено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України регламентується, зокрема, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби Безпеки України від 27.12.2007 № 1262/2007 (надалі Положення № 1262/2007)
Відповідно до пп. «в» п.48 Положення 1262/2007 зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом.
Пункт 48 Положення 1262/2007 передбачає, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов`язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустках, передбачених пунктом 53 цього Положення, час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення із перебуванням безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення із перебуванням безпосередньо в районах здійснення таких заходів із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні прямих начальників (командирів) виключається.
Наказом ЦУ Служби безпеки України № 515/ДСК від 10.04.2018 затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України (далі Інструкція № 515/ДСК).
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262, зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.
Згідно п.1 глави 4 розділу IV Інструкції № 515/ДСК військовослужбовцям, яких відсторонено від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відсторонено від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, оголошено у розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (цілодобово чи протягом дня, що збігається зі службовим часом), виплата грошового забезпечення припиняється з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.
Згідно пункту 6 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК строки перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних начальників або керівників залежно від підстав такого зарахування визначаються відповідно до чинного законодавства України.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.
Після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільненні з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. Стосовно військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови СБ України, такі рапорти готуються одним з його заступників або начальником Управління роботи з особовим складом.
У разі прийняття Головою СБ України рішення про виплату грошового забезпечення воно виплачується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, набавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії в розмірах, що визначаються наказами по особовому складу.
Пункту 6 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК передбачає, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2 глави 1 цього розділу здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядженні.
Отже, виходячи з вищенаведених норм Положення № 1262/2007 та Інструкції № 515/ДСК, військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників або керівників за підставами, передбаченими п.48 Положення № 1262/2007 отримують матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, якщо інше не передбачено законодавством. Зокрема, виплата грошового забезпечення припиняється військовослужбовцям, яких відсторонено від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відсторонено від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, оголошено у розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (цілодобово чи протягом дня, що збігається зі службовим часом), виплата грошового забезпечення - з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.
Наказом начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 15.02.2019 № 34-ОС ОСОБА_1 виведено у розпорядження начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах на підставі пункту «в» (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження чи постановлення вироку судом) п.48 Положення № 1262/2007. Розпорядженням начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України № 16 від 18.03.2019 затверджено Посадову інструкції майора ОСОБА_1 (Б-014733), який перебуває у розпорядженні начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах (наказ начальника ДКР СБУ від 15.02.2017 № 34-ос).
ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження від 18.12.2018 № 42018051110000090, було відсторонено від посади старшого оперуповноваженого на ОВО 4 відділу (з дислокацією у м. Яворів, Львівської області) головного відділу (з дислокацією у м.Львів) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України по 14.05.2019 включно, про що прийнято ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.03.2019 у справі № 234/876/19.
У подальшому, запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку до позивача не застосовувались.
Наказом Служби безпеки України від 21.05.2020 № 677-ос/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України та виключено із списків особового складу з 31.05.2020.
Таким чином, у період з 15.05.2019 (до 14.05.2019 позивач був відсторонений від посади) до 31.05.2020 (дата звільнення позивача) позивачу, який перебував у розпорядженні начальника Департаменту контррозвідки СБ України та виконував посадові обов`язки визначені Посадовою інструкцією, затвердженою розпорядженням начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України № 16 від 18.03.2019, належить грошове забезпечення, яке має визначатись згідно пункту 6 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені йому на момент зарахування у розпорядження. При цьому, відповідно до п.48 Положення № 1262/2007 час перебування позивача на лікуванні та у відпустках, передбачених пунктом 53 цього Положення із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні виключається.
Суд відхиляє покликання відповідача на те, що строк перебування у розпорядженні позивача закінчився після спливу шести місяців з дня зарахування його у розпорядження, оскільки ОСОБА_1 виведено у розпорядження начальника ДКР СБ України по посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах на підставі пункту «в» п.48 Положення № 1262/2007, яка передбачає зарахування військовослужбовця у розпорядження прямих начальників (командирів) у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом, тобто до визначеного строку, який у випадку позивача у спірний період не настав. Представник позивача вказав, що судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 триває по теперішній час в рамках справи № 428/6011/19, розпочатої на підставі ухвали Сєверодонецького міського суду Луганської області від 27.05.2019.
Також суд вважає помилковим покликання відповідача на відсутність наказів про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у досліджуваний період як підставу на для відмови у виплаті грошового забезпечення позивачу.
До матеріалів справи долучено довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України: від 15.06.2020 № 211/2/2-634, відповідно до якої грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2019 по 31.05.2020 складає 2374,84 грн.; від 15.06.2020 № 21/2/2-635, відповідно до якої грошове забезпечення позивача у 2019 році складає 101537,19 грн., у 2020 році 0,00 грн.; № 21/2/2-1170 від 30.10.2019, відповідно до якої грошове забезпечення позивача з квітня 2019 по вересень 2019 складає 45600,49 грн.; № 21/2/2-183 від 12.02.2020, відповідно до якої грошове забезпечення позивача за період з серпня 2019 по січень 2020 складає 423,91 грн. До справи долучено довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України № 21/2/2-1322 від 13.11.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 16.01.2019 та № 21/2/2-208 від 24.02.2021 про те, що ОСОБА_1 станом на 16.01.2019 наказом Служби безпеки України від 02.04.2019 № 415/ОС було встановлено преміювання в розмірі 90% посадового окладу на період безпосередньої участі в операції об`єднаних сил з 04.01.2019 до 28.02.2019. Нарахування та виплата проводилась у квітні 2019 року.
Фінансово-економічне управління Служби безпеки України видало довідку № 21/2/2-752 від 16.07.2020 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_1 , у якій вказано, що грошове забезпечення з 18.04.2019 не нараховувалось та не виплачувалось та довідку № 21/2/2-808 від 03.08.2020 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_1 , у якій відображено нарахування у графі заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески за період з червня 2019 по травень 2020 у розмірі 45582,40 грн.
Таким чином відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено повному обсязі ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні начальника Департаменту контррозвідки СБ України з 15.05.2019 по 31.05.2020. Отже, з метою захисту прав позивача слід зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі за період з 15.05.2019 по 31.05.2020 грошове забезпечення за посадою яку він займав, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, з врахуванням часу перебування на лікуванні та у відпустці та виплачених сум.
Щодо уточнених позовних вимог, які стосуються періоду з 18.04.2019 до 14.05.2019 (включно), то такі задоволенню не підлягають, оскільки позивач у даний період був відсторонений від посади згідно ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.03.2019 у справі № 234/876/19, та відповідно до п.1 глави 4 розділу IV Інструкції № 515/ДСК виплата грошового забезпечення у таких випадках припиняється на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 визначеної позивачем суми грошового забезпечення у розмірі 283523,76 грн., оскільки визначення суми належного позивачу грошового забезпечення належить до повноважень відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених дій, не спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, не подав доказів понесення інших судових витрат, тому такі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 15.05.2019 по 31.05.2020 за посадою яку він займав, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі за період з 15.05.2019 по 31.05.2020 грошове забезпечення за посадою яку він займав, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, з врахуванням часу перебування на лікуванні та у відпустці та виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.09.2021.
Суддя Крутько О.В.
