Ухвала
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 754/5841/17
провадження № 61-17966св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна Венера Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Олена Володимирівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_5 , про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна Венера Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Олена Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування, застосування реституції,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, застосування реституції.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року в складі судді: Галась І. А., позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування 1/3 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , посвідчений 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині відмови у застосуванні як способу ефективного захисту процедуру реституції, а саме - повернення майна частки у розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 первісному власнику ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зазначеної позовної вимоги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна В. Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., про визнання недійсним договору дарування 1/3 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна В. Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., про повернення частки у розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.
Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна В. Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., про повернення частки у розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , задоволено.
Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , в розмірі 1/3 ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У червні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 подала заяву про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року.
Заява мотивована тим, що з метою реалізації постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у травні 2021 року представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте 25 травня 2021 року державний реєстратор прав на нерухоме майно прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з поданих заявником документів не вбачається підстав для реєстрації припинення права власності. До заяви додано копію рішення про відмову від 25 травня 2021 року № 58344998.
Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року зазначено, що:
«способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).
У справі, що переглядається:
очевидно, що учасники цивільних відносин (сторони договору купівлі-продажу від 26 червня 2018 року частки у праві спільної часткової власності на квартиру) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір купівлі-продажу від 26 червня 2018 року) використовувався учасниками для унеможливлення звернення стягнення на частку ОСОБА_1 і зумовив для неї настання таких негативних наслідків;
колегія суддів, вважає, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту (відновлення становища яке існувало до порушення, шляхом повернення частки в праві спільної часткової власності ОСОБА_2 ) передбачений пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України та є ефективним для захисту її порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.
За таких обставин, суди неправильно застосували норми матеріального права у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна В. Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко О. В., про застосування, як способу цивільного захисту процедуру реституції, а саме - повернення майна частки у розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , то судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення цієї позовної вимоги».
Згідно пункту 9) частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
За схожих обставин у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) вказано, що: «однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно».
У резолютивній частині постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року зазначено: «відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , в розмірі 1/3 ОСОБА_2 ».
Таким чином постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року згідно пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права спільної часткової власності в розмірі 1/3 на квартиру АДРЕСА_1 . Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 не потрібно.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_5 , про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року задовольнити.
Роз`яснити, що резолютивну частину постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року, в якій зазначено про те, що: «відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , в розмірі 1/3 ОСОБА_2 »., необхідно розуміти так, що: «постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року згідно пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права спільної часткової власності в розмірі 1/3 на квартиру АДРЕСА_1 ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов
