У Х В А Л А
08 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 542/1403/17
Провадження № 14-106цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,
Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа - Товариство
з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця», про примусове виконання обов`язку в натурі
за касаційною скаргою Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 03 грудня 2019 року,
УСТАНОВИЛА:
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Новосанжарської РДА Полтавської області), Головного управління Держгеокадастру
у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області)
та Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця» (далі - ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця»), про примусове виконання обов`язку в натурі.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що 22 липня 2016 року головою Новосанжарської РДА Полтавської області незаконно були внесені зміни
до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, видану його померлої матері у частині розміру паю після отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 липня 2016 року № 405, розмір земельної частки (паю) становить 4,54 га в умовних кадастрових гектарах.
3. З метою отримання рішення про виділ земельної частки (паю) в натурі
та викопіювання земельної ділянки він звернувся до Богданівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та Новосанжарської
РДА Полтавської області, однак, йому було відмовлено з тих підстав, що начебто його матері пай видано незаконно.
4. Враховуючи викладене та на підставі уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області прийняти рішення щодо виділення йому земельної частки (паю) в натурі у розмірі 4,54 умовних кадастрових гектарах та видати викопіювання спірної земельної ділянки; зобов`язати Новосанжарську РДА Полтавської області постановити розпорядження про надання йому дозволу
на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Богданівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області; зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області передати йому зазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 4,54 в умовних кадастрових гектарах
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
5. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
6. Зобов`язано Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в натурі (на місцевості)
в розмірі земельної частки (паю), площею 4,54 умовних кадастрових гектарів,
на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, виданого на підставі розпорядження Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області від 17 березня 1997 року № 89, з внесеними змінами на підставі розпорядження Новосанжарської РДА Полтавської області від 10 вересня 2008 року № 399.
7. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
8. Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області залишено без задоволення. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року залишено без змін.
9. У січні 2020 року Драбинівська сільська рада Полтавської області подала
до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Касаційну скаргу мотивовано тим, що сертифікат на земельну частку (пай)
та свідоцтво на право на спадщину позивачу були видані незаконно.
ОСОБА_2 - мати позивача, помилково була внесена в списки осіб, які мали право на земельну (частку) пай, й вона була виключена із списків зборами уповноважених колгоспників КСП ім. Пархоменка. Новосанжарська
РДА Полтавської області 17 березня 1997 року безпідставно прийняла розпорядження про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай)
та видала такий сертифікат. Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 була виключена
із списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), то й земельна ділянка померлій не наділялась. Вказує, що землі КСП ім. Пархоменка розпайовані, вільних земель колективної власності, які підлягають паюванню на території ради немає, в зв`язку з чим можливості наділити позивачу земельну ділянку немає.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12. У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року справу за позовом
ОСОБА_1 до Новосанжарської РДА Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа - ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця», про примусове виконання обов`язку в натурі призначено
до судового розгляду.
14. Відповідно до частини четвертої 403 ЦПК України суд, який розглядає справу
в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу
на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
15. Відповідно до пункту 7 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України суд,
який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважає за необхідне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 30 вересня 2020 року у справі № 807/2306/16
(провадження № 11-1068апп19).
17. У зазначеній справі суд розглянув позовні вимоги про визнання протиправними дій Худлівської сільської ради в Ужгородському районі Закарпатської області щодо службового підроблення державного акта на право приватної власності
на земельну ділянку та внесення в нього завідомо неправдивих відомостей
та видачі його; визнання протиправною бездіяльності Ужгородської районної державної адміністрації щодо залишення без розгляду по суті звернень
від 22 червня, 14 та 20 вересня 2016 року, неприйняття рішення про виділення
в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та ненадання витребуваних документів, зазначених у зверненнях; зобов`язання Ужгородську районну державну адміністрацію в Закарпатській області розглянути ці звернення; зобов`язання прийняти рішення щодо виділення у натурі (на місцевості) належної йому земельної частки (паю) двома земельними ділянками з різним складом сільськогосподарських угідь .
18. Свої вимоги позивач мотивував тим, що у жовтні 2003 року його матері було видано неправдивий офіційний документ (державний акт приватної власності
на землю), який підписали Худлівський сільський голова ОСОБА_3
та начальник відділу земельних ресурсів в Ужгородському районі. Стверджував також, що в державний акт на землю, виданий його матері, були внесені завідомо неправдиві відомості. Для реалізації права на земельну частку (пай), виділення її в натурі (на місцевості) позивач листом від 20 вересня 2016 року підтвердив наявність такого права і пред`явив свідоцтво про право
на спадщину, яким підтверджується факт успадкування земельної частки (паю) саме у зазначеному розмірі та до свідоцтва додав сертифікат
на право власності на земельну ділянку.
19. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, направляючи справу, посилалась на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 30 вересня 2020 року у справі № 807/2306/16 (провадження № 11-1068апп19) зроблено висновок, що спір, стороною в якому є орган державної влади чи місцевого самоврядування, що діє незаконно та поза межами своїх повноважень чи із їх порушеннями, набуває ознак публічно-правового спору, оскільки юридичний характер державного розсуду в цих спірних правовідносинах надає діям та рішенням суб`єкта владних повноважень ознак публічності, які регулюються публічно-правовими нормами.
20. Вирішуючи поставлені перед нею питання, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що у цій справі немає правових і фактичних підстав вважати,
що спірні відносини ґрунтуються на набутому матір`ю позивача праві приватної власності на земельну частку, яке засвідчується державним актом на право приватної власності на землю. Справді, у матеріалах справи є такий документ. Поряд з тим реально на місцевості земельні ділянки, перелічені в цьому документі, не були виділені, державна реєстрація права власності на земельну частку в розмірі 2,27 умовних кадастрових гектарах не проводилася, реєстраційні рішення не оформлювалися.
21. У постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що «питання виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) врегульовані законодавством, насамперед Законом № 899-IV, у якому регламентовано, хто, які особи,
які мають право на земельну частку (пай), прописана послідовність дій останніх, визначені підстави для виділення земельних ділянок в натурі, в історичному вимірі визначені компетентні органи, які розглядали звернення щодо виділення земельних часток на місцевості. У цьому та кореспондуючих йому законодавчих актах встановлені повноваження останніх й описано точний і зрозумілий опис послідовності (алгоритм) їхніх дій та рішень. За законом реалізація питання
про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) віднесена
до повноважень державних органів влади - місцевих державних адміністрацій (принаймні на час виникнення цього спору) і органів місцевого самоврядування (станом на час касаційного перегляду справи).
22. Отже, якщо орган, який наділений повноваженнями на прийняття рішення
про виділення земельної ділянки на місцевості, ці повноваження буде використовувати чи застосовувати не на підставі чи всупереч вимогам законодавства, то тоді може виникнути спір, в основі якого перебуватиме ймовірне порушення, недотримання або в іншій формі невиконання вимог закону, які зачіпатимуть права чи інтереси особи. Такий спір буде прямо пов`язаний з органом держави або в особі органу місцевого самоврядування
з владою (владною діяльністю).
23. Коли спір, стороною в якому є орган державної влади чи місцевого самоврядування, суть якого полягатиме в основному в тому, що ці органи
не діють у законодавчо визначеному порядку, поза межами повноважень
чи із порушеннями, то такий спір набуває ознак публічно-правового спору,
оскільки юридичний характер державного розсуду в цих спірних правовідносинах надає діям та рішенням суб`єкта владних повноважень ознак публічності,
які регулюються публічно-правовими нормами».
24. У такому правовому відношенні суб`єкт владних повноважень не має можливості вирішувати спір, приміром подібний до того, що виник у цій справі, автономно, керуючись власною волею, вільно від законодавчих положень
чи іншим способом, характерним для приватноправових відносин.
25. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, мотивуючи свою ухвалу, вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку з огляду на те, що правовідносини між спадкоємцем та органами державної влади щодо спадщини, на яку отримано свідоцтво, регулюються нормами Книги шостої ЦК України та пов`язані із захистом права ОСОБА_1 на земельну частку (пай), отриманим у порядку спадкування, тобто цивільного права, а тому подібний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
26. Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, мотиви, з яких справу передано для розгляду, Велика Палата Верховного вважає за необхідне прийняти справу до розгляду з огляду на таке.
27. Відповідно до частини 4 статті 403 ЦПК України Велика Палата Верховного Суду уповноважена відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні
Великої Палати.
28. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
29. У даній справі та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 807/2306/16 (провадження № 11-1068апп19) міститься аналогічні предмет та підстави позовів, наявні однакові фактичні обставини справи, у зв`язку з чим матеріально-правове регулювання спірних правовідносин є подібні, а спірні правовідносини у цих справах не є різними.
30. За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухвалі Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 542/1403/17 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду навела ґрунтовні підстави необхідності додаткового обговорення питання юрисдикції у подібних спорах
та обговорення необхідності відступлення від висновку щодо юрисдикції
у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 30 вересня 2020 року
у справі № 807/2306/16, з огляду на наявність у складі правовідносин,
з яких виник спір спадкових правовідносин.
31. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
33. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
34. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402 - 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1
до Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця»,
про примусове виконання обов`язку в натурі.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними в ній матеріалами на 28 вересня 2021 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Сімоненко
Судді: Т. О. Анцупова Г. Р. Крет
В. В. Британчук Л. М. Лобойко
Ю. Л. Власов К. М. Пільков
І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
О. С. Золотніков С. П. Штелик
Л. Й. Катеринчук
