ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2021Справа № 910/2398/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я"
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця»
про визнання недійсним рішення
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Чернюшок М.І., Поліщук Р.О.;
від третьої особи: Кудрицька Т.Ю., Подоляк А.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 793-р від 17.12.2020 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу";
- зобов`язати Антимонопольний комітет України переглянути справу № 127.26.4/100-17 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2021. Зокрема, зобов`язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 16.03.2021 копії матеріалів справи № 127.26.4/100-17 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
12.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи Науково-правовий висновок щодо правової природи рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України.
16.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що дії ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" у вигляді використання без дозволу ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», схожого на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», яке ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» раніше за позивача використовує в господарській діяльності, могли призвести до змішування з діяльності ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Також, відповідач посилається на наявний у матеріалах справи № 127.26.4/100-17 висновок експертів № 547 від 04.05.2017 та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 910/7661/17, в якій судом встановлено факт схожості позначень «Цитрамон-Здоров`я» та «Цитрамон-Дарниця».
Також, 16.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду Антимонопольний комітет України на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2021 подав матеріали справи № 127.26.4/100-17 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
Крім того, 16.03.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи № 910/2398/21 здійснювати у закритому судовому засіданні.
16.03.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця».
17.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, на стороні відповідача, в якій заявник просить суд залучити Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи у закритому судовому засіданні - задоволено. Розгляд справи № 910/2398/21 здійснюється у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 клопотання Антимонопольного комітету України про залучення третьої особи та заяву Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця». Підготовче засідання відкладено на 15.04.2021.
29.03.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що Антимонопольний комітет України при визначенні розміру та застосуванні штрафних санкцій за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції стосовно позивача повинен був врахувати власні рекомендаційні роз`яснення щодо застосування положень ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
13.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа, зокрема зазначає, що при розгляді справи № 127.26.4/100-17 Комітетом встановлено схожість в оформленні упаковки, що використовується позивачем при виробництві лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» та що таке використання може призвести до змішування діяльності позивача та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
13.04.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить суд поновити пропущений строк для подачі доказів та приєднати до матеріалів даної справи рецензію на висновок № 547 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 04.05.2017, складену 09.04.2021.
У судовому засіданні 15.04.2021 позивач подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке обгрунтоване тим, що, на думку позивача більшість анкет-опитувань, на які посилається Комітет у спірному рішенні були заповнені однією і тією ж людиною/групою людей, у зв`язку з чим просить суд призначити у даній справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз».
У судовому засіданні 15.04.2021, розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд з урахуванням приписів ч. 5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу Україні, з метою об`єктивного та повного розгляду справи, вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити процесуальний строк для подання доказів.
Також, у судовому засіданні 15.04.2021 оголошено перерву до 29.04.2021.
29.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на надану позивачем рецензію на висновок експерта, в яких зазначає, що рецензування висновку судового експерта не врегульовано жодними нормами і такий документ не має доказового значення.
29.04.2021 третя особа через відділ автоматизованого документообігу подала заперечення проти клопотання про призначення експертизи, в яких зазначає, що для проведення почеркознавчої експертизи потрібні зразки почерку певної особи - ідентифікованого виконавця рукописного тексту, проте позивач не вказує хто ця особа та не надає жодних доказів, які б свідчили про ймовірність заповнення анкет однією особою/групою осіб. Крім того, третя особа вказує, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів.
Також, 29.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в яких зазначає, що питання, які просить поставити позивач на вирішення судової почеркознавчої експертизи не відповідають обгрунтуванню заявлених позовних вимог.
Крім того, 29.04.2021 відповідач подав до суду заперечення щодо наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" науково-правового висновку.
У судовому засіданні 29.04.2021, розглянувши клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 27.05.2021).
Також, у судовому засіданні 29.04.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 27.05.2021.
18.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про приєднання доказів, в якому просить суд поновити пропущений строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи висновок Соціологічної асоціації України № 22-05/01 від 11.05.2021 щодо соціологічного дослідження проведеного Антимонопольним комітетом України під час розгляду справи № 27-26.4/47-11.
27.05.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на висновок щодо соціологічного дослідження, в якому Комітет зазначає, що наданий позивачем висновок щодо соціологічного дослідження проведеного Комітетом не спростовує висновки, викладені у рішенні № 793-р.
27.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду третя особа подала письмові пояснення стосовно висновку, в яких зазначає, що наданий позивачем висновок Соціологічної асоціації України жодним чином не стосується обставин, що входять до предмета доказування у даній справі. Також, третя особа просить суд поновити строк на подання доказу - Аналітичної довідки ТОВ «Дослідницька група «Інститут маркетингу та консалтингу» щодо результатів опитування споживачів, проведеного Антимонопольним комітетом України у ході розгляду справи № 27-26.4/100-17 та контрольне опитування для перевірки отриманий результатів від 26.05.2021.
У судовому засіданні 27.05.2021, розглянувши клопотання позивача та клопотання третьої особи, заявлене у письмових поясненнях про поновлення пропущеного строку для подання доказів, враховуючи що такі докази були отримані учасниками справи вже під час розгляду справи та подані на підтвердження/спростування обставин викладених у заявах по суті справи, суд вважає за необхідне задовольнити відповідні клопотання позивача та третьої особи і поновити процесуальний строк для подання доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/2398/21 призначено на 01.07.2021.
У це судове засідання представник позивача не з`явився, 01.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, просив суд відкласти розгляд справи.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Проте, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин викладених у поданому клопотанні, як підставу для відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Тож, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що викладені у клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" про відкладення розгляду справи.
Також, у цьому судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 01.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
17.12.2020 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №793-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», яке схоже на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», яке Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» раніше за Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» почало використовувати в господарській діяльності, що могло призвести до змішування з діяльністю приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця».
За порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» штраф у розмірі 10 191 755, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає спірне що рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки відповідач, спираючись на проведене анкетування, без допомоги експерта та відповідної спеціалізованої установи, в самовільному порядку зробив висновок, що фізичні особи могли б придбати лікарській засіб «Цитрамон-Здоров`я» замість лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» внаслідок їх сплутування. Крім того, позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні Антимонопольним комітетом України не визначено співвідношення між розміром штрафу, накладеного на позивача і будь-якими обставинами справи, не визначено співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч.1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.
Згідно ст. 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) надійшла заява ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - заявник) від 05.05.2017 № 0517/05-11 про недобросовісну конкуренцію у діях ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» під час виробництва та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», в якій воно зазначило про дії ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» щодо використання ним при виробництві та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» оформлення упаковки, яке, на його думку, є схожим до рівня змішування з оформленням упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», виробником якого є Заявник та який, за його інформацією, раніше почав використовувати таке оформлення у своїй господарській діяльності, що може призвести до змішування діяльності ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» з діяльністю Заявника.
За повідомленням Заявника, про факт порушення ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» дізналося після появи в аптечних закладах лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я».
Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 27.08.2017 № 03/173-р розпочато розгляд справи № 127-26.4/100-17 за ознаками вчинення ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», щодо використання без дозволу (згоди) ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», схожого на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», яке ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» раніше за ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» почало використовувати в господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
07.07.2020 Комітетом винесено Подання про попередні висновки у справі № 127-26.4/100-17/310-спр (далі - Подання).
Листом від 08.07.2020 № 127-26/09-9575 копію витягу з Подання направлено Заявнику та листом від 08.07.2020 № 127-26/09-9575 копію Подання направлено ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я».
Листом від 27.07.2020 № 3827 (вх. № 8-01/9682 від 27.07.2020) ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» надало інформацію на Подання.
Крім того, листом від 21.07.2020 № 0720/21-05 (вх. № 8-09/9529 від 23.07.2020) Заявник повідомив, що не має зауважень та заперечень.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.
Згідно ч. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.
Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи (ст. 5 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Згідно ст. 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб`єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб`єкта господарювання. Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням. Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об`єкти права інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
У розгляді справ зі спорів, пов`язаних із захистом господарюючих суб`єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної конкуренції і одночасно - із захистом прав інтелектуальної власності, господарським судам слід з огляду на вимоги статті 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" керуватися Законом України "Про захист економічної конкуренції", міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, приписами Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 (дата набуття чинності для України - 25.12.91), яка у статті 10 bis передбачає обов`язок країн-учасників забезпечити громадянам цих країн ефективний захист від недобросовісної конкуренції та містить визначення акта недобросовісної конкуренції у промислових і торговельних справах. Згідно з пунктом (2) статті 1 цієї Конвенції об`єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.
Приписи Цивільного кодексу України та інших актів законодавства, які регулюють право інтелектуальної власності, можуть застосовуватись господарськими судами до правовідносин, що регулюються нормами конкурентного законодавства (в тому числі Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), у вирішенні певних питань, пов`язаних, зокрема, з визначенням понять об`єктів правової охорони, поняття їх використання і т. ін., якщо такі питання не врегульовано нормами конкурентного законодавства.
Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» - суб`єкт господарювання, зареєстрований Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 22.08.1994.
Основним видом діяльності Заявника є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.
Відповідно до інформації, наданої Заявником Комітету, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» здійснює виробництво, зокрема, лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» у формі випуску таблетки, по 6 або по 10 таблеток у контурних чарункових упаковках; по 6 або по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці; по 10 таблеток в контурній чарунковій упаковці, по 6 або по 12 контурних чарункових упаковок в пачці (реєстраційне посвідчення № UA/6550/01/01).
Умова відпуску лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» - без рецепта.
Відповідно до Iнструкцiї для медичного застосування лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», його склад є наступним: ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, кофеїн; 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг; допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, какао, кальцію стеарат.
Як зазначено Заявником, виробництво лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», таблетки № 6 та № 10 у контурних чарункових або безчарункових упаковках, здійснюється згідно з Реєстраційним посвідченням № Р/97/112/5 від 09.04.1997, виданим Бюро реєстрації лікарських засобів МОЗ України (копія додається).
За інформацією ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», господарська діяльність Заявника щодо виробництва та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» супроводжується використанням знака для товарів і послуг № 161029 від 10.09.2012 «Цитрамон» (словесно-зображувальний).
З 2016 року ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» здійснює реалізацію лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» в упаковці, яка має таке оформлення:
- лицьова сторона упаковки умовно розділена на дві частини: верхня - зеленого кольору, нижня - білого;
- вгорі упаковки розміщено напис «Цитрамон-Дарниця», виконаний великими літерами білого кольору;
- ліворуч зображено велику білу таблетку, під якою розміщено дугою широку смугу помаранчево-червоного кольору. Внизу упаковки маленькими літерами виконано напис « 10 таблеток».
Дизайн упаковки, як вказує ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», розроблено штатним дизайнером, який перебуває із Заявником у трудових відносинах. Усі виключні майнові права на зазначений дизайн упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» з моменту його створення належать Заявнику.
Крім того, як зазначає ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», використання оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» розпочалось у 2016 році. Зазначене оформлення лікарського засобу затверджене наказом генерального директора ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» від 16.03.2016, що підтверджується наданим заявником Комітету оригіналу-макету упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця».
Також, факт реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» у вищевказаному оформленні підтверджується наданими договорами поставки та оригіналами фіскальних чеків про купівлю лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», що містяться в матеріалах справи № 127-26.4/100-17.
Так, згідно з наданими ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» документами встановлено, що воно брало участь у щорічному Конкурсі професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея 2016», в якому ряд лікарських засобів Заявника, серед яких міститься й «Цитрамон-Дарниця», посіли перші позиції у номінації «Препарат Року».
За наявними у матеріалах актимонопольної справи документами, Заявнику надано ряд PR послуг, що передбачали, зокрема, розміщення інформації у: випуску рейтингового каталогу конкурсу «Лідери фармацевтичної галузі»; журналі «Фармацевт Практик»; журналі «Therapia»; виданнях (включаючи Інтернет) партнерів та інші заходи.
Крім того, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» замовляло у 2016-2017 роках рекламні послуги лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» із зазначеним оформленням упаковки на телебаченні України, носіях внутрішньої реклами, в друкованих ЗМІ, на радіо, у мережі Інтернет тощо, що підтверджується наданими Заявником договорами та актами надання послуг. За наданими Заявником документами, його витрати на рекламування лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» склали щонайменше 3 544 600 грн (без ПДВ).
Отже, як зазначено Комітетом, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» напрацьовано відповідну ділову репутацію з лікарським засобом «Цитрамон-Дарниця» та вкладались кошти у просування власної продукції у зазначеному оформленні упаковки.
Разом з тим, ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» повідомлено Комітету, що 19.04.2017 під час відвідування аптеки «Сіті-Фарм» (ТОВ «Аптека-Маяк») за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 69-Г, представники заявника придбали лікарський засіб «Цитрамон-Здоров`я» (таблетки № 10). Придбання вказаного товару підтверджується фіскальним чеком № 22252 від 19.04.2017.
Товар при реалізації мав ідентичний вигляд з упаковкою ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», у зв`язку з чим заявник вважає, що реалізація ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» з використанням вказаної упаковки призводить до недобросовісної конкуренції по відношенню до Заявника.
При цьому, при порівнянні упаковок ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» вбачається не лише наслідування ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», але й намагання відтворити сам лікарський засіб, у зв`язку з чим дублювання упаковки лікарського засобу прямо введе в оману споживачів без рецептурного лікарського засобу.
Разом з тим, дозволу на використання зовнішнього оформлення упаковки (дизайну) лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», заявник позивачу не надавав і позивач не звертався до заявника з цього приволу.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Комітету щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Комітету, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість, встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: пояснення сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Так, для визначення рівня подібності спірних упаковок лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» та «Цитрамон-Здоров`я», заявник звертався до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності для проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення якого поставлено питання: Чи є зовнішнє оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», схожим із зовнішнім оформленням упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», настільки, що їх можна сплутати?
Згідно висновку № 547 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 04.05.2017, складеного судовими експертами Дорошенко О.Ф., Мінченко Н.В., зовнішнє оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» є схожим із зовнішнім оформленням упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Таким чином, у висновку № 547 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 04.05.2017 чітко визначено, що зовнішнє оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» є схожим із зовнішнім оформленням упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», а отже їх однозначно можна сплутати.
Матеріали експертного дослідження (висновок експертів № 547) містяться в матеріалах справи № 127-26.4/100- 17.
Отже, Заявник зазначає, що в діях ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» містяться ознаки порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу Заявника під час виробництва та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» оформлення упаковки, схожого на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», яке Заявник раніше почав використовувати у своїй господарській діяльності, що може призвести до змішування.
Так, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» - суб`єкт господарювання, зареєстрований 17.10.2001.
Основним видом діяльності позивача є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.
Відповідно до інформації, наданої позивачем Комітету, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» здійснювала виробництво, зокрема, лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» у формі випуску таблетки № 10 (10Х1) у блістерах (реєстраційне посвідчення № UA/15717/01/01) та таблетки in bulk № 6000 у пакетах (реєстраційне посвідчення № UA/15718/01/01).
Умова відпуску лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» - без рецепта.
Відповідно до Iнструкцiї для медичного застосування лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», його склад є таким: ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, кофеїн; 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; крохмаль картопляний; повідон; какао-порошок; кросповідон; кислота стеаринова; кислота лимонна; моногідрат.
За наданою позивачем інформацією Комітету, його господарська діяльність з виробництва та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» розпочалась з лютого 2017 року, що підтверджується наказом генерального директора ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» від 16.01.2017 № 10. Перша партія товару була відвантажена 28.02.2017 року.
Реалізація ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» здійснювалась в упаковці, яка оформлена наступним чином:
- лицьова сторона упаковки також розділена на дві частини: верхня ? зеленого кольору, нижня - білого;
- вгорі упаковки розміщено напис «Цитрамон-Здоров`я», виконаний великими літерами білого кольору;
- ліворуч на упаковці зображено велику білу таблетку, під якою розміщено дугою широку смугу помаранчево-червоного кольору. Внизу упаковки маленькими літерами виконано напис « 10 таблеток».
За повідомленням ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», замовником, розробником та виробником оригінал-макетів, а також особою, яка замовляла розробку упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», є позивач.
Крім того, як зазначено ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», розробка оригінал-макету упаковки лікарського засобу здійснювалась співробітником позивача, який який при виборі конкретного варіанту упаковки керувався професійним досвідом та своїми творчими здібностями.
Також, позивач зазначив, що виробництво та реалізація лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», таблетки, здійснювався згідно затвердженого графічного оформлення упаковки цього лікарського засобу.
Позивач вказує, що відповідно до ліцензійного договору на використання об`єктів інтелектальної власності від 01.05.2008 № 4, укладеного між позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров`я», ним здійснювалося використання знака для товарів і послуг № 225918 від 25.04.2017 - «Цитрамон» (словесно-зображувальне).
За інформацією наданою ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» Комітету, позивач не брав участі у будь-яких виставках, конкурсах, пов`язаних з лікарським засобом «Цитрамон-Здоров`я», та не проводив рекламних кампаній щодо нього.
За період 2017-2019 років позивачем реалізовано лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» на суму 884 432, 00 грн.
Так, під час розгляду справи № 127-26.4/100-17 Комітетом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/7661/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" та Міністерства охорони здоров`я України; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерство охорони здоров`я України", в якому просив суд:
- визнати недійсним наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 р. № 7 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" в частині реєстрації лікарського засобу "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки №10 (10x1) у блістерах, реєстраційне посвідчення UA/15717/01/01, таблетки in bulk № 6000 у пакетах, реєстраційне посвідчення UA/15718/01/01), зазначеного під номером 1 у додатку № 1 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 р. № 7;
- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України виключити лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я", реєстраційні посвідчення UA/15717/01/01 та UA/15718/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів України, шляхом видання наказу;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" застосовувати позначення "Цитрамон", схоже до ступеню сплутування зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029, у діловій документації, мережі Інтернет, а також використовувати позначення "Цитрамон" шляхом його нанесення на упаковки товарів 5 класу МКТП та шляхом зберігання, пропонування до продажу і рекламування товарів 5 класу МКТП, на упаковках яких нанесено позначення "Цитрамон";
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" усунути позначення "Цитрамон", схоже до ступеню сплутування зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029, з лікарських засобів (товарів, упаковок) власного виробництва;
- визнати недійсними реєстраційне посвідчення UА/15717/01/01 на лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки № 10 (10x1) у блістерах) та реєстраційне посвідчення UA/15718/01/01 на лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки in bulk № 6000 у пакетах).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі № 910/7661/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 позов задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" застосовувати позначення у вигляді напису "Цитрамон", виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, перша літера заголовна, розміщеного на прямокутнику, що має зелений колір, з поєднанням кольорів: зелений, білий, рожевий, у діловій документації, мережі Інтернет, а також використовувати позначення "Цитрамон" шляхом його нанесення на упаковки товарів 5 класу МКТП та шляхом зберігання, пропонування до продажу і рекламування товарів 5 класу МКТП , на упаковках яких нанесено позначення "Цитрамон".
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" усунути позначення у вигляді напису "Цитрамон", виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, перша літера заголовна, розміщеного на прямокутнику, що має зелений колір, з поєднанням кольорів: зелений, білий, рожевий. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 зі справи № 910/7661/17 скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 № 7 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" у частині реєстрації лікарського засобу "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки № 10 (10x1) у блістерах, реєстраційне посвідчення UA/15717/01/01, таблетки in bulk № 6000 у пакетах, реєстраційне посвідчення UA/15718/01/01), зазначеного під номером 1 у додатку № 1 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 № 7.
Визнано недійсними реєстраційне посвідчення UА/15717/01/01 на лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки № 10 (10x1) у блістерах) та реєстраційне посвідчення UA/15718/01/01 на лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я" (таблетки in bulk № 6000 у пакетах).
Зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України у визначеному законом порядку виключити лікарський засіб "Цитрамон-Здоров`я", реєстраційні посвідчення UA/15717/01/01 та UA/15718/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів України.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" застосовувати позначення "Цитрамон", схоже до ступеню сплутування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029, у діловій документації, мережі Інтернет, а також використовувати позначення "Цитрамон" шляхом його нанесення на упаковки товарів 5 класу МКТП та шляхом зберігання, пропонування до продажу і рекламування товарів 5 класу МКТП, на упаковках яких нанесено позначення "Цитрамон".
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" усунути позначення "Цитрамон", схоже до ступеню сплутування із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029, з лікарських засобів (товарів, упаковок) власного виробництва.
Так, з метою встановлення обставин щодо використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" позначення, схожого до ступеню змішування з позначенням позивача "Цитрамон", захищеним Свідоцтвом на знак для товарів і послуг №161029 від 10.09.2012 судом під час розгляду справи № 910/7661/17 було призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності.
За результатом проведеного дослідження судовим експертом складено Висновок №009-СІВ/17 від 24.04.2018 р., відповідно до якого на питання суду у справі № 910/7661/17 надано такі відповіді:
1. Домінуючим елементом знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 225918 є графічний елемент у вигляді прямокутника, що має забарвлення від світло-фіолетового до фіолетового кольору, в центрі якого розташовано словесний елемент у вигляді напису "Цитрамон-Здоров`я".
2. Застосування позначення "Цитрамон-Здоров`я", яке є словесною частиною знака для товарів та послуг за свідоцтвом України № 225918, не є застосуванням знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 225918 у формі зареєстрованого знака, або у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знака.
3. Товар "лікарський засіб, а саме анальгетик", під назвою "Цитрамон-Здоров`я" виробництва ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" є спорідненим із товарами 5 класу МКТП "Фармацевтичні препарати; хіміко-фармацевтичні препарати; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби; хімічні препарати на фармацевтичні потреби; ліки для людей", для яких зареєстровано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029 .
4. На упаковці лікарського засобу "Цитрамон-Здоров`я" застосовано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029 у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знака.
5. Зовнішнє оформлення упаковки лікарського засобу "Цитрамон-Здоров`я", виробництва ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" містить позначення, схоже зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 161029, настільки, що їх можна сплутати.
Також, судом під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" використовує позначення у вигляді напису "Цитрамон", виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, перша літера заголовна, розміщеного на прямокутнику, що має зелений колір, з поєднанням кольорів: зелений, білий, рожевий, як на зовнішній упаковці, так і на внутрішньому пакуванні ЛЗ "Цитрамон-Здоров`я", яке схоже із ЗТП за Свідоцтвом № 161029, належним Приватному акціонерному товариству "Фармацевтична фірма "Дарниця" , настільки, що їх можна сплутати.
Таким чином, в межах справи № 910/7661/17 встановлено схожість позначення «Цитрамон-Здоров`я» до ступеню сплутування із знаком «Цитрамон» за свідоцтвом № 161029 , належним ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Таким чином, факти, встановлені у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 910/7661/17, не доказуються при розгляді даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою з`ясування можливості змішування діяльності ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», органами Антимонопольного комітету України проведено опитування споживачів. Загальна кількість респондентів - 180 осіб з різних куточків України.
За результатами опитування встановлено таке: 90,5 % опитаних респондентів вважають, що оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» схоже з оформленням лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» настільки, що їх можна сплутати.
Так, 81,1 % опитаних респондентів могли б придбати лікарський засіб «Цитрамон-Здоров`я» замість лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» внаслідок їх сплутування.
Таким чином, Комітетом встановлено, що існує значна частина споживачів, яка може сплутати лікарський засіб «Цитрамон-Здоров`я» з лікарським засобом «Цитрамон-Дарниця», внаслідок виникнення асоціативного зв`язку між продукцією Заявника та позивача. Вказане може призвести до змішування діяльності вказаних суб`єктів господарювання.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.
Тож, матеріалами справи № 127-26.4/100-17 встановлено, що оформлення упаковок лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця» схоже з оформленням упаковок лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я». Дозволу на їх використання Заявник не надавав.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» здійснює виробництво та реалізацію лікарського засобу «ЦитрамонДарниця» у вищевказаному оформленні з 2016 року, а позивач з лютого 2017 року. Тобто ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» першим почало використовувати зазначене оформлення.
В свою чергу позивач, увівши у господарську діяльність лікарський засіб «Цитрамон-Здоров`я» у вищевказаному оформленні, не здійснював рекламних заходів щодо нього. Зазначене призводить до того, що необізнаний споживач під час вибору лікарських засобів міг обмежуватись лише візуальним сприйняттям та/або схожістю назви, що, у свою чергу, могло призвести до сприйняття продукції ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» як такої, що вироблена безпосередньо ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Використання позивачем відповідного оформлення лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я» могло призвести до змішування діяльності позивача з діяльністю ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» внаслідок використання ділової репутації, напрацьованої Заявником.
Отже, дії ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» у вигляді використання без дозволу ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», схожого на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», яке ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» раніше за ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» почало використовувати в господарській діяльності, могло призвести до змішування з діяльністю Заявника.
Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем було зроблено обґрунтований висновок, що позивач вчинив порушення передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді використання без дозволу Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я», яке схоже на оформлення упаковки лікарського засобу «Цитрамон-Дарниця», яке Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» раніше за Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» почало використовувати в господарській діяльності, що могло призвести до змішування з діяльністю Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Щодо тверджень позивача про відсутність у матеріалах справи № 127-26.4/100-17 будь-яких висновків судових експертів, які б підтверджували факт схожості оформлення упаковок лікарських засобів виробництва позивача та третьої особи, та про неналежність та недопустимість, як доказу у справі, результатів проведеного комітетом опитування споживачів, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Як зазначено судом вище, висновок експерта № 547 від 04.05.2017, складений Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності на замовлення ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», був наданий останнім до Комітету разом з заявою від 05.05.2017 № 0517/05-11 про недобросовісну конкуренцію у діях ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» під час виробництва та реалізації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров`я».
Суд зазначає, що вказаний висновок міститься в матеріалах антимонопольної справи № 127-26.4/100-17 (надана до суду на електронному носії) та був досліджений судом під час розгляду даної справи.
Так, для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 915/1253/17, від 02.06.2020 у справі № 915/1889/19.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 унормовано, що службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі № 910/450/20 висловив наступну правову позицію: суд апеляційної інстанції зазначивши в обґрунтування підстав для задоволення позову, про відсутність доказів на підтвердження наявності спеціальних знань, навичок, відповідної освіти у працівників органу АМК, які проводили опитування, невідповідність питань ключовим методологічним основам проведення опитування, недоведеність обставин щодо неупередженості та незаінтересованості осіб у результатах опитування, - не врахував приписи статті 41 Закону № 2210, згідно з якими доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення; збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів; те, що жоден законодавчий чи інший нормативний акт не виключає результати проведених опитувань з числа доказів у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 зі справи № 910/23532/13), а також те, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів АМК для проведення опитування, у той час як органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2020 у справі № 910/1254/19 зазначив, що питання збору, оцінки та аналізу доказів у справі є виключною компетенцією Комітету. Комітет самостійно визначає джерела, спосіб одержання та обсяг відомостей, які є необхідними для повного та об`єктивного з`ясування обставин антимонопольної справи.
Результати опитування споживачів у сукупності з іншими доказами можуть прийматися на підтвердження наявності в діях особи порушення, передбаченого приписами статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що не суперечить наведеним положенням законодавства.
Суд зазначає, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169- р) затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила).
Відповідно до п. 32 Правил, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Відтак, законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку доказів, які повинні бути зібрані органами Комітету під час розгляду справи.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 910/13306/18 господарські суди у розгляді справ про оскарження рішення Антимонопольного комітету України мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи.
Суд зазначає, що позивач не був обмежений у праві під час розгляду Комітетом справи № 127-26.4/100-17 заявити клопотання про призначення експертизи та/або подати висновок спеціалістів, експертів, складений на замовлення позивача, проте, такі клопотання позивачем не заявлялися, відповідні докази під час розгляду справи Комітетом не подавалися.
При цьому, позивачем під час розгляду Комітетом справи № 127-26.4/100-17 не було надано заперечень на попередні висновки Комітету, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги надану позивачем рецензію від 09.04.2021 на висновок № 547 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 04.05.2017.
Крім того, суд зазначає, що позивачем було долучено до матеріалів справи висновок № 22-05/01 від 11.05.2021 щодо соціологічного дослідження проведеного Антимонопольним комітетом України у ході розгляду справи № 27-26.4/47-11, в той час як предметом розгляду у даній справі є рішення Комітету, прийняте за результатами розгляду справи № 127-26.4/100-17, відповідно суд також не приймає до розгляду вказаний висновок.
Щодо тверджень позивача про неправильне застосування Комітетом норм матеріального права в частині визначення розміру накладеного штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до копії форми 2 «Звіт про фінансові результати» за 2019 рік чистий дохід позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2019 році становив 2 038 351 000, 00 грн.
При цьому, з урахуванням приписів ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», максимально можливий розмір штрафу накладеного на позивача міг становити 101 917 550, 00 грн, в той час як розмір накладеного Комітетом на позивача штрафу становить 10 191 755, 00 грн, тобто 0,5 % від чистого доходу позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2019 році.
Таким чином, штраф накладений на позивача не перевищує п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2019 рік та нижчий за максимально розмір штрафу, передбачений законодавством, що свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо неправильного застосування Комітетом норм матеріального права в частині визначення розміру накладеного штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 127-26.4/100-17 та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи № 127-26.4/100-17, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін. Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № № 127-26.4/100-17, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду, з боку відповідача, а тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 793-р від 17.12.2020 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання Антимонопольний комітет України переглянути справу № 127.26.4/100-17 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
При цьому, ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено вичерпний перелік підстав для перегляду органами Комітету рішень прийнятих ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
З огляду на наведене, суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Антимонопольний комітет України переглянути справу № 127.26.4/100-17 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції також не підлягає задоволенню, оскільки прийняття відповідного рішення за результатами розгляду антимонопольної справи на підставі зібраних Комітетом доказів відноситься до дискреційних повноважень Антимонопольного комітету України, а тому суд не повинен вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його переглянути справу № 127.26.4/100-17 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції поза межами процедури, визначеної законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 08.07.2021
Суддя С. О. Щербаков
