ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 608/2424/20Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/817/36/22 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря Панькевич Т.І.
позивачки ОСОБА_1 та
представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Державного підприємства "Чортківське лісове господарство" Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року (ухвалене суддею Запорожець Л.М., повний текст якого складено 14 липня 2021 року) у цивільній справі № 608/2424/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Чортківське лісове господарство" Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України (далі ДП «Чортківське лісове господарство» ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона 01.08.2001 року була призначена на посаду секретаря керівника підприємства. 05 червня 2020 року відповідач в особі т.в.о. директора Ю.М. Кравця, прийняв наказ № 78-к, про внесення змін до штатного розпису ДП «Чортківське лісове господарство» з 06.08.2020 року, скоротивши дві штатні одиниці заступника директора та секретаря керівника. 05.06.2020 року відповідачем було складено акт про її відмову від підпису наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року № 78-к «Про скорочення штату працівників», згідно якого зміст даного наказу доведений до відома та направлено лист з вмістом наказу та попередженням про звільнення на її адресу. Профспілковий комітет розглядаючи подання адміністрації підприємства про надання згоди на звільнення заступника директора та секретаря керівника відмовив у наданні згоди на їх звільнення, однак не зважаючи на це відповідач видав наказ № 131-К від 19.10.2020 року про звільнення її з роботи у зв`язку із скороченням штату. Вважає що відповідач незаконно звільнив її з роботи, тому просила скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Чортківського районного суду від 6 липня 20210року позов задоволено. Вирішено:
Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о директора ДП «Чортківський лісгосп» Ю.М. Кравця ДП «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України № 131-К від 19.10.2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » відповідно до пункту 1 статті 40, 49-2 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді секретаря керівника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України з 19 жовтня 2020 року.
Стягнути з Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 19 жовтня 2020 року по 06 липня 2021 року на загальну суму 63050,94 грн.
Стягнути з ДП «Чортківське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату праці адвокатів за отриману правову допомогу адвокатів Іжука Б.В., Квятковського Д.В. у підготовці позовної заяви та їх участі у судових засіданнях в загальній сумі 20000,00 грн. та на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908,00 грн. судового збору в дохід держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 з 19 жовтня 2020 року та в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а саме - жовтень 2020 року ( 10 робочих днів ) в сумі 3562 гривні 20 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду ДП «Чортківське лісове господарство» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що на підприємстві мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників і звільнення позивачки відбулось відповідно до вимог трудового законодавства. Позивачку завчасно у встановлений законом строк було повідомлено про наступне звільнення і запропоновано наявну посаду виконроба, від якої вона відмовилась, а тому висновок суду про те, що позивачці не була запропонована інша робота не відповідає фактичним обставинам справи. На інші вакантні посади мисливствознавця, лісника та помічника лісничого були прийняті особи з відповідним рівнем освіти, спеціальності та кваліфікації. Рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення є формальним та необґрунтованим, оскільки з протоколу засідання №18 від 16.07.2020 року видно, що були заслухані лише особи, посади яких підлягали скороченню та не було обговорення членами профкомітету подання адміністрації та розгляд фактичних обставин справи та наданих доказів.
Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, а тому зміна в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників є виключно компетенцією власника підприємства та є складовою права на управління діяльністю підприємства Право роботодавця самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис не потребує додаткового доведення, оскільки питання доцільності скорочення посад стосується внутрішньогосподарської діяльності підприємства. У зв`язку з погіпшенням фінансового стану підприємства наказо №54 від 24.02.2020 року було припинено нарахування доплат і надбавок працівникам, а наступним наказом від 05.06.2020 року вирішено скоротити дві штатні одиниці.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказала, що відповідач не довів належними доказами те, що на підприємстві мали місце зміни в організації виробництва і праці, при звільненні не працевлаштував її на роботу та не врахував переваг залишення її на роботі, оскільки вона працює на підприємстві тривалий час, неодноразово нагороджувалась грамотами, інших осіб із самостійним заробітком в сім`ї не має і їй залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та додатково пояснив, що на підприємстві дійсно існує складна економічна ситуація, оскільки воно заборгувало значні суми коштів перед податковими органами та пенсійним фондом і будь-які витрати здійснюються за наявності приписів контролюючих органів.
ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала, зіслалась на доводи зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та додатково пояснила, що дійсно їй пропонували посаду виконроба, однак вважає що вона не для жінки і тому таку пропозицію сприйняла як жарт.
Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши законність рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 01.08.2001 року була призначена на посаду секретаря керівника Державного підприємства «Чортківське лісове господарство».
05 червня 2020 року відповідач в особі т.в.о. директора Ю.М. Кравця, виніс наказ № 78-к «Про скорочення штату працівників», згідно якого у зв`язку із складною економічною ситуацією на підприємстві та неможливістю формувати повний щомісячний фонд заробітної плати та керуючись пунктом 1 статті 40, 49-2 КЗпПУ вирішив внести зміни до штатного розпису державного підприємства «Чортківське лісове господарство» з 06.08.2020 року, скоротивши одну штатну одиницю заступника директора та одну штатну одиницю секретаря керівника. Цього ж числа відповідач виніс попередження про наступне вивільнення працівників.
05 червня 2020 року відповідачем було складено акт про відмову ОСОБА_2 від підпису наказу ДП «Чортківський лісгосп» від 05.06.2020 року № 78-к «Про скорочення штату працівників». Наказ про скорочення штату працівників і попередження про наступне вивільнення були направлені позивачці листом.
На засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Чортківське лісове господарство» 16.07.2020 року (протокол №18) розглядалося подання адміністрації підприємства про надання згоди на звільнення заступника директора ОСОБА_3 та секретаря керівника ОСОБА_1 та відмовлено в наданні згоди на їх звільнення по скороченню штату.
19 жовтня 2020 року відповідач наказом № 131-К звільнив з роботи ОСОБА_1 секретаря керівника ДП «Чортківське лісове господарство» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачку було звільнено з роботи з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у відповідача не відбулось змін в організації виробництва та праці, а також не було запропоновано позивачці будь-яких вакантних на підприємстві посад. Суд зазначив, що відповідач не довів складної економічної ситуації та неможливості сформувати місячний фонд заробітної плат, а зменшення фонду заробітної плати на 21990,00 грн. є мізерною сумою порівняно з місячним фондом заробітної плати підприємства 983972,00 грн.
Колегія не погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 3 статті 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Згідно вимог ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника є однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників) , але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п.1 ст. 40 КзпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Частиною 6 статті 39 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні не має обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування відмови у звільненні працівника з підстав, вказаних у поданні роботодавця. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.
Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.
Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання договору з працівником є порушенням його законних прав.
Висновок про обґрунтованість або необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових та професійних якостей. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів відмови.
Судом встановлено, що наказом №78-к від 05.06.2020 року Про скорочення штату працівників було вирішено скоротити дві штатні одиниці, а саме заступника директора та секретаря керівника.
З штатного розпису, який існував станом на 01.07.2020 року в штаті підприємства було передбачено 115 працівників та місячний фонд заробітної плати становив 1005962,00 грн.(а.с.28-30), а згідно штатного розпису який вводився в дію з 06.08.2020 рок, затвердженого Тернопільським ОУ ЛМГ було виключено зі штату апарату лісгоспу посади заступника директора та секретаря керівника з місячним фондом заробітної плати 21990,00 грн. (13605,00+8385,00) і у зв`язку із внесеними змінами по штатному розпису штат підприємства становить 113 одиниць з місячним фондом зарплати 983972,00 грн. ( а.с. 31).
Наведене доводить те, що на підприємстві мало місце скорочення штату працівників.
Відповідно до пунктів 8.2, 8.4 Статуту ДП Чортківське лісове господарство підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. З метою упорядкування чисельності працівників підприємства штатний розпис подається на погодження Управлінню. Вказані питання віднесені до повноважень директора підприємства.
Ураховуючи те, що підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, висновок суду про те, що на підприємстві не відбулося скорочення чисельності працівників є передчасним. Суд фактично увійшов в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників посилаючись на те, що заробітна плата звільнених двох працівників є мізерною сумою та не вплине на стан економічної ситуації підприємства, що лежить поза межами компетенції суду.
Також передчасним є висновок суду про те, що звільнення позивачки з роботи відбулось за наявності відмови профспілкового комітету в наданні згоди на її звільнення. З протоколу засідання профспілкового комітету видно, що на засіданні виступали два працівники, посади яких скорочувались, в тому числі позивач і після їх виступу зразу проводилось голосування.
Отже рішення профспілкового комітету не містить обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівників, а тому підприємство мало право звільнити позивачку за відсутності згоди профспілкового комітету на її звільнення.
З матеріалів справи видно, що наявні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач могла б виконувати з урахуванням її освіти кваліфікації, досвіду, були відсутні на підприємстві (а.с.47), відповідач був позбавлений реальної можливості запропонувати їх та як наслідок її працевлаштувати. В той час позивачці була запропонована посада виконроба від зайняття якої остання відмовилась. Вказані обставини не заперечувались позивачкою.
Враховуючи наведене безпідставним є висновок суду про те, що позивачка була звільнена з роботи з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України.
Враховуючи те, що на підприємстві мало місце скорочення штату і чисельності працівників, позивач була повідомлена про майбутнє звільнення, наявні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач могла б виконувати з урахуванням її освіти кваліфікації, досвіду, були відсутні на підприємстві і як наслідок відповідач був позбавлений реальної можливості її працевлаштувати, відмова у наданні згоди на звільнення позивачки є не обґрунтованою, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення позивачки відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства.
Доводи позивачки про те, що при звільненні її з роботи не було враховано переважне право залишення її на роботі передбачене статтею 42 КЗпП України не заслуговують уваги суду, оскільки застосування положень цієї статті можливе серед працівників, які обіймають ідентичні посади. Відтак, враховуючи, що посада секретаря керівника була єдиною на підприємстві тому вона не підлягає застосуванню.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду є незаконним, а тому воно підлягає до скасування та у справі слід постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чортківське лісове господарство" Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України задовольнити.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Чортківське лісове господарство" Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді
