УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
Справа № 683/2422/19
Провадження № 22-ц/4820/35/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Дубова М.В.,
за участю позивачки, представників сторін,
розглянув у відкритомусудовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Пашковецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівськогорайонного суду Хмельницької області в складі судді Завадської О.П. від 02 липня 2020 року.
Заслухавши доповідача, учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
встановив:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказувала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,457 га по АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ № 01655, виданого 24 листопада 1997 року Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області.
В 2012 році при проведенні комплексу робіт з інвентаризації земельних ділянок та присвоєння кадастрового номера з`ясувалося, що присвоїти земельній ділянці позивачки кадастровий номер неможливо, оскільки межі сусідньої земельної ділянки накладаються на її земельну ділянку.
Суміжна земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 27 червня 2003 року серія РІ №755903.
В 2015 році ОСОБА_3 померла.
Позивачка вважає незаконним державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 , оскільки він порушує її право власності на земельну ділянку згідно її державного акту, яке виникло раніше. Крім того, вона не підписувала протокол встановлення та погодження меж суміжної земельної ділянки.
Як з`ясувалося, за рішенням Пашковецької сільської ради від 01 серпня 2003 року ОСОБА_3 надавався лише дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки, а в оспорюваному державному акті це рішення вказане як підстава для його видачі 27 червня 2003 року. Протокол встановлення та погодження меж суміжних земельних ділянок в натурі виданий 17 серпня 2003 року, технічна документація почала розроблятися 28 серпня 2003 року, тобто через три місяці після видачі державного акту.
З урахуванням уточнень позовних вимог позивачка просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 27 червня 2003 року серія РІ №755903.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 як спадкоємця ОСОБА_3 .
Рішенням Старокостянтинівськогорайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право приватної власності на землю серії ВІ №755903 на земельну ділянку площею 0,225 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , виданого Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької
області 27 червня 2003 року на підставі рішення Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 01 серпня 2003 року за № 5/8 на ім`я ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване і відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів порушення її права власності на земельну ділянку, оскільки кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно і відомості про неї не внесено до Державного земельного кадастру. Висновки суду про порушення права позивачки ґрунтуються на припущеннях - без проведення відповідної експертизи суд фактично встановив порушення права позивачки на підставі неналежних доказів. Судом не зазначено, в чому полягає незаконність рішення Пашковецької сільської ради та яким чином порушене право позивача. Суд помилково не застосував позовну давність, по спливі якої заявлено цей позов.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Так, відповідно дост. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення з таких підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,457 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку 0,25 га та ведення підсобного господарства 0,207 га на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ № 01655, виданого 24.11.1997 року Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі рішення Пашковецької сільської ради № 7 від 02 квітня 1994 року.
Рішенням Пашковецької сільської ради від 02 квітня 1994 року № 7 ухвалено передати у приватну власність земельні ділянки для ведення підсобного господарства і розширення погосподарських дворів: 31. ОСОБА_5 - 0,26-0,25 всього землі 0,51».
Державний акт на право приватної власності на землю серії ХМ № 01655 від 24.11.1997 року на ім`я позивачки виготовлявся без внесення до бази даних АС Державного земельного кадастру.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 755903, виданим 27 червня 2003 року Пашковецькою сільською радою, ОСОБА_3 належить право приватної власності на земельну ділянку площею 0,225 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку 0,225 га на підставі рішення Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області № 5/8 від 01 серпня 2003 року.
Згідно з даними виданих на ім`я позивачки та ОСОБА_3 державних актів на землю (щодо суміжних землекористувачів) зазначені земельні ділянки є суміжними.
Рішенням Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 01 серпня 2003 року № 5 задоволено заяву ОСОБА_3 і надано дозвіл на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки і передачі її безкоштовно у приватну власність розміром 0,225 га, в тому числі для обслуговування і будівництва житлового будинку в розмірі 0,225 га, яка розташована в с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області» (архівний витяг від 17.02.2020 року № 9, виданий архівним сектором Старокостянтинівської районної державної адміністрації).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Співвідповідач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем до майна померлої, що належно прийняв спадщину.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3 в порядку її безоплатної приватизації відбулася з порушенням закону, водночас це порушує право позивачки, оскільки сформована земельна ділянка ОСОБА_3 згідно державного акта накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , законно отриману нею у власність раніше, відтак наявні підстави для визнання незаконним та скасування державного акта на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 .
Доводи апеляційної скарги про недоведеність порушення прав позивачки внаслідок передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 є безпідставними.
Так, згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, в тому числі, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян ( п.а ч. 3ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 118 ЗК України(вредакції начас видачіоспорюваного державногоакта)громадянин,зацікавлений уприватизації земельноїділянки,яка перебуває у його користуванні, подаєзаяву довідповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державноїадміністрації абосільської,селищної,міської радиза місцезнаходженнямземельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).
За змістом ч. 1ст.125ЗК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин)право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з ч. 1ст. 126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно дост. 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Суд першої інстанції правильно констатував, що рішенням Пашковецької сільської ради від 01.08.2003 року № 5/8, яке в оспорюваному державному акті вказане як підстава його видачі (хоча прийняте пізніше державного акта, виданого 27.06.2003 року) надано лише дозвіл на виготовлення технічної документації для подальшої приватизації земельної ділянки і передачі її безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 і слугувало підставою виконання робіт (складання технічного звіту) на розробку державного акту на право власності на землю землекористувачу ОСОБА_3 . Для цього начальником Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області було затверджено технічне завдання від 28 серпня 2003 року № 1667, виконавцем якого визначено ПП «Земпроект».
При цьому оспорюваний державний акт видано 27 червня 2003 року, тобто, до виготовлення технічної документації для подальшої приватизації земельної ділянки, і за відсутності рішення про затвердження такої технічної документації та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , що прямо суперечить процедурі, визначеній ч.ч.1-2 ст. 118 ЦК України.
Водночас згідно повідомлення Старокостянтинівського РВВ ДП «Центр Державного земельного кадастру» № 45 від 19.11.2012 року при проведенні комплексу робіт з інвентаризації земельних ділянок для внесення до бази даних АС ДЗК та присвоєння кадастрового номера виявилося, що частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлової будівлі, що перебуває у власності ОСОБА_3 , знаходиться на земельній ділянці, що передана у власність ОСОБА_6 . Це унеможливлює виконання процедури присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_1 та внесення даної земельно-кадастрової інформації до бази даних АС ДЗК.
Згідно висновкусудової земельно-технічноїекспертизи №822/021від 24.06.2021року земельнаділянка площею0,225га дляобслуговування житловогобудинку по АДРЕСА_2 ,право власностіна якупосвідчено Державнимактом направо приватноївласності наземлю серіїР1№ 755903від 27.06.2003року,виданим Пашковецькоюсільською радоюна ім`я ОСОБА_3 ,згідно меж,визначених наоснові технічноїдокументації зземлеустрою,накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,207 га для ведення підсобного господарства, розташовані по АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №01655, виданого 24 листопада 1997 року Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області, згідно меж, визначених на основі даних державного акту з прив`язкою до розташування фактичних огорож, площа накладення становить 0,0008 га (8 кв.м) та обмежена точками 1-2-3-4-1.
Крім того,земельна ділянка ОСОБА_1 ,згідно меж,визначених наоснові данихдержавного актуз прив`язкоюдо розміщенняфактичних огорож,накладається на земельну ділянку в користуванні ОСОБА_2 , згідно розташування фактичних меж, загальна площа накладення становить 0,0046 га (46 кв.м) та складається з трьох частин, які обмежені точками 1-2-3-4-1, 5-6-7-8-9-10- -12-5 та 13-14-15-16-13.
Розташування межземельної ділянки,яка знаходитьсяу власності ОСОБА_3 напідставі державногоакту на право приватноївласності наземлю серіїР1№ 755903від 27.06.2003року,визначено напідставі технічноїдокументації ізземлеустрою,яка виготовленаСтарокостянтинівським районнимвиробничим відділомдержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в 2013 році.
Визначення розташування меж земельної ділянки ОСОБА_1 , враховуючи відсутність необхідних геодезичних даних, які на момент розроблення державного акту не були передбачені в технічній документації на його виготовлення, проведене з можливими похибками до 1 м, що значно перевищують допустимі 0,3 м. Враховуючи розміри та конфігурацію виявлених накладок, наявність таких похибок не може повністю усунути накладення земельних ділянок.
Розміри,межі таконфігурація земельнихділянок,що розташованіпо АДРЕСА_1 ,якими фактичнокористується ОСОБА_1 ,не відповідають (не повністю відповідають) розміру, межам та конфігурації земельних ділянок відповідно до державного акта на право власності на земельні ділянки ХМ № 01655, виданого 24 листопада 1997 року Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області, а саме: площа фактичного землекористування на 71 кв.м. або на 2,5% менша, ніж згідно даних державного акту, а розбіжності в розташуванні меж складають до 0,8 м.
Розміри,межі таконфігурація земельноїділянки по АДРЕСА_2 ,якою фактичнокористується ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_3 ),не відповідають (не повністю відповідають) розміру, межам та конфігурації земельної ділянки відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 755903 виданим
Пашковецькою сільською радою 27.06.2003 року, а саме: площа фактичного землекористування на 44 кв.м або на 2,0% більша, ніж згідно даних державного акту та технічної документації, а розбіжності в розташуванні меж складають до 1,8 м.
Отже, наведені докази цілком узгоджуються між собою і повністю підтверджують, що земельна ділянкаплощею 0,225га згідно державногоакта серіїР1№ 755903від 27.06.2003року наім`я ОСОБА_3 накладається на земельну ділянку позивачки ОСОБА_1 площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,207 га для ведення підсобного господарства, розташовані по АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01655 від 24.11. 1997 року.
Висновокекспертизи в тійчастині,що земельна ділянка ОСОБА_1 відповідно додержавного актунакладається на земельну ділянку ОСОБА_2 згідно розташування фактичних меж, лише підтверджує той факт, що фактична межа між земельними ділянками сторін не відповідає розміру, межам та конфігурації земельної ділянки позивачки відповідно до державного акта, внаслідок чого істотно порушується її право - площа фактичного землекористування на 71 кв.м або на 2,5% менша, ніж згідно державного акту.
Відтак державний актна правоприватної власностіна землюсерії Р1№ 755903від 27.06.2003року наім`я ОСОБА_3 видано зпорушенням закону - нормч.5ст.116ЗК України,ч.ч.1-2ст.118ЗК Україниі порушує право позивачки як власниці земельної ділянки на володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою.
Позивачка не оспорювала рішення Пашковецької сільської ради, вказане в державному акті як підстава його видачі, відтак суд обґрунтовано не давав йому оцінку.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1ст. 155 ЗК України).
Суд першої інстанції правильно констатував порушення права позивачки внаслідок видачі оспорюваного державного акта, і вказував, що визнання недійсним державного акта на право власності на землю є законним і належним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Разом з тим, в порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права землевласника ОСОБА_1 шляхом визнання незаконним державного акта ОСОБА_3 , про що позивачка не просила у заявленому позові.
В свою чергу скасування державного акта на землю суперечить ч. 1ст.155ЗК України і не є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки, - при цьому визнання державного акта недійсним виключає можливість його скасування.
Позивачка ОСОБА_1 є законним власником своєї земельної ділянки з 1997 року.
Накладення земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку позивачки призводить до порушення права останньої на належне володіння, користування та розпорядження належною їй ділянкою, вказане порушення є триваючим і здійснюється безперервно з часу видачі оспорюваного державного акта.
Усунення порушення закону та відновлення порушеного права позивачки в інший спосіб окрім як визнання недійсним державного акта є неможливим.
За таких обставин підстави для застосування позовної давності відсутні.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, - визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 755903 від 27.06.2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_3 .
В решті позову слід відмовити за його безпідставністю.
Належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на нерухоме майно є особа, якій видано відповідне свідоцтво, або його спадкоємець, та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.07.2021 року у справі № 264/632/19.
Отже, належними відповідачами у цій справі є ОСОБА_2 як правонаступник ОСОБА_3 , на ім`я якої видано оспорюваний державний акт, а також Пашковецька сільська рада, яка його видала.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не має відповідати за заявленими вимогами, а отже, не є належним відповідачем у справі.
Відтак витрати позивачки на проведення експертизи у справі (8500 грн.) підлягають стягненню на її користь в рівних частках з ОСОБА_2 та Пашковецької сільськоїради - по 4250 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівськогорайонногосуду Хмельницькоїобласті від02липня 2020року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 755903 від 27.06.2003 року, виданий Пашковецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_3 .
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 ), Пашковецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04405389, 31124, с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по 4250 грн. на відшкодування понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 липня 2021 року.
Судді Л.М. Грох
О.І. Талалай
Т.В. Спірідонова
