УХВАЛА
10 червня 2021 року
Київ
справа №520/7863/2020
адміністративне провадження №К/9901/18812/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів - Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №520/7863/2020 за позовом ОСОБА_1 до Люботинського відділу поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області в особі Кухтіна Сергія Павловича про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області в особі Кухтіна Сергія Павловича, в якому просив: визнати протиправними дії Відділення поліції м. Люботина в особі Сергія Кухтіна та скасувати рішення про проведену перевірку від 10.06.2020 р. або окремі його положення; визнати протиправнимидії Відділення поліції м. Люботина в особі Сергія Кухтіна та зобов`язати вчинити певні дії; визнати протиправною бездіяльність Відділення поліції м. Люботина в особі Сергія Кухтіна та зобов`язати вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження по справі № 520/7863/2020 та роз`яснено, що заявлені вимоги відносно результатів вирішення письмового звернення позивача від 30.04.2020 р. підлягають розгляду місцевим загальним судом у порядку кримінального судочинства; заявлені вимоги відносно поліцейського Сергія Кухтіна за фактом складання листом начальника Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 10.06.2020 р. №2564/119-94/01/20-2020 за підписом начальника відділу поліції Ярослава Жидовцева не містять складу юридичного спору і не підлягають розгляду та вирішенню за правилами будь-якого судочинства.
Не погодившись із ухваленими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 24 травня 2021 року.
Зазначена касаційна скарга подана російською мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють ( частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).
Також, вказана правова позиція також була викладена в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Підстав для відступлення від цих правових висновків - немає.
У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З огляду на викладене, касаційна скарга має бути подана українською мовою.
Крім того, на підтвердження звільнення від сплати судового збору скаржником надано світлокопію висновку Харківської міжрайонної МСЕК №034521, проте з наданої світлокопії неможливо встановити повний зміст висновку, зокрема, строк, до якого встановлена інвалідність.
Таким чином, скаржнику необхідно надати належну копію документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_3 пільг щодо сплати судового збору.
У разі відсутності у скаржника пільг щодо сплати судового збору, йому потрібно надати документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2270,00 грн.
Водночас статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 09 грудня 2020 року, повний текст складено 14 грудня 2020 року, а касаційну скаргу подано 19 травня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Водночас, скаржник не просить поновити строк на касаційне оскарження, а зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 21 квітня 2021 року.
Так, ОСОБА_3 надає лист Укрпошти (сторінка 12 матеріалів касаційної скарги), в якому зазначено, зокрема, про те, що рекомендований лист 3106413913645 з позначкою «Судова повістка» вручений йому 21 квітня 2021 року.
Проте, Суд зазначає, що зі змісту вказаного листа вбачається, що Другий апеляційний адміністративний суд надсилав судову повістку на ім`я скаржника.
Водночас доказів на підтвердження дати отримання саме копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (наприклад, копії конверта з відбитками та штрих-кодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, в якому надсилалась копія оскаржуваної постанови) заявник не надав.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням позивачу строку для подання касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням документів, що підтверджують причин пропуску такого строку, а також надання документа про наявність пільг щодо звільнення від сплати судового збору або надання документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №520/7863/2020.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №520/7863/2020 за позовом ОСОБА_1 до Люботинського відділу поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області в особі Кухтіна Сергія Павловича про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження), в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог ухвали суду в іншій частині, в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді Н. М. Мартинюк В. М. Соколов
