копія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" липня 2021 р. Справа № 608/2424/20
Номер провадження2/608/149/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
при секретарі судового засідання Фаштиковській м.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
її представників адвокатів Іжука Б.В., Квятковського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Чорткові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 63050 гривень 94 копійки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась всуд зпозовом до Державногопідприємства «Чортківськелісове господарство»Тернопільського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства Державногоагентства лісових ресурсівУкраїни проскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу посилаючисьна те,що вона 01.08.2001 року була призначена на посаду секретаря керівника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» у відповідності до Наказу № 55-к від 01.08.2001 року, що підтверджується записом в її трудовій книжці. 05 червня 2020 року відповідач в особі т.в.о. директора Ю.М. Кравця, прийняв Наказ № 78-к, за яким, у зв`язку із складною економічною ситуацією на підприємстві та неможливістю формувати повний щомісячний фонд заробітної плати, керуючись пунктом 1 статті 40, 49-2 Кодексу законів про працю України наказав: «Внести зміни до штатного розписудержавного підприємства«Чортківське лісовегосподарство» з06.08.2020року,скоротавши однуштатну одиницюзаступника директората однуштатну одиницю секретаря керівника. Відповідно до чинного законодавства, не пізніше ніж за два місяці, попередити працівників Дії «Чортківський лісгосп» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про можливе вивільнення та запропонувати працівникам, що підпадають під скорочення, переведення за їх згодою на інші вакантні посади (за наявності). У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнити їх за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Звільнення працівників згідно пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України провести відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням відповідних пільг та компенсацій.» 05.06.2020 року відповідачем було складено акт про її відмову від підпису наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року № 78-к «Про скорочення штату працівників», згідно якого зміст даного наказу доведений до відома.
Також 05.06.2020 року відповідач виніс попередження про наступне вивільнення працівників в якому зазначив, що на даний момент у ДП «Чортківський лісгосп» складна економічна ситуація на підприємстві та неможливо сформувати повний щомісячний фонд заробітної плати. У зв`язку із цим було прийнято рішення про скорочення штату працівників. Згідно даного попередження їй запропоновано звільнення за власною ініціативою або у порядку переведення на інше підприємство, установу чи організацію. При цьому, будь-яких пропозицій щодо переведення на іншу посаду їй фактично не пропонувались.
05.06.2020 року ДП «Чортківське лісове господарство» направило їй лист із вмістом копії наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року № 78-К «Про скорочення штату працівників» та попередження про наступне вивільнення працівників від 05.06.2020 року.
16.06.2020 року вона звернувся із власноручно написаною письмовою заявою до голови первинної профспілкової організації ДП «Чортківське лісове господарство» Кулія П.П., в якій просила скликати засідання профспілкового комітету по питанню її скорочення у відповідності до Наказу 78-К.
Згідно витягу з протоколу № 18 від 16.07.2020 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації державного підприємства «Чортківське лісове господарство» розглядалося подання адміністрації підприємства про надання згоди звільнення заступника директора ОСОБА_2 та секретаря керівника ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, згідно якого прийнято рішення залишити на посаді заступника директора ОСОБА_2 та секретаря керівника ОСОБА_1 .
Однак, незважаючи на це, відповідач Наказом № 131-К звільнив з роботи її - ОСОБА_1 , секретаря керівника ДП «Чортківське лісове господарство», відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, 19 жовтня 2020 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Вважає, що звільнення проведено незаконно, та грубо порушує її конституційні права. 06 липня 2021 року подала уточнений розрахунок та просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2020 року по дату винесення рішення в загальній сумі 63050 гривень 94 копійки, виходячи з того, що середньоденний заробіток позивачки становить 356, 22 гривні та виходячи з розрахунку 177 робочих днів помножити на 356, 22 гривні.
Позивачка ОСОБА_1 та її представники адвокати Іжук Б.В., ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримують, просять задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове не з`явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи судом, про що свідчить особисто поставлений підпис про отримання судової повістки про виклик до суду. 26 лютого 2021 року представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву.
Вислухавши позивачку ОСОБА_1 , її представників адвокатів Іжука Б.В., Квятковського Д.В., дослідивши письмові докази, наданий суду відзив на позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.
Позивачка ОСОБА_1 01.08.2001 року була призначена на посаду секретаря керівника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» у відповідності до Наказу № 55-к від 01.08.2001 року, що підтверджується записом в її трудовій книжці.
05 червня 2020 року відповідач в особі т.в.о. директора Ю.М. Кравця, виніс Наказ № 78-к «Про скорочення штату працівників», згілно якого у зв`язку із складною економічною ситуацією на підприємстві та неможливістю формувати повний щомісячний фонд заробітної плати та керуючись пунктом 1 статті 40, 49-2 КЗпПУ вирішив : Внести зміни до штатного розпису державного підприємства «Чортківське лісове господарство» з 06.08.2020 року, скоротивши одну штатну одиницю заступника директора та одну штатну одиницю секретаря керівника.
05 червня 2020 року відповідачем було складено акт про відмову від підпису наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року № 78-к «Про скорочення штату працівників», згідно якого зміст даного наказу ОСОБА_5 доведений до відома.
05 червня 2020 року відповідач виніс попередження про наступне вивільнення працівників в якому зазначив, що на даний момент у ДП «Чортківський лісгосп» складна економічна ситуація на підприємстві та неможливо сформувати повний щомісячний фонд заробітної плати. У зв`язку із цим було прийнято рішення про скорочення штату працівників. Згідно даного попередження позивачу запропоновано звільнення за власною ініціативою або у порядку переведення на інше підприємство, установу чи організацію. Будь-яких пропозицій позивачу щодо переведення на іншу посаду не пропонувались.
05 червня 2020 року ДП «Чортківське лісове господарство» направило позивачці лист із вмістом копії наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року№ 78-К «Про скорочення штату працівників» та попередження про наступне вивільнення працівників від 05.06.2020 року.
16 червня 2020 року позивачка звернувся із заявою до голови первинної профспілкової організації ДП «Чортківське лісове господарство» Кулія П.П., в якій просила скликати засідання профспілкового комітету по питанню її скорочення у відповідності до Наказу 78-К.
Згідно витягу з протоколу № 18 від 16.07.2020 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації державного підприємства «Чортківське лісове господарство» вбачається, що на засіданні розглядалося подання адміністрації підприємства про надання згоди на звільнення заступника директора ОСОБА_2 та секретаря керівника ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, згідно якого прийнято рішення залишити на посаді заступника директора ОСОБА_2 та секретаря керівника ОСОБА_1 . Копія протоколу засідання профспілкового комітету супровідним листом за вих. № 5 від 17 липня 2020 року «Про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КУпПУ» було направлено т.в.о. директора ДП «Чортківське лісове господарство» Ю.Кравцю.
Однак, 19 жовтня 2020 року відповідач Наказом № 131-К звільнив з роботи ОСОБА_1 секретаря керівника ДП «Чортківське лісове господарство» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України 19 жовтня 2020 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Відповідно до вимог п. 19 постанови Пленуму ВС України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулює питання вивільнення працівників, які є докази щодо зміни в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу в тому ж підприємстві, установі , організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджував ся він за 2 місяці про наступне звільнення.
Суд вважає, що наказ т.в.о. директора № 131-К від 19.10.2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 , секретаря керівника ДП «Чортківське лісове господарство», відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, з 19 жовтня 2020 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним та відсутні підстави для звільнення позивачки ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки наявність складної економічної ситуації на підприємстві та неможливість сформувати повний щомісячний фонд заробітної плати та прийняття у зв`язку з цим рішення № 78 К від 05.06.2020 року «Про скорочення штату працівників» не доведено.
Доказів погіршення фінансового стану відповідача не надано суду, ніяких суттєвих змін в організації виробництва та праці на підприємстві так і не відбулось, та доказів цього судом не встановлено, а натомість в 2020 році на роботу в ДП «Чортківське лісове господарство» прийнято 6 нових людей, а саме: ОСОБА_6 мисливствознавця, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 т.в.о директора, ОСОБА_10 , мисливствознавця, ОСОБА_11 , провідного інженера лісового господарства, ОСОБА_12 помічника лісничого.
Згідно штатних розписів підприємства вбачається, що відповідачем було прийнято та затверджено штатний розпис працівників ДП «Чортківське лісове господарство» в кількості 115 чоловік, з місячним фондом зарплати 1 005 962 гривень, який вводився в дію з 01.07.2020 року. Згідно вказаного штатного розпису в апараті ДП була передбачена посада секретаря керівника з місячним фондом заробітної плати 8 385 гривень.
В подальшому було внесено та затверджено зміни до штатного розпису працівників ДП «Чортківський лісгосп», які вводяться в дію з 06 серпня 2020 року, згідно якого виключено із штатного розпису апарату лісгоспу посаду секретар керівника та всього в штатному розписі залишено 113 осіб з місячним фондом оплати праці 983 972 гривень. Таким чином після внесення змін до штатного розпису, фонд оплати праці зменшився всього на 21990 гривень, що є мізерною сумою і вказаний факт спростовує факт наявності складної економічної ситуації на підприємстві та неможливості формування щомісячного фонду заробітної плати.
Крім того, як вбачається з витягу з протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Чортківське лісове господарство» та вказані факти не було спростовано відповідачем та не було надано доказів зворотнього, відсутність складної економічної ситуації стверджується можливістю після винесення наказу про скорочення працівників, придбання 17.06.2020 року кавової машини за 15300 гривень для підприємства, а 25 червня 2020 року придбання камер відеоспостереження, за які виставлено рахунки на 30000 гривень, та за їх встановлення виплати коштів в сумі 46000 гривень.
Крім того, жодна посада за відповідною професією чи спеціальністю позивачці запропонована не була та відповідних доказів відповідачем суду не подано.
Посилання т.в.о. директора, як на підставу правомірності звільнення ОСОБА_1 на ст. ст. 62, 64, 65 ГК України суд вважає незаконним, оскільки надане підприємству право самостійно визначати свою організаційну структуру, чисельність і штатний розпис не дає правових підстав при цьому порушувати вимоги Конституції України, норми КЗпП України та інше законодавство України.
Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до вимог ст. 5-1 цього Кодексу держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України в тому числі і правовий захист від незаконного звільнення.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи. організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, шо регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, потрібно виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, провадження № 11 -431 асі 18.
Відтак, оскільки позивачу не були запропоновані будь-які наявні на підприємстві вакансії, включаючи відокремлені підрозділи ДП «Чортківське лісове господарство», можна дійти висновку про порушення відповідачем вимог статті 49-2 КЗпП України.
Таким чином, суд вважає, що рішення про звільнення з роботи ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України було необґрунтованим та таким, що не базується на нормах чинного законодавства України.
Крім того, важливою та визначальною обставиною, попередня наявність якої обов`язкова для зміни істотних умов праці, є зміна в організації виробництва і праці на підприємстві. Пленум Верховного Суду України в пункті 31 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз`яснює, що коли під час розгляду трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, то така зміна з урахуванням
конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити
працівникові попередні умови праці. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України і в постанові від 04 липня 2016 року у справі № 6-59цс12, постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15, а діючий на даний момент Верховний Суд не знайшов підстав відступити від цього висновку відповідно до постанови від 06.02.2018 у справі № 465/8060/15-ц, провадження № 61-1266св18. Тобто без змін в організації виробництва і праці запровадження змін істотних умов праці працівника не допускається.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 встановлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у т. ч. перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо. Однак, в судовому засіданні не встановлено належними та допустимими доказами, що відповідачем здійснювалося правове закріплення рішення про зміну істотних умов праці, а саме ним не було прийнято відповідні накази про зміну істотних умов праці у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Відповідач всупереч зазначеним вимогам прийняв наказ про вивільнення працівників мотивуючи лише це із скрутним фінансовим становищем підприємства без надання належних обґрунтувань та прийняття відповідних наказів.
Таким чином, суд вважає, зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, тому таку зміну з урахуванням конкретних обставин справи суд визнає неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити
працівникові попередні умови праці.
Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При вирішенні питання про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Так, згідно довідки № 7745 від 11 листопада 2020 року про доходи, виданої ОСОБА_1 її середньоденна заробітна плата складала 356 гривень 22 копійки.
Суд, при вирішенні питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважає, що слід провести таке стягнення з 19.10.2020 року по 06.07.2021 року включно, з врахуванням робочих днів згідно виробничого календаря на 2020 рік 2021 роки 177 робочих днів, які помноживши на 356 гривень 22 копійки середньоденного заробітку, становить 63050 гривень 22 копійки, які слід стягнути з відповідача в користь позивачки.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 24, 43, 55, 124 Конституції України, ст.23Загальної деклараціїправ людини,прийнятої іпроголошеної ГенеральноюАсамблеєю ОрганізаціїОб`єднанихНацій 10грудня 1948року,ст. 5-1 КЗпП України, ч. 1 ст. 40, ст. 49-2, ст. ст. 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 63050 гривень 94 копійки - задоволити.
Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о директора ДП «Чортківський лісгосп» Ю.М. Кравця Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України № 131-К від 19.10.2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » відповідно до пункту 1 статті 40, 49-2 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді секретаря керівника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України з 19 жовтня 2020 року.
Стягнути з Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, 48500, м. Чортків, вул. Шевченка,42 Тернопільської області; код ЄДРПОУ: 00993053 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 - середній заробіток за час вимушеного прогулу у період часу з 19 жовтня 2020 року по 06 липня 2021 року на загальну суму 63050 (шістдесят три тисячі п`ятдесят) гривень 94 копійки.
Стягнути з Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, 48500, м. Чортків, вул. Шевченка,42 Тернопільської області; код ЄДРПОУ: 00993053 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 витрати на оплату праці адвокатів за отриману правову допомогу адвокатів Іжука Б.В., Квятковського Д.В. у підготовці позовної заяви та їх участі у судових засіданнях в загальній сумі - 20000 (двадцять тисяч ) гривень згідно квитанцій № 2 від 22.10.2020 року та квитанції № 3 від 22.10 2020 року.
Стягнути з Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, 48500, м. Чортків, вул. Шевченка,42 Тернопільської області; код ЄДРПОУ: 00993053 на рахунокспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни - 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору в дохід держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 з 19 жовтня 2020 року та в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а саме - жовтень 2020 року ( 10 робочих днів ) в сумі 3562 гривні 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 14 липня 2021 року.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2424/20
Рішення набрало законної сили " " _________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " ________________ року.
Секретар:
