ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/922/19Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Хекало О.О. (на підставі ордеру);
від відповідача: не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства НВП «Агроенергетичні технології» (56301, Миколаївська обл., Врадіївський р-н, смт Врадіївка, вул. Нова, буд 20, код ЄДРПОУ 35953377);
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» (67211, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Червонознам`янка, вул. Генерала Плієва, буд. 12, код ЄДРПОУ 03769215);
про стягнення 1 050 038,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: позивач - Приватне підприємства НВП „Агроенергетичні технології звернулось до господарського суду із позовною заявою до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства „Дружба народів про стягнення грошових коштів у розмірі 1050038,01 грн., з яких: 933693,66 грн. - основний борг, 28658,64 грн. - три відсотки річних, 87685,71 грн. - інфляційних, а також просив суд зазначити в рішенні суду про нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, яке регулює таке нарахування.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №5/01 від 10.01.2018р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем на користь відповідача товару.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2019 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 050 038,01 грн., з яких: 933 693,66 грн. основного боргу, 28 658,64 грн. 3% річних, 87 685,71 грн. інфляційних втрат та 15 750,57 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 року задоволено апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів», рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено та стягнуто з ПП НВП «Агроенергетичні технології» на користь ПСП «Дружба народів» 23625,85 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019р. касаційну скаргу Приватного підприємства НВП "Агроенергетичні Технології" задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019р. та рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2019 у справі №916/922/19, скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями від 24.02.2019р. для розгляду справи №916/922/19 визначено суддю Невінгловську Ю.М.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнято справу №916/922/19 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 25.03.2020 року о 15:00.
Ухвалою суду від 20.03.2020р. повідомлено учасників справи №916/922/19, що судове засідання, призначене на 25.03.2020 о 15:00 год., не відбудеться у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину з 12 березня до 3 квітня 2020р. та введенням обмежувальних протиепідемічних заходів. Судом також було зазначено, що про дату, час та місце судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року судом було призначено підготовче засідання у справі №916/922/19 на "19" червня 2020 р. о 15:30.
19.06.2020 року у судовому засіданні судом задоволено клопотання Приватного підприємства НВП «Агроенергетичні технології» про приєднання доказів до матеріалів справи: копія податкової декларації за березень 2018 року, копія податкової декларації за квітень 2018 року ПП НВП «Агроенергетичні технології».
Ухвалою суду від 19.06.2020 року задоволено клопотання від Приватного підприємства НВП Агроенергетичні технології про витребування доказів (вх.ГСОО№15854/20), у відповідності до якого заявник просив суд витребувати від Головного управління ДПС в Одеській області письмове повідомлення щодо факту, чи були податкові накладні №9 від 12.03.2018 року, №10 від 12.03.2018 року та №37 від 04.04.2018 року ТОВ «АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код в ЄДРПОУ 35953377) відображені у відповідних податкових деклараціях ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» (ЄДРПОУ 03769215), та на яку суму був відображений та використаний, відповідно, податковий кредит; копії податкових декларацій ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» (ЄДРПОУ 03769215) включно з додатком №5, за періоди в яких мають бути відображені податкові накладні №9 від 12.03.2018 року, №10 від 12 03.2018 року та №37 від 04.04.2018 року.
У судовому засіданні від 19.06.2020 року, судом було оголошено протокольну ухвалу в порядку ч.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про відкладення підготовчого судового засідання на 03.08.2020 року о 12:00 год.
30.07.2020 року судом отримано від Головного управління ДПС в Одеській області письмове повідомлення (вх. ГСОО № 20046/20) на виконання ухвали суду від 19.06.2020 року про витребування доказів, в якому зазначено, що відображення номеру, дати та суми по певній податковій накладній не передбачено законодавством, проте у платника ПДВ є обов`язок відображення індивідуального податкового номера платника, звітного періоду в якому складено податкову накладну та сум взаємовідносин у звітному періоді з контрагентом. Одночасно з вказаним повідомленням, судом отримано від Головного управління ДПС в Одеській області копії податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди березень-квітень 2018 року.
У судовому засіданні 03.08.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого судового засідання на 14.08.2020 року о 12:00.
11.08.2020 року від ПСП «Дружба народів» надійшло до суду пояснення по справі (вх. ГСОО №21326/20), в якому відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав того, що ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» не отримувало від ПП НВП "АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" товару за видатковими накладними №5 від 12.03.2018 р.. № 8 від 12.03.2018 р. та № 33 від 04.04.2018 р. та відповідно позивачем не доведено отримання товару відповідачем. В податкових декларація за звітний період березень-квітень 2018 року, відповідачем помилково відображено суму кредиту за податковими накладними №9 від 12.03.2018 року, №10 від 12.03.2018 року та №37 від 04.04.2018 року.
14.08.2020 року судом отримано від ПП НВП "АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" додаткові пояснення по справі (вх. ГСОО №21582/20), в яких позивач зазначає, що факт відображення відповідачем податкового кредиту за наслідками отримання товару і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів є підтвердженим, відсутність скарг або корегувань щодо податкових накладних з боку відповідача свідчить про наявність у відповідача належно оформлених видаткових накладних по даним операціям та прийняття товару.
У судовому засіданні 14.08.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого судового засідання на 17.08.2020 року о 14:00.
17.08.2020 року судом отримано від ПП НВП "АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" додаткові пояснення по справі (вх. ГСОО №21683/20) в якому позивач зазначає щодо зведеної податкової накладної від 30.05.2020 №17, що склавши вказану зведену податкову накладну відповідач на певний час змінив лише статус отриманого від позивача товару, встановивши таким чином, що цей товар не використовується певний проміжок часу в операціях, що є його господарською діяльністю та відповідач може провести в будь який час зворотну зміну статусу товару на такий, що використовується в його господарській діяльності. При цьому, позивач вже ніяким чином не приймає участь в таких внутрішньо балансових змінах статусу товару відповідачем, а також це не впливає на податкові зобов`язання позивача з ПДВ. Тобто, зазначені внутрішньо балансові зміни відповідача ніяким чином не впливають на зобов`язання з оплати отриманого ним товару.
У судовому засіданні 17.08.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого судового засідання на 07.09.2020 року о 14:00.
У судовому засіданні 07.09.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого судового засідання на 11.09.2020 року о 14:00.
У судовому засіданні від 11.09.2020 р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 14.09.2020 року о 15:30.
У судовому засіданні 14.09.2020 року було оголошено протокольну ухвалу про відкладення на 17.09.2020 року о 15:00.
Ухвалою суду від 17.09.2020 року, зокрема клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба народів (від 03.09.2020 р. за вх. № 23251/20) - задоволено частково; призначено по справі № 916/922/19 комплексну судову почеркознавчу та технічну (експертиза друкарських форм) експертизи документів; доручено проведення судової почеркознавчої експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі №916/922/19 на час проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області
28.10.2020 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№ГСОО 28740/20), відповідно до якого експерт просить суд надати вільні зразки всіх варіантів підпису ОСОБА_1 достовірно виконаних нею самою у оригіналах різних документів (бажано з офіційних джерел), які не відносяться до даної справи за 2016 - квітень 2018 рр., оскільки при попередньому вивченні матеріалів справи, експертом звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 можуть бути притаманні декілька варіантів підпису. Разом з цим, експерт просить уточнити, чи належать підписи ОСОБА_1 , розміщенні на аркушах справи №916/922/19 (том №3, арк..с 3, 8,13,14,15).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2020 року було поновлено провадження у справі №916/922/19 , призначено судове засідання на "18" листопада 2020 р. о 14:30, а також суд зобов`язав Приватне сільськогосподарське підприємство Дружба народів надати: - вільні зразки усіх варіантів підпису ОСОБА_1 достовірно виконаних нею самою у оригіналах різних документів (бажано з офіційних джерел), які не відносяться до даної справи за 2016 - квітень 2018 рр. - письмові пояснення, в яких зазначити, чи належать підписи ОСОБА_1 , розміщенні на аркушах справи №916/922/19 (том №3, арк..с 3, 8,13,14,15).
У судовому засіданні від 18.11.2020 року судом у протокольній формі було відкладено підготовче провадження на 25.11.2020 року о 12:30.
У судовому засіданні від 25.11.2020 року представник відповідача надав письмові пояснення по справі (вх.СОО №31571/20), у яких відповідач вказує, що на документах, відносно яких експерт просить надати пояснення, не зазначені посади і прізвища осіб, що їх підписали, а отже відповідач не може стверджувати, що вказані підписи належать ОСОБА_1 .
У судовому засіданні від 25.11.2020 року, суд ухвалою задовольнив клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи та зупинив провадження по справ на час проведення експертизи та повернення матеріалів справи до суду.
18.03.2021 року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судом отримано висновок експерта №20-6179 від 10.03.2021 року, яким встановлено, що відтиск печатки, який розміщений у наданій на експертизу видатковій накладній №8 від 12.03.2018 року на загальну суму 838 577, 88 грн. нанесений печаткою, зразки відтиску якої надані для порівняльного дослідження та відтиск печатки, який розміщений у наданій на експертизу видатковій накладній №9 від 12.03.2018 року на загальну суму 72 453, 36 грн. нанесений печаткою, зразки відтиску якої надані для порівняльного дослідження.
08.04.2021 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судом отримано висновок експерта №20-6178 від 10.03.2021 року, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах: видатковій накладній № 8 та № 9 від 12.03.2018 року виконані самою ОСОБА_1 ; підпис від імені Ковальової у наданій на експертизу видатковій накладній № 33 від 04.04.2018 року виконаний не самою ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 13.04.2021 року судом поновлено провадження у справі №916/922/19 з 12.05.2021 року та призначено підготовче судове засідання на 12.05.2021 року о 15:00.
У судовому засіданні від 12.05.2021 року суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче засідання у справі №916/922/19 та призначив справу до розгляду по суті на 26.05.2021 року о 10:30.
У судовому засіданні від 26.05.2021 року суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи по суті до 16.06.2021 року на 14:00.
16.06.2021 року у судове засідання представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позов у повному обсязі, представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання ухвалою суду від 26.05.2021 року на його офіційну електронну адресу, повідомлень про причини неявки до суду від відповідача не надходило.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуально кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
У судовому засіданні від 16.05.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частину судового рішення та повідомив, що повний текст рішення буде складено 18.06.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:
Приватним підприємством НВП «Агроенергетичні технології» було здійснено поставку товару Приватному сільськогосподарському підприємству «Дружба народів» за видатковими накладними №8 від 12.03.2018 року на суму 838 577,88 грн., №5 від 12.03.2018 року на суму 72 453,36 грн. та №33 від 04.04.2018 року на суму 22 662,42 грн.
Також на підтвердження факту поставок, разом із позовною заявою позивачем надано суду ТТН №2/03 від 12.03.2018 року, ТТН №9/04 від 04.04.2018 року та податкові накладні № 9, 10 від 12.03.2018 року та №37 від 04.04.2018 року.
19.12.2018 року Приватне підприємство НВП «Агроенергетичні технології» звернулось до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» із листом №58/12, відповідно до якого позивач просив сплатити відповідача заборгованість за вище зазначеними видатковими накладними. Одночасно з листом позивач відправив ПСП «Дружба народів» примірник договору поставки №5/01 від 10.01.2018 року та просив направити на адресу ПП НВП «Агроенергетичні технології» підписаний примірник вказаного договору. Однак вказана вимога позивача була залишена без відповіді.
Дані обставини стали підставою для звернення ПП НВП «Агроенергетичні технології» до суду з позовом про стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат.
Як встановлено під час нового розгляду справи, позивачем на підтвердження факту існування спірних господарських операцій надано суду податкові декларації разом з додатком 5 за звітний період березень-квітень 2018 року, з яких вбачається, що платником податку є ПП НВП «Агроенергетичні технології», індивідуальний податковий номер платника податку 359533714175. Відповідно до додатку 5 податкової декларації за звітний період березень, у розділі І (податкові зобов`язання), таблиці 1 (операції, що оподатковуються ПДВ), п. 1 зазначено про господарську операцію здійснену з платником податку - покупцем за індивідуальним податковим номером платника податку 037692115147 на суму 759 192, 70 грн. та ПДВ 151 838,54, разом на 911031,24 грн. Відповідно до додатку 5 податкової декларації за звітний період квітень, у розділі І (податкові зобов`язання), таблиці 1 (операції, що оподатковуються ПДВ), п. 3 зазначено про господарську операцію здійснену з платником податку-покупцем за індивідуальним податковим номером платника податку 037692115147 на суму 18 885,35 грн. та ПДВ 3 777,07, разом на 22 662,42 грн.
З витребуваних у Головного управління ДПС у Одеській області податкових декларацій відповідача за звітний період березень-квітень 2018 року та додатків до них вбачається, що платником податку є ПСП «Дружба народів», індивідуальний податковий номер платника податку 37692115147. Відповідно до додатку 5 податкової декларації за звітний період березень, у розділі ІІ (податковий кредит), таблиці 2 (операції з придбання з ПДВ), п. 9 зазначено про господарську операцію здійснену з постачальником за індивідуальним податковим номером платника податку 359533714175 на суму 759 192, 70 грн. та ПДВ 151 838,54, разом на 911031,24 грн. Відповідно до додатку 5 податкової декларації за звітний період квітень, у розділі ІІ (податковий кредит), таблиці 2 (операції з придбання з ПДВ), п. 15 зазначено про господарську операцію здійснену з постачальником за індивідуальним податковим номером платника податку 359533714175 на суму 18 885,35 грн. та ПДВ 3 777,07, разом на 22 662,42 грн.
Відповідно до зазначених податкових декларацій позивача та відповідача, судом встановлено про відображення сторонами у податковій звітності ідентичної інформації про господарські операції з приводу яких виник спір.
На підставі висновків експерта №20-6178, №20-6178 від 10.03.2021 року, суд зауважує, що видаткові накладні №8, №9 від 12.03.2018 року містять відбиток печатки, що належить відповідачу та підписані бухгалтером ПСП «Дружба народів» Ковальовою О.Я., що свідчить про отримання товару за вказаними накладними відповідачем. Експертними дослідженнями не отримано інформації, яка б свідчила про підписання видаткової накладної №33 від 04.04.2018 Ковальовою О.Я.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, заслухавши пояснення сторін, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Статтею 208 Цивільного кодексу України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами ч.1,5 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
На підставі викладених законодавчих положень, суд зауважує, що дійсно законодавцем передбачено, що договори між юридичними особами слід укладати в письмовій формі, однак це не є прямою забороною та не виключає можливості укладати договори в усній формі з подальшим обов`язковим складанням письмових документів, які б підтверджували факт укладення правочину. Так у даній справі, укладений між сторонами договір підтверджується видатковими накладними №5, №8 від 12.03.2018 та №33 від 04.04.2018, товаро-транспортним накладними №2/03 від 12.03.2018 року, №9/04 від 04.04.2018 року, податковими накладними № 9, 10 від 12.03.2018 року та №37 від 04.04.2018 року та податковими деклараціями за звітний період березень-квітень 2018 року ПП «Агроенергетичні технології» та ПСП «Дружба народів». Отже, суд дійшов висновку про те, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
Однак, відповідачем неодноразово зазначалось, що він не отримував товар за видатковими накладними №5, №8 від 12.03.2018 та №33 від 04.04.2018 від позивача.
Суд звертає увагу на постанову Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 29.01.2020 року по справі 916/922/19 в якій викладено позицію, що згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, березень-квітень 2018 року):
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);
- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9);
- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).
- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5);
- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).
Касаційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.
Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, березень-квітень 2018 року) суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа
З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.
При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними. Дійсно, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України, як у редакції від 27.02.2018 так і від 22.03.2018, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 названого Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд зауважує, що як встановлено експертними дослідженнями, видаткові накладні № 5 та № 8 від 12.03.2021 скріплені печаткою ПСП «Дружба народів» та підписані бухгалтером ПСП «Дружба Народів» Ковальовою О.Я.. Відповідачем не доведено факту викрадення чи загублення печатки. Щодо видаткової накладної №33 від 04.04.2018 року відсутні обставини, які б свідчили про отримання товару за цією накладною. Проте факт здійснення зазначених операцій відображено у податкових деклараціях позивача та відповідача за березень-квітень. Відповідач зазначає, що податкові накладні не підтверджують факт отримання товару від позивача та вказує, що було помилково включено суми за відповідними податковими накладними до податкової звітності. Суд зауважує, що у відповідача існує можливість коригування податкових накладних, проте відповідних дій зі сторони ПСП «Дружба народів» вчинено не було.
Положеннями п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.п.201.10, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Вказані обставини справи у сукупності не викликають сумніву у суду щодо отримання товару відповідачем за вказаними видатковими накладними.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між тим, в порушення вказаних законодавчих норм відповідачем не сплачено за поставлений товар загальну суму 933 693,66 грн. та, з огляду на те, що докази, надані позивачем є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем на їх спростування, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» основної заборгованості у сумі 933 693,66 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ПП „Дружба народів до сплати 3% річних в сумі 28 658,64 грн., які були розраховані позивачем на суму основного боргу у розмірі 911 031,24 грн. протягом періоду з 13.03.2018р. по 04.04.2018р., а також на суму основного боргу у розмірі 933 693,66 грн. протягом періоду з 05.04.2018р. по 21.03.2019р.
Крім того, позивачем було нараховано ПП „Дружба народів збитки від інфляції у розмірі 87 985,71 грн., які були розраховані позивачем на суму основного боргу у розмірі 911 031,24 грн. протягом періоду з 13.03.2018р. по 04.04.2018р.; на суму основного боргу у розмірі 933 693,66 грн. протягом періоду з 05.04.2018р. по 30.04.2018р.; на суму основного боргу у розмірі 933 693,66 грн. протягом періоду з 01.09.2018р. по 21.03.2018р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ПП „Агроенергетичні технології до ПП „Дружба народів шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 28 658,64 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром збитків від інфляції є сума у розмірі 96 720,70 грн. Проте, враховуючи відсутність у суду повноважень на вихід за межі здійсненого позивачем розміру збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача збитків від інфляції у заявленому останнім розмірі 87 985,71 грн., що має наслідком задоволення позовних вимог ПП „Агроенергетичні технології у зазначеній частині.
Крім того, як зазначалось вище по тексту рішення, ПП „Агроенергетичні технології у поданій до суду позовній заяві просило зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, яке регулює таке нарахування.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно зі ст. з ч. 11 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Господарський суд зазначає, що положеннями ч. 10 ст. 238 ГПК України встановлено право суду зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення. При цьому, вказаною процесуальною нормою права суду зазначати в рішенні про нарахування збитків від інфляції на суму основного боргу не встановлено. За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ПП „Агроенергетичні технології у названій частині.
Приймаючи до уваги приписи ст. 625 ЦК України, якою передбачено нарахування трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, враховуючи приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого ПП „Агроенергетичні технології клопотання у названій частині шляхом зазначення у рішенні про нарахування трьох відсотків річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду по даній справі. При цьому, господарський суд роз`яснює органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати відповідачем суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватись на залишок заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов приватного підприємства НВП „Агроенергетичні технології до приватного сільськогосподарського підприємства „Дружба народів підлягає частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 933 693,66 грн., трьох відсотків річних у розмірі 28 658,64 грн. та збитків від інфляції у розмірі 87 685,71 грн., та зазначення у рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення відповідно до ст. ст. 11, 202, 205, 208, 509, 510, 520, 521, 525, 526, 530, 610 612, 617, 662, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 265 Господарського кодексу України. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» (67211, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Червонознам`янка, вул. Генерала Плієва, буд. 12, код ЄДРПОУ 03769215) на користь Приватного підприємства НВП «Агроенергетичні технології» (56301, Миколаївська обл., Врадіївський р-н, смт Врадіївка, вул. Нова, буд 20, код ЄДРПОУ 35953377) 933 693/дев`ятсот тридцять три тисячі шістсот дев`яносто три/грн. 66 коп. основної заборгованості, 28 658/двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят вісім/грн. 64 коп. 3 % річних, 87 685/вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять/грн. 71 коп. інфляційних витрат та 15 750/п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят/грн. 57 коп.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.
Нарахування 3% річних необхідно здійснювати за наступною формулою:
Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де:
С сума основного боргу,
Д- кількість днів прострочення.
Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба народів» суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська
