Постанова

Іменем України

29липня 2021 року

м. Київ

справа № 766/81/20

провадження № 61-12364св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Територіальна громада в особі Антонівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року у складі судді Кузьміної О. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Антонівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Антонівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що він працює охоронцем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОСА «Євро-Сервіс» (далі - ТОВ «ОСА «Євро-Сервіс») і у період з 03 січня 2019 року до 03 квітня 2019 року його було направлено у відрядження до Голопристанського району Херсонської області за договором з охорони дачного кооперативу «Лісник», який знаходиться за межами м. Херсон, на Потьомкінському острові. Дістатися туди можливо лише водним шляхом, у зимовий період там відсутня навігація. У період з 04 квітня 2019 року до 15 вересня 2019 року його було направлено у відрядження в селище Лазурне Скадовського району Херсонської області, де він виконував службові обов`язки з охорони бази відпочинку Приватного багатопрофільного підприємства «Парітет» (далі - ПБП «Парітет»).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок.

ОСОБА_1 зазначає, що про смерть батька його не повідомляли, хоча він є його єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Про смерть батька він довідався випадково, після повернення з відрядження. У зв`язку з цим вважає, що з поважних причин пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк 1 місяць для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяць, який починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що підстави пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 є поважними, оскільки в нього виникли істотні, непереборні та об`єктивні труднощі для реалізації своїх спадкових прав протягом визначеного законом строку. Тому відповідно до вимог статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) йому необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм О. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм О. В., зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та постановах Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц (провадження № 61-2397св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 12 листопада 2018 року у справі № 136/200/17 (провадження № 61-18428св18).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів існування непереборних труднощів у спілкуванні з батьком. Причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що можливе перебування за межами м. Херсона достовірно не встановлено наданими доказами.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм О. В., на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року і витребувано із Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу № 766/81/20.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм О. В., не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 жовтня 2019 року серії НОМЕР_2 .

11 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини, зазначивши у ній, що ОСОБА_3 не мав спадкоємців відповідно до статей 1261, 1262 ЦК України.

22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом державного нотаріуса Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Герасименко А. В. від 23 жовтня 2019 року № 4041/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1939 року народження, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Відповідно до довідки ТОВ «ОСА «Євро-Сервіс» від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 працює на посаді охоронця в ТОВ «ОСА «Євро-Сервіс», і з 03 січня 2019 року до 03 квітня 2019 року знаходився у відрядженні в Голопристанському районі Херсонської області, відповідно до договору з охорони дачного кооперативу «Лісник» (Потьомкинський острів, причал № 8), а з 04 квітня 2019 року до 15 вересня 2019 року він знаходився у відрядженні в с. Лазурне Скадовського району Херсонської області, де виконував службові обов`язки з охорони баз відпочинку ПБП «Парітет».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємеця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, повинен подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та третьою особою те, що 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом державного нотаріуса Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Герасименко А. В. від 23 жовтня 2019 року № 4041/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1939 року народження, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Відповідно до довідки ТОВ «ОСА «Євро-Сервіс» від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 працює на посаді охоронця в ТОВ «ОСА «Євро-Сервіс», і з 03 січня 2019 року до 03 квітня 2019 року знаходився у відрядженні в Голопристанському районі Херсонської області, відповідно до договору з охорони дачного кооперативу «Лісник» (Потьомкинський острів, причал № 8), а з 04 квітня 2019 року до 15 вересня 2019 року знаходився у відрядженні в с. Лазурне Скадовського району Херсонської області, де виконував службові обов`язки з охорони баз відпочинку ПБП «Парітет».

Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 повідомила, що про смерть ОСОБА_3 вона ОСОБА_1 не повідомляла, оскільки їй не було відомо про те, що у ОСОБА_3 є син.

Сам по собі факт відсутності інформації про смерть спадкодавця не може бути поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України. Однак, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, взяв до уваги не лише той факт, що позивачу, як єдиному спадкоємцю першої черги за законом, не повідомляли про смерть батька, але й те, що наявними у матеріалах справи належними доказами достовірно підтвердилося, що у період з 03 січня 2019 року до 15 вересня 2019 року позивач перебував у відрядженні за межами міста і не міг дістатися до м. Херсона, у зв`язку з особливостями розташування об`єктів охорони та відсутністю навігації у зимовий період. Ці обставини у своїй сукупності перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені законом строки, є поважними причинами пропуску цього строку.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм О. В., в касаційній скарзі на те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та постановах Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц (провадження № 61-2397св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 12 листопада 2018 року у справі № 136/200/17 (провадження № 61-18428св18), оскільки в цих справах інші фактичні обставини.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна, залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець