ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2021 року м.Дніпро
Справа № 908/3027/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Михайловій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 (прийняте суддею Науменко А.О., повне судове рішення складено 25.03.2021) у справі № 908/3027/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"
про стягнення 2 292 025,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" про стягнення 2 292 025,33 грн, з них: 2 086 314, 69 основної заборгованості, 83 035, 34 грн річних та 122 675, 30 грн інфляційних втрат.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі № 908/3027/20:
-позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" 2 086 314, 69 грн основного боргу, 68 268, 83 грн. 3% річних, 54 610, 02 грн інфляційних втрат та 33 137, 90 грн судового збору;
- в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 14 766, 51 грн 3% річних, 68 065, 28 грн інфляційних втрат та 1 242, 48 грн судового збору відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що право вимоги позивача щодо сплати заборгованості відповідачем виникло на підставі договору № 26/09/21 про переведення боргу (заміну сторони у зобов`язанні) від 20.09.2019, враховуючи, що відповідачем не було сплачено частину боргу у розмірі 4868067,62 грн саме у встановлений сторонами п. 3.1.1 договору про врегулювання заборгованості № 26/09/20 від 20.09.2019 строк - не пізніше 15.10.2019, а отже і прощення частини загального боргу в сумі 2 086 314, 69 грн, у зв`язку з цим не відбулось.
Оскільки прощення боргу на суму 2 086 314, 69 грн не відбулось, а до відповідача перейшли зобов`язання за договором поставки з урахуванням договору про врегулювання заборгованості, враховуючи те, що у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості за договором поставки з первісного боржника, суд дійшов висновку про правомірність пред`явлення позивачем позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 2 086 314, 69 грн до відповідача.
Суд дійшов висновку, що основний борг у сумі 2 086 314, 69 грн є простроченим з 16.10.2019, а отже є підставними нараховані 3% річних та інфляційні втрати, які за перерахунком суду становлять 3% річних в сумі 68 268, 83 грн. та інфляційні втрати у сумі 54 610, 02 грн.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі № 908/3027/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що твердження суду про те, що підставою для прощення боргу в сумі 2 086 314, 69 грн є сплата частини боргу в сумі 4 868 067,62 грн саме в строк передбачений пп. 3.1.1. п 3.1 Договору про врегулювання заборгованості № 26/09/21 від 20.09.2019, тобто до 15 жовтня 2019 року є безпідставним та не випливає зі змісту договору.
За умовами договору про врегулювання заборгованості:
по-перше, прощення боргу є безумовним, тобто не прив`язується до факту своєчасного погашення заборгованості у розмірі у загальному розмірі 4 868 067, 62 грн, а дія положень Договору про прощення частини боргу не скасовується у зв`язку з порушенням Боржником строків сплати заборгованості;
по-друге, частина боргу в розмірі 2 086 314, 69 грн прощається з дати саме фактичної сплати суми боргу у загальному розмірі 4 868 067, 62 грн.
Оскільки відповідач здійснив оплату заборгованості в сумі 4 868 067, 62 грн, частинами та останній платіж було відправлено 28.08.2020 року - то відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 Договору про врегулювання заборгованості, саме з цієї дати позивач безумовно і назавжди звільнив відповідача від всіх претензій, вимог, позовів щодо всіх та будь- яких зобов`язань боржника за контрактом. Договором про врегулювання заборгованості від 20.09.2019 не передбачено правових наслідків прострочення сплати Боржником заборгованості в розмірі 4 868 067, 62 грн.
Проаналізувавши судову практику в подібних справах, Відповідач прийшов до висновку, що стягнення заборгованості у повному розмірі (в розмірі первісної заборгованості, без урахування прощення частини боргу) можливе лише за умови, що договором про врегулювання заборгованості встановлений правовий наслідок прострочення сплати частини заборгованості у вигляді сплати в такому випадку повної суми заборгованості.
Договір про врегулювання заборгованості від 20.09.2019 є фактично договором про прощення частини заборгованості в сумі 2 086 314, 69 грн, за яким Позивач взяв на себе обов`язок пробачити, тобто відмовитись від права вимагати цю суму за умови настання юридичного факту сплати Відповідачем частини боргу 4 868 067, 62 грн.
Порушення відповідачем строку сплати заборгованості, встановленого у пп. 3.1.1 п. 3.1. договору про врегулювання заборгованості не тягне за собою скасування положень договору про прощення частини боргу, оскільки скасування таких положень за жодних обставин договором не передбачено - навпаки передбачено, що прощення боргу є безумовним.
За викладеного відповідач вважає, що судом першої інстанції помилково витлумачені умови договору про врегулювання заборгованості.
Також, судом неправильно надано правову оцінку всім договорам, які були укладені між сторонами, з метою внесення змін до істотних умов первісного договору. Останнім договором, який змінював істотні умови первісного договору поставки № И01/04 від 01.04.2014 - є договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов`язанні) №26/09/21 від 20.09.2019 року. Цей Договір визначає істотні умови та є невід`ємною частиною Основного договору.
Судом не прийнято до уваги, що борг (грошові зобов`язання) первісного боржника перед кредитором за Основним договором, що переводиться на нового боржника за договором про переведення боргу, визначено сумою 4 868 067, 62 грн.
Відповідач зазначає, що Господарський суд Запорізької області по справі №908/717/20 розглядав ті самі підставі та той самий предмет позову в рамках тих самих правовідносин, що і суд першої інстанції. При цьому, під час розгляду зазначеної справи позивач не заявляв до стягнення прощену частину боргу.
Оскаржуване рішення, в частині встановлення розміру основного боргу суперечить рішенню Господарського суду Запорізької області від 30.07.2020 року по справі №908/717/20, яке було прийнято і набрало законної сили раніше з тих самих підстав з того самого предмету та в рамках тих самих правовідносинах. Суд повторно розглянув спірні правовідносини після Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2020 року по справі №908/717/20 та переглянув встановленні факти та обставини, змінивши зміст та обсяг зобов`язань сторін, які вже встановлені рішенням іншого суду та виконані в повному обсязі.
Крім цього, судом першої інстанції взагалі не надано оцінки доводам Відповідача про те, що Директор ТОВ "Азоврітейл" Островцова О.С. підписала договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов`язанні) №26/09/21 від 20.09.2019 без наділених на це повноважень, оскільки рішення Єдиного учасника на підписання цього Договору не було прийнято та підписано. Оскільки ТОВ "Азоврітейл" в особі його Єдиного засновника не надав схвалення Договору про переведення боргу (заміну сторони в зобов`язанні) №26/09/21 від 20.09.2019 після його підписання директором Островцовою О.С. - то зазначений договір не створює правових наслідків для ТОВ "Азоврітейл", що є самостійною підставою для відмови у позові.
5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що аналогічний позов до ТОВ "Азоврітейл" про стягнення заборгованості за Договором про врегулювання заборгованості та Договором про переведення боргу (умови договору аналогічні умовам договорів у даній справі) судом у справі № 908/1216/20 задоволено, при цьому предметом стягнення була і прощена заборгованість, у зв`язку з тим, що не було дотримано вимоги щодо дати, в яку мала бути погашена перша частина боргу. Під час даної справи, ТОВ "Азоврітейл" не посилався на невірне тлумачення договору щодо умов прощення боргу. Вказане судове рішення не оскаржувалось та виконано ТОВ "Азоврітейл".
На думку позивача, відповідачем було прийнято на себе всі зобов`язання та в повному обсязі за Договором про врегулювання заборгованості та Договором про переведення боргу (заміну сторони в зобов`язанні) та своїми діями щодо погашення частини заборгованості, а також штрафних санкцій, нарахованих на порушення виконання такого зобов`язання, було підтверджено свої зобов`язання зі сплати прийнятого на себе грошового зобов`язання за вище зазначеними Договорами, в тому числі, щодо умови для прощення боргу, а саме, сплати частини боргу у строк, визначений Договором про врегулювання заборгованості № 26/09/20 від 20.09.2019 року, а саме, до 15.10.2019.
Зазначивши в договорі "що борг прощається безумовно" сторони мали на увазі, що інші умови, ніж ті, що прописані в самому Договорі (а наразі це сума, строки та порядок погашення), як і укладення додатково договору чи додаткової угоди, не вимагаються.
Щодо строку, який є умовою для прощення, то така умова вірно та об`єктивно була досліджена судом першої інстанції в даній судовій справі.
Щодо твердження ТОВ "Азоврітейл", що Договір про переведення боргу № 26/09/21 від 20.09.2019 року укладений з метою внесення змін до істотних умов первісного договору, позивач зазначає, що договір не регулює та не змінює суму заборгованості, що підлягає стягненню, а лише регулює процедуру виконання такого грошового зобов`язання. Ніяким чином не зазначено, що такий Договір про врегулювання заборгованості № 26/09/20 від 20.09.2019 року є новацією.
Щодо твердження апелянта, що судом першої інстанції було перерозглянуто спірні правовідносини, то позивач зауважує, що при розгляді справи № 908/1216/20 про стягнення заборгованості в розмірі 4 868 067,62 грн не ставилося на розгляд суду питання щодо того, чому не стягується сума заборгованості в розмірі 2 086 314,69 грн. та чи є вона прощеною, не повідомлялося в позовній заяві та не наголошувалося, що така сума є прощеною з боку позивача, а лише в рамках зазначеної справи подавалося питання про можливість стягнення з ТОВ "Азоврітейл" частково заборгованості за спірними договорами. При цьому стягнення заборгованості частинами не суперечить законодавству та є правом позивача.
Відносно відсутності у директора відповідача повноважень на підписання спірного договору про переведення боргу позивач зазначає, що у пункті 6.3 договору про переведення боргу визначено, що Новий боржник заявляє, що на дату укладення цього Договору він отримав всі корпоративні узгодження і інші дозволи, які потрібні відповідно до законодавства, установчих документів, договорів та інших документів, обов`язкових для Нового боржника, на укладання та виконання зобов`язань за Договором. Підписанням самого Договору директор ТОВ "Азоврітейл" підтвердила правомірність та відповідність того, що викладено в самому договорі.
Окрім того в подальшому цей договір було схвалено відповідачем його частковим виконанням.
Відповідач подав відповідь на відзив, в якій зазначено, що він не оскаржував рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 по справі № 908/1216/20 оскілки не мав такої технічної та фінансової можливості. При цьому, у цій справі розглядалися інші договори, які мали інший предмет та інші умови згідно зобов`язань. Посилання позивача на ідентичність договорів є безпідставним, так як сторони між собою укладали протоколи урегулювання розбіжностей, та змінювали умови виконання зобов`язань та інше.
Відповідач не погоджується з доводами позивача, що у справі № 908/717/20 розглянуто частину основного боргу, а дана справа розглядає стягнення іншої частини основного боргу. Такі твердження не відповідають дійсності, так як у справі № 908/717/20 розглянуто зобов`язання вцілому, а не їх частину та чітко встановлено розмір основного зобов`язання у розмірі 4 868 067, 62 грн. При цьому, позивач у справі № 908/717/20 жодним чином не посилався на суму 2 086 314, 69 грн прощеного боргу, як на частину основного зобов`язання, яке підлягає сплаті.
З посиланням на п. 3.3. договору про переведення боргу відповідач зазначає, що сторони домовилися шляхом внесення змін до істотних умов основного договору про те, що борг первісного боржника, а згодом і борг нового боржника перед кредитором за основним договором складає 4 868 067, 62 грн.
6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.06.2021 о 14:00 год.
В судовому засіданні 15.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7.Встановлені судом обставини справи.
01.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (постачальник) укладено договір поставки № И01/04 з додатками та з протоколом розбіжностей (далі договір поставки).
За умовами п. 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар (далі товар) на умовах даного договору.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку №1 ("Специфікація"), що є невід`ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.8 договору встановлено, що зобов`язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно з умовами даного договору та діючого законодавства України.
За умовами п. 6.5 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
До договору сторонами укладено додатки, протокол розбіжностей та додаткові угоди.
20.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" (сторона 3) укладено угоду про заміну сторони в договорі поставки № И01/04 від 01.04.2014, згідно з умовами якої, сторона 2 передає, а сторона 3 приймає на себе усі права та обов`язки за договором поставки № И01/04 від 01.04.2014 належні стороні 2, тобто замінює сторону 2, яка вибуває з договірних зобов`язань у повному обсязі та без будь-яких виключень, а сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти переходу прав і обов`язків від сторони 2 до сторони 3. Перехід прав і обов`язків за договором здійснюється шляхом заміни сторони в зобов`язаннях за договором поставки № И01/04 від 01.04.2014. Заміна сторони у договірних відносинах здійснюється без будь-яких виключень, одночасно з моменту підписання цієї угоди.
На виконання договору поставки постачальник поставив покупцю в період з 05.02.2019 по 17.06.2019 товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Покупцем, ТОВ "Український рітейл", поставлені товари не були оплачені.
В акті звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.09.2019 сторони засвідчили, що заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар станом на 25.09.2019 складає 6 954 382,31 грн.
Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.07.2020 у справі № 908/717/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" про стягнення коштів, висновки якого є преюдиційними для розгляду даної справи в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.
20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" (кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (боржник) уклали договір про врегулювання заборгованості № 26/09/20, згідно з яким сторони підтвердили заборгованість за поставлений за договором поставки № И01/04 від 01.04.2014 товар в сумі 6 954 382,31 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору про врегулювання заборгованості у строк не пізніше 15.10.2019 боржник зобов`язується сплатити кредитору частину боргу у загальному розмірі 4 868 067,62 грн.
З дати сплати боржником частини боргу, визначеної в. п. 3.1.1 цього договору, кредитор прощає боржнику залишок борг у загальному розмірі 2 086 314, 69 грн. Прощення боргу за цим п. 3.1.2. договору є автоматичним та безумовним, та не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових документів (п. 3.1.2.).
Відповідно до п. 3.1.3 договору про врегулювання заборгованості з дати сплати боржником частини боргу, визначеної в п. 3.1.1. цього договору кредитор безумовно і назавжди звільняє боржника від всіх претензій, вимог, позовів щодо всіх та будь-яких зобов`язань боржника за контрактом.
Також, 20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" (кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (первісний боржник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" (новий боржник) уклали договір № 26/09/21 про переведення боргу (заміну сторони у зобов`язанні).
Відповідно до предмету договору про переведення боргу (заміну сторони у зобов`язанні) цей договір направлено на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу заміни у зобов`язанні первісного боржника на нового боржника (переведення боргу) в порядку та на умовах, визначених даним договором та діючим законодавством України, у зобов`язаннях, що виникли з: Договору поставки № И01/04 від 01.04.2014, укладеним між кредитором та боржником, з врахуванням Угоди про заміну сторони 20.03.2018 в Договорі поставки № И01/04 від 01.04.2014, з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами та додатками до нього (них), що є його невід`ємною частиною, надалі іменується "Основний договір", з урахуванням Договору про врегулювання заборгованості від 20 вересня 2019, укладеного кредитором із первісним боржником. Цей Договір визначає істотні умови та є невід`ємною частиною Основного договору.
Борг (грошові зобов`язання) первісного боржника перед кредитором за Основним договором, що переводиться на нового боржника за цим договором, 4 868 067 (чотири мільйона вісімсот шістдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки і складається з наступних зобов`язань: заборгованість за основним зобов`язанням складає 4 868 067 (чотири мільйона вісімсот шістдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки (п. 1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредитор надає повну та безвідкличну згоду на переведення боргу та зобов`язується прийняти виконання зобов`язань від нового боржника.
Кредитор і первісний боржник підтверджують (гарантують) новому боржнику дійсність переведених за цим договором зобов`язань (п. 1.4 договору).
Моментом переведення боргу первісного боржника на нового боржника та виникнення зобов`язань нового боржника перед кредитором на загальну суму 4 868 067 (чотири мільйона вісімсот шістдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки є дата підписання сторонами цього договору (п. 1.5 договору).
Правовідносини первісного боржника та кредитора за договорами, детальний перелік яких вказаний у п.п. 1.1. договору, вважаються припиненими для первісного боржника з дати підписання сторонами цього договору у зв`язку з переведенням відповідних зобов`язань на нового боржника (п 1.6 договору).
Пунктом 1.7 договору встановлено, що сторони цього договору усвідомлюють і цим підтверджують, що укладення цього договору не є домовленістю сторін за основним договором щодо припинення зобов`язань за ним та/або його припинення, а регулює лише заміну зобов`язаної сторони за основним договором.
Розділом другим вказаного договору (Оплата та порядок розрахунків) передбачено наступне:
2.1. За переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику кошти у розмірі, що дорівнює боргу у загальній сумі, визначеній у п. 1.2. цього договору, а саме у сумі 4 868 067 (чотири мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки.
2.2. Первісний боржник зобов`язаний сплатити новому боржнику кошти, в розмірі, визначеному в пункті 2.1. цього договору, за реквізитами, зазначеними в цьому договорі, не пізніше 15 жовтня 2019 року.
2.3. Новий Боржник має здійснити оплату заборгованості кредиторові у розмірі 4 868 067 (чотири мільйона вісімсот шістдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки, що є предметом цього договору, на поточний рахунок кредитора в строк до 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до п. 3.1-3.5 договору про переведення боргу, одночасно з укладенням цього договору, первісний боржник передає новому боржнику оригінал основного договору (з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього), а також інші документи стосовно виконання зобов`язань за основним договором, за погодженням між первісним боржником та новим боржником. Новий боржник підтверджує, що йому передані всі документи та інформація, які є необхідними та достатніми для належного виконання ним зобов`язань за основним договором, а також інша документація, пов`язана з основним договором. Новий боржник засвідчує, що він ознайомлений і згодний з усіма умовами основного договору, всі положення якого йому зрозумілі, та гарантує виконання зобов`язань за основним договором у повному обсязі.
Відповідальність за достовірність, правильність та повноту наданої новому боржнику інформації та документації несе первісний боржник.
Згідно п. 3.3. договору новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору в сумі, визначеній в п. 1.2. цього договору.
Новий боржник вправі висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником, окрім вимог щодо розміру заборгованості, визначеної цим договором та підстав набуття такої заборгованості новим боржником, зокрема, за цим договором та основним договором - договором поставки № И01/04 від 01.04.2014, укладеним між кредитором та боржником, з урахуванням угоди про заміну сторони 20.03.2018 в договорі поставки № И01/04 від 01.04.2014.
Кредитор зобов`язується прийняти виконання зобов`язань від нового боржника на умовах основного договору у загальній сумі, визначеній в п. 1.2. цього договору, в строк обумовлений п. 2.3 цього договору.
За положеннями п. 4.3. договору, у разі несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за п. 2.1.-2.2. цього договору, первісний боржник зобов`язаний сплатити новому боржнику за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Новий боржник заявляє, що на дату укладення цього договору він отримав всі корпоративні узгодження і інші дозволи, які потрібні відповідно до законодавства, установчих документів, договорів та інших документів, обов`язкових для нового боржника, на укладення та виконання зобов`язань за договором (п. 6.3. договору).
Враховуючи, що заборгованість з поставки товару за вказаними договорами своєчасно та у повному обсязі сплачена не була, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.07.2020 у справі № 908/717/20 встановлено, що матеріалами справи підтверджується поставка товару на виконання договору поставки та борг за поставку товару, частину якого, у загальному розмірі 4 972 364,30 не було сплачено ні у строки встановлені договором поставки, ні у строк - не пізніше 15.10.2019, встановлений сторонами у договорі про врегулювання заборгованості за договором поставки. Частина боргу сплачена відповідачем у період з 30.04.2020 по 28.07.2020, що підтверджується банківськими виписками із призначенням платежу часткове погашення заборгованості за договором переведення боргу (з 30.04.2020 по 30.06.2020 - 1 343 067,62 грн, 20.07.2020 - 200 000,00 грн, 28.07.2020 - 500 000,00 грн,). Таким чином, станом на 30.07.2020 (подання заяви про зменшення позовних вимог) позивачем обґрунтовано та правомірно було заявлено до стягнення 2 825 000,00 грн.
За наслідками розгляду спору у справі № 908/717/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Беверідж Трейдінг Компані основного боргу в розмірі 2 825 000,00 грн, 3% річних у розмірі 100 290,20 грн, інфляційних втрат в розмірі 84 898,52 грн, судового збору в розмірі 71 013,57 грн.
Вказане судове рішення виконано, заборгованість погашена відповідачем.
У даній справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованіть в сумі 2 086 314,69 грн (прощеного боргу) та нарахованих за прострочення її сплати 3% річних в сумі 83 035,34 грн та інфляційних втрат в сумі 122 675,30 грн за період з 16.10.2019 по 17.11.2020, оскільки вважає, що у зв`язку з несвоєчасною оплатою частини основної заборгованості, прощення решти боргу не відбулось.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частина перша статті 510 Цивільного кодексу України, визначає, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
За умовами частини першої статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (частини перша статті 521 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище, борг у сумі 4 868 067, 62 грн, який виник за договором поставки № И01/04 від 01.04.2014 було переведено на відповідача на підставі договору № 26/09/21 про переведення боргу (заміну сторони у зобов`язанні).
Пунктом 1.2 та 3.3. договору про переведення боргу визначено суму, яка становить зобов`язання відповідача 4 868 067, 62 грн.
Наслідки невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вказаної суми у строки встановлені у п. 2.3. договору про переведення боргу (до 15.10.2019) не обумовлені цим договором.
Спір щодо стягнення з відповідача вказаного боргу у сумі 4 868 067, 62 грн розглядався у справі № 908/717/20.
При цьому, наявні у справі платіжні доручення свідчать про сплату цієї заборгованості відповідачем на користь позивача у період 30.04.2020-28.08.2020 (а.с. 241-251, т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем у повному обсязі було виконано свої зобов`язання за договором про переведення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини боргу у сумі 2 086 314, 69 грн, як такий, що не був прощений у зв`язку з несвоєчасною оплатою частини боргу у сумі 4 868 067, 62 грн.
Як встановлено вище, відповідно до п. 3.1. договору про врегулювання заборгованості у строк не пізніше 15.10.2019 боржник зобов`язується сплатити кредитору частину боргу у загальному розмірі 4 868 067,62 грн.
З дати сплати боржником частини боргу, визначеної в. п. 3.1.1 цього договору, кредитор прощає боржнику залишок боргу у загальному розмірі 2 086 314, 69 грн. Прощення боргу за цим п. 3.1.2. договору є автоматичним та безумовним, та не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових документів (п. 3.1.2.).
З викладених пунктів договору про врегулювання заборгованості не вбачається, що прощення боргу у сумі 2 086 314, 69 грн відбувається за умови саме своєчасного погашення заборгованості у сумі 4 868 067,62 грн. Так само не вказано, що наслідком несвоєчасної сплати частини боргу буде відмова від умов про прощення боргу. Навпаки, у договорі зазначено, що прощення є автоматичним та безумовним.
У дату укладення договору про врегулювання заборгованості між сторонами було укладено і договір про переведення боргу.
При цьому, у договорі про переведення боргу зазначено про покладення на відповідача обов`язку з оплати заборгованості лише у сумі 4 868 067,62 грн. Тобто, за умовами договору саме цією сумою було обмежено обов`язок відповідача, який хоча і несвоєчасно, проте було ним виконано.
Так само, у договорі про переведення боргу не вказано, що наслідком несвоєчасної оплати зазначеної частини суми буде покладення на відповідача обов`язку з оплати і боргу у сумі 2 086 314, 69 грн, який прощено за умовами договору про врегулювання заборгованості.
За викладених обставин стягнення з відповідача зазначеної суми 2 086 314, 69 грн є безпідставним.
У зв`язку з відсутністю підстав для стягнення боргу у сумі 2 086 314, 69 грн, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 83 035, 34 грн та інфляційних втрат у сумі 122 675, 30 грн.
Відносно відсутності у директора відповідача повноважень на підписання спірного договору про переведення боргу колегія суддів зазначає, що у пункті 6.3 договору про переведення боргу визначено, що Новий боржник заявляє, що на дату укладення цього Договору він отримав всі корпоративні узгодження і інші дозволи, які потрібні відповідно до законодавства, установчих документів, договорів та інших документів, обов`язкових для Нового боржника, на укладання та виконання зобов`язань за Договором. Окрім того в подальшому цей договір було схвалено відповідачем його частковим виконанням.
Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
Проте, доказів такої недобросовісності дій позивача під час укладення договору про переведення боргу матеріали справи не містять.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у ньому не відповідають встановленим обставинам справи, з прийняттям нового рішення про у відмову у задоволенні позовних вимог.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача, судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнути з позивача на користь відповідача .
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі № 908/3027/20 задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі № 908/3027/20 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 51 570, 57 грн.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.06.2021
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
