ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/14453/20Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М. Провадження № 22-ц/817/644/21 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Ходоровський М. В., Шевчук Г. М.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
апелянта ОСОБА_1 та представників
зацікавлених осіб
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року (постановлену суддею Грицай К.М., повний текст якої складено 20 квітня 2021 року) у цивільній справі № 607/14453/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Перешлюги Н.Р., -
В С Т А Н О В И В:
В березні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на дії та рішення головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Перешлюги Н.Р..
В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 607/14453/20, виданого 03.02.2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про скасування наказу Про переміщення ОСОБА_1 №86 від 05.06.2020 року та поновлення ОСОБА_1 на попередньому місці роботи згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2021 року.
Вказане рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на попередньому місці роботи допущено судом до негайного виконання. 12.03.2021 року він отримав постанову державного виконавця від 10.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження.
Із вказаною постановою скаржник не погоджується, вважає її неправомірною, а дії державного виконавця незаконними, оскільки 23.02.2021 року, тобто у цей же день, прийнято наказ Генерального директора комунального некомерційного підприємства Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради (далі КНП ТОКПЛ ТОР) Шкробота В.В. від 23 лютого 2021 року №95, яким повторно переведено його на посаду лікаря невропатолога в інсультне відділення зазначеного лікувального закладу, таким чином, боржник в особі КНП ТОКПЛ ТОР фактично не виконав рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2021 року у цивільній справі №607/14453/20, а також виконавчий лист від 03.02.2021 року, який було звернуто до примусового виконання, як цього вимагає пункт 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження та який був підставою для винесення головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ) спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2021 року, відтак вважає, що вона є передчасною.
З врахуванням наведеного, просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ) (далі відділ ДВС) Перешлюги Н.Р. щодо винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2021 року у виконавчому провадженні №64582372 та скасувати дану постанову, зобов`язавши державного виконавця поновити дане виконавче провадження, вчинити усі дії, спрямовані на повне, всебічне фактичне та безумовне виконання рішення суду.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Перешлюги Н.Р. відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій. посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову, якою задоволити його вимоги.
Вказує про те, що при винесенні вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не встановив, чи було фактично допущено його до виконання трудових обов`язків. Суд дійшов помилкового висновку про недоведеність ним тієї обставини, що оскаржувана постанова винесена без фактичного виконання рішення суду.
Зазначає, що суд не перевірив, чи було його допущено до роботи на попередньому місці роботи на якому його було поновлено. Боржник фактично не допустив його до виконання обов`язків на попередньому місці роботи, видавши повторно наказ про моє переведення на роботу в інсультне відділення.
Звертає увагу, що судом не застосовано постанову Верховного Суду від 14 червня 2020 року у справі №521/1892/18, відповідно до якої рішення про поновлення на роботі вважається виконаним коли власником видано наказ про допуск до роботи і фактично допущено працівника до виконання попередніх обов`язків.
У відзиві на апеляційну скаргу відділ ДВС доводи апеляційної скарги заперечив і вказав, що державний виконавець діяв згідно положень Закону України Про виконавче провадження. На адресу відділу ДВС надійшла завірена копія трудової книжки ОСОБА_1 , згідно записів у якій ОСОБА_1 поновлений на посаді лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділу поліклініки, а тому державним виконавцем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Додатково пояснив, що його повідомляли про те, що він 23.02.2021 року відкликається з відпустки, однак він відмовився виходити і з 24.02.2021 року перебував на листку непрацездатності.
Представник ДВС апеляційну скаргу заперечив на підставі доводів відзиву на апеляційну скаргу.
Представник КНП ТОКПЛ ТОР апеляційну скаргу заперечив і додатково пояснив, що у зв`язку з наявністю судового рішення про поновлення скаржника на попередньому місці роботи необхідно було виконувати це рішення. На час виконання рішення скаржник перебував у неоплачуваній відпустці, однак виконання рішення не пов`язане з перебуванням чи не перебуванням скаржника у відпустці. Відділ кадрів напередодні повідомив скаржника телефоном про необхідність прибути 23.02.2021 року на роботу у зв`язку з його поновленням, крім того направив СМС повідомлення. 23.02.2021 року скаржник на роботу не з`явився та не пояснив причини не явки.
Зазначив, що скаржник наказом №93 по закладу відкликався з відпустки оскільки поновлювався на попередній посаді, а відповідно не міг надалі перебувати у відпустці, у яку пішов з інсультного відділення, оскільки наказ про його призначення у це відділення скасовувався. Стосовно відпустки за власним бажанням то законодавство не містить застережень щодо можливості відкликання працівника з такої відпустки.
Оскільки скаржник не з`явився на роботу 23.02.2021 року то він відповідно і не міг приступити до фактичних виконань своїх обов`язків на попередній посаді. 23.02.2021 року керівництво установи прийняло рішення про його переміщення назад у інсультне відділення з 24.02.2021 року. 24.02.2021 року скаржник повідомив, що він хворий і лікарняний листок буде надано пізніше.
Заперечив посилання скаржника на наведену ним судову практику, оскільки у даній справі встановлено інші обставини, зокрема ті, що скаржник не звільнявся з роботи, а був лише переміщений на іншу і поновлювався на попередню посаду та щоб виконувати роботу він мав би з`явитись та виконувати свою роботу.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2021 року у цивільній справі №607/14453/20 скасовано наказ Про переміщення ОСОБА_1 №86 від 05.06.2020 року та поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи. Зазначене рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на попередньому місці роботи допущено судом до негайного виконання.
На виконання вказаного рішення Тернопільським міськрайонним судом 03.02.2021 року видано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Перешлюгою Н.Р. 22.02.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64582372.
Постанову вручено боржнику та доведено до відома про необхідність виконання рішення суду протягом 3 робочих днів з моменту отримання вищевказаної постанови, що підтверджується вхідним штемпелем КНП Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ТОР та підписом працівника від 22.02.2021 року.
КНП ТОКПЛ ТОР в особі генерального директора Шкробота В.В. видано наказ №94 від 23.02.2021 року про скасування наказу по КНП ТОКПЛ ТОР № 86 від 05.06.20 Про переміщення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-невропатолога в організаційно- методичний та консультативний відділ поліклінічного відділення КНП ТОКПЛ ТОР з 23.06.2020 і у трудову книжку внесено запис, згідно якого запис № 15 від 23.02.2021 є недійсним на підставі наказу від 23.02.2021 року, ОСОБА_1 поновлений на посаді лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділу поліклініки.
25.02.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 перевірено виконання рішення суду, про що складено акт та встановлено, що боржником КНП ТОКПЛ ТОР в особі генерального директора Шкробота В.В. видано наказ №94 від 23.02.2021 року про скасування наказу по КНП ТОКПЛ ТОР № 86 від 05.06.20 Про переміщення ОСОБА_1 та поновлення ОСОБА_1 на посаду лікаря-невропатолога в організаційно-методичний та консультативний відділ поліклінічного відділення КНП ТОКПЛ ТОР з 23.06.2020. Належним чином завірену копію вищевказаного наказу надано державному виконавцеві, яку додано до матеріалів виконавчого провадження.
10.03.2021 на адресу відділу ДВС надійшла завірена копія трудової книжки, де зазначається, що від 23.02.2021 запис № 15 є недійсним на підставі наказу від 23.02.2021 року, ОСОБА_1 поновлений на посаді лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділу поліклініки.
10.03.2021 державним виконавцем на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено про те, що : Рішення виконано, наказ про переміщення ОСОБА_1 № 86 від 05.06.2020 скасовано та згідно запису у трудовій поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-невропатолога в організаційно-методичний консультативний відділ поліклінічного відділення.
Згідно довідки КНП ТОКПЛ ТОР №13 від 02.02.2021 року ОСОБА_1 з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року надано відпустку без збереження заробітної плати.
Згідно листка непрацездатності серії АДЧ №600205 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 24.02.2021 року по 05.03.2021 року включно.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не доведено, що оскаржувана постанова винесена без фактичного виконання рішення суду, оскільки державний виконавець під час здійснення виконавчих дій перевірив, чи було винесено боржником наказ про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису у трудову книжку стягувача.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 6 цього Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності з законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За приписами статті 65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Встановлено, що на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2021 року у цивільній справі №607/14453/20 КНП ТОКПЛ ТОР поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-невропатолога в організаційно-методичний та консультативний відділ поліклінічного відділення КНП ТОКПЛ ТОР з 23.06.2020 та у трудову книжку внесено запис, згідно якого запис № 15 від 23.02.2021 є недійсним на підставі наказу від 23.02.2021 року, ОСОБА_1 поновлений на посаді лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділу поліклініки.
25.02.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 перевірено виконання рішення суду, про що складено акт, згідно якого рішення виконано.
Матеріали виконавчого провадження, копія якого долучена до матеріалів справи, містять вичерпні та не спростовані докази про те, що рішення суду виконане.
За викладених обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги і скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки така винесена державним виконавцем відповідно до закону в зв`язку з виконанням боржником рішення суду.
Критичній оцінці підлягають доводи апеляційної скарги про те, що при винесенні вказаної постанови про завершення виконавчого провадження державний виконавець не встановив, чи було фактично допущено його до виконання трудових обов`язків, виходячи з наступного.
Як вказує сам скаржник в період виконання рішення суду віл перебував спочатку у відпустці, а в подальшому на лікарняному, на підтвердження чого просив долучити до матеріалів справи відповідні докази.
Відтак сам скаржник не може стверджувати про те, що його не було допущено до виконання обов`язків на попередній посаді, оскільки він не приступив до виконання будь-яких трудових обов`язків.
Отже, твердження скаржника про те, що роботодавець не допустив його фактичного виконання ним трудових обов`язків на поновленій посаді не ґрунтуються на доказах, оскільки скаржник фактично був відсутній 23.02.2021 року (не з`явився) на роботі на момент його поновлення і фізично не міг виконувати будь-яку роботу, що в свою чергу позбавляє суд апеляційної інстанції зробити висновок про те, чи допустив роботодавець скаржника до виконання трудових обов`язків на попередньому місці роботи чи ні.
Крім того, державний виконавець здійснив усі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження, рішення суду виконано боржником в межах та у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Критичній оцінці підлягають і доводи про те, що боржник фактично не допустив скаржника до виконання обов`язків на попередньому місці роботи, видавши наказ №95 від 23.02.2021 року про його переведення на роботу в інсультне відділення з 24.02.2021 року, оскільки наведене є підставою для захисту його трудових прав у порядку позовного провадження, а не в рамках примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Як було повідомлено представником боржника ОСОБА_1 звернувся в суд з відповідним позовом, а тому вказані доводи є предметом розгляду іншої справи.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що державним виконавцем було правомірно внесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Критичній оцінці підлягають і доводи апеляційної скарги про те, що судом не застосовано постанову Верховного Суду від 14 червня 2020 року у справі №521/1892/18, оскільки у даній постанові встановлено відмінні обставини справи ніж у даній праві. Зокрема встановлено те, що позивач не була повідомлена про поновлення на роботі та не виходила на роботу внаслідок чого була звільнена з роботи за прогул. У даній справі скаржник відкликався з відпустки для виконання рішення суду про поновлення на роботі з 23.02.2021 року, а переміщення в інсультне відділення відбулося 24.02.2021 року, що є предметом позову у іншій справі.
Апеляційна скарга не містить інших доводів неправомірності висновків суду першої інстанції, тому правових підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 липня 2021 року.
Головуючий Бершадська Г.В.
Судді: Ходоровський М.В.
Шевчук Г.М.
